Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства

     Повний  аналіз стану дебіторської заборгованості неможливий без порівняння її з рівнем кредиторської заборгованості на підприємстві. Фінансові служби підприємства мають постійно стежити з співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових коштів, а перевищення кредиторської заборгованості може призвести до неплатоспроможності підприємства.

     У найзагальнішому вигляді оцінити  дебіторську та кредиторську заборгованість підприємств України можна так.

     Протягом  тривалого часу національна економіка  продукували борги.

Заборгованість  між підприємствами набула загрозливих  ознак для стабілізації та подальшого розвитку економіки, оскільки вона пов’язує ланцюгом взаємної заборгованості всі підприємства, суб’єктивно втягує у своє коло також прибуткові та платоспроможні підприємства, свідчить про недостатність платіжних засобів в обігу, провокує бартерні операції, створює умови для ухилення від виконання фінансових і бюджетних зобов’язань, приховування та неконтрольованого спрямування товарних і фінансових ресурсів, ставить під сумнів ефективність будь-яких заходів щодо фінансової та економічної стабілізації, бо є одночасно і причиною, і наслідком багатьох процесів у розвитку економіки.

     Дослідження простроченої заборгованості свідчить про високий її рівень. У 2002 р. в  загальній сумі дебіторської заборгованості прострочена становила 46,3%, а кредиторська – 48,2%. У структурі кредиторської  заборгованості частка заборгованості між підприємствами України становила 86,7% а дебіторська – 96%.

     Циркуляція  пов’язана з ситуацією, коли низка  підприємств має взаємо заборгованості одне перед одним і при цьому  здебільшого неможливо виявити  справжніх дебіторів, заборгованість яких фінансується справжніми кредиторами. Циклічна заборгованість оцінується на рівні 80% загальної суми заборгованості.[с.175, 2]

Таблиця 4

Стан  дебіторської та кредиторської  заборгованості

Тис. грн.

     Дані, наведені в таблиці 4, свідчать по перевищення  на підприємстві кредиторської заборгованості над дебіторською.

     Якщо  протягом 2002-2003 рр. кредиторська заборгованість була більшою за дебіторську більш  як у 3 рази, то 2004 р. співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської вже становить майже 1 : 5.

     Така  ситуація не може оцінуватися однозначно. З одного боку, підприємство активно  користується «чужими» коштами у  своїй господарській діяльності, а з другого – зростає ризик неплатоспроможності підприємства.

     У результаті проведеного аналізу  можна зробити висновок про тенденції  до поліпшення політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві. Свідченням цього є розраховані коефіцієнти:

• відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість;
• середній період інкасації дебіторської заборгованості;
• кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період;
• середній «вік» простроченої дебіторської заборгованості.

     Так, за період 2002-2004 рр. спостерігалося зменшення суми дебіторської заборгованості на 1585 тис. грн., або більш як на 30% порівняно з 2002 р. Проте зросла частка іншої поточної дебіторської заборгованості цієї статті та контролю за строками її погашення.

     Негативним  явищем на підприємстві є перевищення протягом 2003-2004 рр. наявного рівня дебіторської заборгованості над оптимальним розміром. Проте розрахункове значення оптимального залишку дебіторської заборгованості на майбутній 2003 р. перевищує наявні залишки дебіторської заборгованості на початок періоду, що можна оцінити позитивно.

     На  підприємстві потрібно формувати резерв сумнівних боргів, вести їх облік, оскільки прострочена понад 1 рік  дебіторська заборгованість може перетворитися  на безнадійну, якщо керівництво підприємства не вживе заходів, спрямованих на її стягнення.

     На  фінансове положення підприємства впливає не сама наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух  і форма, тобто те, чим викликана  ця заборгованість. Виникнення дебіторської заборгованості є об'єктивним процесом в господарській діяльності при системі безготівкових розрахунків, так само як і поява дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість не завжди утворюється в результаті порушення порядку розрахунків і не завжди погіршує фінансове положення. Тому її не можна в повній сумі вважати відверненням власних засобів з обороту, оскільки її служить об'єктом банківського кредитування і не впливає на платоспроможність підприємства. Виходячи з цього, розрізняють нормальну і невиправдану дебіторську заборгованість.

     До  невиправданої дебіторської заборгованості відноситься заборгованість по претензіях, відшкодуванню матеріального збитку (недостачі, розкрадання, псування цінностей) і заборгованість по розрахункових  документах, термін оплати яких закінчився. Невиправдана дебіторська заборгованість є формою незаконного відвернення оборотних коштів і порушенням фінансової дисципліни. Тому особливу увагу при аналізі надається саме невиправданій дебіторській заборгованості.

     Проведений  аналіз свідчить про можливість підвищення ефективності політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві та необхідність здійснення постійного аналізу.

     Після загального аналізу складу і структури  дебіторської заборгованості необхідно  проаналізувати і дати оцінку її з погляду реальної вартості. Це зв'язано з тим, що не вся дебіторська заборгованість може бути стягнута. Поворотність її визначається на основі минулого досвіду і поточних умов. Бухгалтерський ризик полягає в тому, що минулий досвід може бути неадекватною мірою майбутнього збитку, або що поточні умови можуть бути не повністю враховані. В результаті збитки можуть бути істотними. Необхідно знати реальність і правильність визначення вірогідності повернення дебіторської заборгованості. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними за декілька років. Проте не можна його застосовувати за аналізований період механічно. Слідує враховувати реальні умови, тенденцію зростання. Тому доцільно треба проаналізувати:

• який відсоток неповернення дебіторської заборгованості доводився на одного або декількох головних боржників (цей відсоток характеризує концентрацію неповернення заборгованості), чи впливатиме неплатіж одного з головних боржників на фінансове положення підприємства;

• який розподіл дебіторської заборгованості по термінах освіти;

• яку частку векселів в дебіторській заборгованості представляє продовження старих векселів;
• чи були прийняті знижки і інші умови на користь споживача, наприклад його право на повернення продукції.

2.3. АНАЛІЗ СТАНУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

     Наявність дебіторської заборгованості характеризує стан розрахункової дисципліни і  серйозно впливає на стійкість фінансового  стану підприємства.

     До  нестабільності фінансового стану  підприємства, зростання дебіторської заборгованості призводить недотримання договірної та фінансової дисципліни. У цьому зв’язку до завдань аналізу включають виявлення розмірів і динаміки невиправданої заборгованості та причини її виникнення або зростання.

     Для проведення аналізу використовуються дані форм № 1 і 5. аналіз дебіторської заборгованості проводиться на основі загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому і в розрізі статей (табл. 5).[с.73, 1]

Таблиця 5

Склад і рух дебіторської заборгованості

     З табл.5 випливає, що основне збільшення дебіторської заборгованості відбулося щодо розрахунків за товари, роботи і послуги. Сума неоплачених рахунків покупцями і замовниками збільшилася на 262,6 тис. грн. (7,07%). Така тенденція ставить підприємство у залежність від партнерів.

     В умовах ринку підприємства зацікавлені  у роботі з покупцями та замовниками, які здатні своєчасно оплачувати рахунки. Однак у сучасній економічній ситуації різко знизилась купівельна спроможність клієнтів. Враховуючи дану обставину, доцільно вести в бухгалтерії відповідний журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Таким чином можна оцінити якісні параметри дебіторської заборгованості. Необхідно рознести заборгованість за такими градаціями: строк оплати не настав; прострочення від1 до 30 днів; від 30 до 90 днів; від 90 до 180 днів; від 180 до 360 днів; від 360 днів і більше.

     Борги підприємству поділяють на реальні  до стягнення і сумнівні. За боргами, не реальними до стягнення, формується резерв сумнівних боргів. Безнадійні борги погашаються шляхом їх списання на збитки підприємства як дебіторська заборгованість, за якою скінчився строк позовної давності. Приклад аналізу стану дебіторської заборгованості за строками її утворення подано в табл. 6.[с.75, 1]

Таблиця 6

Стан  дебіторської заборгованості за стоками утворення