Аналіз фінансової стійкості підприємства

По рівню покриття різних видів джерел суми запасів і затрат розрізняють чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна  стійкість фінансового стану, яка трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості [якщо запаси і витрати (3) менші за суму власного оборотного капіталу (Воб.к.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРт.м.ц.)]:

 

З < Воб.к. + КРт.м.ц.

 

При цьому коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами

коштів (Кз.в.) більший  за одиницю:

 

 

2. Нормальна  стійкість фінансового стану, який гарантує його платоспроможність (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно-матеріальні цінності):

 

З = Воб.к. + КРт.м.ц;

 

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов'язаннями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот (Дв.т.) і збільшення власного оборотного капіталу:

 

З = Воб.к. + КРт.м.ц. + Дв.т.;

 

При цьому фінансова  стійкість вважається допустимою, якщо                виконуються наступні умови:

1. вартість виробничих запасів плюс вартість готової продукції дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів та залучених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;
2. вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.

Якщо ці умови  не виконуються, то спостерігається тенденція погіршення фінансового стану.

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик.

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитах банку, постачальниках,    бюджету тощо.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, залежністю від зовнішніх          інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капітал.

У теперішній час  багато підприємств України перебувають  у кризовому стані: втратили ринки збуту, у них не вистачає власного капіталу для здійснення технічної реконструкції і переорієнтації виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і затрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а нестача власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, по оплаті праці і т. д.

Усе це вимагає  поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства. Як відбуваються ці зміни , ми можемо спостерігати у таблиці 1.1.

 Таблиця 1.1

Характеристика  фінансової ситуації

Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Нестійке фінансове  становище	Кризовий фінансовий стан
ВОК≥0	ВОК<0	ВОК<0	ВОК<0
ВДПД≥0	ВДПД≥0	ВДПД<0	ВДПД<0
ЗВОД≥0	ЗВОД≥0	ЗВОД≥0	ЗВОД<0
1 – 1,1	0 – 1,1	0 – 0,1	0

 

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства за даними форми №1 “Баланс” складають  агрегований баланс, позиції активу і пасиву якого за ступенем агрегації  відповідають меті аналізу. Алгоритм складання агрегованого балансу наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Агрегований баланс

Актив	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду
Необоротні  активи (НА)			Власний капітал (ВК)
Запаси (З)			Довгострокові зобов’язання (ДПД)
Кошти, розрахунки та інші активи (К)			Короткострокові зобов’язання (КК) У тому числі: Короткострокові кредити і позики
Баланс			Баланс

 

На основі даних  агрегованого балансу проводиться аналіз фінансової стійкості підприємства.[4, 57]

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству стійкість його фінансового становища.

Для цього використовують такі показники:

1. виручка від реалізації (без ПДВ, АЗ);
2. повна собівартість продукції;
3. прибуток;
4. постійні витрати;
5. змінні витрати;
6. маржинальний дохід;
7. поріг рентабельності;
8. запас фінансової стійкості.

Для того, щоб  отримати прибуток від реалізації (П), необхідно від         виручки (ВР) відняти повну собівартість продукції (ПС):

 

П = ВР – ПС

 

У короткостроковому  періоді всі витрати відносно обсягу виробництва умовно поділяють  на змінні та постійні.

Змінні витрати змінюються зі зміною обсягу виробництва. Це матеріали, корми, насіння, паливо, заробітна плата робітників, які виконують основні     технологічні роботи, тощо.

Постійні витрати  не змінюються із зміною обсягу виробництва. Це,      наприклад, амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на управління та організацію виробництва, заробітна плата службовців, керівного складу і т. ін.

Постійні витрати  і прибуток складають маржинальний дохід                   підприємства.

Поріг рентабельності являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

 

Прен. = ПЗ / ПВМД ,

 

де Прен –  поріг рентабельності (точка беззбитковості, критична точка);

ПВМД – питома вага маржинального доходу у виручці.

Економічний зміст  даного показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка  необхідна для покриття всіх постійних  витрат підприємства. Прибутку при  цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю. Показник (точка беззбитковості) використовується для розрахунку       запасу фінансової стійкості (ЗФС):

 

ЗФС = ВР – Прен / ВР * 100%

або    

ЗФС = ВР – Прен

 

де ВР – виручка  від реалізації продукції.[7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Показники та методика аналізу фінансової стійкості підприємства

 

Фінансова стійкість  – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова  стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від  господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;
• платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов’язання мобільними активами);
• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям  відповідає сукупність абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємства в Україні.[18, 160]

До абсолютних показників фінансової стійкості відносять  наступні групи показників:

1. Наявність власних оборотних коштів (НВОК). Цей показник можна розрахувати двома способами

Перший спосіб. Розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

 

НВОК = (2 р. АБ + 3 р. АБ) – 4р. ПБ

 

Він показує, яка  сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і прирівняний до нього капітал і довгострокові позикові кошти – довгострокові пасиви).Але бувають випадки формування довгострокових активів за рахунок короткострокових кредитів. Поточні ж активи формуються за рахунок власного капіталу та короткострокових позикових коштів. Тому поточні активи – оборотний капітал (підсумки розділів 2 і 3 активу балансу) можна поділити на дві частини:

• змінна частина, сформована за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;
• постійна частина, сформована за рахунок постійного капіталу.

Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної і зменшення постійної  частини поточних активів, а це свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкий його стан.

Тому для  визначення величини власного капіталу, що використовується в обороті підприємства, існує другий спосіб розрахунку наявності  власних оборотних коштів.[3, 178]

Другий спосіб. Даний показник розраховується як різниця  між перманентним (постійним) капіталом  і величиною поза оборотних активів:

 

НВОК = (1р. ПБ + 3р. ПБ) – 1р. АБ

 

2. Наявність  власних і довгострокових позикових  джерел формування запасів і  затрат (ВДПД). Отримується шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (3 розділ пасиву балансу).

 

ВДПД = НВОК + 3Р. ПБ

 

3. Загальна величина  основних джерел формування запасів  і затрат (ЗВОД). Розраховується додаванням  до власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат суми короткострокових кредитів і позикових коштів (за виключенням позик, не погашених у термін):

 

ЗВОД = ВДПД + КК,

 

де КК – короткострокові  кредити і позикові кошти (за виключенням  позик, не погашених у термін);

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно  обов’язково мати власні оборотні кошти.

Якщо підприємство має короткострокові борги, то воно зобов’язане сплатити їх поточними  активами. Якщо після сплати у підприємства залишається “нуль” власних оборотних коштів, то воно не зможе погасити довгострокові борги поточними активами ; якщо отримують суми зі знаком “-”, то це означає, що підприємство не зможе розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Наявність власних  оборотних коштів за формою балансу згідно з П(С)БО 2 розраховується як різниця між оборотними активами та поточною кредиторською заборгованістю.[5]

Крім розрахунку та аналізу в динаміці наявності  власних оборотних коштів при  оцінці фінансової стійкості доцільно розраховувати сукупність відносних аналітичних показників. Система даних показників дозволяє оцінити здатність підприємства відшкодувати поточні борги у визначені терміни, фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, мобільність власного капіталу, здатність капіталу утворювати активи, заборгованість підприємства. У таблиці 1.3 (Додаток А) наведено коефіцієнти фінансової стійкості з алгоритмами їх розрахунку на основі інформації, що міститься у балансі підприємства відповідно до П(С)БО 2 “Баланс”. 

Коефіцієнти фінансової стійкості залежать від обсягу і  характеру розміщення в активах  власного капіталу. Оскільки розміщення власного капіталу починається з  формування необоротних активів, то його надходження до обороту буде залежати від складності технології виробництва та від вартості устаткування, яке забезпечує дану технологію. Що стосується власного оборотного капіталу, то його обсяг залежить від швидкості обертання оборотних активів: потреба в оборотному капіталі буде тим меншою, чим швидше обертаються оборотні активи.