5. Психічна стійкість в екстремальних  умовах змагань та спроможність  впевнено змагатися (за різноманітними  тактичними варіантами).

       Обов’язковою  вимогою успішного удосконалення  на цьому етапі підготовки є здоров’я атлета, відсутність у нього захворювань і травм.

6.2. Підготовка у групах вищої спортивної

майстерності

       Мета  підготовки – досягнення максимально  можливого рівня технічної, фізичної, функціональної та психічної підготовленості, що зумовлено специфі-кою виду спорта та вимогами досягнення максимально високих результатів під час змагальної діяльності.

Модель  мікроциклу тренувань 

Перше заняття – тривалість 180 хв.

       Завдання: розвиток сили м’язів спини та ніг, удосконалення техніки виконання кроку у перетягуванні канату.

       Розминка – 25 хв.: біг у помірному темпі з прискоренням на 10–30 м; загальнорозвиваючі вправи: прес на римському стільці + гіперекстензія (суперсет по 12 повторень)

       Основна частина – 140 хв.:

1. «Викроковування» зі штангою на плечах: на тумбу або плінт висотою близько 35-40 см однією ногою почергово: 50 кг по 12 разів; 60 кг по 12 разів: 70 кг по 12 разів х 3 підходи.

2. Піднімання таза із положення лежачи на спині (опираючись на одну ногу почергово, та плечі) по 15-20 разів на кожну ногу х 4-5 підходів.

3.  Тяга канату у блоці: по 80 кг на кожного атлета/ 1,5 – 2 хв х 8-10 пулів.

4.  Підтягування, тримаючись за канат: 12-15 разів  х 3-4 підходи.

       Заключна  частина – 15 хв: біг у помірному темпі.                                

Друге заняття – тривалість 160 хв.

       Завдання: розвинення сили м’язів рук та ніг, координаційних здібностей, витривалості.

       Розминка  – 25 хв: біг у помірному темпі з прискоренням; загально-розвиваючи вправи; прес на римському стільці + гіперекстензія (суперсет по 12 повторень).

       Основна частина – 120 хв.:

1. Тяга канату через спец. колесо (команда на команду): 3-4 хв х 12-15 пулів.

2. Присідання зі штангою на плечах : 100 кг/ 15 разів х 4 підходи.

3. Вправи на рукоході : близько 10 м х 2 підходи.

Заключна  частина – 15 хв: біг у помірному темпі.

Третє заняття – тривалість 190 хв.

       Завдання: розвинення витривалості до статичних напружень і коор-динаційних здібностей, формування спортивного мислення.

       Розминка – 25 хв:  біг у помірному темпі; загальнорозвиваючі вправи, прес на римському стільці + гіперекстензія (суперсет по 12 повторень).

       Основна частина – 120 хв.:

1.Розгин. ніг у тренаж. з паузою у фазі розгину: 50-60 кг/ 20 разів х 4 підходи.

2.Утримання ваги знизу за канат, стоячи: 100 кг /1,5-2 хв х 6 підходів.

3. Тяга  «горбата»(з круглою спиною, але при цьому права нога на 15 см стоїть вище від лівої) 20% від максим. ваги в становій тязі – 3 підх. по 20 разів.

Заключна частина – 45 хв.: гра у баскетбол або інше, виси на поперечці, біг з розслабленням.  

       Основні форми навчально-тренувального процесу у групах вищої спор-тивної майстерності:

--  групові навчально-тренувальні заняття за індивідуальними планами;

--  участь у змаганнях різного рангу;

--  проходження профілактичних та медичних обстежень;

--  участь у тестуванні підготовленості під час роботи наукових груп.

       Навчально-тренувальний процес у групах вищої спортивної майстер-ності будується за програмою  тренувань, що базується на досвіді та роботах видатних радянських та українських тренерів, спортивних спеціалістів, викладачів УДУФВіС, а також за програмою тренувань ЗТУ Кіби В.М., Гераскевича М.Д. та інших спеціалістів ФНАУПК. Головний її зміст становлять спеціально-підготовчі вправи, засоби вдосконалення фізичних якостей, засоби відновлення систем організму після наднавантажень. Технічна майстерність удосконалюється або підтримується на високому рівні.

6.4. Змагальна практика

       Система проведення змагань у групах вищої  спортивної майстерності в межах річної підготовки ґрунтується на закономірностях розвитку спортивної форми атлетів з урахуванням конкретних умов змагальної діяльності. Бажано, щоб кількість змагань, їх характер, рівень досягнень сприяли:

--  у першому періоді макроциклу (підготовчий) – становленню спортивної форми;

--  у другому (період головних змагань) – її збереженню та реалізації у спортивних досягненнях;

--  у третьому (перехідний етап) – створенню сприятливих передумов для нового циклу розвитку спортивної форми атлета.

       Інтенсивність змагальної діяльності на цьому етапі  підготовки стає стабільною за рахунок  зменшення кількості стартів: атлети можуть планувати виступи тільки у 4-6 головних змаганнях року.

6.5. Система контролю процесу підготовки

       Ефективність  процесу підготовки атлетів у сучасних умовах обумовлена використанням достатньо інформативних засобів і методів комплексного кон-тролю – як інструмента управління, що дозволяє здійснювати взаємне спіл-кування тренерів і спортсменів і на цих засадах підвищувати рівень керівних рішень під час підготовки до змагань.

       Мета  контролю – оптимізація процесу  підготовки і змагальної діяльності  атлетів на основі об’єктивної оцінки різних сторін підготовленості і функціо-нальних можливостей важливих систем організму.

       Комплексний контроль передбачає паралельне використання етапного, поточного та оперативного видів контролю у процесі обстеження атлетів, за умови застосування педагогічних, соціально-психологічних та медико-біоло-гічних показників для всебічної оцінки підготовленості, змісту навчально-тре-нувального процесу і змагальної діяльності спортсменів.

Види  контролю процесу підготовки атлетів у групах вищої спортивної  май-стерності:

 

Література

    1. Верхошанский Ю.В. Основы специальной  физической подготовки спортсменов. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 330 с.

    2. Волков Л.В. Теория  и методика  детского и юношеского спорта.-К.: Олимпийская литература, 2002. – 290 с.

    3. Воробьев А.Н. Тренировка, работоспособность,  реабилитация. — М.: Физкультура и спорт, 1989. — 272 с.

    4. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика: учебник для вузов. — М.: Советский  спорт, 2005. — 600 с. 

    5. Матвеев Л.П. Основы общей теории  спорта и системы подготовки  спортсменов. — К.: Олимпийская  литература, 1999. — 318 с.

    6. Медведев А.С. Система многолетней  тренировки в тяжелой атлетике: Уч. пособие для тренеров. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – 272 с.

    7. Олешко В.Г. Силові види спорту. – К.: Олімпійська література, 1999. – 288 с.

    8. Олешко В.Г., Пуцов О.І. Важка  атлетика. Навчальна программа для ДЮСШ, СДЮСШОР, УОР та ШВСМ. – Держкомспорт України, 2004. – 80 с.

    9. Платонов В.Н. Система подготовки  спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические  приложения. – К.: Олимпийская литература, 2004.– 808 с.

    10. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. — К.: Олімпійська література, 1995. – 320 с.

    11. Плехов В.Н. Домашняя атлетика (Философия тренинга): ЗАО «Издательский  дом «Демид», 2000. – 160 с. 

    12. Тяжелая атлетика. / Под ред. А.Н.  Воробьева: Учебник для институтов физкультуры – М.: Физкультура и спорт, 1988. — 238 с.

    13. Уилмор Дж., Костилл Д. Физиология спорта и двигательной активности / Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 1997 – 256 с.

    15 . Хартманн Ю., Тюннеманн Х. Современная  силовая тренировка. — Берлин: Шпортферлаг, 1989. — 334 с.

    16. Черняк А.В. Методика планирования тренировки тяжелоатлета. — М.: Физкультура и спорт, 1978. — 136 с.