Граматичні трансформації при перекладі інформаційних газетних заголовків

Е.І. Турчинська, досліджуючи заголовки газетно-публіцистичного тексту, відзначає, що навіть в рамках цього стилю (основними функціями якого є повідомлення і вплив) характер заголовка залежить від жанру публікації: «Однак у газетному тексті взаємовідношення, або домінуюча роль однієї з цих функцій, залежить від газетного жанру. У статтях інформаційного жанру функція повідомлення буде домінуючою. Навпаки, в статтях передових, а тим більше в фейлетонах і памфлетах інформація буде носити переконливо-організуючий характер, що висуває на перший план функцію впливу ... »[21, 47 c.], Але будь заголовок, незалежно від жанру і стилю тексту, на думку автора, володіє трьома функціями: 1) повідомити читачеві про характер і жанр тексту; 2) інформувати про зміст тексту; 3) спонукати читача познайомитися з текстом [21, 52 c.].

Як бачимо, думка дослідників  з приводу функцій газетних заголовків дуже різноманітна. Можна, однак, сказати, що, в основному, лінгвісти виділяють такі функції заголовків:

1)  називна;

2)  інформативна;

3)  експресивно-апелятивна;

4)  рекламна;

5)  розділова

При цьому в конкретному заголовку, в залежності від типу тексту, до якого він відноситься, на перший план висувається або інформативна, або експресивно-апелятивна, або рекламна функція. В залежності від того, яка з них є переважаючою, можна говорити про неінформаційний або інформаційний тип заголовка.

 

1.3 Стилістичні особливості  англійського інформаційного газетного  заголовка в порівнянні з українським

 

Як відомо, поряд з семантикою та синтактикою тексту суттєве значення для теорії перекладу має і стилістика тексту. У цьому параграфі ми розглянемо граматичні особливості англійського інформаційного газетного заголовка, обумовлені нормами стилю, а також з'ясуємо, які відповідності цим особливостям існують в українській мові.

Газетна інформаційна замітка являє  собою жанр тексту, що відноситься  до газетного підстилю газетно-публіцистичного функціонального стилю. Якщо розглядати замітку з точки зору її домінуючої комунікативної функції, то її слід віднести до тексту інформаційного типу. Як ми з'ясували в попередньому параграфі, заголовки подібних текстів повинні виконувати, перш за все, інформативну функцію.

Згідно концепції В. Г. Костомарова, яка отримала визнання, мова газети розглядається як продукт діалектично суперечливої дії двох тенденцій: одночасної і рівноправної орієнтації елементів цієї мови на експресію і стандарт. "Модель газетного мови, - на думку вченого, - розкривається як обов'язкове і прямолінійно-постійне співвіднесення стандартизованих і експресивних сегментів мовного ланцюга, їх чергування і контрастування ...». При цьому В. Г. Костомаров співвідносить стандарт з нейтральними, немаркованими компонентами тексту, а експресія, навпаки, з маркованими, стилістично зазначеними [6, 215 c.]. Однак якщо дотримуватися такого трактування понять стандарт і експресія, то слід зробити висновок, що тексти інформаційних новин характеризуються тільки тенденцією до стандартизації. Тенденція ж до експресії явно пов'язана з оцінкою викладеного в тексті факту, події, думки, а тому повинна бути відсутня в будь-яких інформаційних текстах, так як в їх основі лежить повідомлення, фіксація факту як явища. Журналісти прагнуть підносити новини як об'єктивне відображення подій, що відбулися, неупереджену фіксацію думок відомих політичних і громадських діячів. Що стосується заголовка, то в текстах новин, викладених в інформаційній формі, він не повинен мати оцінного характеру. Його роль - нейтральними мовними засобами коротко виражати релевантний зміст матеріалу. Доцільність використання в текстах новин інформативного типу заголовка пояснюється тим, що навмисно стереотипний, стандартизований заголовок є як би першим свідченням надійності інформації, що повідомляється.

Таким чином, інформаційним заголовкам властивий більш менш строго регламентований  набір використовуваних мовних засобів - лексичних одиниць та семантико-синтаксичних структур.

При цьому є ряд відмінностей в правилах структурування заголовків українських і англійських газетно-інформаційних заміток. Відмінності ці розглядалися багатьма лінгвістами [5, 15, 7, 25]. Причому всі вони виділяли одні й ті ж закономірності:

1) у заголовках англійських газетних  інформаційних заміток спостерігається  значне переважання дієслівних  фраз над іменними ("Button gaffe embarrasses Clinton" (10); "Britney kicks off comeback tour" (6); "DC approves same-sex marriage" (20)). У той  же час серед заголовків українських газетних інформаційних заміток значно частіше зустрічаються іменні фрази ("Безповоротні аукціони" [gazeta.ua]; «Бідна Саша» [segodnya.ua];" Різанина в серці Європи"[gazeta.ua]; "Шанс для України"[ukr.net], «Монополія на космос»[news.liga.net]). Це правило, як і всі інші, носить імовірнісний характер. В принципі іменні фрази можливі і в англійських заголовках ("The Real Problem with Credit Cards: the Cardholders" (22); "Fear and Loathing in Athens" (31); "Salt in their wounds" (32)), а дієслівні - в українських ("Європа не дасть Україні грошей" [news.liga.net], "Міліціонерів візьмуть на поруки" [tsn.ua], "Колишній іракський міністр затриманий при спробі втекти з країни" [ua.korrespondent.net]). Але в цілому домінуючим типом заголовка англійських інформаційних текстів є дієслівний, а українських - іменний.

Предикативність англійських заголовків надає їм динамічність. Українським заголовкам, як і всьому газетного стилю в цілому, притаманний більш плавний, спокійний характер.

2) іншою особливістю англійських заголовків є опущення дієслова-зв'язки to be в пасиві, іменному присудку і формах продовженого часу ("Harry Potter 'actors' killer jailed for life" (1); "Woman arrested in Saudi Arabia for driving" (3) ; "Hewitt seeking suicide law change" (16)). Компресія також є важливим чинником для російських газетних заголовків, однак, ніякого еквівалента подібного еліпсис в українській мові не існує.

Опущення службових частин мови робить заголовок більш інформативним, дозволяє в короткій формі передати більшу кількість інформації. Таке відступ від загальноприйнятої  норми також привертає увагу  читача.

3) в англійських заголовках дуже поширене використання пасивної конструкції ("Jewel thieves robbed of takings" (15); "Woman arrested in Saudi Arabia for driving" (3); "Couple found in Belgium after vanishing from ferry" (28); " "Harry Potter" actor's killer jailed for life "(1)). При цьому, як зазначалося вище, дієслово to be опускається.

У українській мові пасивна конструкція не є настільки нейтральною, як в англійській, тому її використання набагато більш обмежена.

Використання пасивної конструкції  в англійських заголовках дозволяє уникнути згадки суб'єкта дії і одночасно  привернути увагу до об'єкта дії. Це робить заголовок більш стислим та інформативним. Об'єкт дії в подібних заголовках, як правило, розташовується на початку пропозиції, що дозволяє читачеві визначити про що йдеться в статті, навіть не дочитавши до кінця її заголовок.

3) для заголовків англійських інформаційних заміток характерно також опущення артикля ("Couple found in Belgium after vanishing from ferry" (28); "Robin Williams to undergo heart surgery" (2); "Dutch leave messages on God phone" (9)) . Артикль зберігається лише в тих випадках, коли його опущення може призвести до невірної смислової інтерпретації.

У російській мові артикля немає, і  наявність перед іменником покажчика  його визначеності / невизначеності необов'язкова.

Можна говорити про відповідності  артиклю в російській мові лише в  тому випадку, коли артикль крім граматичного несе ще й смислове навантаження (невизначений артикль в англійській - невизначені займенники, числівник «один» в українській; означений артикль в англійській - вказівні займенники в українській).

Однак, в російській мові, як і у  випадку з дієсловом-зв'язкою to be, немає аналога опущенню артикля. Тому в тому випадку, коли в англійському реченні опускається артикль, що несе смислове значення, його потрібно «відновити» при перекладі.

Опущення артикля викликано  тими ж причинами, що й опущення дієслова-зв'язки to be.

5) для англійських заголовків характерно також відсутність дієслівних форм минулого часу. Замість них вживаються форми теперішнього часу - Praesens Historicum ("NY" mafia cops "get life in jail" (8); "Button gaffe embarrasses Clinton" (10); "DC approves same-sex marriage law" (20)).

В той же час в українських дієслівних заголовках зустрічаються форми минулого часу ("КНДР запустила сьому ракету за останні п'ять днів" [ua.korrespondent.net]; "«Шахтар» виграв удев'ятьох" [news.liga.net]; "Арештований екс-міністр торгівлі Іраку" [ukr.net]).

Вживання теперішнього часу надає  заголовкам жвавість, наближає події  до читача, робить його як би учасником  цих подій і тим самим підсилює його інтерес до опублікованого матеріалу.

6) відсутні в англійських заголовках і особисті форми дієслова майбутнього часу. В якості їх еквівалентів використовується інфінітив ("Europe to be Obama's first overseas trip" (4); "US to have " vigorous " Iran talks" (14); "" Romantic "trick tattoo to stay" (12); "Robin Williams to undergo heart surgery "(2)).

В українській мові ніяких особливостей, пов'язаних з виразом майбутнього часу в газетних заголовках, немає ("Кличко засудить Черновецького за брехню чистої води" [segodnya.ua]; "Прем'єр-міністр Великобританії змінить міністра фінансів" [ukr.net]; "Це буде хорошим сигналом"[ukr.net]; "Обама натисне на Ізраїль"[ news.liga.net]).

7) для англійських заголовків характерне широке вживання номінативних атрибутивних груп ("" Harry Potter" actor's killer jailed for life" (1); "Button gaffe embarrasses Clinton" (10); "" Romantic" trick tattoo to stay" (12); "Fat Duck illness" was norovirus "" (17)).

У українській мові немає еквіваленту даної конструкції, визначення передається іншими засобами.

8) найчастіше англійські речення, що виступають в якості інформаційних газетних заголовків, - двоскладені, поширені ("Napping" increases diabetes risk "" (13); "Zimbabwe PM" seeks Botswana care "" (11); "Fat Duck illness" was norovirus" (17)).

Для українських інформаційних газетних заголовків також досить характерна двоскладеність ("Російська журналістка попросила притулку в Фінляндії" [ua.korrespondent.net]; "Російським вченим дали в'єтнамські ордена за збереження тіла Хо Ши Міна" [ukr.net]; "Хіддінк виграв Кубок Англії" [segodnya.ua]; "Москва вмиє руки" [ukr.net]).

За допомогою двоскладених пропозицій можна більш повно описати ситуацію, що стала предметом новини, що відповідає функціям інформаційного газетного заголовка.

У газетних заголовках інформаційного типу є так само ряд стилістичних особливостей, що виражаються на лексичному рівні (для англійської мови - часте  використання скорочень, власних імен, використання розмовної мови, особлива «газетна лексика»). Однак для мети нашого дослідження це несуттєво, тому ми не буде докладно на них зупинятися.

 

	Стилістичні особливості інформаційного газетного заголовка
	Англійська мова	Українська мова
1.	переважання дієслівних фраз над іменними	переважання іменних фраз над дієслівними
2.	Опущення дієслова-зв’язки to be в пасиві, іменному присудку і формах продовженого часу	-
3.	Поширене використання пасивної конструкції	Використання пасивної конструкції  набагто більш обмежене, ніж в  англійській
4.	опущення артикля	-
5.	Відсутність дієслівних форм минулого часу. Замість них використовуються форми теперішнього часу — Praesens Historicum	Зустрічаються форми минулого часу
6.	Відсутність особистих форм дієслова майбутнього часу. У якості їх еквівалентів використовується інфінітив	Використовуються звичайні форми  майбутнього часу
7.	Широке використання номінативних атрибутивних груп	-
8.	Широке використання двоскладних, поширених  речень у якості інформаційних газетних заголовків	Широке використання двоскладних, поширених  речень у якості інформаційних газетних заголовків

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 1

Газетний заголовок - це виділений  графічно потенційно згорнутий знак тексту, виражений вербальними і  невербальними засобами мови, що є  абсолютно початковим, єдиним для  всього тексту елементом, який іменує і / або характеризує текст, прогнозує  зміст, інтерпретує текст, надаючи йому додаткові смисли [4, 4 c.].

Газетні заголовки виконують наступні функції:

1) номінативна;

2) інформаційна;

3) експресивно-апелятивна;

4) рекламна;

5) розділова. [13, 6 c.].

При цьому в конкретному заголовку, в залежності від типу тексту, до якого воно відноситься, на перший план висувається або інформативна, або  експресивно-аппелятивна, або рекламна функція. В залежності від того, яка  з них є переважаючою, можна  говорити про неінформативних або  інформативному типі заголовка.

Основна функція газетного інформаційного заголовка - інформативна. Тобто в  заголовку такого типу автор намагається  дати якомога повніше уявлення про  зміст статті (і в англійській, і в українській мовах це реалізується за рахунок частого використання двоскладених поширених речень в якості заголовків), залишаючись при цьому неупередженим, лише констатуючи факти. Реалізується в заголовках й інша функція (недомінантна) - рекламна. Для інформаційних газетних заголовків не характерне використання експресивних або оціночних конструкцій і лексичних одиниць для реалізації цієї функції; це суперечило б одному з призначень статті (подавати факти об'єктивно). Для того щоб залучити й утримати увагу читача заголовок по можливості скорочується (в англійській мові це реалізується за рахунок опущення службових частин мови, частого використання атрибутивних груп), «смисловий центр» дуже часто виноситься в самий початок заголовка статті (за рахунок частого використання пасивних конструкцій в англійській мові). Також автор прагне посилити інтерес читача до опублікованого матеріалу, надаючи заголовкам жвавість, наближаючи події до читача, робить його як би учасником цих подій (в англійській мові - за рахунок вживання «теперішнього історичного часу», дієслівного характеру заголовків).

 

 

 

Розділ 2. Граматичні трансформації при перекладі на українську мову інформаційних заголовків англомовної преси

2.1 Граматичні трансформації

 

Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватним перекладом називається переклад, який забезпечує прагматичні завдання перекладацького  акту на максимально можливому для  досягнення цієї мети рівні еквівалентності, не допускаючи порушення норм або  узуса ПЯ, дотримуючись жанрово-стилістичні вимог до текстів даного типу і відповідаючи суспільно-визнаній конвенційній нормі перекладу. У нестрогому вживанні «адекватний переклад» - це «хороший» переклад, що виправдовує очікування і надії комунікантів або осіб, які здійснюють оцінку якості перекладу. [5, 13 c.]