Динаміка розитку координаційних здібностей студенток засобами і методами інноваційних оздоровчих технологій

Для того, щоб виміряти здібності людини до засвоєння нових рухів  необхідно  використовувати  нові,  раніше  невідомі  рухові

завдання різної координаційної складності. При оцінюванні враховують кількість спроб, час засвоєння завдання і число помилок при його виконанні. Інтегральну оцінку дають з рівняння:

Э = 1 ∕ (N * n)

Де Э - ефективність навчання, од.; N - кількість спроб для засвоєння завдання, од.; п - кількість помилок при його контрольному виконанні, од.; показник «Э» прямо відображає здатність людини до навчання або перебудови рухових навичок.

Тест: В. п. - стійка ноги нарізно, руки в сторони. Вільні кругові рухи правою рукою за годинниковою стрілкою, лівою - в протилежному напрямку. Враховується час і кількість повторень до безпомилкового виконання завдання (додаток А, табл.4).

 

2.5.2 Тестування здібностей до підтримування рівноваги.

Рівновага заключається в здатності людини підтримувати стійке положення при нестандартних рухах і позах. Розрізняють статичну і динамічну рівновагу.

Тест на оцінювання здатності до підтримки статичної рівноваги(автор - Яроцький): В.п. - стійка ноги нарізно, очі закриті. Кругові рухи головою в одну сторону до порушення рівноваги. Реєструють кількість (N) і час (t,с) виконання проби. Вестибулярну стійкість (ВС) визначають з рівняння:

ВС = (N ∕ t) * 100

Більші значення показника (ВС) характерні для осіб з високим рівнем вестибулярної стійкості (додаток А, табл.5).

Тест на оцінювання здатності до підтримки динамічної рівноваги; ходьба по лінії з заплющеними очима обличчям або спиною вперед, приставляючи п'ятку однієї ноги до носка другої. Реєструють пройдену дистанцію (l,м) і час(t,с). Показник динамічної рівноваги (ПДР) визначають із співвідношення:

ПДР = 100*l / t

Більші значення ПДР відображають кращу здатність до підтримки рівноваги при ходьбі в ускладнених умовах (додаток А, табл.6).

 

2.5.3 Тест  для вимірювання здатності до  керування рухами за

просторово-динамічними параметрами

Тест: кидки в баскетбольну корзину баскетбольного, футбольного, гандбольного і волейбольного м'ячів зі штрафної лінії. Виконують по три кидки в послідовності, вказаній вище. Враховують загальну кількість попадань з 12 спроб (додаток А, табл.7).

2.5.4 Тест для  інтегральної оцінки координаційних  здібностей

Екстремальні умови життя і спортивної діяльності висувають підвищені вимоги до корково-підкоркових центрів по керуванню рухами в нестандартних умовах. Ефективність цього управління виражається в точності рухів за просторовими, часовими і силовими параметрами, що й обумовлює «економічність» роботи. Люди з високим рівнем координаційних здібностей витрачають на виконання стандартної роботи менше часу й енергії. Подібна «економічність» обумовлена включенням в роботу м'язових груп, які безпосередньо приймають участь в реалізації рухових актів [24]. Нижче приведений тест являється найбільш оптимальним для оцінки здатності індивіда до керування рухами за просторово-динамічними характеристиками.

Тест: біг зі старту «змійкою» на дистанцію 30 метрів між п'ятьма стійками. Результат тесту оцінюють за табл. 8 (додаток А)

 

Оцінка координаційних здібностей за результатами бігу зі старту «змійкою», (В.А. Романенко,1999)

 

Вік, років	Стать	Оцінка
		задовільно	добре	відмінно
14-15 років	Чоловіки	5,9	5,6	5,6
14-15 років	Жінки	6,8	6,4	6,0
16-17 років	Чоловіки	5,7	5,2	4,7
16-17 років	Жінки	6,9	6,5	6,1

 

2.6 Гарвардський степ-тест

Загальна ідея Гарвардського степ-тесту полягає у вивченні відновлювальних процесів (динаміки ЧСС) після закінчення дозованої м'язової роботи. Плюсами тесту є його методична простота і доступність, спроба у якості вхідної дії використовувати відносно дозоване фізичне навантаження (встановити точну потужність навантаження важко), можливість кількісного вираження результатів дослідження.

При проведенні тесту необхідно наступне обладнання : сходи різної висоти, секундомір, метроном.

 Методика проведення тесту.

Фізичне навантаження надається у виді піднімання на сходинку. Висота сходинки і час виконання м'язової роботи залежать від статі, віку і фізичного розвитку (додаток А, табл. №11). Під час тестування досліджуваному пропонується здійснювати підйоми на сходинку у заданому темпі - з частотою 30 разів у 1 хвилину. Темп рухів задається метрономом, частоту якого встановлюють на 120 уд / хв. Підйом і спуск складаються з чотирьох рухів, кожному з яких буде відповідати один удар метронома :

1- досліджуваний ставить на сходинку одну ногу,

2- ставить на сходинку другу  ногу,

3- ставить назад на підлогу  ногу, з якої почав підйом,

4- ставить на підлогу другу  ногу.

В положенні, стоячи на сходинці, ноги повинні бути прямими, тулуб повинен знаходитися у строго вертикальному положенні. Під час підйому та спуску руки виконують звичайні для ходьби рухи. Впродовж виконання тесту можна декілька разів змінити ногу, з якої починається підйом.

Перед проведенням Гарвардського степ-тесту випробуваних слід ознайомити з технікою виконання фізичного навантаження, надати йому можливість здійснити декілька спроб підйому на сходинку.

В тих випадках, коли випробуваний закінчує роботу раніше вказаного часу, фіксується той час, впродовж якого виконувалась робота. Якщо через втому випробуваний не може підтримувати заданий темп підйому на протязі 20 сек., тестування закінчується, а при розрахунку враховується фактичний час виконання навантаження.

Після закінчення фізичного навантаження випробуваний відпочиває сидячи. Починаючи з 2-ї хвилини у нього 3 рази за 30-секундними відрізками часу підраховується число пульсових ударів : з 60-ї до 90 з відновлювального періоду, зі 120-ї до 150-ї і з 180-ї до 210-ї сек. Значення цих трьох підрахунків складається і помножується на 2 (перевід в ЧСС в 1 хв.). Результати тестування виражаються в умовних одиницях у виді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ). Цю величину розраховують за формулою:

ІГСТ = t * 100 / (f1 +f2+f3 )*2,

де - t фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах; f1, f2,f3 _ сума пульсу за перші 30 секунд з кожної хвилини (починаючи з 2-ї) відновлювального періоду. Величина 100 необхідна для вираження ІГСТ у цілих числах, а цифра 2 - для переводу суми пульсу за 30-секундні відрізки часу в число серцебиттів за хвилину.

Оцінка результатів тестування.

 Величина ІГСТ характеризує  швидкість відновлювальних процесів  після достатньо напруженої м'язової  роботи. Чим скоріше відновлюється  пульс, тим менше величина f1 +f2+f3 , як наслідок, тим вище індекс Гарвардського степ-тесту. У додатку А (табл. № 3) приведена шкала оцінки величин ІГСТ, пропонована на підставі результатів обстеження великої кількості нетренованих осіб (8000 студентів) [6, 10, 16] .результати проведеного тесту знаходяться у додатку А, таблиця 10.

Таблиця З

Оцінка результатів Гарвардського степ - теста.

ІГСТ	Оцінка
Менше 55	Погана
55-64	Нижче середньої
65-79	Середня
80-89	Добра
90 і більше	Відмінна

Таблиця 4

Висота сходинки і час піднімання при проведенні Гарвардського

степ-тесту.

Вікова група випробуваних	Висота сходинки, см.	Час піднімання, хв.
Чоловіки (старші 18 років)	50	5
Жінки (старші 18 років)	43	5
Юнаки і підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла більше 1,85 см²	50	4
Юнаки і підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла менше 1,85 см²	45	4
Дівчата (12-18 років)	40	4
Хлопчики і дівчатка 8-11 років	35	3
Хлопчики і дівчатка до 8 років	35	2