Управління інвестиційною діяльністю підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Июля 2014 в 17:10, курсовая работа

Краткое описание

Мета та завдання для дослідження. Мета курсової роботи полягає у дослідження теоретичних основ інвестиційних ресурсів підприємства, та аналізу управління реальними та фінансовими інвестиціями досліджуваного підприємства. Завданням даної роботи є:
- розгляд теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю.
- аналіз управління реальними та фінансовими інвестиціями досліджуваної установи.
- визначення основних шляхів удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА…………………………..5
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПАТ «Полтавакондитер»…………………………………….14
2.1. Фінансово-економічна характеристика ПАТ «Полтавакондитер»…14
2.2. Політика управління реальними інвестиціями суб’єкта підприємнцтва………………………………………………………………………23
2.3. Оцінка ефективності портфеля фінансових інвестицій підприємства………………………………………………………………………30
2.4. Розрахунок основних показників, що характеризують інвестиційну діяльність підприємства в сфері реальних інвестицій…………………………42
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА………………………………50
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….….57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

ФАЙЛ!!!!!!!!11,12,13.docx

— 217.43 Кб (Скачать)

Активна модель управління передбачає ретельний моніторинг і негайне придбання інструментів, що відповідають головній інвестиційній меті портфеля, а також швидку зміну структури фондових інструментів, що входять у портфель. Менеджер, який займається активним управлінням, має вміти визначити та придбати найбільш ефективні цінні папери і максимально швидко позбутися малоприбуткових активів. При цьому важливо не допустити зниження вартості портфеля і втрату ним інвестиційних властивостей.

Пасивна модель управління припускає створення добре диверсифікованих портфелів із заздалегідь визначеним рівнем ризику, розрахованим на тривалу перспективу. Такий підхід можливий при достатній ефективності ринку, насиченого цінними паперами високої якості. Тривалість існування портфеля припускає стабільність процесів на фондовому ринку, ефективне лише щодо портфеля, який складається з низько ризикованих цінних паперів.

Питання про кількісний склад портфеля можна вирішувати як із позиції теорії інвестиційного аналізу, так і з погляду сучасної практики. Відповідно до теорії інвестиційного аналізу збільшення кількості активів, що знаходяться в портфелі, до 8 і більше не дає значного зменшення портфельного ризику. Максимальне скорочення ризику досягається, якщо в портфелі міститься від 10 до 15 цінних паперів. Подальше збільшення складу портфеля непродуктивне. Виникає ефект зайвої диверсифікації, чого слід уникати.

В табл. 2.7 проведемо аналіз порогу рентабельності ПАТ «Полтавакондитер»

Таблиця 2.7

Аналіз порогу рентабельності

 ПАТ  «Полтавакондитер» за 2010-2012 рр.

Показники

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Відхилення (+;-)

2011 р. порівняно з 2010 р.

2012 р. порівняно з 2011 р.

абсолютне

відносне, %

абсолютне

відносне, %

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням інших операційних доходів

582315

647288

369096

64973

11,2

-278192

-43,0

Операційні витрати, тис. грн.

570466,0

628557,0

356022,0

58091,0

10,2

-272535

-43,4

у тому числі:                                            а) змінні витрати

507389,5

563812,3

274398,1

56422,9

11,1

-289414,2

-51,3

б) постійні витрати

63076,5

64744,7

81623,9

1668,1

2,6

16879,2

26,1

Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.

11849,0

18731,0

13074,0

6882,0

58,1

-5657

-30,2

Маржинальний дохід, тис. грн.

74925,5

83475,7

94697,9

8550,1

11,4

11222,2

13,4

Коефіцієнт маржинального доходу у чистому доході

0,129

0,129

0,257

0,000

x

0,128

x

Поріг рентабельності, тис. грн.

490225,6

502043,9

318138,6

11818,3

2,4

-183905,3

-36,6

У % до чистого доходу

84,2

77,6

86,2

-6,6

x

8,6

x

Зона фінансової стійкості, тис. грн.

92089,4

145244,1

50957,4

53154,7

57,7

-94286,7

-64,9

Запас фінансової стійкості, %

15,8

22,4

13,8

6,6

x

-8,6

x

Сила впливу операційного важеля

6,3

4,5

7,2

-1,9

x

2,8

x


Розрахунки табл. 2.7 свідчать про зменшення операційних витрат у 2012 р. в порівнянні з 2011 р. на 272535 тис. грн, або 43,4 %. Маржинальний дохід навпаки збільшився на у 2012 р. в порівнянні з 2011 р. на 11222,2 тис. грн, або 13,4 %. В свою чергу поріг рентабельності зменшився у 2012 р. в порівнянні з 2011 р. на 183905,3 тис. грн, або 36,6 %, у зв’язку з чим знизився запас фінансової стійкості на 8,6 %, що говорить про негативну тенденцію.

Важливим для інвестора є питання  оцінки ефективності управління портфелем цінних паперів. У процесі прийняття рішення інвестором потрібно дотримуватися певної послідовності за вибору інвестиційних інструментів.

1. Використовуючи минулі й прогнозовані дані, оцінити очікувану дохідність упродовж періоду володіння активом. Розрахувати повну дохідність (на основі наведеної вартості) для того, щоб упевнитися, що вартості грошей у часі приділено достатню увагу.

2. Послуговуючись минулими й прогнозованими даними про дохідність, оцінити ризик, пов’язаний з інвестиціями. Використання його суб’єктивної оцінки на основі минулих даних про дохідність і фактор «бета» – це базові підходи, які може застосувати інвестор.

3. Оцінити співвідношення «ризик-дохідність» кожного з альтернативних інвестиційних інструментів, щоб переконатися в тому, що очікувана дохідність за даного рівня ризику прийнятна. Якщо інші інструменти інвестицій з таким самим або нижчим рівнями ризику забезпечують однакову або вищу дохідність, укладення коштів у перший відібраний інструмент не повинне вважатися прийнятним.

4. Обирати інвестиційні інструменти, які пропонують найвищу дохідність за допустимого для інвестора рівня ризику. Оскільки більшість вкладників не люблять ризикувати, вони швидше куплять інструменти з нижчим ризиком, отримуючи менші інвестиційні доходи. Коли інвестори одержують найвищу дохідність за прийнятного ризику, то це означає, що їм вдалося здійснити «гарні інвестиції».

Для оцінки результативності управління портфелем потрібно визначити:

1) фактичну дохідність портфеля за певний період;

2) фактичний ризик портфеля;

3) еталонний портфель, тобто портфель, який можна використовувати як точку відліку для порівняльного аналізу.

Найпростіше визначається дохідність портфеля, якщо певна сума коштів інвестується на визначений період часу.

,     (8.4)

де rp – дохідність портфеля за період t;

Р – вартість портфеля на початку періоду t;

Pn – вартість портфеля в кінці періоду t.

Період, що розглядається, може бути будь-яким, наприклад, місяць, квартал, рік, кілька років тощо. Для того щоб порівняти дохідність одного портфеля з іншим, показники їхньої дохідності потрібно привести до одного часового періоду – як правило, року.

Випадки, коли портфель формується за рахунок інвестування певної суми тільки в початковий момент і на весь період часу, є винятковими, а не типовими. У ході управління портфелем кошти, як правило, вилучаються і вносяться додатково. Якщо це відбувається одразу ж після початку інвестиційного періоду або незадовго до його закінчення, то додаткові кошти можна не враховувати за оцінки дохідності, оскільки вплив даних сум на підсумковий результат буде незначним. Завдання ускладнюється, якщо приплив або вилучення коштів відбувається в інші моменти. Для таких умов теорія пропонує два показника оцінки дохідності: внутрішню дохідність і дохідність на основі середньої геометричної.

Внутрішня дохідність розраховується для відповідного потоку платежів.

Для того щоб визначити дохідність на основі середньої геометричної, потрібно знати вартість портфеля в момент вилучення або отримання додаткових коштів.

Для визначення дохідності портфеля більш точним є метод середньої геометричної. Недолік методу внутрішньої дохідності полягає в тому, що на підсумкове значення дохідності портфеля можуть вплинути дії клієнтів з вилучення інвестованих коштів. Тому дохідність портфеля потрібно вираховувати за методом середньої геометричної:

,                     (8.5)

де  – середня дохідність портфеля за період t;

 – дохідність за і-й період t;

n – кількість періодів;

P – знак множення.

Незручність методу середньої геометричної полягає в тому, що потрібно знати вартість портфеля в кожний момент внесення або вилучення коштів. Кошти можуть вноситися або вилучатися з різною періодичністю. Тому не завжди період t1 буде дорівнювати t2 тощо. У такому разі, щоб скористатися наведеною формулою, потрібно зробити попередні припущення або перетворення. Якщо інвестор додатково вносить або вилучає кошти незадовго до кінця або початку кожного періоду, можна зробити припущення про те, що дані дії відбуваються наприкінці (на початку) періоду та скористатися формулою без змін. Невелика похибка має суттєво вплинути на дохідність портфеля. Тому на неї можна не зважати. Якщо надходження або вилучення коштів відбуваються з однаковою періодичністю, але спостерігаються всередині одного з періодів, спочатку можна визначити дохідність за даний період і після цього скористатися формулою.

Якщо в межах року вилучення й надходження коштів відбуваються з різною періодичністю, потрібно визначити вартість портфеля в кожний момент руху коштів і розрахувати темп зростання його дохідності, тобто величину (1 + rt) для кожного проміжку часу за такою формулою:

,     (8.6)

де  – вартість портфеля наприкінці періоду t;

 – вартість портфеля на початку періоду t.

Після цього дохідність у розрахунку на рік знаходимо за такою формулою:

,  (8.7)

де m – кількість періодів, з яких складається рік.

Часто ефективність управління портфелем буде оцінюватися за кілька років. Тому коли вилучення й додавання капіталу здійснюються з різною періодичністю в часі, то спочатку потрібно визначити дохідність портфеля для кожного року й після цього обчислити середню дохідність у розрахунку на рік за весь період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Розрахунок основних показників, що характеризують інвестиційну діяльність підприємства в сфері реальних інвестицій

 

Середня ставка прибутковості (ARR) використовується з метою визначення норми прибутковості інвестиційних проектів, ARR дорівнює відношенню середньої величини річних майбутніх чистих прибутків від інвестицій до половини суми первинних інвестицій

   (1.11)

Чиста теперішня вартість (NPV) – це різниця між сумою теперішніх вартостей грошових потоків від інвестицій в кожен період часу і теперішньою вартістю самих інвестицій.

NPV =

     (1.12)

NPV =

   (1.13)

NPV =       (1.14)

Інвестиційний проект приймається в разі, коли NPV > 0

Індекс прибутковості (РІ) – відношення теперішньої вартості грошових надходжень від проекту після оподаткування до теперішньої вартості інвестицій.

  PI =

    (1.15)

Інвестиційний проект приймається в разі, коли РІ > 1

Внутрішня ставка прибутковості (IRR) – ставка, що досягається в разі, коли теперішня вартість майбутніх грошових потоків від інвестицій після оподаткування дорівнює теперішній вартості власне інвестицій.

 IRR =

     (1.16)

Метод визначення IRR на основі ітераційного підбору:

              IRR =

         (1.17)

Інвестиційний проект приймається в разі, коли IRR > WACC (середньозважена вартість джерел фінансування інвестиційного проекту)

Період окупності (РВР) – показує період, необхідний для повернення інвестицій шляхом нагромадження чистих реальних грошових потоків, отриманих за проектом.

                   PBP =

                                   (1.18)

Інвестиційний проект приймається в разі, коли РВР < період експлуатації

Модифікована внутрішня ставка прибутковості (MIRR) – це дисконтна ставка, при якій теперішня вартість витрат проекту дорівнює його кінцевій вартості, де остання добувається як сума майбутніх вартостей грошових надходжень, дисконтованих під вартість капіталу фірми.

MIRR =

         (1.19)

Отже, політика управління реальними інвестиціями – це частина загальної інвестиційної стратегії підприємства, яка забезпечує підготовку, оцінку та реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів, за допомогою методик [4, с. 55].

В табл. 2.8 проаналізуємо склад, структуру та динаміку джерел формування капіталу ПАТ «Полтавакондитер».

Таблиця 2.8

Аналіз складу, структури та динаміки джерел формування капіталу ПАТ «Полтавакондитер» за 2010-2012 рр (станом на кінець року)

Вид джерел формування капіталу (пасивів)

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Зміни (+,-)

сума, тис грн

у % до підсу-мку

сума, тис грн

у % до підсу-мку

сума, тис грн

у % до підсу-мку

суми тис. грн

частки, в.п.

у %

За характером формування

Власний капітал

174454,0

75,4

186386,0

75,4

194823,0

80,4

20369,0

4,9

11,7

Позиковий капітал

56867,0

24,6

60694,0

24,6

47638,0

19,6

-9229,0

-4,9

-16,2

Усього

231321,0

100,0

247080,0

100,0

242461,0

100,0

11140,0

-

4,8

За рівнем відповідальності власного капіталу

Статутний і пайовий

24482,0

14,0

31827,0

17,1

31827,0

16,3

7345,0

2,3

30,0

Додатковий

149972,0

86,0

154559,0

82,9

162996,0

83,7

13024,0

-2,3

8,7

Усього

174454,0

100,0

186386,0

100,0

194823,0

100,0

20369,0

-

11,7

За тривалістю використання

Постійний

174527,0

75,4

186386,0

75,4

194823,0

80,4

20296,0

4,9

11,6

Змінний

56794,0

24,6

60697,0

24,6

47638,0

19,6

-9156,0

-4,9

-16,1

Усього

231321,0

100,0

247083,0

100,0

242461,0

100,0

11140,0

-

4,8

За періодом погашення зобов’язань

Поточні

56794,0

99,9

60697,0

100,0

47638,0

100,0

-9156,0

0,1

-16,1

Довгострокові

73,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

-73,0

-0,1

-100,0

Усього

56867,0

100,0

60697,0

100,0

47638,0

100,0

-9229,0

-

-16,2

За терміновістю сплати зобов’язань

Найбільш термінові

50794,0

89,3

53562,0

88,2

40844,0

85,7

-9950,0

-3,6

-19,6

Короткострокові

6000,0

10,6

7135,0

11,8

6794,0

14,3

794,0

3,7

13,2

Довгострокові

73,0

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

-73,0

-0,1

-100,0

Усього

56867,0

100,0

60697,0

100,0

47638,0

100,0

-9229,0

-

-16,2

Информация о работе Управління інвестиційною діяльністю підприємства