Процесуальні строки

Коли закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перинні після цього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою па подію, яка повинна неминуче настати, починається наступного дня після її настання.

Закінчується строк  в останній день о 24 годині, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий день закінчується раніше, то строк закінчується в момент закінчення робочого дня. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми .{дано на пошту і ці дії підтверджені поштовою квитанцією, штемпелем на конверті.

Із закінченням встановленого  законом або призначеного судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку на заяву сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі (ст.85 ЦПК). Але з закінченням процесуального строку не втрачається обов'язок особи по виконанню конкретних процесуальних дій. Наприклад, фізичні і юридичні особи, які не можуть подати письмовий доказ, що його вимагає суд (суддя), повинні повідомити про це суд, зазначивши причину. В разі неповідомлення у встановлений для подачі строк письмового доказу суд (суддя) може накласти на винних громадян і посадових осіб штраф. Накладення штрафу, а, отже, — і пропущення строку не звільняє таких осіб від обов'язку подати письмовий доказ, що вимагається судом (ст.48 ЦПК). Пропущення процесуального строку не звільняє зобов'язану особу від виконання такої процесуальної дії, як надання речового доказу (ст.53 ЦПК). Невиконання в десятиденний строк ухвали суду по збиранню доказів (наприклад, допитати свідка за місцем його проживання) не звільняє суд за місцем проведення певних процесуальних дій від виконання такої ухвали (ст. ЗЗ ЦПК). Невиконання в місячний строк окремої ухвали особою, до якої вона спрямована, і сплата нею штрафу за це правопорушення, не звільняє її від обов'язку виконання окремої ухвали (ст. 235 ЦПК).

 

3. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.

 

Зупинення процесуальних  строків настає у зв'язку із зупиненням провадження у справі (статті 221, 222 ЦПК). Отже, підстави для зупинення процесуальних строків ті ж самі, що і для зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі оформлюється ухвалою суду, але зупинення процесуального строку починається не з дня ухвалення такої ухвали, а з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується (ст.88 ЦПК). Таким чином, час, на який було зупинено провадження в справі чи виконання судового рішення, не входить до процесуального строку.

Продовження процесуальних  строків можливе в тому разі, коли у призначені судом строки (ч. 1 ст.89 ЦПК) виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації. Наприклад, суддя запропонував позивачеві додати до позовної заяви копію матеріально-правового договору, який підтверджує наявність між сторонами спірних правовідносин, визначивши строк для її подачі. Але позивач раптово захворів і у визначений строк документ не подав, в зв'язку з чим він може подати заяву, щоб суд продовжив строк на його подачу.

Видом продовження процесуальних  строків є допущена судом відстрочка виконання рішення. Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій і коли зазначені дії можуть бути виконані тільки останнім, встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане (ст.207 ЦПК), а також може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання (ст.204 ЦПК).

Продовження процесуальних строків можливе на заяву сторони або іншої особи, яка бере участь у справі (ч. 1 ст.89 ЦПК), а також інших осіб, які зобов'язуються судом виконати певні дії у встановлений ним процесуальний строк (подати письмові або речові докази, інформацію про наявність майна боржника тощо).

Поновлення  процесуальних строків допускається тільки тих, які встановлені законом в разі пропуску їх з причин, визнаних судом поважними. Так, ст. 321 ЦПК передбачено тримісячний процесуальний строк па касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Якщо такий строк був пропущений з поважних причин суб'єктом касаційного оскарження, то на його заяву цей строк може бути судом поновлений (ч.2 ст.321 ЦПК). Строки, встановлені законом, не можуть продовжуватися.

Право на порушення питання  перед судом про поновлення процесуальних строків мають сторони і інші особи, які беруть участь у справі (ч.2 ст.89 ЦПК), які пропустили процесуальний строк, встановлений законом для вчинення конкретної

процесуальної дії. Для реалізації цього права вони подають письмову заяву за підсудністю — до того суду, в якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Одночасно із заявою про поновлення строку належить провести ту дію або подати той документ, щодо якого порушено питання (подати касаційну скаргу та ін.). Заява розглядається в судовому засіданні, на яке викликаються сторони, і повідомляються інші особи, які беруть участь у справі, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню судом заяви про поновлення процесуального строку. Відповідь суду на заяву про поновлення процесуального строку дається в ухвалі, якою цей строк або поновлюється або в його поновленні відмовляється. Висновки суду про це мають бути аргументованими з посиланням на досліджені в судовому засіданні докази. На ухвалу судді (суду) про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу, внесено апеляційне подання прокурором (п.2 ст.291 ЦПК). Ухвала, якою поновлюється процесуальний строк, не підлягає оскарженню (ч.5 ст.89 ЦПК).

 

4. Службові строки.

 

 Службові строки – це встановлені  законом проміжки часу в межах яких суд зобов’язаний вчинити процесуальні дії. Вказані строки відносяться до службових, а не процесуальних. Це пояснюється такими причинами: 1) службові строки встановлені тільки для суду; 2) вони відрізняються від процесуальних строків за наслідками їх пропуску (пропуск строку не добавляє, а, навпаки, зобов’язує суд вчинити певні процесуальні дії); 3) службові строки встановлюються тільки законом; 4) вони, на відміну від процесуальних строків, встановлених законом, можуть бути продовжені (ч.2 ст.157 ЦПК).

До службових належать такі строки:

1) судова повістка  про виклик повинна бути вручена  не пізніше ніж за сім днів  до судового засідання (ч.4 ст.74 ЦПК);

2) у разі прийняття  заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог (ч.1 ст.102 ЦПК);

3) заява боржника про  скасування судового наказу розглядається  судом протягом п’яти днів  з дня її надходження (ч.1 ст.106 ЦПК);

4) питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків (ч.3 ст.122 ЦПК);

5) попереднє судове  засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК);

6) заява про забезпечення  доказів розглядається протягом  п’яти днів з дня її надходження  (ч.2 ст.135 ЦПК);

7) заява про забезпечення  позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження (ч.1 ст.153 ЦПК);

8) справа має бути  призначена до розгляду не  пізніше п’ятнадцяти днів після  закінчення дій підготовки до  судового розгляду (ч.2 ст.156 ЦПК);

9) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця (ч.1 ст.157 ЦПК);

10) зауваження щодо  технічного запису судового засідання  чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх подання (ч.4 ст.199 ЦПК);

11) у виняткових випадках  складання повного рішення може  бути відкладено на строк не  більше ніж п’ять днів з  дня закінчення розгляду справи (ч.3 ст.209 ЦПК);

12) заява про роз’яснення  рішення суду розглядається протягом  десяти днів (ч.3 ст.221 ЦПК);

13) копії судового рішення  видаються особам, які брали участь  у справі, на їх вимогу чи  надсилаються їм у разі їх  відсутності у судовому засіданні  протягом п’яти днів з дня проголошення рішення (ч.2,3 ст.222 ЦПК);

14) заява про перегляд  заочного рішення повинна бути  розглянута протягом п’ятнадцяти  днів з дня її надходження  (ч.2 ст.230 ЦПК);

15) заява про надання психіатричної  допомоги у примусовому порядку  розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:  про госпіталізацію особи до психіатричного закладу – протягом 24 годин; про психіатричний огляд – протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації – протягом десяти днів (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

16) справи про обов’язкову  госпіталізацію до протитуберкульозного  закладу або про продовження  лікування, суд розглядає не  пізніше трьох днів після відкриття  провадження у справі (ч. 1 ст. 285 ЦПК);

17) справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви (ч. 1 ст. 289 ЦПК);

18)  протягом трьох  днів після надходження справи, суддя-доповідач вирішує питання  про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом (ч. 1 ст. 297 ЦПК);

19) протягом десяти  днів з дня отримання справи  суддя-доповідач вчиняє підготовчі  дії щодо розгляду справи апеляційним  судом (ч. 1 ст. 301 ЦПК);

20) справа має бути  призначена до розгляду апеляційним судом у розумний строк, але не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду (ч. 2 ст. 302 ЦПК);

21)  протягом десятиденного  строку з дня надходження скарги  суддя-доповідач вирішує питання  про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК);

22) одержавши касаційну  скаргу, суд  касаційної інстанції  у десятиденний строк з дня  постановлення ухвали про прийняття  касаційної скарги витребовує  справу, надсилає особам, які беруть  участь у справі, копії скарг і документів і встановлює строк для подання заперечень (ст. 328 ЦПК);

23) після припинення  справи суддя-доповідач протягом  десяти  днів готує доповідь (ст. 331 ЦПК);

24) попередній розгляд  справи має бути проведений  протягом п’яти днів після  складання доповіді суддею-доповідачем касаційного суду (ч. 1 ст. 332 ЦПК);

25)  питання про допуск  скарги до провадження у зв’язку  з винятковими обставинами і  витребуванням справи вирішується  колегією суддів протягом п’ятнадцяти  днів з дня надходження скарги (ч. 1 ст. 356 ЦПК);

26) суд розглядає подання  державного виконавця про оголошення  розшуку боржника чи дитини  протягом десяти днів (ч. 3 ст. 375 ЦПК);

27) скарга учасника  виконавчого провадження на дії  чи бездіяльність державного  виконавця розглядається судом у десятиденний строк (ч. 1 ст. 386 ЦПК);

28) про надходження  клопотання про надання дозволу  на примусове виконання рішення  іноземного суду суд у п’ятиденний  строк  письмово повідомляє  боржника (ч. 1 ст. 395 ЦПК);

29) про надходження  клопотання про  визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п’ятиденний строк повідомляє заінтересовану особу (ч. 1 ст.  401 ЦПК ).

При надходженні позовної заяви до суду вона підлягає негайній реєстрації. Цивільна справа,  позовна   заява,   скарга   окремого провадження, заява, що виникає з адміністративно-правових відносин, реєструються в день надходження до суду в обліково-статистичній картці на цивільну справу, позовну заяву, заяву, скаргу та алфавітному покажчику цивільних справ. В алфавітному покажчику цивільних справ облік ведеться за кожним відповідачем і позивачем. У разі об'єднання зустрічних позовів уносяться записи до відповідних обліково-статистичних карток.

Суддя після одержання  позовної заяви, з’ясовує, чи виконані позивачем всі умови подання позовної заяви до суду.

В разі їх невиконання  суд виносить ухвалу про залишення  позовної заяви без руху.

Позивачу (заявнику, скаржнику) не пізніше наступного дня після  винесення ухвали про залишення  позовної заяви (заяви, скарги) без руху надсилається рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про його одержання копія цієї ухвали (копія супровідного листа зберігається з позовною заявою (заявою, скаргою) та ухвалою).

Позовна  заява  (заява,  скарга) з ухвалою про залишення  позовної заяви (заяви, скарги) без руху передається для розгляду судді: у разі надходження від позивача (заявника, скаржника) додаткових документів - невідкладно, у разі неусунення недоліків у визначений суддею строк - не пізніше трьох діб після закінчення зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху терміну.

Якщо позивач відповідно  до  ухвали  суду  у  встановлений строк виконає вимоги, визначені  статтями 119 і 120 Цивільного процесуального Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.