Безособові речення

Безособові  речення з нульовим підметом

1. Семантична структура речення – стан природи; головний член – іменник, прислівник або безособове дієслово.

 

• Не було тут видно ніякої дороги, ніякої стежки, ніякого найменшого сліду людського життя. - There is no road visible here, no path of any kind, no trace of any human life.
• Спів птахів – рідко чути. - Only rarely does the song of a bird disturb the solitude.
• Буковинські Карпати. - The Bukovynian Carpathians.
• Багато пасем гір Кімполунзького повіту є ще вкриті пролісками. - Many mountain chains in the country of kimpolung are still covered with primeval forests.
• Нікого. Тільки квіти. - There is no one. Just the flowers.

 

2. Речення зі значенням стану природи (з просторовим або часовим обмеженням); особове дієслово з безособовим значенням, іменник або прислівник у ролі головного члена.

• Тут і не виглядало буденно. - Things didn’t look ordinary here.
• У лісі стемніло. - It grew dark in the forest.

3. Речення зі значенням наявності та існування явищ або предметів; безособове дієслово, іменник

• Що тільки захоче – золото, і цвіти, й клейноди. - Whatever she wanted – gold, flowers, or precious artifacts.

   Отже, безособові речення в творах Ольги Кобилянської перекладаються по-різному:

• 12 відсотків речень з займенником “It”;
• 12 відсотків речень, що починаються з “These”, “Those”, “That” of “This”;
• 8 відсотків з “There”;
• 40 відсотків речень, що формуються за допомогою пасивного стану;
• решта синтаксичних одиниць включає речення без присудка (дієслова).

Слід зазначити, що Ольга Кобилянська не використовувала в своїх творах речення, що зазначають стан людини з відтінком спонтанності та свободи.

 

2. Порівняння речень у творах Лесі Українки

Безособові  речення з непрямим підметом

1. Речення зі значенням стану особи; головні члени виражаються в формі  іменника, прислівника або безособового дієслова.

• Справді, шкода вашого убрання. - It really is shame about your clothes.
• Тут неможливо гарно убратись. -  It’s impossible to dress fashionably here.
• Двісті рублів! Ха-ха-ха! – вона весело і дзвінко засміялась. - Two hundred rubles! Ha-ha-ha! She laughed gaily and resoundingly.
• Мені добре видно було її постать у прозорій сутіні літнього вечора. - I could see the outline of her figure quite clearly in the diffused evening light.
• Проклята швачка, щоб її пусто! - The confounded seamstress, may she be dammed!
• Мені видно було тепер зовсім виразно лише Анатоля. - I could now see Anatole’s face distinctly.
• Звичайне прилизане обличчя... - In reality, he had an ordinary, vacuous face…

2. Речення зі станом особи з відтінком свободи, спонтанності. Безособове дієслово (головний член).

• Прийшлось мовчки прийняти такий зворот розмови. - I had no choice but to accept, without comment, this abrupt change in the conversation.
• В голові мені туманіло. - My head was growing dizzy.

 

3. Речення зі станом пасивного підмета. Форма вираження головного члена – іменник або прислівник.

• Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на якийсь час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх. - I am not a misanthrope by nature, but at times one does want to escape from people for a short while, just so that one doesn’t begin to hate them.
• А може, се й справді погано! - But perhaps this really is wicked!
• Невже, се недоречне питання? - This isn’t a forbidden question, is it?
• У мене зовсім циганський тип. - I am really very much like the Gypsies.
• Страх, як тут усе дорого! - It’s terrible how expensive everything is here!

4. Речення зі станом можливо активного підмета. Неозначена форма дієслова (інфінітив).

• По-моєму, один рятунок – закохатись! Але в кого?... - In my opinion there’s only one way to cope-way to cope – to fall in love! But with whom?
• Справді, тут неможливо гарно убратись. - Truly, it’s impossible to dress fashionably here.
• Правда, се добре – зніматися в білому? - It’s a good idea, isn’t it – to take photographs in white?
• Ні, я не проте, а от – ремісницею бути, бо що тепер з мене? – No, I wasn’t talking about that, but about becoming a tradeswoman, because what am I now?
• Вам мусить подобатись: просто і строго. - It should appeal to you: it’s simple and austere.
• Прийшлось мовчки прийняти такий зворот розмови. - I had no choice but to accept, without comment, this abrupt change in the conversation.
• Тепер не було великої потреби підіймати сукню. - There really was no great need now to pick up one’s skirt.

Безособові  речення з нульовим підметом

1. Речення зі значенням стану природи (без обмежень). Головний член - іменник, прислівник, безособове дієслово.

• На вулиці було страшенно гаряче. - The street that we entered was terribly hot.
• Як бридко стало на цій вулиці. - How ugly this street has become.
• Така спека! - It’s so hot!

2. Речення зі значенням наявності та існування явищ або предметів; безособове дієслово, іменник у ролі головного члена.

• Це єдине місце в Ялті, де можна сидіти просто на піску, а не на лавці. - This was the only spot where one could sit, not on the bench, but on the sand.
• В саду стежки були висипані морським грубим піском. - The paths in the pane were street with coarse sand from the sea.

Маємо такі результати:         Українські безособові речення перекладаються на англійську у вигляді:

1. 29 відсотків речень з займенником “It” у ролі підмета;
2. 9 відсотків речень, що починаються з “These”, “This”, “That”, and “Those”;
3. 7,5 відсотків речень з “There”
4. 24 відсотків речень, що формуються з допомогою пасивного стану головного члена (підмета);
5. Решта – це синтаксичні одиниці, які є реченнями зі звичайним порядком слів або мають лише один головний член.

   Отже, можна зробити висновок, що більшість українських речень перекладаються на англійську мову за допомогою займенника “It” в ролі формального підмета.         Маю додати, що Леся Українка [27] не вживала речень, що зазначають стан людини з відтінком спонтанності та свободи та кінцевий стан.

3. Переклад безособових речень з українськой на англійську в книзі «Народна пам’ять про козацтво»

 

Безособові речення  з непрямим підметом

1. Речення зі значенням стану особи; головні члени виражаються в формі  іменника, прислівника або безособового дієслова.

• Це могилки байбаків. - They are grave like hills made by marmots.
• Страшно було й глянути: пужално товсте, як товкач, а на кінці вилита куля. - It was dreadful to lock at the handle thick as a pusher and a cast bullet at the end.
• Там легше було прохарчитися... І ніхто не питав звідки ти. - It was easier to get food there and nobody asked where you were from.

2. Речення зі станом особи з відтінком свободи, спонтанності. Безособове дієслово (головний член).

• Е, колись запросто жилося. - Oh, there was the time when people lived in a simple way.

3. Речення зі станом пасивного підмета. Форма вираження головного члена – іменник або прислівник.

• Варто лише додати, що ми впорядкували в відповідності з сучасною наукою терміни, які вживає вчений. - It’s worse adding that we have made the terms used by scientist correspond the modern historical science.
• Сумно стало одному, а тут ще пани гонять. - It was boring to live alone, and masters forced him to go away.
• Важливо, що в зібраних Яковом Павловичем переказах і легендах зафіксовано багато відомостей про далекі події. - It is important that in the legends and tales collected by Yakov Pavlovitch there are many facts about centuries.
• Е, синку, багато треба казати. - Oh, son, there’s much to tell about.
• Було, як уб’ють їхнього князя, то його ховали і насипали високі могили. – Whenever their princes were killed or they died they used to be buried and high graves were made.
• Гарно тут, та шкода, що людей немає. - It’s fine here, but it’s a pity that there are no people here.
• У нас цих бабів дуже багато, а найбільше їх у Таврії. - There are a lot of them at our place and most of them are in Tavriya.

4. Речення зі станом можливо активного підмета. Неозначена форма дієслова (інфінітив).

• Не можна не здогадатися про існуюче тут колись побоїще. - It was impossible not to guess about battles waged here.
• Так от, коли хочете знати звідки взялися по степах балки і річки. - So that is how if you want to know there appeared rivers and gorges in the steppe.

5. Речення зі значенням результативного (кінцевого) стану особи та з неозначеними формами дієслова, що закінчуються на –но, -то у ролі головного члена.

• Обумовлено це тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатись, що відбувалося на землі. - The reason of it is never ending curiosity of man eager to know what was going on over the land he was born and lives on.
• Багато грошей, кажуть, вивезено з Польщі. - It is said that much money is taken from Poland.
• На таких могилах встановлено кам’яних баб. - Stone images were placed over them.
• Та не по-їхньому вийшло: земля пішла в поділ, і за старих панів ліс тримався. - It turned out in another way: the land was divided, and, till the old landlords lived the wood still existed.

Безособові  речення з нульовим підметом

1. Речення зі значенням стану природи (без обмежень). Головний член - іменник, прислівник, безособове дієслово.

• Лису Гору далеко видно із степу і з плавнів. - Lisa Gora in nicely viewed both from the steppe and from the creeks.
• Це було давно. - It was long ago.
• Ото, значить, надворі весна. - It meant spring had come.
• Вода в криниці дуже цілюща. –  The water in the well is very medicinal.
• У Десни більше риби і одмітів. - Desna has more fish and pools.
• В лісі починало вечоріти. - It was getting dark in the forest

2. Речення зі значенням наявності та існування явищ або предметів; безособове дієслово, іменник у ролі головного члена.

• Каміння, скелі, печери – все це його робота. - Stones, rocks, caves are made by him.

Тепер можна  підсумувати, що 50 % безособових речень, які використовували Новіцький[19], Сокульський[19] та Шевченко[19] перекладаються на англійську мову з допомогою займенника “It”, 17 відсотків, що починаються з “There”, 13 % речень з “This”, “Those”, “That” and “These”, а інші синтаксичні одиниці є реченнями, що мають звичайний порядок слів або формуються за допомогою пасивного стану. Треба також відмітити, що автори не вживають речень зі станом природи (з просторовим або часовим обмеженням), це викликано історичним контекстом книги.

4. Речення, що вживаються в романі Оскара Уайлда «Портрет Доріана Грея»

Безособові  речення з непрямим підметом

1. Речення зі значенням стану особи; головні члени виражаються в формі  іменника, прислівника або безособового дієслова.

• Це ж так нерозумно! Бо коли прикро, що про тебе забагато говорять, то ще прикріше, коли про тебе зовсім не говорять. - It is silly of you, for there is only one thing in the world worse than being talked about, and that is not being talked about.
• Це так романтично! - It is quite romantic of him.
• Так швидко, так раптово й необачно. - It is too rash, too unadvised, too sudden.
• Жах навіть подумати про таке. - It seemed monstrous even to think of them.
• Це так розумно і так до честі їхньому мистецтву! - It is so clever of them, and such a compliment to art.
• О, це і дуже гарно, і дуже погано з вашого боку! - Ah! that is very nice, and very wrong of you.

2. Речення зі станом особи з відтінком свободи, спонтанності. Безособове дієслово (головний член).

• О, якби тільки можна було навпаки! - If it were only the other way!
• Нині, дядечку, модно одружуватися з американками. - It is rather fashionable to marry Americans just now, Uncle George.
• Розкошуйте часом, допоки юні! - Realize your youth while you have it.

3. Речення зі станом пасивного підмета. Форма вираження головного члена – іменник або прислівник.

• Це було так несхоже на Доріана. - It was so unlike Dorian to speak like that.
• Яке все це незвичайне! - How strange it all was!
• Йому таки пощастило. - He is a very lucky fellow.
• Яка розкіш — спостерігати за ним! - It was delightful to watch him.
• Навіть бачити його було приємно. - It was a pleasure even to see him.
• Від нього мене кидає в дрижаки. - It makes me shudder when I hear it.