Процесуальні строки

ВАРІАНТ 4

ТЕМА: ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

ПЛАН:

 

1. Поняття та види процесуальних строків.
2. Обчислення процесуальних строків.
3. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.
4. Службові строки.

 

1. Поняття та види процесуальних строків.

Встановлений  ЦПК процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При цьому обов'язковим є додержання норм цивільного процесуального права, забезпечення гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб'єктивних процесуальних прав і виконання покладених на них цивільних процесуальних обов'язків.

Своєчасному розгляду справи покликані сприяти  процесуальні строки. Цивільні процесуальні строки — це встановлені ЦПК України проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Значення  процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і викопати певні процесуальні дії; є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуальними засобами покликані забезпечити гарантованість, реальність і оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

Як зазначає, М.Й. Штефан, цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:

1) за способом  визначення (ст.84 ЩІК) поділяються  на нормативні (встановлені законом) і призначені судом (суддею).

Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є абсолютно визначеними (строки розгляду справ — 7, 10, 15 днів — ст.148 ЦПК), відносно визначеними (ст.68 ЦПК — відстрочка або розстрочка сплати судових витрат на

строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції). Для вчинення окремих дій ЦПК не встановлені процесуальні строки. Так, ст.83 ЦПК не встановлено строк розгляду судом заяви про зняття або зменшення накладеного ним процесуального штрафу, ст.155 ЦПК — заяви про скасування забезпечення позову.

Призначені  судом процесуальні строки можуть бути:

1. визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово (статті 204,207, п.7 ст.143, ст.48 ЦПК) різної тривалості залежно від складності і місця виконуваних процесуальних дій;
2. за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальні строки поділяються на встановлені: суду (судді) (статті 146, 148, 151, 291^і ЦПК); особам, які беруть участь у справі (статті 140, 291 ЦПК); іншим учасникам процесу;

3) за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до більше трьох років.

Процесуальний строк менше одного дня передбачено: для вирішення судом (суддею) заяви про забезпечення позову (ст.151 ЦПК); для виконання ухвали про забезпечення позову (ст.156 ЦПК); для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо; для набрання рішенням і ухвалою суду апеляційної і касаційної інстанції законної сили (статті 317,347 ЦПК) рішень судів першої інстанції в деяких категоріях справ (статті 243, 243⁵, 243¹⁰, 243¹⁵, 245²⁰ ЦПК). Новим ЦПК України закріплено розгляд справ судом негайно та невідкладно.

Негайний розгляд справ  передбачає розгляд та вирішення судом справи відразу після її прийняття. Так, зокрема, негайно повинні бути розглянуті справи про поміщення особи до протитуберкульозного диспансеру (ст. 281 нового ЦПК України), проникнення в житлові приміщення та звернення стягнення на грошові кошти (ст.ст. 376, 377 нового ЦПК).

Невідкладно повинні бути розглянуті судом, наприклад, заява про забезпечення доказів розглядається судом тільки за участю заявника(ст. 135 ч.1 нового ЦПК України).

Триденний процесуальний  строк передбачено: для пред'явлення зустрічного позову не пізніше як за три дні до судового засідання (ст.140 ЦПК); для подачі зауваження на протокол судового засідання (ст.200 ЦПК); для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст.242 ЦПК); для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду (ст.286 ЦПК).

П'ятиденний  процесуальний строк визначено  для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання (ст.91 ЦПК); для розгляду судом зауваження на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК); для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні (ст.216 ЦПК).

Семиденний  процесуальний строк визначено  для проведення підготовки справи до розгляду (ст.146 ЦПК). для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки (ст.148 ЩІК).

Десятиденний  процесуальний строк визначено  для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів (ст.38 ЦПК); па подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу (ст.83 ЦПК) для подання заяви про постановлення додаткового рішення (ст.214 ЦПК). скарги па постанову про адміністративні стягнення (ст.244 ЦПК) і на її розгляд (ст.246 ЦПК); для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (ст.148 ЦПК); для подання до суду скарги па вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні (ст.286 ЦПК); для підготовки до апеляційного розгляду справи (ст.299 ЦПК).

П'ятнадцятиденний  процесуальний строк визначено: для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди (ст.148 ЦПК): на

подання апеляційної  скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції (ст.291 ЦПК).

Двадцятиденний  процесуальний строк визначено: для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках (ст.ЦПК).

Місячний  процесуальний строк встановлено: для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб (ст.235 ЦПК); для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції (ст.292 ЦПК).

Двомісячний процесуальний  строк визначено: для пред'явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу (ст.281 ЦПК).

Тримісячний процесуальний строк передбачено для держателя цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір (п.З ст.279 ЦПК), для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст.347³ ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання па рішення, ухвалу апеляційного суду (ст.321 ЦПК).

Однорічний  процесуальний строк передбачено: для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми м бюджет (ч.4 ст.69 ЦПК); для подачі заяви про роз'яснення рішення суду в справі, у якій однією із сторін не виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі касаційної скарга, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку (ст.321 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є юридична особа.

Трирічний процесуальний  строк передбачено: для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією з сторін виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є громадянин.

ЦПК у певних випадках не встановлює конкретних процесуальних строків, а залишає їх на визначення суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин — на суд (суддю) і на осіб, які беруть участь у справі.

В новому ЦПК  України закріплено положення про  встановлення судом строків з врахуванням принципу розумності (ст. 157 нового ЦПК України). Принцип розумності слід розуміти, як встановлення розумного терміну для вчинення процесуальних дій. Цей  строк не повинен перевищувати нормативно визначеного строку. Призначення розумного строку повинно здійснюватися з врахуванням затрат праці на розгляд справи, складності вчинення процесуальних дій, умов і можливості їх виконання. Суд повинен визначати строки в залежності від конкретних обставин справи, враховуючи час, необхідний і достатній для вчинення процесуальних дій, в тому числі строки доставки поштових повідомлень та інших способів отримання інформації.

Однак при цьому не можна створювати умови для зволікання та затягування процесу, враховуючи, що перебіг процесуальних строків, які призначає суд, не відображається на строках визначених законом.

Призначені  судом процесуальні строки можуть бути різними. Вони залежать від характеру, конкретних обставин справи та змісту виконуваних процесуальних дій. Так, суд (суддя) на клопотання осіб, які беруть участь у справі, може вимагати будь-які письмові або речові докази від інших осіб, із зазначенням строку, протягом якого вони мають бути подані до суду (статті 47, 48, 53 ЦПК). Визначення судом тривалості строку залежатиме від місця знаходження таких осіб, від часу, необхідного для зняття копії, й інших конкретних обставин. При залишенні заяви без руху суд повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків такої заяви (ст.139 ЦПК). Суддя при відкладенні розгляду справи призначає новин процесуальний строк її розгляду (ст. 176 ЦПК). Залежно від обставин справи суддя встановлює процесуальний строк відстрочки чи розстрочки виконання (ст.204 ЦПК).

Визначення  тривалості процесуальних строків  ЦПК у деяких випадках покладає на осіб, які покликані виконувати конкретні процесуальні дії. Так. подача доказів може бути здійснена до початку судового засідання (ст.34 ЦПК), тобто протягом семи — двадцяти днів з дня прийняття позову в стадії підготовки справи до розгляду та плюс семи — п'ятнадцяти днів, передбачених для призначення справи до розгляду (статті 146, 148 ЦПК). Докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, тому вони і визначають строки виконання цих процесуальних дій (ст.30 ЦПК). Процесуальні строки вступу в справу визначають треті особи, оскільки такий вступ можливий починаючи з порушення в суді цивільної справи до постановлення судового рішення (статті 107, 108 ЦПК).

З аналізу статей 34, 56, 68, 107, 108 та інших ЦПК витікає висновок, що процесуальні строки, які визначаються в нормах цивільного процесуального права вказівкою на подію, складаються з суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних процесуальних дій.

 

2. Обчислення процесуальних строків.

 

Процесуальні  строки визначаються: 1) точною календарною датою (наприклад, дата і час судового засідання); 2) подією, яка повинна невідворотно наступити. В цих випадках процесуальна дія повинна бути вчинена в точно визначений час; 3) періодом часу (роками, місяцями, днями). В цьому випадку дія може бути вчинена в будь-який день строку, але не пізніше останнього дня.

Процесуальні  строки, незалежно від того, встановлені вони законом чи призначені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Строк може бути визначеним вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального права конкретну процесуальну дію (ст.86 ЦПК). Так, речові докази повертаються особам, від яких були одержані, після набрання рішенням суду законної сили (ст.56 ЦПК); треті особи можуть вступити в справу до постановлення судового рішення (статті 107, 108 ЦПК); відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред'явити зустрічний позов (ст.140 ЦПК) та ін.

Перебіг процесуальних  строків, їх початок і закінчення визначається ст.87 ЦПК залежно від того, чи обчислюються вони роками, місяцями або днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку, а строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Але якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальні строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Але з цього правила зроблені винятки. Так, касаційні скарги і подання на рішення і ухвали судів першої інстанції можуть бути подані протягом одного року після оголошення рішення (ст.3'21 ЦПК). Але нормативне регулювання цього питання не уніфіковане. Зокрема, заява про постановлення додаткового рішення може бути подана протягом десяти днів з дня постановлення рішення; па додаткове рішення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня його постановлення (ст.214 ЦПК); скаргу на неправильності в списках виборців суд повинен розглянути не пізніше трьох днів, включаючи і день надходження скарги, якщо вона подана не пізніше дванадцятої години дня (ст.241 ЦПК).