Кримінальне та процесуальне право за Салічною правдою

                    Міністерство освіти і науки України

                         Національний авіаційний університет

                       

                          Інститут міжнародних відносин

                  Факультет міжнародної інформації і права

                           Кафедра міжнародного права 
 
 
 

                                       Курсова робота

            з дисципліни: «Загальна історія  держави і права»

                                              на тему:

«Кримінальне  та процесуальне право за Салічною правдою» 
 
 
 
 
 
 

                                                                                Коптєва Світлана Сергіївна

                                                                               Студентка І курсу групи 105                         

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                к.і.н., доцент

                                                                     Широкова-Мурараш Ольга Геннадіївна 

                                             

                                            Київ 2008

                                    

                                     План 
 

Вступ....................................................................................................................3стр

   1. Салічна правда – одна з  найдавніших правд. Загальна характеристика  Салічної правди………………………………….…………………………….4 стр

   2. Кримінальне право за Салічною правдою……………………………….9 стр

           2.1. Види злочинів і покарань………………………………………….9 стр

           2.2. Залежність покарань від класового  походження потерпілого і            злочинця………………………………………………………………………...13 стр

     3. Процесуальне право за Салічною правдою…………………………....15 стр

           3.1. Судовий процес…………………………………………………… 15 стр

 Висновки……………………………………………………………………….20 стр

Список  літератури……………………………………………………………...21 стр

Додатки…………………………………………………………………………22 стр 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                   Вступ 

Історія кожної держави неймовірна цікава й  надзвичайна різноманітна.

Кожна держава має свої окремі джерела  права. Основним з найголовніших  джерел права франкської держави  – є Салічна правда. Саме завдяки  знанням тодішніх правових звичаїв та законів, ми можемо сьогодні встановлювати власні для створення могутньої держави, опираючись на знання вчених та мудреців того часу, порівнюючи їхні погляди з нашими й не допускаючи їхніх помилок. 

Об’єктом  цієї роботи є одна з найдавніших варварських правд - Салічна правда, а предметом роботи стали саме кримінальні та процесуальні відносини за Салічною правдою.

 Завданням  роботи є:

1) розглянути  загальні характеристики Салічної  правди

2) конкретно  розглянути особливості кримінального права за Салічною правдою, а саме час виникнення, спосіб складення, структура Салічної правди

3) дізнатися  про особливості процесуального  права за Салічною правдою,  а точніше докладніше розглянути  судовий процес у Франкській  державі.

Для дослідження цієї теми використовувалися методів наукового дослідження, аналізу, методу наукового пізнання

В роботі були використані праці Шевченко О.О., Хоми Н.М.,

Корецького  В.М. Основним джерелом цього дослідження  стали публікації статей Салічної правди. 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Салічна правда – одна з найдавніших  правд. Загальна характеристика Салічної правди 

Найважливішим джерелом права у франкській монархії були так звані варварські правди – записи звичаєвого права варварських  племен.

З усіх “варварських правд” особливу цінність для історико-правової науки являє Салічна Правда - найважливіше джерело наших знань про суспільний й державний устрій франків в період Меровінгів, частично й Каролінгів. Lex Salisa – одна з найдавніших варварських правд, складена в період правління Хлодвіга (481-511) у V-VI сторіччі. Вона виникла у Салічних франків. Хто такі франки? Це група дрібних німецьких племен, що поселилися на півночі Галії у IV сторіччі в якості союзників Римської імперії. Під керівництвом Хлодвіга з династії Меровінгів, одне з цих племен – салічні, чи поморські, франки (від лат. Salum – море) – завоювало більшу частину Галії, створивши таким чином Франкську державу. У державі, само собою, повинні бути свої закони. Ними й стала збірка давніх звичаїв, оброблених під впливом римського права й християнської релігії. Вона представляє собою записи судових звичаїв салічних франків. Такі види збірників судових звичаїв були в наявності й у інших германських племен (бургундів, аллеманів, рипуарських франків, вестготів, баварів, тюрингів, саксів). Усі ці «Варварські правди» (Leges barbarorum) складені по казуїстичному шаблону, без якої-небудь суворої системи.

По своєму змісту Салічна Правда відображає таку стадію розвитку одного з германських  племен, яка близька до стадії, описаної Тацитом.

Існує декілька видань тексту Салічною Правди. Першопочатковий текст цієї пам’ятки не зберігся. Варіанти, що дійшли до нас  є компіляціями й представляють  собою скорочені чи розширені (шляхом «додавання») обробки зниклого давнього тексту. [7, с.7]

Основний  текст Салічної Правди являє собою  розрізнений і безсистемний запис  звичаїв, які складалися в основному  ще до утворення Франкської держави, а

також тих звичаїв, які виникли в  період формування класового суспільства  й утворення держави. Тому її зміст відображає той соціальний і правовий лад, який характеризує перехід від первіснообщинного ладу до класового суспільства. Вона розкриває процес розкладу первіснообщинної власності і виникнення приватної власності, ріст майнової нерівності.

Одне  з головних її завдань – захист приватної власності, яка прийшла на зміну колективній власності.

Салічна Правда – це судове керівництво  для суддів. Водночас вона не є збірником  систематизовано викладених правових норм, які стосуються всіх сторін ранньокласового суспільства. ЇЇ неповнота, фрагментарність, безсистемність – результат тієї правової основи, на якій вона укладалася.

Зафіксувати все розмаїття звичаїв було неможливо. Особливо якщо врахувати, що записувалися вони у формі конкретних юридичних  казусів, узятих безпосередньо з життя.

Найбільш  яскраво соціально-класові розбіжності  у ранньокласовому суспільстві  франків, як свідчить Салічна Правда, проявлялися у положенні рабів. Рабська праця, проте, не набула широкого розповсюдження. Раба на відміну від  вільного франка рахували як річ. Салічна правда вказує також на наявність у франків інших соціальних груп: служива знать, вільні франки (общинники) та напіввільні лети. Відмінності між ними були не стільки економічними, скільки соціально-правовими. Вони були зв’язані головним чином з походженням та правовим статусом особи або тієї соціальної групи, до якої ця особа належала. Важливим фактором, який впливав на правові відмінності франків, стала належність до королівської служби, королівської дружини, до державного апарату, що тільки зароджувався.

Право франків свідчить про початок  майнового розшарування франкського  суспільства. Разом з тим Салічна  Правда свідчить про достатню міцність общинних порядків, про общинну власність  на поля, луки, ліси, пустощі, про парні права общинників-селян на общинний земельний наділ. Саме поняття приватної власності на землю у Салічній правді відсутнє.

Більшість приписів Салічної Правди присвячено охороні права власності на різні  рухомі речі. У них з усіма подробицями  розглядуються випадки крадіжки крупної рогатої худоби, а також овець, кіз, собак та ін.

У Салічній Правді нічого не говориться про купівлю-продаж землі. Інститут спадкування землі  тільки зароджувався.

Відомі  рукописі діляться на 5 груп:

     1. Давній текст, в який входять 65 статей.

     2. Той же текст, але вже з  явними християнськими вставками  (покарання за злочини, скоєні  проти церкви, за убивство духовних  осіб і т.д.).

     3. Скорочений варіант «Правди».

     4. Пізніший виправлений варіант,  що виник у VIII сторіччі.

     5. Компілятивна група (до неї  відносяться рукописи, що зберігаються  у Санкт-Петербурзькій Російській  національній бібліотеці ім.М.Є.Салтикова-Щедрина).

Коли  виникла «Правда»? Вона виникла у  VI сторіччі. Але є у «Правді» статті й найдавніші й пізніше внесені; якщо уважно читати текст, то він сам багато розповість. Так, у титулі 46 згадується р. Луара, а це означає, що «Салічний закон» не міг виникнути раніше 507 року, коли Хлодвіг на Лаурі вів війну з вестготами, які жили на Луарі (Тулузьке королівство). У багатьох статтях говориться про сильну королівську владу, що не могло бути раніше заснування королівства наприкінці V сторіччя. Нова монетна система з рахунком на солід, що дорівнює 40 динаріям, руйнує можливість більш раннього виникнення, тому що такого співвідношення до 481 року, мабуть, не було. Виноград, який згадується в «Законі», не зростав на Салічній землі  навіть в середині VI сторіччі, хоча у країні по Мозелю він оброблявся вже у IV сторіччі. Таким чином, виникнення пам’ятки доводиться віднести до періоду між 507 та 511 років.

Про спосіб складення «Правди» розповідає пролог, що франки, прийнявши хрещення, на трьох  судових зібраннях у різних місцях (для того, щоб більша 

частина населення виразила свою думку) на обговоренні встановили Салічний закон. Назва pactus (договір) вказує саме на такий – об’єднуючий – характер.

Оскільки  запис «Правди» був  спровоцирован  визначеним актом, то до неї входять  також постанови, нові для звичайного (від слова «звичай») права, наприклад, юридичний матеріал, який ще не встиг отримати обов’язковий характер.

Як побудована «Правда»? Вона ділиться мовби на дві  частини:

   1) система штрафів, що повторюється  статтею про виклик на суд,  так як з цього починається  судова процедура.

   2) постанови про судове виробництво, о штрафах за образу посадових осіб, о правообов’язках у сімейних відносинах.

Сферою  дії «Правди» були області Турне  та Камбре, землі на північ від них  та країна по Мозелю, частина якої разом  з містом Пуассоном була завойована у 486 році. У королівстві  Хлодвіга вона була загальнодержавним законом. У історії права «Правда» зіграла видатну роль. Її вплив випробували Рипуарська, Баварська, й інші «Правди». У IX сторіччі Lex Salica становиться франкським законом, у XІ витісняє всі інші «Правди», окрім Лангобардської. Їй прийшлось витримати боротьбу з так званим персональним принципом, по якому людина на чужині жив по закону своєї батьківщини. Принцип цей, очевидно, міг би гарантувати права салічним франкам за межами «рідної» території, але «Правда» вже була одержавлена, й цей принцип заважав би єдності права. [4, c.48 – 50]