Управління інвестиційною діяльністю підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Июля 2014 в 17:10, курсовая работа

Краткое описание

Мета та завдання для дослідження. Мета курсової роботи полягає у дослідження теоретичних основ інвестиційних ресурсів підприємства, та аналізу управління реальними та фінансовими інвестиціями досліджуваного підприємства. Завданням даної роботи є:
- розгляд теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю.
- аналіз управління реальними та фінансовими інвестиціями досліджуваної установи.
- визначення основних шляхів удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА…………………………..5
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПАТ «Полтавакондитер»…………………………………….14
2.1. Фінансово-економічна характеристика ПАТ «Полтавакондитер»…14
2.2. Політика управління реальними інвестиціями суб’єкта підприємнцтва………………………………………………………………………23
2.3. Оцінка ефективності портфеля фінансових інвестицій підприємства………………………………………………………………………30
2.4. Розрахунок основних показників, що характеризують інвестиційну діяльність підприємства в сфері реальних інвестицій…………………………42
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА………………………………50
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….….57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

ФАЙЛ!!!!!!!!11,12,13.docx

— 217.43 Кб (Скачать)

2.  Државного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

3. Іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

4.  Спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Об’єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

- новоутворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в  усіх галузях народного господарства;

- цінні папери (акції, облігації  та ін.);

- цільові грошові внески;

- науково-технічна продукція та інші об’єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом [3, с.13 ].

Об’єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об’єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об’єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є:

- інвестори (замовники);

- виконавці робіт (підрядники);

- користувачі об’єктів інвестиційної діяльності;

- постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;

- юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

- громадяни України;

- іноземні юридичні та  фізичні особи, держави та міжнародні організації.

Суб’єкти інвестиційної діяльності зобов’язані:

- додержувати державних  норм і стандартів, порядок встановлення  яких визначається законодавством  України;

- виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред’являються в межах їх компетенції;

- подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

- не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;

- сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) в розмірах та у порядку, визначених законами України.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

- власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

- позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

-  бюджетних інвестиційних асигнувань;

- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Інвестиційний менеджмент як керуюча система характеризується наявністю і визначених суб’єктів керування. Сучасна практика інвестиційного менеджменту дозволяє виділити три основні групи таких суб’єктів:

1.Власник підприємства самостійно здійснює функції інвестиційного менеджменту, як правило, на малих підприємствах із невеличким обсягом інвестиційної діяльності. У цьому випадку в притягненні для здійснення цих функцій спеціаліста − найманого робітника немає необхідності.

2.Інвестиційної  менеджер широкого профілю є спеціалістом − найманим робітником, що здійснює практично усі функції інвестиційної керування підприємством. Такі спеціалісти використовуються в основному на підприємствах для загального керівництва інвестиційною діяльністю.

3. Функціональний інвестиційної  менеджер є вузьким спеціалістом − найманим робітником, що здійснює спеціалізовані функції керування в однієї зі сфер інвестиційної діяльності підприємства. Сучасна закордонна і вітчизняна практика виділяє такі форми спеціалізації функціональних інвестиційних менеджерів: а) менеджер по керуванню реальними інвестиціями підприємства; б) менеджер по керуванню фінансовими інвестиціями підприємства; в) менеджер по формуванню інвестиційних ресурсів і керуванню грошовими потоками по інвестиційній діяльності; г) менеджер по керуванню інвестиційними ризиками і деякі інші.

Із збільшенням обсягів інвестиційної діяльності і її диверсифікації потреба в інвестиційних менеджерах усіх рівнів буде зростати, а їхня спеціалізація − постійно розширюватися [20].

Таким чином сутність управління інвестиційною діяльністю як складовою інвестиційного менеджменту підприємства проявляєть через його функції. Для інвестиційного менеджменту характерні дві основні групи функцій, які формуються залежно від того, чи інвестиційна система виступає як управляюча система, чи як спеціальна система загальної системи менеджменту підприємства.

1.Функціїї інвестиційного  менеджменту як управляючої системи відрізняються від загальних функцій управління:

  • розробка інвестиційної стратегії підприємства. Залежно від проведеного маркетингового аналізу і аналізу стану інвестиційного ринку й інвестиційних ресурсів визначаються основні напрями і цілі інвестиційних стратегій;
  • формування інформаційно-комунікаційних каналів, які б змогли забезпечити максимально необхідні обсяги інформації на будь-якому етапі інвестиційної діяльності;
  • створення в системі організаційної структури підрозділів і структур для прийняття і реалізації управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності;
  • проведення аналізу всіх аспектів інвестиційної діяльності;
  • розробка основних програм і планів інвестиційної стратегії;
  • формування комплексу мотивування до реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

- контроль реалізації інвестиційних планів та своєчасне їх коригування з урахуванням обраної інвестиційної стратегії

2. Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної системи загального менеджменту – ці функції визначаються залежно від напрямів, обраних в інвестиційному менеджменті:

  • управління реальними інвестиціями;
  • управління фінансовими інвестиціями;
  • управління інвестиційним портфелем;

- управління формуванням інвестиційних ресурсів.

Отже, можна узагальнити, що інвестиційний менеджмент – це комплекс завдань, методів і напрямів щодо розробки зважених рішень з управління інвестиціями для досягнення соціально-економічного ефекту на відповідному етапові розвитку господарюючого суб’єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ

 

2.1. Фінансово-економічна характеристика ПАТ «Полтава кондитер»

 

Публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер», що у 1993 році в процесі приватизації набуло відповідного статусу до цього іменувалося як Державна кондитерська фабрика, створена в 1919 році шляхом концентрації п’яти кондитерських приватних підприємств.

З метою збільшення торгової мережі створено за участю сторонніх осіб такі юридичні особи: ТОВ «Домінік » – м. Київ, Дніпропетровськ. Товариство має розгалужену мережу фірмових магазинів в Полтавській області.

Установчим документом є Статут ПАТ «Полтавакондитер» від 1993 року. ПАТ «Полтавакондитер» є підприємством приватної форми власності. Юридична адреса підприємства – Полтавська область, місто Полтава, вул. Спаська 10.

Метою створення підприємства є одержання прибутку.

Предмет діяльності:

  • виробнича діяльність;
  • виробництво какао, кондитерських виробів;
  • закупівля сировини;
  • оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля

В уставі підприємства відзначено, що ПАТ « Полтавакондитер » формує наступні фонди:

  • фонд розвитку виробництва;
  • фонд соціального розвитку;
  • єдиний фонд оплати праці;
  • резервний фонд;
  • ремонтний фонд;
  • інші фонди.

Органами управління є збори засновників, що є вищим органом правління, дирекція суспільства – виконавчий орган і ревізійна комісія - контролюючий орган.




 


 


 

 



 


 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Організаційна структура виробництва підприємства

 

Організаційна структура виробництва підприємства (рис.2.1.) включає в себе основне виробництво, допоміжне виробництво та обслуговуюче господарство.

До основного виробництва належать:

1) обробні цехи (шоколадний  цех, борошняний цех, цех халви, карамельний  цех, зефірний цех, цукерковий цех);

2) заготівельні цехи (пралі  нове відділення, цех об жарки  бобів, пресове відділення);

3) складальні цехи (відділення  розфасовки).

При умовах переходу економіки України до ринкових відносин, істотного розширення прав підприємств в області фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного і якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна й капіталу, їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансовій стійкості й прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення й зміцнення фінансової стабільності.

В табл. 2.1. проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз майна ПАТ «Полтавакондитер».

Таблиця 2.1

Горизонтальний і вертикальний аналіз майна

ПАТ «Полтавакондитер» за 2010-2012 рр. (станом на кінець року)

Вид активів (майна)

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Зміни (+,-)

сума, тис. грн

у % до підсу-мку

сума, тис. грн

у % до підсу-мку

сума, тис. грн

у % до підсу-мку

суми, тис. грн

частки, в. п.

у %

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Майно всього

231321,0

100,0

247083,0

100,0

242461,0

100,0

11140,0

-

4,8

Необоротні активи

90169,0

39,0

86976,0

35,2

86594,0

35,7

-3575,0

-3,3

-4,0

Основні засоби

83118,0

35,9

78318,0

31,7

78104,0

32,2

-5014,0

-3,7

-6,0

Оборотні активи

141152,0

61,0

160107,0

64,8

155867,0

64,3

14715,0

3,3

10,4

Оборотні виробничі фонди

37137,0

16,1

35831,0

14,5

34854,0

14,4

-2283,0

-1,7

-6,1

Виробничі запаси

35916,0

15,5

33809,0

13,7

33561,0

13,8

-2355,0

-1,7

-6,6

Фонди обігу

104015,0

45,0

113675,0

46,0

121013,0

49,9

16998,0

4,9

16,3

Информация о работе Управління інвестиційною діяльністю підприємства