Управління формуванням і використанням прибутку підприємства

 

 

 

 

 

Таблиця 2.9

Розрахунок прибутку від операційної діяльності на ТОВ “Бердичівський хлібозавод» за 2009-2011 рр.

№ п/п	Доходи		Витрати і відрахування
1	Дохід від реалізації		Непрямі податки та інші вирахування з доходу
2	Чистий дохід від реалізації:		Собівартість реалізації:
2.1	- готової продукції;		- продукції;
2.2	- товарів;		- товарів;
2.3	- робіт та послуг;		- робіт та послуг;
3	Валовий прибуток (збиток) як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції
4	Інший операційний дохід:		Інші операційні витрати:
4.1	–		- витрати на дослідження і розробки;
4.2	- реалізація іноземної валюти ;		- собівартість реалізованої іноземної валюти;
4.3	- реалізація оборотних активів (крім фінансових інвестицій);		- собівартість реалізованих оборотних активів;
4.4	- операційна оренда активів;		- витрати від операційної оренди;
4.5	- операційна курсова різниця;		- витрат від операційної курсової різниці;
4.6	- одержані пені, штрафи, неустойки;		- заплачені пені, штрафи, неустойки;
4.7	- відшкодування раніше списаних активів;		- витрати від знецінення запасів;
4.8	–		- нестачі, витрати від псування цінностей;
4.9	- списання кредиторської заборгованості;		- сумнівні та безнадійні борги;
4.10	- одержання субсидій;		- інші витрати від операційної діяльності;
5	Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, як різниця між іншим операційним доходом і витратами на його отримання
6	–		Адміністративні витрати
7	–		Витрати на збут
8	Прибуток (збиток) від операційної діяльності: ряд. 3+ряд.5 – ряд.6 – ряд. 7
9	Прибуток від операційної діяльності на підприємстві, тис. грн..	2009 р.	843
		2010 р.	1241
		2011 р.	1979

 

Динаміка прибутку від операційної діяльності на ТОВ «Бердичівський хлібозавод» в динаміці за три роки відображена на рисунку 2.1. Спостерігається стабільне зростання прибутку в 2011 році порівняно з 2009 роком приблизно в 2,3 раза.

 

Рис. 2.1. Динаміка прибутку від операційної діяльності

на ТОВ «Бердичівський хлібозавод» за 2009-2011 рр., тис. грн

 

Формування прибутку від основної діяльності перебуває під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Основними шляхами збільшення операційного прибутку є нарощування обсягів виробництва, зниження собівартості реалізованої продукції, розумна асортиментна політика, підвищення якості продукції.

Низький рівень прибутку у 2009 році пояснюється достатньо невеликим обсягом реалізації продукції порівняно з 2011 роком. Це стосується також і ціни за одиницю реалізованої продукції. Значний вплив спричинила і економічна криза, яка набула розвитку саме у 2009 році.   

Прибуток від операційної діяльності визначається як сума валового прибутку та інших операційних доходів за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут продукції, робіт, послуг та інших операційних витрат.

При цьому до складу інших операційних доходів включають: дохід від операційних курсових різниць; дохід від операційної оренди активів; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації обігових активів та інше.

До складу адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства: основна та додаткова заробітня плата управлінського (керуючого) персоналу з відрахуванням на соціальне страхування; витрати на службові відрядження апарату управління підприємством; витрати на управління основних засобів, інших матеріальних не обігових активів загальногосподарського використання; витрати на зв'язок; витрати, пов’язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів та інші витрати загальногосподарського призначення.

До складу витрат на збут включаються: витрати, пов’язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг; витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, товарів, робіт, послуг; витрати на рекламу продукції, товарів; витрати на доставку продукції споживачам; витрати на пакувальні матеріали, які витрачаються для затарювання готової продукції; витрати на ремонт тари та на передпродажну підготовку товарів; витрати на оплату праці продавців та інші витрати.

До складу інших операційних витрат включають: собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги; збитки від уцінки запасів та від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення майбутніх операційних витрат;інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства, крім витрат, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг [38, с. 83].

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що головним чинником, який впливає на формування чистого прибутку підприємства є прибуток від основної діяльності підприємства.

 

2.4. Аналіз використання  прибутку підприємства

 

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Значимість аналізу, розподілу і використання чистого прибутку зумовлена тим, що від результатів цього розподілу залежать не лише темпи розвитку підприємства на основі самофінансування, а й забезпечення інтересів власників, задоволення матеріальних та соціальних потреб персоналу.

В умовах ринкової економіки держава не втручається у процес розподілу прибутку. Підприємство повинне самостійно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі (рис. 2.2).

          

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Формування та розподіл чистого  прибутку ТОВ «Бердичівський хлібозавод»

Чистий прибуток підприємства ТОВ «Бердичівський хлібозавод», який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитам банків, податків та інших платежів та внесків до бюджету, передбачених законодавством України, відрахувань у галузеві фонди та інші, залишається у його розпорядженні.

Після сплати податків прибуток розподіляється так: одна частина використовується на розширене виробництво, інша –  на матеріальне заохочення робітників. Створюється також резервний  фонд. Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, аби при  розподілі прибутку було досягнуто  оптимальності у задоволенні  інтересів держави та робітників.

Наступним етапом аналізу розподілу  і використання чистого прибутку підприємства є аналіз формування системи  фондів, резервів та спрямування його на інші потреби. Визначення напрямків використання чистого прибутку належить до компетенції самого підприємства. Сучасна господарська практика передбачає наступні напрямки використання чистого прибутку:

1. Фонд інвестування підприємства (фінансування витрат на науково-дослідні  роботи, розробку й освоєння нових  видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію  і модернізацію діючого виробництва,  придбання і створення нематеріальних  активів, поповнення обігового  капіталу). Це один із найвагоміших напрямків використання чистого прибутку, що забезпечує відтворювальні процеси на підприємстві.

 Пропорції розподілу чистого  прибутку залежать від конкретних  обставин, завдань, які ставить  перед собою підприємство.

2. Фонд фінансування витрат, пов'язаних  із соціальними потребами (витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що є на балансі підприємства), будівництвом об'єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів.

3. Фонд стимулювання персоналу  підприємства (матеріальне заохочення працівників: виплата одноразових премій за виконання важливих виробничих завдань, надання одноразових матеріальних допомог, преміювання за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо).

 Фінансування соціально-культурних потреб і стимулювання персоналу підприємств – традиційні напрямки використання чистого прибутку підприємствами. До таких витрат, що фінансуються за рахунок прибутку, більшість економістів ставиться позитивно. Однак окремі з них переконані, що часткове задоволення за рахунок фінансового результату соціальних потреб колективу, матеріальне заохочення працівників є витратами без будь-якої користі для суспільства. Тому чистий прибуток, як і скрізь у світі, мусить мати лише два напрямки використання: виплата доходу на вкладений капітал та інвестування розширеного відтворення капіталу.

Згідно статуту ТОВ «Бердичівський хлібозавод» при розподілі прибутку утворює цільові фонди, призначенні для покриття витрат, пов’язаних з своєю діяльністю, а саме – це фонд розвитку виробництва, фонд матеріального заохочення, резервний фонд, інші фонди.

В статуті підприємства сказано, що фонд розвитку виробництва створюється  за рахунок коштів і відрахувань від чистого прибутку у порядку перебаченому чиним законодавством. Кошти фонду використовуються для розвитку матеріально-технічної бази підприємства.

Джерелом коштів на оплату праці  працівників підприємства є бюджетне фінансування та частина доходу, одержанного в результаті його господарської діяльності.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є бюджетне фінансування та прибуток, амортизаційні відрахування, кошти одержанні від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Підприємство має право використовувати вільні кошти підприємства для надання благодійної, спонсорської та фінансової допомоги юридичним та фізичним особам, а також проводити оплату за навчання працівників підприємства, дітей працівників підприємства та інших осіб, які навчаються за спеціальностями потрібних підприємству.

 У процесі аналізу необхідно  порівняти розподіл та використання  прибутку за три роки, та визначити  причини відхилення цього значення у 2011 р. у порівнянні з 2009 р. за кожним напрямом використання прибутку, (табл. 2.10).

Розглянемо порядок формування чистого прибутку. Сума прибутку від звичайної діяльності зменшена на суму податку на прибуток від звичайної діяльності. Після цього прибуток підлягає розподілу до фондів. Як бачимо в найбільшій кількості він справляється до фонду розвитку виробництва – 45 тис.грн. в 2009 р. та 155 тис. грн. у 2010 році. Відрахування до фондів підприємства у 2011 році не відбувалося у зв’язку з отриманим збитком підприємства.

Таблиця 2.10

Аналіз розподілу та використання прибутку на

ТОВ «Бердичівський хлібозавод» за 2009-2011 рр., тис. грн.

№ п/п	Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення, +/-
1	Прибуток від операційної діяльності	843,00	1241,00	1979,00	1136,00
2	Інші доходи	142,00	13924,00	165,00	23,00
3	Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	626,00	1138,00	-737,00	-111,00
4	Податок на прибуток від звичайногї діяльності	531,00	776,00	987,00	456
5	Чистий прибуток(збиток)	95,00	362,00	-1724,00	1629,00
Розподіл чистого прибутку:
- Фонд розвитку виробництва		45,00	155,00	-	-45,00
- Фонд матеріального забезпечення		15,05	70,50	-	-15,05
- Резервний фонд		19,90	70,00	-	-19,90
- Інші фонди		15,05	66,50	-	-15,05

 

Варто зазначити, що на процес розподілу  і використання чистого прибутку підприємства певною мірою впливає держава шляхом надання податкових пільг, а в окремих випадках вона вдається до моральних стимулів. Перш за все, це стосується спрямування прибутку підприємства на утримання об'єктів соціальної інфраструктури і фінансування благодійних заходів. Так, звільняючи прибуток, витрачений за цими напрямками, від оподаткування, держава ставить собі за мету запобігти руйнуванню створених підприємством об'єктів соціальної інфраструктури, а також скоротити видатки з бюджету на утримання об'єктів та інституцій, пов'язаних із соціальним захистом населення, реалізацією науково-освітніх програм, охороною і збереженням культурної спадщини та інше.