Управління фінансовою діяльністю підприємства

З метою вдосконалення  управління прибутком необхідно:

1. Суворе дотримання укладених договорів на постачання продукції. Особливо важливо зацікавити підприємство у виробництві престижних і найбільш потрібних для ринку виробів.

2. Проведення масштабної і ефективної політики в галузі підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу.

3. Підвищення ефективності діяльності підприємства по збуту продукції. Перш за все, необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скорочення всіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача.

4. Зниження непродуктивних витрат і втрат.

5. Впровадження у практику оперативного обліку витрат на виробництво продукції.

6. Застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для вирішення завдань аналізу прибутку та рентабельності.

 

3.2 ЗАСОБИ  ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб’єк-тів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення обсягу продукції, зниження собівартості, збільшення розміру прибутку. 
         Одним із резервів збільшення розміру прибутку підприємства є збільшення обсягу реалізації товарної продукції. Між прибутком та обсягом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції має значний вплив на збільшення реалізованої продукції підприємства. 
             Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет. 
          Багато підприємств проводять розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах розвитку ринкових відносин, а разом з ними і конкуренції, підприємства намагаються не займатися їх продажем. Однак відмова від надання ліцензій на виробництво продукції іншим підприємствам не завжди є правильним кроком. Вона позбавляє підприємства, що здійснили нововведення крупних доходів від продажи ліцензій. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі , який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною. В результаті обсяг реалізації продукції -підприємства-власника ліцензії може знизитись чи підвищитись в залежності від попиту на продукцію і відповідно зменшиться або збільшиться прибуток. 
         Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств. 
           Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу. Також велике значення при здійсненні торгівельної діяльності надається розташуванню фірми, від якого залежало отримання фірмою прибутку. 
           Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських зв’язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні. 
           Для збільшення обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами. 
           Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором збільшення прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства. 
           Зниження собівартості продукції – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення. 
           Ефективне використання матеріальних ресурсів, в значній мірі, залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання промислових підприємств (об’єднань) є контроль за станом запасів і за управлінням ними. 
          Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-техніч-ного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів. 
          Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а, з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників. 
          Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.  
            Резервом збільшення прибутку суб’єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі , по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління. 
            Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об’єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчення одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затраченних коштів на проектування будівельних об єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей. 
             Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно збільшення розміру прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази. 
               Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації. 
Резервом збільшення розміру прибутку промислових підприємств є підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов’язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику. 
             Резервом збільшення розміру прибутку промислових підприємств є підвищення цін. Ціни відображають кон’юнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки. 
             Для збільшення обсягу отримуваного прибутку промисловим підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни. У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит.Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан. 
             Промислові підприємства можуть підвищити прибуток, використавши послуги банків по факторинговому обслуговуванню. Факторингове обслуговування спрямоване на ліквідацію несвоєчасних платежів клієнтів. 
              Правильний розрахунок резервів збільшення розміру прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників. 
              Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснює розробку однієї з найважчих задач – це управління прибутком. 
               Ця політика покликана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовольняти матеріальні інтереси власників і персоналу. В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі: 
а) підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування; 
б) ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання. 
                    Серед цих задач найвагомішою є перша, тому що від її вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному підприємстві.  Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт,послуг) будується на тісному взаємозв’язку цього показника з показниками обсягу товарообороту, доходів і витрат обігу торговельного підприємства. Система цього взаємозв’язку дозволяє виявити роль окремих факторів, які впливають на формування прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом. 
                    Стратегія управління підприємством пов’язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку. Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообороту), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту. 
           На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку. Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходу і витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назви: граничні доходи і граничні витрати. Якщо різниця між доходами і витратами зростає, то це означає і зростання прибутку підприємства. Максимум прибутку досягається при такому обсязі товарообороту, коли : 
МR=МС,     (3.1) 
де МR-граничні доходи, що одержуються від реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту, 
МС-граничні витрати при реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту. 
Приріст на кожну одиницю товарообороту визначається так : 
∆П=Пп – Пп-1, (3.2) 
де ∆П-зміна прибутку, що пов’язана зі збільшенням товарообороту на одну одиницю; 
Пп, Пп-1-прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-1)-ої одиниці товарообороту. 
         Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту тобто: 
Пп = ТРп – ТСп,      (3.3) 
Пп-1 = ТРп-1 – ТСп-1,      (3.4) 
де ТРп, ТРп-1-відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та  
(п-1)-ої одиниці товарообороту 
ТСп, ТСп-1-загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту; 
Підставимо вирази в рівняння, одержимо : 
∆П = (ТRп – ТСп) – (ТRп-1 – ТСп-1)=(ТRп – ТRп-1) – ( ТСп – ТСп-1) МR - МС (3.5) 
Оскільки:  
MR = TRп – TRп-1 ; МС = ТСп – ТСп-1.       (3.6) 
       Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязі товарообороту, коли збільшення обсягів реалізації не призведе до зміни обсягів прибутку тобто 
∆П = 0.        (3.7) 
Це досягається при умові :  
∆П = MR – MC = 0       (3.8) 
тобто :  
MR = MC.         (3.9) 
         Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідне підприємству, тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку. 
          На другому етапі обґрунтування стратегій визначають обсяг товарообороту, який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг товарообороту, який відповідає попиту на товари і ресурсозабезпеченості обороту (можливий обсяг закупки товарів, потужність торговельного підприємства і її визначення, чисельність робітників і продуктивність їх праці ). 
        Розробка асортиментної політики підприємства (третій етап) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення. 
        Обґрунтування цінової політики (четвертий етап) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів, при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок – максимальний прибуток. 
      Формування ресурсної політики підприємства, яка здійснюється в ході п’ятого етапу обґрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів, які забезпечують досягнення необхідного обсягу виробництва із найменшими затратами. 
        Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов’язані з розв’язанням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого (реального) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період, порівняння яких дозволить оцінити можливий обсяг прибутку підприємства. 
        На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку необхідно порівняти з його цільовим розміром. Якщо відповідність досягнута, тобто можливий прибуток більше або дорівнює цільовому прибутку, стратегічний план приймається до виконання (дев’ятий етап), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації. 
         Якщо відповідність не досягається, необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів, зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменшити) цільову суму прибутку.

 

ВИСНОВКИ

 

Економічний розвиток підприємства характеризується покращенням фінансово-економічних  результатів. Це покращення зумовлюється дією внутрішньовиробничих і зовнішньоекономічних чинників. Для встановлення чинників формування фінансових показників нами проведено дослідження в ТОВ „Стиролоптфармторг". Виявлено, що в умовах ринкової економіки ці фактори взаємозалежні і зумовлюють фінансовий стан підприємства. Визначальним фактором фінансового стану є прибутковість його господарської діяльності. На основі аналізу динаміки та структури діяльності підприємства здійснено пошук резервів підвищення ефективності використання всіх видів наявних ресурсів, оскільки це є одним з найважливіших завдань будь-якого виробництва. Виявлення і практичне використання цих резервів було метою цього дослідження. За допомогою ретельного фінансово-економічного аналізу, проведеного в курсовому дослідженні досконало вивчені показники прибутку і рентабельності і зроблено наступні висновки:

1. Аналіз фінансових  результатів діяльності підприємства є невід'ємною частиною фінансово-економічного аналізу. Основними показниками, що характеризують ефективність діяльності підприємства є прибуток і рентабельність.

2. Як показав аналіз  фінансових результатів підприємства  ТОВ "Стиролоптфармторг", дане підприємство успішно працює на ринку Києва, воно є конкурентним, а також в аналізованому періоді воно поліпшило свої фінансові результати. Балансовий прибуток в звітному році збільшився на 1692,9 тис.грн.. в порівнянні з попереднім роком, цей приріст склав 50,7%.

3. Основний дохід підприємство  одержує від реалізації фармацевтичної  та хімічної продукції. Тільки  після продажу продукції, чистий  прибуток приймає форму прибутку. Чим більше підприємство реалізує  рентабельної продукції, тим більше  отримає прибутків, тим краще його фінансове становище.

4. Частка прибутку  від реалізації у складі балансового  прибутку склала 99,93%. Сума прибутку  від реалізації продукції в  2011 році на 57,1% перевищила суму прибутку у попередньому році.

5. Чистий прибуток  підприємства збільшився на 909,8 тис.грн. або на 58% і склав 2478,2 тис.грн.. Цей приріст зумовлений приростом переважної більшості складових чистого прибутку, що вказує на розвиток підприємства.

6. Факторний аналіз  докладно продемонстрував чинники  цього збільшення. Найбільша зміна прибутку від реалізації продукції відбулася за рахунок зміни політики ціноутворення в результаті цих змін підприємство збільшило прибуток на 8595,3 тис.грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. – М.: Издательство "ДИС", 2002. – 416 с.
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. И перераб. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.
3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: "ЛИБІДЬ". 2003. – 163 с.
4. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 2003. – 178 с.
5. Бланк И.А. Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 2003г – 563 с.
6. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999. – 342 с.
7. Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 1996.– 423с.
8. Жминько С.И. Финансовый учет на предприятиях. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 2003. – 267 с.
9. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2001. ─ 152 с.:
10. Кириленко О.П. Фінанси. -Тернопіль, 2003. ─ 165 с.
11. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.
12. Ковалев А. П. Финансовый анализ. - М., 1995 - 287 с.
13. Ковалев А. П. Управление финансами. -М., 1998.
14. Ярошенко Ю. Конкурентні позиції та фінансова стійкість виробничо-економічних систем. // Банківська справа. - 2000, № 2(32). - 53-55 с..
15. Шеремет А. Д., Финансы предприятий- - М.: Инфра-М., 1999р. 343с.
16. Чупис А. В. Эффективность использования финансовьтх ресурсов предприятия / Сумы: Козацький вал., 1997. - 27 с.
17. Економіка підприємства.  / Ред. С. Ф. Покропивши. - К.: КНЕУ, 2000. -528 с.
18. Василик О. Д., Буковинський, Павлюк К. В. Фінансова стабілізація: суть, заходи, проблеми. // Фінанси України., 1996, № 3-4.
19. Зятковський І. В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України № 4, 2000.
20. Крупка М. І. Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть. -Львів: Діалог., 1997. - 272 с.

21.     Унковская Т. Е. Финансовое равновесие предприятия. - К.:Генеза, 1997. -328с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

БАЛАНС ТОВ "Стиролоптфармторг" на 31 березня 2011 р.

 

Актив	Код рядка	01.03.2011	01.04.2011
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	10	0,0	0,0
Первісна вартість	11	12,3	12,3
Знос	12	12,3	12,3
Незавершене будівництво	20	376,8	198,8
Основні засоби:
Залишкова вартість	30	14 308,5	14 568,4
Первісна вартість	31	17 354,0	17 747,0
Знос	32	3 045,5	3 178,6
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	5 000,0	5 000,0
інші фінансові інвестиції	45
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	40,4	40,4
Відстрочені податкові активи	60
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом І	80	19 725,7	19 807,6
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1 224,0	1 278,4
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	0,0	0,0
готова продукція	130
Товари	140	15 606,2	12 775,0
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	17 459,3	18 362,7
первісна вартість	161	17 459,3	18 362,7
резерв сумнівних боргів	162
з бюджетом	170	220,8	18,4
за виданими авансами	180	1 489,1	2 235,7
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	40,3	22,3
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	7 778,9	9 758,2
в іноземній валюті	240	1 304,1	2 302,7
Інші оборотні активи	250	494,7	177,9
Усього за розділом ІІ	260	45 617,4	46 931,3
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	8,0	29,0
Баланс	280	65 351,1	66 767,9
Пасив	Код рядка	01.03.2007	01.04.2007
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	15 074,0	15 074,0
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	18,5	18,5
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	30 532,3	33 014,1
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	45 624,8	48 106,6
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	0,0	0,0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Актив	Код рядка	01.03.2007	01.04.2007
Довгострокові фінансові зобов’язання	450
Відстрочені податкові зобов’язання	460	7,4	7,4
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ.	480	7,4	7,4
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	16 463,1	15 547,7
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	2 193,6	860,6
з бюджетом	550	382,5	1 432,7
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	57,3	124,6
з оплати праці	580	217,3	220,7
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов’язання	610	405,1	467,6
Усього за розділом ІV	620	19 718,9	18 653,9
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	65 351,1	66 767,9

 

 

Додаток Б

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ  РЕЗУЛЬТАТИ ТОВ „Стиролоптфармторг" за березень 2011 р.

 

І. ФІНАНСОВІ  РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній Період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	42048,9	33455,7
Податок на додану вартість	015	(5511,1)	(4428,6)
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з  доходу	030	(1,8)	(35,9)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	36536,0	28991,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(31505,0)	(25653,1)
Валовий:
Прибуток	050	5031,0	3338,1
Збиток	055	-	-
Інші операційні доходи	060	3,1	91,6
Адміністративні витрати	070	(443,3)	(384,7)
Витрати на збут	080	(863,6)	(643,1)
Інші операційні витрати	090	(15,5)	(39,7)
Фінансові результати від  операційної діяльності:
Прибуток	100	3711,7	2362,2
Збиток	105
Доход від участі в  капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	7,2	4,4
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	(27,5)	(34,8)
Фінансові результати від  звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток	170	3691,4	2331,8
Збиток	175
Податок на прибуток від  звичайної діяльності	180	(1213,2)	(764,1)
Прибуток	190	2478,2	1567,7
Збиток	195
Надзвичайні:
Доходи	200		0,7
Витрати	205
Податки з надзвичайного  прибутку	210
Чистий:
Прибуток	220	2478,2	1568,4
Збиток	225

 

II. ЕЛЕМЕНТИ  ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Матеріальні затрати	230	233,1	181,6
Витрати на оплату праці	240	348,7	226,2
Відрахування на соціальні  заходи	250	140,8	76,8
Амортизація	260	133,1	94,8
Інші операційні витрати	270	494,2	523,2
Разом	280	1349,9	1102,6

 

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Середньорічна кількість  простих акцій	300
Скоригована середньорічна  кількість простих акцій	310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340