Динаміка розитку координаційних здібностей студенток засобами і методами інноваційних оздоровчих технологій

 

2.1 Організація  дослідження.

Для досягнення поставленої мети магістерської роботи заплановано провести дослідницьку роботу.

Дослідження проводилось на базі Слов’янського державного педагогічного університету.

В експерименті взяли участь 40 дівчат. З них було сформовано експериментальну групу в кількості 20 чоловік і контрольну групу - 20 чоловік. Студентки ЕГ займалися за спеціально розробленою методикою, яка спрямована на розвиток координаційних здібностей. Дівчата КГ займалися фізичними вправами в режимі навчального дня на заняттях з фізичної культури згідно до навчальної програми з фізичного виховання. Дослідження проводилось впродовж 2008-2009 навчального року невідривно від навчального процесу.

Проведення педагогічного експерименту умовно поділено на IV етапи.

На І етапі ми провели констатуючий експеримент, який передбачав декілька груп тестів. До першої групи тестів відноситься антропометричне вимірювання. До другої групи тестів відносяться фізіологічні тести. До третьої групи увійшли тести з використанням фізичних вправ.

Антропометричні тести, такі як вимірювання росту, маси тіла, обхватів грудної клітини під час вдиху та видиху, спірометрія легенів, динамометрія кистей рук допомогли виявити рівень фізичного розвитку учнів, які приймали участь в експерименті та діагностику розвитку координаційних здібностей під впливом розробленої методики, а також внести корективи у її структуру.

Фізіологічні тести та вимірювання, такі як проба Штанге і Генча, вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску  дозволяють нам визначити фізичний стан студенток під час виконання вправ, та рівень працездатності.

За спеціально розробленою системою рухових тестів, ми змогли об'єктивно визначити рівень розвитку координаційних здібностей. Система містила в собі тест на вимірювання здібностей до формування рухових навичок, тест на оцінку здатності до утримання статичної рівноваги, тест на оцінку здатності до підтримки динамічної рівноваги, тест на вимірювання здібностей до управління рухами за просторово-динамічними параметрами, інтегральна оцінка координаційних здібностей, а також Гарвардський степ - тест на вимірювання фізичної працездатності.

Для інтегральної оцінки фізичного стану учнів проводився тест з використанням фізіологічних показників і опитування учнів за системою КОНТРЕКС - 1.

На II етапі була розроблена спеціальна методика, яка повинна сприяти розвитку КЗ і підвищенню рівня фізичної працездатності.

III етап передбачав проведення формуючого експерименту у КГ та ЕГ , який містив у собі об'єктивне визначення рівня розвитку координаційних здібностей і фізичної працездатності після педагогічного впливу розробленої методики в ЕГ, а також після впливу тієї методики, яка використовувалась в КГ.

IV етап був присвячений математичній обробці отриманих в ході дослідження результатів й обґрунтуванню ефективності розробленої методики.

План проведення дослідження.

1. Інтегральна оцінка фізичного  стану учнів експериментальної групи за допомогою системи КОНТРЕКС-1.

2. Вимірювання антропометричних  даних:

- ріст;

- маса тіла;

- обхват грудної клітини під  час вдиху та видиху;

- спірометрія легенів;

- динамометрія кистей рук.

3. Фізіологічні тести:

- проба Штанге і Генча;

- вимірювання ЧСС;

- вимірювання АТ.

4. Діагностування рівня розвитку  координаційних здібностей за  допомогою тестів:

- тест на вимірювання здібностей  до формування рухових навичок;

- тест на оцінку здатності  до утримання статичної рівноваги;

- тест на оцінку здатності до підтримки динамічної рівноваги;

- тест на вимірювання здібностей  до управління рухами за просторово-динамічними  параметрами;

- інтегральна оцінка координаційних  здібностей.

5. Визначення рівня фізичної  працездатності на основі сумарних показників тестувань:

- Гарвардський степ-тест

6. Оцінка результатів проведених  досліджень. Висновки.

 

2.2 Інтегральна  оцінка фізичного стану учнів  за допомогою системи КОНТРЕКС-1 (С.А. Душанін і соавт.1977)

1.Вік. За кожний рік життя нараховується 1 бал .

2. Маса тіла. При відповідності маси тіла значенням норми (рівняння 1) нараховується 30 балів. За кожний кілограм вище норми віднімається 1 бал.

Рівняння 1.   Чоловіки: 50 + (зріст - 150) * 0,75 + (вік - 21)/ 4 Жінки: 50 + (зріст - 150) * 0,32 + (вік - 21) / 5

3. Артеріальний тиск. Нормальний тиск (рівняння 2-5) оцінюють 30 балами. За перевищення систолічного або діастолічного тиску на 5 мм. рт. ст. з загальної суми віднімається 1 бал.

Рівняння 2: Чоловіки: АТ сист. = 109 + 0,5 * вік + 0,1 *маса тіла

 Рівняння 3:  Чоловіки:  АТ діаст. = 74 + 0,1 * вік + 0,15 * маса тіла

Рівняння 4: Жінки: АТ сист. = 102 + 0,7 * вік + 0,15 *маса тіла

Рівняння 5: Жінки: АТ діаст. = 78 + 0,17 * вік + 0,11 * маса тіла

4. Паління. Ті хто не палить отримують 30 балів. Курці за кожне сигарету в день віднімають з цієї суми 1 бал.

5. Алкоголь. Той, хто не вживає алкоголь отримує 30 балів (епізодичний прийом не враховують). За вживання алкоголю не менше ніж один раз на тиждень - віднімають 2 бали.

6. Пульс у спокої. За кожний удар нижче 90 нараховується 1 бал. За пульс вище 90 уд / хв бали не нараховуються.

7. Відновлюваність пульсу. Після 5 хвилин відпочинку реєструють пульс в положенні сидячі за 1 хв. далі виконують 20 глибоких присідань за 40 сек. Після 2 хв. відпочинку знов вимірюють пульс за 1 хв. При відповідності пульсу вихідному значенню нараховують 30 балів, при перевищенні на 20 ударів - 5 балів, більш 20 з загальної суми відраховують 10 балів.

8. Загальну витривалість оцінюють непрямим шляхом. За щоденне навантаження аеробного характеру впродовж 15 хв. пульсовому режимі (170-вік) зараховують 30 балів. Ті ж навантаження чотири рази на тиждень дають 25 балів, три рази - 20 балів, 2 рази -10 балів, 1 раз - 5.

Бали по кожному пункту складають і оцінюють за таблицею 1.

Таблиця 1

Оцінка фізичного стану за системою КОНТРЕКС - 1

Сума балів	Рівні фізичного стану
<90	Низький
91-120	Нижче середнього
121-170	Середній
171-200	Вище середнього
>200	Високий

 

2.3 Антропометричні  вимірювання студенток контрольної  та експериментальної груп.

Антропометричні показники - це об'єктивні данні про фізичний розвиток, ступінь визначеності антропометричних показників:

- соматометричні - довжина та вага  тіла; об'єм грудної клітини, обхвати  стегна, талії і т. ін. ;

- фізіометричні (функціональні) - ЖЄЛ, м'язова сила рук, станова сила.

Наприкінці обстеження людині пропонується зробити декілька кроків для виявлення можливих порушень у ході.

У процесі огляду, що проводиться, заповнюється тестова карта, за якою надається оцінка виявлених порушень постави:

а) нормальна оцінка - негативні відповіді на всі запитання;

б) деякі відхилення - позитивні відповіді на одне або декілька запитань від 3-го до 7-го номера включно;

в) значне порушення постави - позитивні відповіді на 1,2,8,9,10 запитання (одне або декілька).

- стоматоскопічні - стан ОРА (форма  хребта, грудної клітини, ніг, стан  постави, розвиток мускулатури), ступінь  жировідкладення та статевого  дозрівання.

Серед усього різноманіття антропометричних методів ми обрали наступні: вимірювання маси тіла, росту, вимірювання об'єму грудної клітини, спірометрія легенів, динамометрія кистей рук.

 

2.3.1 Вимірювання зросту

Обладнання. Ростомір. Перед вимірюванням росту людина повинна зняти взуття.

Вимірювання. Тестована повинна стати на ростомір без взуття, випрямитися так, щоб п'яти, сідниці, лопатки і голова торкалися лінійки.

Результат. Результатом вимірювання є визначення росту студентки у сантиметрах.

2.3.2 Вимірювання  маси тіла3

Обладнання. Медичні ваги. Перед зважуванням ваги повинні показувати нульову позначку.

Вимірювання. Тестована повинна зважуватися без одягу. Якщо це неможливо, тоді від загальної маси тіла віднімають масу одягу.

Результат. Результатом вимірювання є визначення маси тіла студентки у кілограмах і грамах з точністю до 100 гр.

Загальні вказівки та зауваження. Не слід зважуватися після приймання їжі або виконання фізичних вправ.

 

2.3.3 Вимірювання обхватів грудної клітини

Прилади. Гнучка металева стрічка (або антропометрична рулетка, ширина якої для гнучкості не повинна перевищувати 7 мм.), дермографічний олівець.

Вимірювання. Стрічка проходить під нижніми кутами лопаток, у чоловіків і дітей на рівні сосків, у жінок - по верхньому краю грудної залози. Обхват грудей вимірюється під час глибокого вдиху, повного видиху і у стані спокою.

Результат. Результатом вимірювання є визначення обхватів у сантиметрах і міліметрах.

 

2.3.4 Спірометрія  легенів

Спірометрія - це метод визначення життєвої ємкості легенів і об'ємів повітря, що її складають. Ці показники залежать від віку, зросту. Статі, фізичного розвитку людини та інших факторів. Для оцінки функції дихання у даної особи слід виміряні у неї легеневі об'єми порівнювати з належними величинами, розрахованими за формулами або за нормограмами. Для вимірювання ЖЕЛ і об'ємів, що її складають ми використали сухий спірометр.

Обладнання. Спірометр, набор мундштуків, носовий затискач, спирт, вата.

Вимірювання. Тестована повинна глибоко вдихнути повітря і видохнути до відмови у мундштук спірометру.

Результат. Результатом вимірювання є внутрішній об'єм легенів визначений у мілілітрах. Отриманий результат порівнюють з нормограмою (мал.1).

Мал.30. Номограма для визначення значень ЖЄЛ.

 

2.3.5 Кистьова  динамометрія

Тест призначений для вимірювання статичної сили згиначів

кисті.

Обладнання. Кистьовий динамометр.

Проведення тесту. Натерши руку магнезією, учасник бере в сильнішу руку динамометр. Вихідне положення тестованої: динамометр щільно прилягає до пальців і долоні, рука опущена і трохи відведена від тулуба, ноги нарізно. Енергійно, без ривків, рівномірно стиснути динамометр, докладаючи при цьому максимальне зусилля. Зусилля триває близько двох секунд.

Результат. Із двох спроб фіксується кращій результат з точність до 1 кг.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Під час тесту ані динамометр, ані кисть не повинні торкатися  тіла чи будь - якого іншого предмета. Якщо це сталося, то спроба не зараховується і учню надається повторна спроба.

2. не слід робити різких змахів  чи інших різких рухів рукою, це може штучно поліпшити результат.

 

2.4 Фізіологічні  тести

 

2.4.1 Проби Штанге і Генча

Проби Штанге і Генча призначені для визначення тривалості затримки дихання під час вдиху і видиху відповідно.

Проба Штанге з максимальною затримкою дихання на вдиху.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Після нормального вдиху і видиху, зробити глибокий вдих і на висоті його затримати дихання, затуливши собі носа.

Результат. Записати результати 3-4 спроб, обчислити середнє значення.

Проба Генча з максимальною затримкою дихання на видиху.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Зробити видих, затримати дихання.

Результат.   Записати результати  3-4  спроб,  обчислити середнє значення.

 

2.4.2 Вимірювання  частоти серцевих скорочень (ЧСС)

Вимірювання частоти серцевих скорочень відбувається за допомогою методу пульсометри.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Пульс вимірюється на зап'ястку у стані спокою і після виконання вправи.

Результат . Результатом являється кількість ударів за 1 хвилину.

 

2.4.3 Вимірювання  артеріального тиску (АТ)

Вимірювання АТ проводиться за допомогою тонометру.

 

2.5 Діагностування рівня розвитку координаційних здібностей за

допомогою тестів

 

2.5.1 Вимірювання  здібностей до формування рухових  навичок

Рухові навички являються індивідуально придбаними рухами, сформованими на базі механізму тимчасових зв'язків. Це цілеспрямовані рухи, компоненти яких в результаті вправи стали в деякому роді автоматизованими.

Фізіологічним базисом, який визначає строки навчання рухам, являється пластичність нервової системи і адаптивність сенсорних систем. Рухова навичка, як будь-який умовний рефлекс, без постійного підкріплення гасне тим скоріше, чим він складніше за біомеханічною структурою. Ефективність реалізації навички визначається рівнем функціонального стану мозку і коркових відділів аналізаторів.