Інфляція: її сутність, причини та види

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО  ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНУВЕРСИТЕТ 

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Політична економія»

 

на тему:

«Інфляція: її сутність, причини та види»

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи ________ ПІБ                         Керівник Радіонова А.С.                                  Дата захисту «___»______________2012 р.        Оцінка «_______________»

 

 

КИЇВ – 2012

План

Вступ……………………………………………………………………….…………2

1. Суть та  форми прояву інфляції….…….………………………….……….4

2. Види інфляції....………………………………….……….……….…..……7

3. Антиінфляційна  політика в Україні …………….………...…….………..9

4. Тенденції  інфляційних процесів в Україні  у 1991-2012рр….………….12

Висновки………………………………...…………………………….……………15

Додатки……………………………………………………………………………...17

Список використаної літератури…………………………………….…………….25

 

 

Вступ

   Інфляція  як економічне явище характеризує  якісний стан грошового обігу  в умовах, коли перестає діяти  механізм автоматичного забезпечення  сталості грошей. Невипадково термін  “інфляція” почав вживатися  в 70-ті роки ХІХ ст. стосовно  до грошового обігу в Північній  Америці, переповненого паперовими  знаками, які випускалися для  ведення громадянської війни.  З того часу він широко ввійшов  у наукову літературу і практичний  лексикон, особливо після краху  золотого стандарту. Його часто  вживають для характеристики  грошового обігу і більш ранніх  епох — докапіталістичної і  домонополістичного капіталізму,  проте саме в періоди, коли  встановлювався обіг нерозмінних  банкнот чи просто паперових  грошей (обіг асигнатів періоду  французької революції кінця  XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця  XVIII — початку ХІХ ст. та ін.)

   Форми  прояву інфляції поступово змінювалися  в міру розвитку грошового  механізму та самих грошових  форм. На початку виникнення паперових  грошей, коли вони тільки відірвалися  від розмінних на золото банкнот,  а на руках у суб’єктів обігу  були ще повноцінні монети, які  нерідко оберталися, першою ознакою  інфляції виступав лаг на золото, тобто підвищення ціни на золоті  монети в паперових грошах  порівняно з їх номінальною  вартістю. Відповідно до зростання  лагу посилювався процес зменшення  реальної вартості грошової одиниці  порівняно з її номінальним  золотим вмістом, який називається  дизажіо.

   У  сучасних умовах, коли в обігу  немає золота і розірваний  зв’язок грошових знаків з  ним, втратили своє значення  лаг і дизажіо як показники  інфляційного процесу.

   Головною  формою прояву інфляції стало  знецінення грошових знаків відносно  вартості звичайних товарів, серед  яких опинилося і золото, тобто  падіння купівельної спроможності  грошової одиниці. Якщо цей  процес набуває затяжного характеру,  то поглиблюється розрив між  рівнем цін на внутрішньому  ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

   Мета  написання курсової роботи –  це з'ясування суті такого явища  економіки як інфляція, охарактеризувати види та причини інфляції,  простежити її вплив на інші сфери економічного життя та дослідження динаміки інфляційних процесів в Україні за період 1991 – 2012 рр.

   Вихід  з кризового стану для економіки  будь-якої країни містить два  основних елементи. По-перше, приборкання  інфляції та, по-друге, припинення  падіння виробництва. Однак ключовим  моментом є саме вирішення  питання інфляції, оскільки це - найважливіша  умова для поновлення інвестиційної  активності, що, в свою чергу, має  забезпечити відродження виробництва.

   Інфляції  та економічних криз не уникнула  жодна країна. Навіть найважчі  кризи закінчувалися, як правило,  оновленням економіки і її  підйомом. Тому більшість дослідників  роздивляються кризи як переломний  момент в науково-технічному, соціальному,  політичному і економічному розвитку. Історичні ситуації не повторюються  однозначно, і тому навіть власний  досвід потребує переосмислення  в умовах сьогодення.

   Явище  інфляції досліджувала велика  кількість вчених, всі вони намагались  знайти ефективні методи боротьби  з нею. Так Дж. М. Кейнс вперше  проаналізував інфляцію як елемент  макроекономічної теорії, а Фрідман   під інфляцією розумів стійке  та безперервне зростання цін,  що завжди і всюди виступає  як грошовий феномен. Загалом  теоретичну основу вивчення інфляції  становлять праці таких класиків   економічної    науки,  як  А. Маршалла, А. Пігу, Д. Рікардо,  І.  Фішера,  Е. Фелпса, Д. Юма.  Серед зарубіжних науковців, які  займаються розробкою засад антиінфляційної  політики, варто виділити Г. Глена,  Р. Дорнбуша, К. Макконелла та  С. Брю, Г. Манківа, Дж. Сакса,  П. Самуельсона та В. Нордхауса.  Серед вітчизняних та російських  науковців: В. Беседіна, А. Гальчинського,  В. Гейця, А. Гриценка, А. Іларіонова, С. Корабліна, С. Лушина, Т. Кричевську, О. Кузнецоа, О. Мельник, Ю. Семенова, А. Савченка та ін. Незважаючи на величезну кількість досліджень сутності та причин виникнення інфляційних процесів, дане питання залишається відкритим. Оскільки для кожної економіки характерні різні ознаки інфляції, даний процес необхідно вивчати в розрізі окремої країни і в певній економічній ситуації.

   Значна  увага в роботі також приділена  з'ясування особливостей прояву  інфляції в умовах сучасної  України та антиінфляційній політиці, спрямованій на оздоровлення  економіки і підвищення життєвого  рівня населення.

   Структура  роботи. Дана робота складається  із вступу, чотирьох пунктів, висновку,списку  використаної літератури та додатків.

 

1. Суть  та форми прояву інфляції

   Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих країн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Дамо чiтке визначення цьому економiчному процесу.

   Пiд iнфляцiєю, як правило, розумiють будь-яке знецiнення грошової одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що пiдвищуються обов’язково всi цiни. Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцiї деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi - навiть знижуватися.

   Бiльш вузьке поняття інфляції - систематичне зростання цiн, що викликається тiльки грошовим фактором (надлишком грошей в обiгу), є недостатнiм, оскiльки в реальному життi грошовi i негрошовi фактори зростання цiн дуже тiсно пов’язанi i впливають один на одного.

    Iнфляцiя виникає в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувасться пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов’язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути, головним чином, через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору.

   Рiвень iнфляцiї вимiрюється через iндекс цiн:

Темп інфляції =	Індекс цін цього року - Індекс цін минулого року	●100%
	Індекс цін минулого року

 

    Зростання  iндексу цiн визначає рiвень iнфляцiї, а зменшення його - рiвень дефляцiї. Темп iнфляцiї є темпом змiни загального рiвня цiн   i показує ступiнь знецiнення грошей.                   

   Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів та багатства між

соціальними групами населення, падіння матеріальних стимулів до праці,

спаду виробництва, скорочення інвестицій, загальмовує  науково-технічний

прогрес, послаблює  зовнішньоекономічні позиції країни, зменшує

конкурентні можливості на світовому ринку.

   Сучасна інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як

тривалий  процес, який можна розділити на три етапи:

• на першому етапі темпи зростання цін (інфляції) відстають від темпів

збільшення  в обігу грошової маси;

• на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання в обігу грошової маси;
• на третьому етапі зростання цін набуває нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошогвої маси, то відстають від них.

До причин виникнення інфляції можна віднести такі: по - перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних  витрат і доходів, що проявляється в  дефіциті державного бюджета. Якщо цей  дефіцит фінансується за рахунок  активного використання «друкарського  верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції. По - друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. По - третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшують небезпечність « імпортованої» інфляції. По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційної політики.

   Отже, інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей. Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%. Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, серед яких опинилося і золото, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

 

 

2. Види  інфляції

   При характеристиці інфляції прийнято визначати таке поняття, як види інфляції. Зокрема, вживається категорія відкрита та прихована інфляція.       

    Відкрита (цінова) інфляція передбачає тривале  й нерівномірне зростання цін  на товари і фактори виробництва  більш як на 3,5% за рік.

    Класифікують:

— природна, або повзуча, за якої темпи зростання  цін становлять 3—3,5% за рік;

— галопуюча  з річними темпами зростання  цін у межах 20-200%;

— гіперінфляція, коли ціни щоденно зростають на 1—20%, а за рік — більш як на 1000%.

За ступенем розбіжності у зростанні цін  за різними товарними групами:

— збалансована інфляція, коли ціни різних товарних груп відносно одна одної не змінені;

— незбалансована інфляція, коли співвідношення цін  товарних груп змінюється різною мірою.

   Відкрита  інфляція має свої механізми.  По-перше, це механізм адаптивних  інфляційних очікувань. Нарощування  попиту та скорочення заощаджень  зумовлюють дефіцит кредитних  ресурсів, а це у свою чергу  — скорочення інвестицій та  спад виробництва. По-друге, це  механізм збільшення попиту при  повній зайнятості і завантаженості  виробничих потужностей. Ситуація, коли занадто багато грошей  і дуже мала кількість товарів  та послуг, називається інфляцією  попиту. По-третє, інфляція пропозиції  чи витрат виникає, коли зростання  цін супроводжується збільшенням  виробничих витрат і зменшенням  сукупної пропозиції.

    Прихована  інфляція передбачає державний  контроль за цінами, їх регулювання  відносно рівня доходів і пропозиції  товарів та послуг. Держава адміністративними  заходами стримує виявлення інфляції  і таким чином занижує її  реальний рівень. Формами прихованої  інфляції є:

— інфляція якості, коли відбувається зниження якості товарів і послуг при постійному рівні цін чи їх збільшенні або  зменшенні;

— інфляція доходів, коли відбувається переважне  зростання доходів підприємств  і населення порівняно з виробництвом товарів та послуг;

— дефляція, коли держава скорочує кількість  грошей відносно їх необхідного обсягу для обслуговування обігу ВВП. Наприклад, в Україні відбувається криза  неплатежів. Уряд зробив вибір між  інфляцією і неплатежами на користь  останніх, що стримує вияви інфляції при збереженні її причин. Штучно створений  дефіцит грошей в обігу, демонетизація  економіки, бартер, збільшення обсягу натурального господарства, заборгованість держави за виплатами заробітної плати, пенсій, неплатежі підприємств  — все це чинники спаду виробництва, зростання цін і знецінення грошей.