=========================================================================================================================================================================================================================================333333333333333333333 справах сім’ї, молоді та аспорту 

Федерація найсильніших атлетів  України

і перетягування канту 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Перетягування канату

Методичні рекомендації по проведенню тренувального процесу 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  –– 2005 
 
 
 
 

      Перетягування канату. Методичні рекомендації по проведенню тренувального процесу 
 
 

       Методичні рекомендації підготували:

       В.Г. Олешко – доцент кафедри силових видів спорту і фехтування, канд. пед. наук, член Виконкому ФВА України;

       Кіба  В.М. – президент Федерації найсильніших атлетів України і перетягування канату, ЗТУ

       Методичні рекомендації обговорені та затверджені  Виконкомом Федерації найсильніших атлетів України і перетягування канату 20 грудня 2005 року та отримали експертну оцінку Вченої ради ДНДІФКС. 

Рецензенти:

Капко І.О. – ст. викладач кафедри силових видів спорту НУФВСУ;

Гераскевич  М.Д. – старший тренер з перетягування канату Мін-сім’їмолодьспорту України.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 
 

1. ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

       Спортивна підготовка - багатобічний процес, який охоплює тренування спортсменів, їх підготовку до змагань та участь у них, організацію тренувально-го процесу та змагань, науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення тренувань і змагань, що зумовлює, у свою чергу, створення потрібних умов для поєднання занять спортом з роботою, навчанням і відпочинком.

       Спортивне тренування – складова спортивної підготовки, спеціалізова-ний процес, спрямований на виконання фізичних вправ з метою розвитку та удосконалення фізичних якостей та здібностей, що забезпечують готовність атлета для досягнення найвищих результатів.

       Мета  спортивної підготовки - досягнення максимально можливого для даного індивідуума рівня техніко-тактичної, фізичної та психологічної підготов-леності, зумовленого специфікою перетягування канату та вимогами змагальної діяльності.

       Основні завдання спортивної підготовки:

-- всебічний гармонійний розвиток спортсменів;

-- формування спеціальних знань, умінь і навичок, потрібних для успішної                        тренувальної та змагальної діяльності у перетягуванні канату ;

--  засвоєння техніки й тактики обраного виду спорту;

-- забезпечення потрібного рівня розвитку фізичних якостей та можливостей нервово-м‘язової системи організму, на які припадає основне навантаження у перетягуванні канату;

-- виховання високих моральних і вольових якостей;

-- забезпечення необхідного рівня спеціальної підготовленості;

-- придбання теоретичних знань і практичного досвіду, потрібних для успішної тренувальної та змагальної діяльності.

       Викладені завдання визначають основні напрями  спортивної  підготовки: технічну, фізичну, психологічну та інтегральну. 

1.1. Основні напрями  удосконалення системи  спортивної підготовки

      1. Різке зростання обсягу та  інтенсивності тренувальної та  змагальної роботи.

      2. Суворе дотримання у системі  тренування спортсменів високого класу  специфічних вимог обраного виду спорту, що виявляється у різкому зростанні обсягу спеціальної підготовки у загальному обсязі тренувальної роботи. 

      3. Максимальна орієнтація на індивідуальні  задатки й здібності кожного  спортсмена в обраній спортивній спеціалізації при побудові багаторічної підго-товки, включаючи визначення раціональної структури змагальної діяльності.

      4. Постійне підвищення змагальної  практики – як ефективного  засобу мо-білізації функціональних резервів організму спортсменів, стимуляція адапта-ційних процесів і підвищення на цих засадах ефективності підготовки атлетів.

      5. Прагнення до суворо збалансованої  системи тренувальних і змагальних  навантажень, відпочинку, харчування, засобів відновлення, стимулювання  пра-цездатності та мобілізації функціональних резервів.

      6. Організація підготовки до головних  змагань з урахуванням геогра-фічних  і кліматичних умов місцевості, де планується їх проведення.

      7. Поширення нетрадиційних засобів  підготовки: використання  доцільних приладів, обладнання та методичних прийомів; застосування тренажерів, що за-безпечують удосконалення різних рухових якостей; проведення тренувань в умовах середньо та високогір’я.

      8. Орієнтація  спортивного тренування  на оптимальні досягнення у  зма-гальній діяльності.

      9. Удосконалення управління тренувальним  процесом на засадах  визна-чення  раціональної структури змагальної  діяльності та підготовленості  з ураху-ванням як загальних закономірностей становлення спортивної майстерності у перетягуванні канату, так й індивідуальних можливостей спортсменів.

     10.  Динамічність системи підготовки, її оперативна корекція на  підставі постійного вивчення  та урахування загальних тенденцій  розвитку олімпійського спорту  та особливостей розвитку перетягуванні канату – змін правил змагань та умов їх проведення, використання сучасного інвентарю та обладнання, розширення календаря і зміни значущості різних змагань. 

1.2. Засоби, методи та  принципи спортивної  підготовки

       Засобами  спортивної підготовки у перетягуванні канату є різноманітні фізичні вправи, що безпосередньо або опосередковано впливають на удосконалення технічної майстерності атлетів. Умовно їх поділяють на чотири групи: загально підготовчі, спеціально-підготовчі,  допоміжні та змагальні.

       До  загально-підготовчих належать вправи, що забезпечують всебічний функціональний розвиток організму спортсменів.

       Спеціально-підготовчі вправи охоплюють засоби, що містять окремі ча-стини, періоди, фази та елементи змагальної діяльності та дії, що наближені до неї за формою, структурою та характером роботи м‘язової системи.

       Допоміжні (напівспеціальні) вправи спрямовані на створення спеціаль-ного фундаменту для подальшого удосконалення спортивної діяльності спорт-сменів.

       Змагальні вправи передбачають виконання комплексу рухових дій, що регламентуються правилами змагань з виду спорту.

       Засоби  спортивного тренування розрізнюють  також за напрямами впли-ву: такі, що пов’язані з удосконаленням різних сторін підготовленості – фізи-чної, технічної, тактичної, та які спрямовані на розвиток різних рухових яко-стей, підвищення функціональних можливостей окремих органів і систем організму.

       Методи – це способи організації роботи тренера і спортсмена, за якими набуваються знання, вміння та навички, розвиваються потрібні якості, фор-мується  світогляд.

       Умовно  методи поділяються на: словесні, наочні та практичні. Кожен із них використовують відповідно до вимог, зумовлених особливостями підгото-вки у перетягуванні канату. Під час вибору методів треба враховувати відповідні до етапу та періоду підготовки завдання, загально дидактичні та специфічні принципи спортивного тренування, вікові особливості спортсменів, їх спортивну кваліфікацію.

       До  словесних методів належать розповіді, пояснення, вказівки, лекції, бесіди, аналіз та обговорення.

       Наочні  методи зумовлюють дієвість процесу підготовки. До них треба віднести методично вірний показ окремих вправ та їх елементів, навчальні філь-ми, відеозаписи, комп’ютерні програми для демонстрування техніки виконання вправ, тощо.

       Практичні методи умовно поділяють на дві основні групи:

       1) спрямовані переважно на засвоєння техніки вправ перетягування канату, тобто на формування рухових умінь та навичок, що є характерними для обраного виду спорту;

          2) скеровані на здебільшого розвинення  певних рухових якостей.

       Успішне вирішення навчально-тренувальних завдань можливе за умов дотримання принципів спортивної підготовки, що поділяються на три групи:

       1. Загальнопедагогічні (дидактичні) – науковість, виховне навчання, доступність, систематичність і послідовність, свідомість та активність, наочні-сть, міцність та прогресування, колективність разом з індивідуалізацією, а та-кож загальні принципи фізичного виховання: всебічний та гармонійний розви-ток особистості, оздоровчий напрям занять, зв'язок з трудовою діяльністю.

       2. Специфічні – спрямованість до вищих досягнень, поглиблена спе-ціалізація,  безперервність тренувального процесу, єдність поступового збільше-ння навантажень та тенденції до максимальних навантажень, хвилеподібність і варіативність навантажень, циклічність тренувального процесу, єдність та взаємозв'язок структур змагальної діяльності та підготовленості атлетів.

       3. Методичні –  випередження (випереджальний відносно технічної під-готовленості розвиток фізичних якостей); розмірність (оптимальний та збалан-сований розвиток фізичних якостей); сполучення (пошук засобів, що дозволя-ють водночас вирішувати декілька завдань – поєднання технічної та фізичної підготовки); надмірність (застосування тренувальних навантажень, які у 2–3 рази перевищують змагальні, засвоєння та включення до тренувальної  роботи рухової діяльності, що за своєю інтенсивністю  перевищує змагальну); моделю-вання (всебічне використання різноманітних варіантів моделювання тренувальної та змагальної діяльності у багаторічній підготовці). 

       1.3. Загальна характеристика відбору спортсменів

у системі багаторічної підготовки

       Відбір  здібних до високих спортивних досягнень  у перетягуванні канату юнаків тісно пов’язаний з багаторічним тренуванням – від новачка до спорт-смена високого класу. Стосовно цього передбачені й відповідні етапи відбору. Для кожного з них встановлені свої завдання та методичні критерії (табл. 1).

       На кожному етапі відбору виявляється не лише доцільність подальшої підготовки атлетів, але й робиться докладна оцінку його задатків і здібностей, сильних і слабких сторін підготовленості, рівня розвитку рухових якостей, 
 
 

Таблиця 1

Зв’язок спортивного відбору  з етапами багаторічної підготовки