Управління фінансовою діяльністю підприємства

Управління фінансами  підприємства

Фінансовими відносинами

- З іншими підприємствами  та організаціями;   - Всередині підприємства;   - Всередині об'єднань підприємств і організацій;   - З фінансово-кредитною системою;

Грошовими фондами

- Власних коштів;   - Залучених коштів;   - Позикових коштів;   - Оперативними;   - Іншими;

Грошовими потоками

- В основній діяльності;   - В інвестиційній діяльності;   - У фінансовій діяльності;

Реалізація другої мети, тобто досягнення оптимального фінансового  результату, - прибутковості та рентабельності, передбачає раціональне та ефективне використання грошових коштів.  
        Таким чином, можна дати ще одне визначення управління фінансами це і джерела грошових коштів та напрями їх використання.  
        При реалізації другої мети фінансової стратегії підприємство може вибрати один з більш конкретних варіантів:  
- Максимізацію прибутку на основі досягнутого рівня розвитку та часток на ринку;  
- Завоювання ринку і підготовка таким чином фундаменту для максимізації прибутку;  
- Економічне зростання на базі ринків, що розвиваються, властивостей і якостей, що випускається, особливостей застосовуваних технологій тощо;  
- Постійне збільшення і максимізацію вартості майна підприємства.  
Особливе місце серед цілей і завдань підприємств у галузі управління фінансами займає постійне збільшення вартості майна підприємства, максимізація його вартості. Існує досить тісний взаємозв'язок між максимізацією вартості підприємства і його прибутку. При цьому значна роль тут належить політиці в галузі розподілу прибутку - пріоритет розвитку виробництва в порівнянні з виплатою дивідендів. Орієнтиром для підприємств є ринкові котирування цінних паперів (акцій).  
       Стратегічними цілями підприємства в області фінансів є забезпечення його ліквідності та рентабельності . При цьому якщо забезпечення ліквідності є обов'язковою умовою економічного розвитку підприємства, тоді як друга стратегічна мета - забезпечення рентабельності - може поєднуватися з такими цілями, як завоювання ринку або просто виживання підприємства.  
Вважається, що в управлінні фінансами виділяють декілька функціональних елементів: оперативне управління, планування, і контроль.

Методом оцінки управління фінансовою діяльністю підприємства є діалектичний спосіб пізнання, шлях дослідження свого предмета, тобто фінансових процесів і явищ у їх взаємозв'язку і взаємозалежності. Всі методи можна розділити на дві великі групи: якісні та кількісні. До якісних методів належать аналітичні прийоми та способи, засновані на логічному мисленні, на використанні професійного досвіду аналітика. Кількісні методи - це прийоми, які використовують математику.  
       Аналіз динаміки складу і структури майна дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів, приріст (зменшення) активу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства. Істотний блок аналізу включає оцінку оборотності активів підприємства. Справа в тому, що фінансове становище підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Адже зі швидкістю обороту коштів пов'язані необхідна величина авансованого капіталу, потреба в додаткових джерелах фінансування і багато інші витрати.

У загальному випадку  оборотність коштів, вкладених у  майно, оцінюється такими основними показниками:  
         1. Швидкість обороту, тобто кількість оборотів, що роблять за аналізований період капітал підприємства або його складові. Так, коефіцієнти оборотності активів (Ко) і оборотності поточних активів (Кіт) розраховуються за формулами:  
             (2.1) 
            (2.2) 
де Nр - виторг від реалізації;  
А - середня величина активів;  
Ат - середня величина поточних активів.  
         У процесі виробництва експлуатовані основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу визначається в процесі нарахування амортизації. За даними обліку і звітності можна розрахувати коефіцієнти зносу (kи) і придатності (Кг), що характеризують відповідно частку зношеної і частку придатної до експлуатації частини основних засобів за формулами:  
,            (2.3) 
,           (2.4) 
де З - знос основних засобів;  
F - початкова вартість основних засобів.  
         Важливе аналітичне значення для оцінки стану засобів праці мають також показники руху основних засобів: коефіцієнти відновлення (До _обн) і вибуття (K _в), що розраховуються за формулами:

,        (2.5) 
,              (2.6) 
де + F - вартість надійшли за звітний період основних засобів;  
-F - вартість вибулих за звітний період основних засобів;  
Fк, Fн - первісна (відновна) вартість основних засобів на початок і кінець року.  
Для аналізу ефективності використання основних фондів розраховується показник фондовіддачі:  
,      (2.7) 
де N - виручка;  
Рср - середньорічна вартість основних фондів.  
     Показник фондовіддачі F ₀ характеризує обсяг виробництва продукції припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних фондів.  
     Аналізуючи стан запасів і витрат, не можна обмежитися лише даними про абсолютні відхилення фактичних залишків на кінець звітного періоду від нормативу і минулого року (кварталу).  
    Запаси в днях (3) обчислюються як відношення абсолютної величини залишку відповідного виду матеріальних оборотних засобів на дату балансу до одноденного обороту з їх витраті (вибуття) за допомогою формули:  
,         (2.8)

Про - залишок на дату балансу за відповідною статтею  запасів і витрат;  
Р - оборот по витраті (вибуття) даного виду коштів за звітний період (рік, квартал);  
Д - число днів у звітному періоді (за рік - 360, квартал - 90).  
Необхідно також оцінити структуру запасів товарно-матеріальних цінностей за допомогою коефіцієнта накопичення запасів (Кн). Він визначається як відношення вартості виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, незавершеного виробництва до вартості готової продукції і товарів за формулою:  
,             (2.9) 
де Zп - виробничі запаси;  
Zм - малоцінні та швидкозношувані предмети;  
Zн - витрати у незавершеному виробництві;  
Zг - готова продукція;  
Zт - товари.  
Кількість оборотів (або прямий коефіцієнт оборотності) розраховується за формулою:  
,   (2.10) 
де Np - виручка від реалізації,  
Z - середня величина запасів і витрат.  
Тривалість одного обороту всіх матеріальних оборотних коштів розраховується за формулою:  
,         (2.11) 
де Zп - середній залишок виробничих (матеріальних) запасів;  
Zн-середній зачепив незавершеного виробництва;  
Zг-середній залишок готової продукції на складах;  
Zт-середній залишок товарів відвантажених і інших запасів і витрат.  
Основна мета аналізу дебіторської заборгованості - прискорення її оборотності, Слід також зазначити, що в цій області з особливою силою виявляється негативний вплив загального економічного становища, фактора масових неплатежів. Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості розраховуються такі показники:  
1) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (разів), рівний виручці від реалізації (Nр), поділеній на середню величину дебіторської заборгованості (R):  
2) Період погашення дебіторської заборгованості  
Одним з основних умов фінансового добробуту підприємства є приплив коштів, що забезпечує покриття його зобов'язань. Звіт про рух грошових коштів відображає надходження грошових коштів і спрямування їх витрачання за певний період. У ньому міститься інформація, яка доповнює дані бухгалтерського балансу необхідних для виконання необхідного обсягу фінансово-господарських операцій . Для практичної роботи з аналізу проводиться групування всіх формуються на підприємстві грошових потоків за трьома найважливішими сферами його діяльності, відповідним трьох частин форми звіту:  
- Грошові потоки від поточної основної (виробничої) діяльності;  
- Грошові потоки від інвестиційної діяльності;  
- Грошові потоки від фінансової діяльності.  
Для характеристики структури джерел коштів підприємства, можна використовувати також приватні показники структури окремих груп джерел. До них відносяться:  
1) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, що дорівнює відношенню величини довгострокових кредитів і позикових коштів до суми джерел власних коштів підприємства і довгострокових кредитів і позик. Даний коефіцієнт відбиває частку заборгованості підприємства в складі перманентного (постійного) капіталу. Збільшення частки заборгованості свідчить про більшу залежність організації від зовнішніх джерел фінансування і меншої платоспроможності.  
2) Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку короткострокових зобов'язань у загальній сумі зобов'язань. Він показує, яка частка в загальній сумі заборгованості вимагає короткострокового погашення. Збільшення коефіцієнта підвищує залежність організації від короткострокових зобов'язань, вимагає збільшення ліквідності активів для забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості.  
3) Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів виражає частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства. Коефіцієнт відбиває частку найбільш термінової заборгованості в загальній сумі зобов'язань, збільшення якої означає зниження можливостей організації використовувати капітал у власному обороті і вимагає негайного відчуження частки коштів, яка відповідає даному коефіцієнту.  
     У ринковій економіці самим головним мірилом ефективності роботи підприємства є результативність. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності, які дуже важливі для організації з наступних причин:  
- Від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту;  
- З розмірами обороту, а отже, і з оборотністю пов'язана відносна величина умовно-постійних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожен оберт доводиться цих витрат.  
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:  
- Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;  
- Показники, що характеризують прибутковість продажів;  
- Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.  
        Таким чином, важливою умовою для успішної діяльності підприємства є проведення аналізу його роботи, і розробка на основі результатів аналізу заходів по використанню виявлених резервів. Представлена ​​вище методика дозволить провести аналіз фінансової діяльності і отримати комплексну інформацію про фінансовий стан підприємства. Далі буде представлений аналіз управління фінансовою діяльністю торгівельного підприємства ТОВ «Стиролоптфармторг».

 

2.2 АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА.

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю "Стиролоптфармторг" створено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою отримання прибутку від торговельної діяльності, направленої на задоволення потреб споживачів в товарах.

Основним видом діяльності ТОВ "Стиролоптфармторг" є реалізація лікарських засобів та хімічної продукції (мінеральні добрива, тукові суміші, нітрит-нітратні солі, вуглекислота, полістироли, формальдегідні смоли та ін.) виробництва ВАТ "Концерн "Стирол".

Основними напрямками діяльності підприємства є:

• гуртова торгівля;
• роздрібна торгівля;
• зовнішньоекономічна діяльність.

При здійсненні статутної  діяльності підприємство виконує торгово-закупочну  діяльність.

Основними джерелами  інформації для проведення аналізу  фінансових результатів діяльності даного підприємства є документи фінансової звітності: форма №1 „Баланс" (Додаток А), форма №2 „Звіт про фінансові результати" (Додаток В).

На підприємстві, що розглядається  нами, регулярно проводиться внутрішній аналіз фінансово-господарської діяльності, проте як результати, так і деякі початкові дані цього аналізу не розголошуються, оскільки керівництво ТОВ "Стиролоптфармторг" відносить цю інформацію до комерційний таємниці.

Аналіз кожної складової  прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє засновниками та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство.

Отже стає очевидно що, обов`язковими елементами аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури.

В аналізі використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток.

В процесі аналізу  визначається склад балансового  прибутку, його структура і динаміка за період, який аналізується. При вивченні динаміки балансового прибутку застосовують метод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду.

В дані роботі проводиться  фінансовий аналіз березня 2011 р.

Для отримання оперативних  даних і можливості швидкого реагування на відхилення фінансових показників, які можуть призвести до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи вплив сезонності на реалізацію товарів, керівництвом ТОВ "Стиролоптфармторг" прийняте рішення про щомісячне формування "Балансового звіту" та "Звіту про фінансові результати", які порівнюються в двох площинах: по-перше, з результатами аналогічного періоду попереднього року (тобто, березень 2010 р. – березень 2011р.), по-друге, з фінансовими результатами попереднього місяця (тобто, лютий 2011 р. – березень 2011р.).

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові  результати" була побудована аналітична таблиця 2.1 фінансових результатів  та здійснена оцінка структури та динаміки основних показників.

Розглянемо структуру  балансового прибутку ТОВ "Стиролоптфармторг" за березень 2011 року, прослідкуємо її зміни, порівнюючи з показниками березня 2010 року.

Аналіз динаміки показників, наведений в табл. 2.1 дозволяє виявити тенденції змін.

Аналіз даних основних показників доходності підприємства і  структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося збільшення основного показника  діяльності підприємства - чистого прибутку з 1568,4 тис.грн. у березні 2010 р. до 2478,2 тис.грн. у березні 2011 р.

 

Таблиця 2.1

Основні показники доходності підприємства за березень 2010р – березень 2011р.

Показники	Березень 2010р.	Березень 2011р.	Відхилення абсолютне, тис.грн.	Відхилення відносне, %
Дохід (виручка) від реалізації	33 455,7	42 048,9	8 593,2	25,7
Непрямі податки і  вирахування	4 464,5	5 512,9	1 048,4	23,5
Вартість реалізованої продукції	25 653,1	31 505,0	5 851,9	22,8
Валовий прибуток	3 338,1	5 031,0	1 692,9	50,7
Адміністративні витрати	339,9	392,2	52,3	15,4
Інші операційні витрати	39,7	15,5	-24,2	-61,0
Витрати на реалізацію	593,1	781,6	188,5	31,8
Операційні доходи	91,6	3,1	-88,5	-96,6
Амортизаційні відрахування	94,8	133,1	38,3	40,4
Прибуток від основної діяльності	2 362,2	3 711,7	1 349,5	57,1
Інші витрати	34,8	27,5	-7,3	-21,0
Інші доходи	5,1	7,2	2,1	41,2
Прибуток до вирахувань податків	2 332,5	3 691,4	1 358,9	58,3
Податки	764,1	1 213,2	449,1	58,8
Прибуток чистий	1 568,4	2 478,2	909,8	58,0