Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства

     При аналізі слід звернути увагу на наступні моменти:

• чи визначений керівником підприємства коло, яким надано право осіб, одержувати гроші підзвіт;
• чи не видаються підзвітним особам аванси понад встановлені розміри;
• чи не одержують гроші підзвіт особи, що не відзвітували по раніше одержаних сумах;
• чи не допускається оплата через підзвітних осіб витрат, які могли бути сплачені безпосередньо з каси підприємства;
• чи є на авансових рахівницях відмітка керівника про доцільність проведених витрат;

• чи своєчасно відображаються в обліку витрати з підзвітних сум.

     Наступним етапом аналізу повинен бути аналіз по відшкодуванню матеріального  збитку, перш за все потрібно проаналізувати розрахунки по недостачах і розкраданнях і встановити чи дотримувалися терміни і порядок розгляду випадків недостач і втрат, як забезпечується їх стягнення і т.д. Особливо слід надати увагу вивченню чинників списання недостач і втрат на витрати на виробництво або на результати діяльності підприємства.

     Відповідно до чинного законодавства недостача матеріальних цінностей в межах норм природного спаду списується на витрати на виробництво, а понад норми природного спаду, а також втрати від псування цінностей, браку, допущеного при виробництві відносяться на винних осіб.

     Слід  зазначити, що недостача в межах  природного спаду може бути списана  на витрати виробництва лише у  разі її виявлення при проведенні інвентаризації і при складанні  комісійного акту на списання, затвердженого  керівником.

     Далі потрібно проаналізувати чи повністю віднесені на винних осіб суми по недостачах, розтраті і розкраданнях, чи правильно оформлені і виведені результати інвентаризації грошових коштів і товароматеріальних цінностей на витрати виробництва, коли винні особи не встановлені.

     Далі  аналізується правильність ведення  розрахунків з працівниками підприємства по наданих їм позиках, за товари, продані  в кредит, і іншим операціям.

     Потім аналізуються дані рахунки 334 «Інші», на якому відображаються орендні зобов'язання до надходження. Надмірно перераховані суми до бюджету і позабюджетних організацій; суми претензій, пред'явлених постачальником, транспортним організаціям і іншим юридичним особам за знайдені невідповідності, недостачі товароматеріальних запасів понад норми природного спаду, штрафи, пені, неустойки, а також суми перевищення вартості реалізації власних акцій над номінальною вартістю.

     Особлива  увага повинна бути уділено аналізу  розрахунків по претензіях, розрахунок яких ведеться на субрахунку «Розрахунки  по претензіях» рахунку 334 «Інші». На цьому субрахунку враховують розрахунки по претензіях, пред'явленим постачальникам, підрядчикам, транспортним і іншим організаціям, а також по пред'явлених їм претензіях (або присудженим штрафам, неустойкам.)

     При аналізі розрахунків по претензіях необхідно звернути увагу: обґрунтованість, своєчасність і правильність оформлення  документів.

     Недотримання  термінів пред'явлення претензій  може бути використано для заховання  фактів розкрадання матеріальних цінностей, оскільки при відмові в задоволенні претензій суми, що числяться, списуються на витрати виробництва;

     Обґрунтованість претензій, що пред'являються до підприємства. У разі задоволення претензій  потрібно перевірити, чи проводилися  адміністративні розслідування  з метою встановлення винних осіб, а якщо вони встановлені, чи відшкодували вони заподіяний матеріальний збиток;

     Правильність  складання бухгалтерських проводок;

• правильність ведення аналітичного обліку – він повинен вестися по кожному дебітору і окремим претензіям;
• складання записів аналітичного обліку записам в журнал-ордері №8, Головній книзі, балансі.

     Аналіз  правильності і своєчасності оформлення матеріалів по претензіях про недостачі  і розкрадання має дуже велике значення, оскільки практика показує, що неправильне або з порушенням термінів оформлення матеріалів робиться іноді свідомо з метою не допустити до залучення винних до матеріальної відповідальності.

     При аналізі важливо, не тільки констатувати факти недостач і псування, але  і з'ясовувати причини їх виникнення. Практика показує, що основними причинами збитку (недостачі, розтрати, розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей) є незабезпеченість апаратурою, поганий стан складських приміщень, недотримання умов зберігання товароматеріальних цінностей, порушення правил приймання і відпустки їх, відсутність належного контролю за їх збереженням, невчасне і формальне проведення інвентаризацій.

     При аналізі потрібно встановити, чи правильність визначений заподіяний підприємству збиток. Іноді сума збитку обчислюється за обліковими або роздрібними цінами за вирахуванням торгової знижки. Це не правильно. Суму збитку слід розраховувати за ринковими цінами даної місцевості на бракуючи або викрадені цінності.

     При аналізі іншої дебіторської заборгованості важливо перевірити наявність заборгованості працівників підприємства за користування інвентарем, відпущені без попередньої оплати матеріальні цінності, незданий спецодяг і т.д.

Наступний етап аналізу дебіторської заборгованості, це аналіз заборгованості по статті «Аванси  видані». При аналізі розрахункових операцій по авансах потрібно перш за все встановити реальність заборгованості, що числиться, по вказаному рахунку. Об'єктом аналізу тут служить не тільки бухгалтерські записи, але і укладені договори з постачальниками і підрядчиками. Особливу увагу потрібно надати на сумнівну заборгованість по авансах з погляду причин її виникнення. Реальною вважається заборгованість у випадку, якщо вона підтверджена зацікавленими сторонами актами перевірки взаємних розрахунків. 

2.2 АНАЛІЗ СКЛАДУ І СТРУКТУРИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ.

     Встановивши достовірність дебіторської заборгованості, проаналізувавши дані, відображені  в третьому розділі балансу підприємства, потрібно проаналізувати склад і  структуру дебіторської заборгованості, дати оцінку з погляду її реальної вартості, розподілити дебіторську заборгованість по термінах освіти, визначити якість і ліквідність  цієї заборгованості.

     Аналіз  складу та структури дебіторської заборгованості підприємства наведено в табл.2.[с.170, 2]

Таблиця 2

Аналіз  складу та структури  дебіторської заборгованості

     З наведеної таблиці видно, що на підприємстві за період 2002-2004 рр. відбувалося зменшення  суми дебіторської заборгованості на 1585 тис. грн., або більш як на третину, порівняно з 2002 р. Зменшення дебіторської заборгованості може виникати внаслідок  скорочення обсягів відвантаження продукції, проте збільшення доходу від реалізації (18064 тис. грн. – 2002 р., 29624 тис. грн. – 2003 р., 36453 тис. грн. – 2004 р.) дає підстави говорити про поліпшення ефективності управління дебіторською заборгованістю.

     Протягом періоду, що аналізуються, найбільш суттєво зменшилась дебіторська заборгованість з розрахунків за товари, роботи і послуги як в абсолютній сумі (на 1386 тис. грн.), так і за часткою в розрахунках з дебіторами (на 22,7%). У 2004 р. була погашена дебіторська заборгованість із розрахунків з бюджетом у повній сумі (67 тис. грн.).

     Протягом  періоду, який аналізується, у структурі  дебіторської заборгованості спостерігалося зростання частки іншої поточної дебіторської заборгованості на 22,9% при  її зменшенні в абсолютній сумі 99 тис. грн. Ця стаття складається із заборгованості з розрахунків з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодування завдання збитків, з пенсійного і соціального страхування та розрахунків з іншими дебіторами.

     Важливим  є аналіз строку виникнення дебіторської заборгованості та розгляд складу простроченої дебіторської заборгованості, у межах якої виділяються сумнівна та безнадійна заборгованість.

     За  даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за строками погашення наведено в табл. 3.[с.172, 2]

 

Таблиця 3

Аналіз  «віку» дебіторської заборгованості

 

     Дані  таблиці свідчать про скорочення сум дебіторської заборгованості по всім строкам погашення. Проте в 2004 р. значною залишається інша дебіторська заборгованість, більша частка якої має строк погашення від 6 до 12 міс. Це є негативною тенденцією, що потребує посилення контролю за «віковою» структурою та складом дебіторської заборгованості.

     Відповідно  до облікової політики підприємства нормальною вважають дебіторську заборгованість зі строком погашення до 3-х міс., а зі строком погашення більше 3-х міс. – простроченою. Коефіцієнт простроченої заборгованості розраховується як суму дебіторської заборгованості, несплаченої в строк, до загальної суми дебіторської заборгованості підприємства.

     Середній  «вік» простроченої дебіторської заборгованості визначають як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості, неоплаченої в строк у період, що аналізується, до суми одноденного  обороту по реалізації в цьому періоді.

     Досить  базовим при аналізі дебіторської заборгованості є порівняння наявного рівня заборгованості покупців з  оптимальним її розміром.

     Оптимальний розмір дебіторської заборгованості визначається за формулою:

О_Д.З.=(ОР*К_С/Ц*(С_П.О.+СПП))/360,

     де  ОР – плановий обсяг реалізації продукції з наданням комерційного кредиту;

     К_С/Ц – коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції;

     С_П.О. – середній період обороту дебіторської заборгованості в минулому періоді;

     СПП – середній період прострочення платежів.

     Наведені  дані свідчать про те, що на початок 2002-2004 рр. залишки дебіторської заборгованості перевищували її оптимальний розмір на відповідний період. Виходячи з  цього, існувала потреба розробки більш  виваженої політики розрахунків з покупцями, оскільки завелике відволікання коштів у дебіторську заборгованість призводить до зниження платоспроможності та необхідності пошуку зовнішніх джерел фінансування господарської діяльності.

     На  початок 2003 р. ситуація дещо змінилася: збільшення планового обсягу реалізації продукції з наданням комерційного кредиту привело до зростання оптимального розміру дебіторської заборгованості в майбутньому періоді. Залишки дебіторської заборгованості на початок 2003 р. були меншими від її оптимального розміру на 497 тис. грн., що дало змогу дещо послабити кредитну політику підприємства. Проте роботи це потрібно досить виважено та обережно, враховуючи важливість покупців для підприємства і їх надійність.