Управління формуванням і використанням прибутку підприємства

Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних  джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт=0,5. Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

В нашому випадку в 2011 р. коефіцієнт автономії  дорівнював 0,41, тобто лише на 41,0% підприємство забезпечене власними джерелами  фінансування.

Неперевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має недостатній  рівень фінансової стійкості і залежне  від зовнішніх фінансових джерел. В нашому випадку коефіцієнт фінансової стійкості у 2011 р. становив 0,68, що на 0,10 пунктів вище, ніж у 2009 р.

Підприємство  не тільки не забезпечене власними коштами, але й навпаки, використовує позикові: коефіцієнт забезпечення власними коштами в 20089р. становить -0,50, а в 2011 р. від’ємне значення цього показника  збільшилось ще до -16,79.   

Отже, за проаналізований період підприємство має нестійкий фінансових стан та значну залежність від зовнішніх  джерел фінансування.

В табл. 2.7 наведено показники оцінки ділової  активності підприємства.

Таблиця 2.7

Показники ділової активності ТОВ «Бердичівський хлібозавод»

Так, фактичні обсяги виробництва продукції в 2011 р. проти 2009 р.  зросли на 86,26% і  становлять 639660,0 тис. грн.

Коефіцієнт  оборотності оборотних активів  в 2011 р. становить 16,40 проти 3,56 в 2009 р. Відповідно, тривалість обороту оборотних коштів в 2009 р. становить 102,65 дні, а в 2011 р. – 22,26 дні, тобто цей показник зменшився, що є позитивним явищем.

Тривалість  обороту кредиторської заборгованості зменшилась в 2011 р. на 44,11 днів і становить 91,14 дні. Тобто, зменшується час від  отримання товару до розрахунку за нього.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним  обсягом одержаного прибутку та в  розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку –  рентабельність є основними показниками  ефективності роботи підприємства, які  характеризують інтенсивність господарювання. Для оцінки рівня ефективності господарської  діяльності підприємства ТОВ «Бердичівський хлібозавод» узагальнимо визначені показники за даними фінансової звітності в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

 Показники  оцінки рівня ефективності господарської  діяльності                          ТОВ «Бердичівський хлібозавод»  за 2009 – 2011 рр.

Основним  показником, який характеризує валовий  прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, на який підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат і витрат на збут. Валова рентабельність виробничих витрат показує, що ТОВ «Бердичівський хлібозавод» отримало 33,73 копійки валового прибутку з однієї гривні понесених витрат. Цей показник зріс порівняно з 2009 на 2,91 пунктів.

Рентабельність  витрат основної діяльності визначається як відношення прибутку, одержаного від  продажу об’єктів підприємницької  діяльності до виробничої собівартості, а також адміністративних витрат і витрат на збут. Цей показник розкриває  взаємозв’язок чистого доходу, прибутку і собівартості проданої продукції  і показує розмір прибутку, одержаного підприємством в розрахунку на одну гривню витрат, вкладених у формування собівартості. Рентабельність основної діяльності в 2011 була 1,59%, що на 0,07 пунктів  більше, ніж у 2009 рік. Таким чином, ТОВ «Бердичівський хлібозавод»  отримало 1,59 копійок прибутку з кожної гривні, вкладеної у собівартість.

Показник  рентабельності операційної діяльності зріз із 1,34% до 1,53%, тобто збільшився становить 0,19 пунктів. Цей показник показує, що підприємство отримало 1,53 копійок прибутку від операційної  діяльності з однієї гривні операційних  витрат.

Рентабельність  звичайної діяльності у 2011 році збільшилась у порівнянні з 2009 роком на 0,32 пункти і склала 1,14%. Це означає, що ТОВ «Бердичівський хлібозавод» отримало 1,14 копійок прибутку від звичайної діяльності з кожної вкладеної гривні звичайних витрат.

Рентабельність  господарської діяльності зросла у 2011 році також на 0,32 пункти у порівнянні з 2009 роком і склала, як і рентабельність звичайної діяльності 1,14%. Таким  чином, підприємство отримало 1,14 копійок  прибутку від господарської діяльності з однієї гривні загальних витрат.

Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції  показує, скільки прибутку надходить  підприємству в кожній гривні від  продажу своєї продукції. У 2011 році цей показник становив 0,18%, що на 0,51 пункти менше, ніж у 2009 році. Цей показник, як правило, характеризує прибутковість торгівельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств. Зменшення цього показника може бути наслідком однієї з двох причин. По-перше, це може свідчити про збільшення витрат на виробництво і продаж або цін придбання ресурсів. По-друге, це може бути результатом зниження цін на продану продукцію. Іноді окремо розраховується рентабельність виручки від певних видів діяльності.

До показників прибутковості підприємства відноситься  рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. ТОВ «Бердичівський хлібозавод»  отримує 0,41 копійок прибутку з кожної гривні активів, що знаходяться на балансі  підприємства. У 2011 році цей показник зменшився на 0,65 пунктів у порівнянні з 2009 роком. Прибутковість всіх активів  можна розглядати як показник ефективності управління підприємства.

Отже, з  проведених розрахунків видно, що за проаналізований період ефективність господарської діяльності погіршилася, незважаючи на зростання виручки  від реалізації.

2.3. Управління формуванням  прибутку підприємства

Основу  формування власних внутрішніх ресурсів підприємства, скерованих на виробничий розвиток, складає балансовий прибуток, який характеризує один з найважливіших  результатів фінансової діяльності підприємства. Є такі види прибутку підприємства:

- прибуток від реалізації продукції (або операційний прибуток);

- прибуток від реалізації майна;

- прибуток від позареалізаційних операцій.

Серед цих  видів головна роль належить операційному прибутку, на частку якого припадає у наш час 90-95 % загальної вартості балансового прибутку. У процесі управління прибутком головну роль відводять формуванню прибутку від операційної діяльності.

Операційний прибуток — це прибуток від основної діяльності підприємства, тобто від виробництва і реалізації продукції, послуг, робіт. 
Управління операційним прибутком охоплює велику кількість трансакцій, які виконуються на різних етапах руху грошових коштів, що надійшли від реалізації продукції, послуг, робіт, і забезпечують отримання чистого прибутку. У зв'язку з цим основною метою управління прибутком є оптимізація грошових надходжень та витрат, виявлення резервів та їх мобілізація.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності розраховується у декілька етапів. На першому етапі визначається чистий дохід від реалізації продукції шляхом коригування доходів від реалізації на суму непрямих податків та інших вирахувань з доходу. На другому етапі отриманий результат коригується на собівартість реалізованої продукції. В результаті розраховується валовий прибуток або збиток від реалізації продукції. 
На третьому етапі валовий прибуток збільшується (зменшується) на суму іншого операційного прибутку (збитку), який отримується від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційної оренди активів, операційної курсової різниці, отримання штрафів, пені тощо. 
На четвертому етапі визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності як різниця між результатом, отриманим на третьому етапі, та величиною адміністративних витрат і витрат на збут. Таким чином, на кожному етапі відповідна сума прибутку коригується на суму витрат згідно з таблицею 2.9.