Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2014 в 17:38, курсовая работа
Метою курсової роботи являється дослідження особливостей впровадження положень Магдебурзького права на території України. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:
- аналізі виникнення та розвитку Магдебурзького права ;
- дослідженні поширення Магдебурзького права на українських землях;
- характеристиці правового статусу міст та населення згідно з положеннями Магдебурзького права на території України;
- аналізі системи органів управління за Магдебурзьким правом.
ВСТУП..................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК МАГДЕБУРСЬКОГО ПРАВА... 5
1.1. Магдебурзьке право в історії української державності ............................... 5
1.2. Магдебурзьке право та його роль у розвитку української правової
традиції .................................................................................................................... 8
РОЗДІЛ 2. ПОШИРЕННЯ МАГДЕБУРСЬКОГО ПРАВА НА УКРАЇНСЬКИХ
ЗЕМЛЯХ................................................................................................................ 13
2.1. Особливості поширення магдебурзького права у слов'янських народів . 13
2.2. Географія поширення та джерела маґдебурзького права .......................... 20
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВИЙ СТАТУС МІСТ ТА НАСЕЛЕННЯ ЗГІДНО З
ПОЛОЖЕННЯМИ МАГДЕБУРСЬКОГО ПРАВА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.
29
3.1. Правовий статус міського населення за маґдебурзьким правом .............. 29
3.2. Вплив маґдебурзького права на розвиток господарства............................ 36
РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЗА МАГДЕБУРСЬКИМ
ПРАВОМ В УКРАЇНІ . ........................................................................................ 39
4.1. Магдебурське право як юридична основа розвитку місцевого
самоврядування в Україні в XIII-XVI ст.ст........................................................ 39
4.2. Історико-правовий аналіз особливостей провадження окремих норм
магдебурзького права на теренах України......................................................... 42
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................
На Львівській землі Руського воєводства в 1435 р. магдебурзьким правом володіло 32 села, з яких 10 перебували у власності короля, 10 - католицької церкви і дванадцятий приватної власності. До 1506 р. на цих територіях магдебурзьке право поширилося на 93 села, з яких 31 було королівським, 13 - належали католицької церкви і 39 - приватним особам. У XIV ст. магдебурзьке право діяло в 95 селах, з яких кількість королівських сіл збільшилася до 42, приватних - 40 і церкви належало 13. Таке положення зберігалося стабільним до переходу Галичини до складу Австрії. У 1772 р. Магдебурзьке право діяло в 97 селах, 44 з яких перебували у власності королівського двору, 13 - церкви і 40 сіл - у приватній власності. По містах, то в той же час на Львівській землі Руського воєводства в 1435 р. магдебурзьке право отримали 6 міст, 1506 р. - 17, 1648 р. - 55 і в 1772 р. - 72 міста.
Магдебурзьким правом основному володіли давно існуючі села, а знову становили незначна кількість. Так, у 1435 р. лише 8 з новостворених сіл володіли таким правом. Тому прав проф. А. Бальцер, стверджуючи, що магдебурзьке право надавалося не тільки німецьким колоністам, що проживали в містах, але і селах, де жили українські і поляки.
Надання пункти зумовили два чинники: юридичну та економічну. Перший фактор встановлював структуру управління села і судочинство. Економічний - нові господарські відносини. На зміну натурального господарства приходять чиншевые відносини, засновані на німецьких стандартах. Встановлення нових економічних відносин, за твердженням польських і німецьких учених, позитивно характер. Магдебурзьке право сприяє вільної торгівлі, грошовому обігу й надає селах певну економічну самостійність [32, c. 108].
Важливо відзначити особливості надання пункти. Перша форма надання була частковою, коли магдебурзьке право набувала частина села. Друга форма - часткове надання пункти всьому селу, проте така форма майже не зустрічалася. На практиці широко застосовувалася третя форма - генеральна надання, що надавалося окремому селу або групі сіл. Генеральне надання спрощувало роботу королівської канцелярії, оскільки привілей дуже часто надавався певній території. Зокрема, в 1441 р. магдебурзьке право було надано Одеському повіту, у 1456 р. - Яворівському округу.
Інша особливість пункти полягала в тому, що воно стосувалося сіл, які разом з підставою купували німецьке право, а також сіл, переведених на таке право. Нещодавно засновані села стали на не-заселених землях (in geruda radise). Це були села, засновані на землях, що перебували у власності міста, головне вони належали р. Львову. Надаючи земельні ділянки за межами міста, зазначалося право будівництва сіл з використанням пункти. Декрет Сигізмунда августа 1555 р. узаконив цей статус міських сіл. Переклад сіл з української, польської і волоського права на німецьке відбувалося без зміни статусу сіл або з наданням їм права міста. Такі випадки вказані в Глинянах, Містечку та ін. На практиці були випадки неодноразового надання пункти одним і тим же селах, наприклад, в Малковича і Черляни. Це можна пояснити існуванням для кількох сіл одного солтиства. Повторне надання часто траплялося і в разі втрати привілеїв на магдебурзьке право.
Висновок до розділу 4
Наслідком запровадження Магдебурзького права стало виведення більшості міст із-під влади феодалів, князів та воєвод, часткове скасування норм звичаєвого права, утворення та розвиток нових політико-правових форм і методів організації суспільства тощо. Та, найголовніше, Магдебурзьке право створило правову основу становлення і розвитку місцевого самоврядування в більш сучасному його розумінні. У той же час, результати даного дослідження не дають повної вичерпної відповіді на ряд питань, пов’язаних із практикою застосування положень магдебурзького права в українських землях у XIV − першій половині XVIII століття, але можуть слугувати емпіричною основою для подальших напрацювань у даній сфері.
Таким чином, провівши дослідження на тему «Магдебурзьке право та його особливості на українських землях», слід зробити наступні висновки.
Магдебурзьке право - феодальне міське право, що склалося в німецькому місті Магдебурзі, а згодом поширилося на багато інших міст Європи, стало символом феодального міського самоврядування. Загалом у відносно завершеному вигляді Магдебурзьке право склалося у XIII ст. і поширилося спочатку на інші міста Східної Німеччини, а згодом - разом з німецькою колонізацією - на Східну Прусію, Сілезію, Чехію, Угорщину, а далі на Польщу, Литву, звідки перейшло до Білорусі та України. В Україні Магдебурзьке право поширилося у XIV-XV ст.
Магдебурзьке право одержали майже всі міста Лівобережної України. Грамоти гетьманів переважно підтверджували права міст України на самоврядування, які вони отримали ще під литовським та польським пануванням. За рівнем панування міста України поділялися на магістратські та ратушні.
Оцінюючи у цілому роль магдебурзького права, що проіснувало у волинських містах аж до 1831 р. і глибоко вкорінилося в їхньому соціально-економічному й культурному житті, слід визнати його прогресивний характер. По-перше, воно стало одним із важливих чинників культурного і правового наближення Волині до Західної Європи, інтеграції українства в європейську цивілізацію, синтезування вітчизняних традицій із надбаннями європейської культури; по-друге, запровадило виборні міські представницькі органи влади; по-третє, сприяло виділенню міського населення в окремий суспільний стан, із більш високим, ніж у селян, правовим становищем, мобільнішим в економічному та політичному сенсі; по-четверте, значно обмежило феодальну владу, ставши важливим фактором прогресивних суспільно-економічних перетворень. Уносячи важливі риси західноєвропейського міського устрою в організацію самоврядності волинських міст, магдебурзьке право створило правові передумови становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Підсумовуючи, слід зазначити, що магдебурзьке право заклало міцні підвалини для становлення і розвитку місцевого самоврядування, яке сьогодні є неодмінним атрибутом громадянського суспільства. Історія магдебурзького права на Волині ще раз доводить необхідність та без альтернативність нашої орієнтації на європейські цінності та європейський адміністративний простір.
Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на дослідження проблематики запровадження основ міського управління та самоврядування малих міст доби середньовіччя на землях України в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.