Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ 
 
 
 

 
 
 

По дисципліна: «Фінансовий аналіз»

На тему: «Аналіз  стану дебіторської заборгованості підприємства» 
 

Виконала         студентка групи 4пФ 

Перевірив        Доцент

     Плотнікова Л. О. 
 
 
 

Армянськ 2007г. 

РЕФЕРАТ

      Тема  моєї курсової роботи: «Аналіз стану  дебіторської заборгованості підприємства». Дана робота містить в загальному об’ємі 50 сторінок, з них 7 таблиць.

      Ключові слова цієї роботи це: аналіз, підприємство та безпосередньо дебіторська заборгованість.

      Метою курсової роботи є опанування його теоретичних основ та набуття  практичних навичок аналітичної  роботи. Розглядаючи тему курсової роботи, слід прагнути глибоко зрозуміти  суть дебіторської заборгованості підприємства, оцінити результати діяльності підприємства, виявити резерви ефективної діяльності даного підприємства.

      Задачі  курсової роботи – детально вивчити  аналіз стану дебіторської заборгованості, перевірити, перш за все, розрахунки з  дебіторами з'ясувати чи правильно відображена дебіторська заборгованість в балансі підприємства.

 

Управление  дебиторской задолжностью предприятия

ЗМІСТ

Вступ            6

1. Економічна суть аналізу дебіторської заборгованості підприємства 9
1. Загальні поняття та економічна суть дебіторської заборгованості підприємства          9
2. Причини зміни дебіторської заборгованості підприємства  12
3. Вплив рівня дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства          15
2. Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства   20
1. Задачі аналізу дебіторської заборгованості підприємства  20
2. Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості   28
3. Аналіз стану розрахунків з дебіторами     35
3. Аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості    40
1. Аналіз і оцінка темпів зростання дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства       40
2. Аналіз (облік)довгострокової дебіторської заборгованості  44

Висновок            47

Список використаної літератури        49

 

ВСТУП

      Фінансова діяльність підприємств включає  сукупність операцій щодо надходження й витрачення коштів у вартісній оцінці, їх використання у процесі виробництва й реалізації продукції. Аналіз фінансового стану підприємств здійснюється з метою покращення організацій фінансів і підвищення ефективності їх використання.

      Фінансовий  аналіз – це істотний елемент фінансового  менеджменту та аудиту. Практично  всі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття  оптимальних рішень.

     Інколи  для реалізації цілей фінансового аналізу недостатньо використовувати тільки бухгалтерську звітність. У цьому випадку залучається додаткова інформація.

     Фінансовий  аналіз являє собою методику оцінки поточного та перспективного стану  підприємства на основі вивчення залежності й динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану – це глибоке, науково обґрунтування дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничому процесі.

     Основною  метою фінансового аналізу є  здобуття певної кількості ключових параметрів, які дають об’єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунків з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувати параметри фінансового стану.

     Для виробництва продукції підприємству необхідні оборотні виробничі фонди, які включають виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо тощо), залишки  незавершеного виробництва і видатки майбутніх періодів. Спожиті у процесі виробництва оборотні фонди вступають у сферу обігу вже у товарній формі (у вигляді готової продукції на складі та при відвантажені), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить у грошову (грошові кошти при розрахунках, грошові кошти в касі підприємства та на його рахунках у банку.

     Поєднання оборотних фондів і фондів обігу  в одному понятті «оборотні кошти  підприємства» групуються на економічній  сутності оборотних коштів, покликаних забезпечити неперервність усього відтворювального процесу, у ході якого фонди обов’язково проходять як стадію виробництва, так і стадію обігу.

     Катастрофічний  спад виробництва, згортання окремих  галузей народного господарства викликали зростання інфляції, безробіття а найголовніше нестабільність ринкових відносин між господарюючих суб'єктів, погіршення їх фінансового стану.

     Найактуальнішим, гостро тим, що стоїть перед всіма  господарниками в даний час є  питання, яке пов'язане з розрахунково-платіжними операціями і, як наслідок цього - поза сумнівом координуючого роботу господарського суб'єкта в цілому - це дебіторська заборгованість.

     Дебіторська заборгованість є важливою частиною активів господарюючих суб'єктів. Причому при сучасній структурі балансу будь-якого підприємства вона має місце, як в першому, так і в другому його розділах.

     Дебіторська заборгованість - це дійсно одна з найактуальніших  тим господарюючих суб'єктів економіки, що розвивається в ринковій.

     Здійснюючи  підприємницьку діяльність, учасники майнового обороту пропонують, що у міру проведення господарських операцій вони не тільки повернуть вкладені засоби, але і одержать доходи.

     Проте в реальній практиці, особливо з  переходом на ринкові відносини  і спаду виробництва нерідко, а точніше постійно виникають ситуації, коли з тих або інших причин підприємство не може стягнути борги з контрагентів. Дебіторська заборгованість «зависає» на довгі місяці, а іноді навіть і роки. Зростання дебіторської заборгованості погіршує фінансовий стан підприємств, а іноді приводить і до банкрутства.

     Будучи  частиною оборотних коштів, а саме частиною фонду обігу, дебіторська  заборгованість, а особливо невиправдана «зависла» різко скорочує оборотність  оборотних коштів і тим самим  зменшує дохід підприємства.

     Тому  на сьогодні найважливішими проблемами, рішення яких повинне сприяти поліпшенню фінансового стану господарюючих суб'єктів, є:

     1.Правельная  організація обліку дебіторської  заборгованості у зв'язку з  переходом на новий план рахунків  і нову систему бухгалтерського  обліку, а також у зв'язку з припиненням майже всіх міжгосподарських відносин після розвалу адміністративно-командної системи господарювання;

   2.Анализ  дебіторської заборгованості, який  повинен бути направлений на  виявлення чинників, що впливають  на зростання дебіторської заборгованості і визначення резервів направлених на ліквідацію невиправданої, «зависаючої» заборгованості і зниження її зростання.

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 ЗАГАЛЬНІ  ПОНЯТТЯ І ЕКОНОМІЧНА СУТЬ  ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

     Боржник, дебітор (від латинського слова debitum-борг, обов'язок) одна із сторін цивільно-правового  зобов'язання майнового зв'язку між  двома або більш особами.

     Дебіторська заборгованість - це сума боргу, що належить підприємству від інших юридичних осіб або громадян. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків є об'єктивним процесом господарської діяльності підприємства.

     По  характеру освіти дебіторська заборгованість ділиться на нормальну і невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства відноситься та, яка обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість по пред'явлених претензіях, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, термін оплати яких не наступив). Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, наявних недоліків у віданні обліку, ослаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення недостач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в строк, заборгованість по недостачах і розкраданнях і ін.)

     Дебіторська заборгованість у відповідності, як з міжнародними, так і з українськими стандартами бухгалтерського обліку визначається як сума належить компанії від покупців (дебіторів).

     Дебіторська заборгованість - важливий компонент  оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству, зовсім не значить, що вартість проданого товару буде сплачена негайно.

     Дебіторська заборгованість є активом підприємства, який пов'язаний з юридичними правами, включаючи право на володіння.

     В цілому під активом розуміється  майно, майнові блага і права  суб'єкта, що мають вартісну оцінку. Майбутня економічна вигода, втілена в активі – це потенційний, прямий або непрямий внесок к притоку грошових коштів суб'єкта. Отже, дебіторська заборгованість – це майбутня економічна вигода, втілена в активі, і пов'язана з юридичними правами, включаючи право на володіння.

     Актив дебіторської заборгованості має три істотні характеристики:

• він утілює майбутню вигоду, що забезпечує здатність прямо або побічно створювати приріст грошових коштів.

     Активи  є ресурсами, якими управляє господарюючий  суб'єкт. Причому права на вигоду або потенційні послуги повинні бути законні або мати юридичний доказ можливості їх отримання. Наприклад, при віддзеркаленні факту продажу активу у продавця утворюється дебіторська заборгованість. Договір купівлі-продажу дозволяє визначити вірогідну майбутню вигоду. Але, якщо покупець не внесе певну суму погашення дебіторської заборгованості, то продавець фактично не втрачає контроль над ресурсами, тобто потенційним надходженням, і отже, актив перестає бути активом.

     До  активів не відносяться вигода, яка  буде одержана в майбутньому, але в даний час не знаходиться під контролем підприємства. При цьому ключовим моментом є рішення бухгалтера про те, що та або інша господарська операція відбудеться.

     Фактом  підписання договору фірмою встановлюється майбутня вірогідність вигоди, яка і знаходиться під контролем у бухгалтера. Саме бухгалтер визначає події достатньо або не достатньо значним при віддзеркаленні як активу фірми. В більшості випадків значність має на увазі завершеність операції.

     В поточні активи дебіторська заборгованість може бути включена повністю, якщо сума, яка не буде одержана в перебігу одного року, розкрита. На ряду з цим, дебіторська заборгованість, що числиться більше року, у складі довгострокових активів може бути включена в статтю «дебіторська заборгованість».

     Система бухгалтерського обліку, яка діяла  при планово-адміністративній системі  господарювання під активами мала на увазі всі господарські засоби, що належать підприємству. Відмітною властивістю  властивою нинішньому обліку, є те, що активи – це до певної міри витрати які повинні стати доходами в майбутньому. Звідси і виникає необхідність розглянути, як списуються витрати, вкладені в активи, у тому числі дебіторську заборгованість. У зв'язку з цим в бухгалтерському обліку признається не виплата грошей, а виникнення або відсутність прав на ці виплати. Відповідно і доходом вважається не отримання платежів, а виникнення права на них. При чому доходи даного звітного періоду завжди повинні бути співвіднесені з витратами завдяки яким ці доходи були одержані.

     В даний час, у зв'язку з переходом  на новий план рахунків і нову систему  обліку дебіторської заборгованості, виділяють наступні види: дебіторська  заборгованість покупців і замовників, дочірніх, залежних товариств, спільно  контрольованих юридичних осіб, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість по виданих авансах. 
1.2. ПРИЧИНИ ЗМІНИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА