Сутність фінансового аудиту

В Україні також розроблена власна концепція аудиту, що отримала назву  «Аудит - 2000» {4.c.80). Кардинальних змін у здійсненні аудиторської діяльності ця концепція не передбачає, однак доповнює її зміст:

1. Аудит приймає прогнозний характер, спрямований на виявлення підприємницького  ризику клієнта і ризику інвестора.  Крім констатації фінансового стану, аудиторський звіт повинен розкривати і перспективи розвитку підприємства. Новим є те, що звіт про стан справ виконавчого органу підлягає аудиту на предмет того, чи відображені у ньому майбутні ризики, що загрожують підприємству, і чи відповідає інформація звіту висновкам аудитора.

2. Посилюється роль аудиторів  як консультантів, оскільки саме  вони мають найбільш повну  інформацію про діяльність клієнта,  а також порівняльні дані по  галузі.

3. Акцент аудиторської діяльності  значно зміщується в бік аналізу діяльності клієнта та сфери його діяльності; виявлення притаманнх їй ризиків, для чого аудитору потрібні не тільки глибокі спеціальні, але й галузеві знання. Особливістю є те, що недотримання діючого законодавства також стає об’єктом перевірки аудиторів, так як вона може призвести до наслідків, що загрожують існуванню підприємства. Перевірка та аналіз системи внутрішнього контролю клієнта, її дієвості стають обов’язковою складовою при здійсненні аудиторської перевірки.

4. Основними є ризико- та системно орієнтовані методи проведення аудиторських перевірок. Детальні перевірки стають лише допоміжним засобом при їх здійсненні. При чому ризико- і системно орієнтовані методи отримали подальший розвиток. Так, якщо раніше вихідною точкою була звітність підприємства і пов’язані з нею ризики, то тепер такою виступають процеси на підприємстві, середовище, яке його оточує, і пов’язані з нею ризики.

5. Дедалі більшого значення набуває  участь керівництва і працівників  клієнтів у проведенні перевірки,  їх усвідомлення та обрахування ризиків підприємства.

Концепція «Аудит - 2000» являє собою  спробу розвинути методи аудиторської перевірки відповідно до вимог сьогоднішнього дня. Ця концепція вимагає від  аудиторів в першу чергу :

-глубокого знання и розуміння господарської діяльності клієнтів, а також сфери їх діяльності  і притаманних їй ризиків;

-використання не тільки спеціальних  економічних, а і галузевих  знант аудиторів, а також галузевого  ноу-хау аудиторських фірм;

-використання нових методів  при проведенні перевірки, у тому числі подальшого розвитку ризико- і системноорієнтованих підходів, використання інформаційних технологій.

«Аудит - 2000» розглядає звітність  тільки у нерозривному зв’язку з самим підприємством і умовами його функціонування в зовнішньому середовищі. У зв’язку зцим аудиторська перевірка націлюється не на аналіз окремих статей звітності, а на рівень принципового розуміння економічного середовища і господарської діяльності підприємства.

Концепція передбачає побудову аудиту на поетапній основі- як послідовність операцій. Що ідуть від загального до часткового. На першому етапі здійснюється аналіз зовнішніх факторів та ризиків, стратегії підприємства; далі аналізуються безпосередньо господарська діяльність та окремі процеси підприємства, його система внутрішнього контралю та управління. На основі аналізу визначаються критічні цілі і методи перевірки. У відповідності «Аудитом- 2000» млжна виділити наступні взаємопов’язані складові аудиторської перевірки:

-стратегічний аналіз;

-аналіз на рівні підприємства:

а) аналіз господарських процесів;

б) аналіз господарських ризіків;

в) аналіз господарської діяльності.

-проведення перевірки та обговорення  її результатів з клієнтом.

Стратегічний аналіз спрямований на отримання уяви про економічне середовище, орієнтаціїї підприємства та його потенціалі в сучасних економічних умовах. У першу чергу провадиться аналіз зовнішнього середовища підприємства, його становище в галузі, політики підприємства, потреб і бажань клієнтів і т. д. Особливість стратегічного аналізу в рамках «Аудит - 2000» полягає в тому, що найбільша увага приділяється:

факторам, котрі суттєво впливають  на ризики підприємства (тим самим  на ризики аудитора);

відповідність стратегії підприємства вимогам економічної реальності, оскільки від цього залежить життєздатність підприємства;

аналізу основних акціонерів та їх впливу на формування стратегії та цілей  підприємства. Крім того, встановлюється, чи не існує конфлікту інтересів, чи не виконані очікування акціонерів, оскільки це все може призвести до збільшення ступеню ризиків підприємства.

При проведенні цього аналізу використовуються різні методи аналізу і збиранню інформації. Основними з них є:

модель «п’яти сил конкуренції» портера (аналіз по п’яти факторах: загроза з боку конкурентів, загроза появи продуктів - субститутів, тиск постачальників, тиск і цінова реакція споживачів, а також інтенсивність конкуренції);

ПЕСТ (PEST) - аналіз (аналіз політичних, економічних, соціальних і технологічних факторів);

SWOT - аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, шансів і ризиків підприємства).

Інформація, яку отримано в ході аналізу, є основою формування так  званої бізнес-моделі, своєрідного  паспорту клієнта. Бізнес-модель відображає точку зору аудитора і включає  в себе уявлення аудитора про стан процесів на підприємстві, їх зв’зки із зовнішніми факторами. Бізнес-моделі дозволяють визначити дієвість структури і керування підприємством, її відповідності вимогам оточуючого середовища. До традиційних складових бізнес-моделі можна віднести наступне:

-огляд ринку і його сегментування, розвиток галузі, конкуренція;

-зовнішні фактори, релевантні  для підприємства;

-процес вироблення стратегії  прийняття рішення;

-ключові продукти та послуги,  життєвий цикл продуктів і  час розробки нових, доля нових  продуктів у коефіцієнті, що пропонується;

-комп’ютерна інтеграція процесів на підприємстві;

-використання комп’ютерної техніки, можливість комунікації і швидкого надання інформації;

-наявність програм поліпшення  функціонування підприємства;

-наявність нематеріальних активів: імені фірми, патентів, ліцензій, кваліфікованих кадрів;

-оцінка рівня мотивації  робітників  підприємства;

-оценка клієтом власних позицій  та перспектив.

Крім того , великі аудиторські  фірми розробляють так звані  сегментні бізнес-моделі. Вони надають  наступну інформацію:

-структуру  і загальне сегментування  галузі;

-рушійні сили розвитку в середині  галузі;

-критичні проблеми, притаманні  галузі;

-суутєві господарські риски  галузі;

-типові ключові процеси і  процеси підпримки галузі.

Сегментні бізнес-моделі дозволяють провадити порівняльний аналіз та виявляти ризики, недоліки в організації діяльності, структури оргацізації підприємтсва. Так, можна визначити небезпеку того, що виробнича програма виявиться застарілою, и неохіні відповідні коректировки у вартістній оцінці запасів.

По матеріалах аудиту на Заході готується  лист керівництву, в якому відображені  проблеми та ризики, пов’язані в першу чергу  з бухгалтерським обліком на підприємстві та іншими економічними сферами діяльності підприємства. Згідно з новою концепцією знання аудиторів про вирішальні загальноекономічні та галузеві фактори, які дозволяють здійснити незалежну експертизу діяльності і оцінку потенціала підприємства, повиння знайти своє віддзеркалення в листі керівництву, а також при обговоренні з ним результатів аудиту.

«Аудит - 2000» передбачає існування  зворотнього зв’язку з керівництвом підприємства за  результатами аудиту. Аудиторська фірма проводить аналіз ефективності проведення аудиту на основі розгляду слідуючих аспектів:

-особистої участі керівника аудиторської фірми та відносини длвіри з керівництвом підприємства;

-оцінка аудиторської фірми клієнтом (як консультанта чи аудитора  звітного року);

-можливість залучення до роботи  вузьких спеціалістів;

-принципова готовність клієнта  прийняти додаткові послкги, що надаються аудиторською фірмою;

-ступінь сприйняття керівництвом  підприємства можливих  змін.

В основі концепції «Аудит - 2000»  містяться значні внутрішні передумови розвитку аудиторської діяльності у  найближчі роки. Практичне використання принципів, покладених в основу конценції, залежить від ряду факторів, основними з яких є:

-наявність глубоких галузевих  знань. Посилення орієнтації на  економічні умови галузі і  ризики говподарчої діяльності  клієнта потребують високого  рівня спеціалізації аудитора. Крім того, необхідним може бути залучення експертів різних галузей (наприклад, для розвитку власної бізнес-моделі), створення комп;ютерних баз даних для накопичення та обробки специфічної галузевої інформації;

-міждисциплінарний  склад аудиторської групи. Згідно з «Аудит - 2000» профеційна підготовка  групи аудиторів, що проводять перевірку, повинна задовільняти очікування клієнта і включати в себе володіння не тільки аудиторськими процедурами, податковим та бухгалтерським законодавством, а й знаннями, методикою розрахунків економіччних показників внутрі галузі, питань організації  управління підприємства;

-впровадження «Аудит - 2000» на  підприємствах. Крім внутрішніх  факторів для використання «Аудит - 2000» на практиці необхідно  розуміння  і активне залучення працівників та керівництва клієнта при проведенні аудиту і здійснення аналізу.

 

 

 

 

 

 

Основні відмінності концепції  «Аудит - 2000» від  концепції сучасної аудиторської перевірки можна подати в таблиці:

 

	Сучасна аудиторська перевірка	«Аудит - 2000»
Направленність	Фінансова звітність;тстаична,орієнтована  на дату звіту	Діяльність пвдприємства;динамічна,орієнтована  на процеси підприємства
Способ розгляду	Переважно орієнтація на минуле	Орієнтація на майбутнє
Період  перевірки	Здебільшого до і після дати звіту	Процес,що здійснюється протягом всього року
Оцінка ризику	З точки зору аудитора	З точки зору підприємства
Вимоги до освіти аудитора	Економічне чи юридичне	Економічне чи юридичне,а також  інженерне чи гуманітарне
Характер діяльності	Стандартизований	Індивідуальний для кожного  підприємства
Основний наголос	Система внутрішнього контролю	Процеси на підприємстві
Використання комп’ютерної техніки	На базі окремих програм	На базі інтегрованих модулів у  систему клієнта

Практичне застосування концепції «Аудит - 2000» дозволить підвищити як якість, так і практичну користь аудиторських послугдля підприємств. В умовах сучасного розвитку і жорсткої конкуренції відчихняних підприємств не тільки між собою, але й західними колегами, врахування ризиків і використання сучасного ноу-хау в галузі організації діяльності і контролю на підприємстві може зіграти значну роль в їх виживанні.

 

 

 

 

 

 

Висновки:

 

На сьгоднішній день фінансовий аудит стає невід`ємною часткою фінансового життя країни. Успішна робота сучасного підприємства неможлива без знання його реального виробничого та фінансового стану та конкурентного становища на ринку, на основі чого здійснюється планування подальшої діяльності . Саме ці функції і бере на себе фінансовий аудит.

В процесі аудиторської діяльності провадиться перевірка фінансової звітності на основі аналізу якої вираховуються показники,  що характеризують  як суто внутрішній стан підприємства , так і аналітичні , що відображають  фінансові показники у порівнянні з показниками найбілижчих конкурентів. Така перевірка може провадитися різними методами та з різною ступенню деталізації в залежності від завдань , які покладаються на неї.

Фінансовий аудит можна проводити  за допомогою різних фінансових  коефіціентів та співвідношень,  які  можна поділити на чотири основні групи:

-показники ліквідності;

-показники активності;

-показники заборгованості;

-показники прибутковості.

  Показники ліквідності показують,  наскільки  легко компанія  може сплачувати борги за своїми короткостроковими зобов’язаннями.

Показники активності показують, як швидко надходять компанії  кошти від  дебіторів і як швидко  компанія сама сплачує рахунки. Показники  активності також демонструють швидкість  оборотних коштів, пов’язаних  з товарно-матеріальними запасами, рахунками клієнтів та постачальників.

Показники заборгованості показують, який фінансовий ліверідж має компанія і чи не багато вана зоборгувала. Показники  заборгованості можуть вказувати на необхідність змінити фінансову  структуру капіталу компанії раніше, ніж виникне погроза неплатоспроможності.

Показники прибутковості показують, наскільки ефективно компанія  контролює свої витрати на виробництво  та реалізацію товарів  з наявних  активів і який чистий доход отримує  при цьому.

Кожна група показників певним  чином характеризує діяльність підприємства. Але ці фінансові показники та коефіціенти мають найбільшу вагу тоді, коли їх порівнюють  з відповідними значеннями показників  у конкурентів, в цілому по галузі або в найкращому підприємстві галузі.