Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2013 в 16:09, курсовая работа
Своєчасне передбачення кризових явищ є одним із способів забезпечення надійності і стійкості роботи вітчизняних підприємств та дає керівництву можливість розробити адекватні антикризові заходи. Одним із способів забезпечення надійності і стійкості роботи підприємства виступає прогнозування як механізм, який дозволяє передбачити майбутні зміни і вжити заходи по їх недопущенню.
На сьогодні розроблено багато методів прогнозування банкрутства підприємств, одним з яких є метод розрахунку інтегрального показника, який включає в себе розрахунок факторних дискримінантних моделей, які базуються на множинному дискримінантному аналізі
ВСТУП...................................................................................................................3
Розділ 1 ДИСКРИМІНАНТНА МОДЕЛЬ ЯК ОСНОВА ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА..............................................................................................................4
1.1. Мета, сутність дискримінантної моделі прогнозування банкрутства......4
1.2. Застосування дискримінантного аналізу.....................................................8
1.3. Методика дискримінантного аналізу.........................................................11
Розділ 2 РІЗНИВИДИ ДИСКРИМІНАНТНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА........................................................................15
2.1. Діагностика банкрутсва на основі однофакторної моделі.......................15
2.2. Діагностика банкрутсва на основі багатофакторної моделі....................20
Розділ 3 ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ ДИСКРИМІНАНТНИХ МОДЕЛЕЙ В УКРАЇНІ......................................................30
3.1. Проблеми вдосконалення та систематизації процедури прогнозування ймовірності банкрутства дискримінантними мделями...........................................30
3.2. Необхідність адаптації зарубіжних дискримінантних моделей до практики в Україні........................................................................................................34
ВИСНОВОК........................................................................................................38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................40
ДОДАТКИ............................................................................................................41
Додаток 5 | |||
Загальний вид галузевих моделей | |||
№ пор |
Тип моделі |
Загальний вигляд моделі |
Критичне значення |
1 |
Торгівля |
2= 3,78- 3,43К,, +0,11К43 |
2,1 |
2 |
Машинобудування |
Z - 0,36 - 0,44К,, +0,02К63 |
5,4 |
3 |
Вугільна промисловість |
Z = 4,22 - 3,964Кл +0,02Кф |
ІD |
Додаток 6 | |
Переваги та недоліки зарубіжних моделей визначення ймовірності банкрутства | |
Переваги |
Недоліки |
– моделі включають велику кількість показників, що забезпечує низьку трудомісткість їх використання при достатньо високій точності результатів; |
– моделі використовувались та визначались на основі західно-європейських підприємств, а будь-яка країна має свою специфіку; |
– моделі передбачають інтегральну оцінку і дають можливість порівняння стану різних об’єктів; |
– моделі не адаптовані до нашої вітчизняної економіки, а також не враховують значної більшості показників (розвитку галузі, стану постачальників та конкурентів, доходів та витрат споживачів); |
– інформація для розрахунку всіх показників доступна і міститься в основних формах звітності; |
– в розрахункових коефіцієнтах немає найважливіших показників підприємства; |
– існує можливість не тільки прогнозування банкрутства, але і оцінка зони ризику, в якій знаходиться підприємство; |
– моделі враховують тільки
балансові показники та показники
звіту про фінансові |
– моделі мають, високу ймовірність оцінювання і досить дієві на практиці; |
– моделі наводятьсяз різними за вагомістю показниками, що обумовлено розходженнями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів та інших об’єктивних причин; |
– деякі дискримінантні моделі можна використовувати для підтвердження результатів як окремо, так і в сукупності; |
– деякі з методичних підходів суперечать один одному, так як при одночасному їх застосуванні аналітик може отримати протилежні висновки; |
– найбільше адаптовані до української практики моделі Таффлера, Спрингейта. |
– неможливо точно
визначити ймовірність |
– моделі не враховують специфіки діяльності підприємства залежно від галузі; | |
– існують розбіжності у врахуванні вагомості окремих показників у моделях; | |
– відсутність статистики
українських підприємств- |