Оптимізація оподаткування транснаціональних компаній

 

      За даними табл. 2.3 податкове навантаження з податку на прибуток ПАТ КБ "ПриватБанк" протягом 2009-2010 рр. значно більше за рентабельність його активів: 36,1% > 1,2%; 14% > 0,8%.

      За  даними Консолідованої річної фінансової звітності ПАТ КБ "ПриватБанк" можна розрахувати податкове навантаження кожного учасника групи (табл. 2.4).

      Таблиця 2.4

Показники податкового навантаження учасників  ПАТ КБ "ПриватБанк"

за 2010 рік

Учасники  групи	Нарахована  сума податку на прибуток, тис. грн	Валовий дохід, тис. грн	Податкове навантаження, %
1	2	3	4 = 2/3×100
Показники материнського банку	95438	1145927	8,3
ООО МКПБ МОСКОМПРИВАТБАНК	19232	19431	99,0
AS «PrivatBank»	401	-242766	-0,2
AT "ТАОПРИВАТБАНК"	0	-77860	-
ЗАТ "Кобос"	0	-4489	-
ТОВ "Приват-Фінансист"	2	-33	-6,1
ТОВ "Приват Офис"	27	2593	1,0
ТОВ «Істейтс ервіс»	28	4090	0,7

      Продовження табл. 2.4

1	2	3	4
ТОВ «Істейт  альянс»	8	4519	0,2
ТОВ «Істейт  гарант»	0	-2	-
ТОВ «Істейт  г лобал»	0	-3	-
ТОВ «Приват  Комунікей шнз»	0	-88	-
ТОВ "Спектрум-Енерго"	25	-5699	-0,4
ТОВ «Перша Українська Скорингова компанія»	0	-2	-
ТОВ «Люкс  офис»	0	-3	-
ТОВ "Українське бюро кредитних  історій"	20	75	26,7
ТОВ "Юридич на фірма "А-Лекс"	7	-199	-3,5
ТОВ "Приват електрон"	1	-24589	-0,004
ТОВ "Таіса"	0	0	-
ТОВ «IPX»	0	-2	-
ТОВ «ЕЛ  ТІ ГРУП»	1	-3	-33,3
ТОВ «МІ  РІД»	0	-57	-
ТОВ "Студія "Факт-Інфо"	0	0	-
Всього	115187	820846	14,0

 

      Таким чином, найбільшим податкове навантаження є в ООО МКПБ МОСКОМПРИВАТБАНК (99,9%) і ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (26,7%). Податкове навантаження материнського банку становить всього 8,3%.

      Зі  звіту ПАТ КБ "ПриватБанк" відомо, що більша частина доходів консолідованої групи – це доходи материнської установи, які оподатковуються  податком  на  прибуток  за  ставкою,  що  протягом 2010 року залишалася незмінною та складала 25% об’єкту оподаткування. Доходи дочірніх компаній оподатковуються податком на прибуток за ставкою від 15% до 25%.

      Банк  повинен визначати фактори, що дозволяють адекватно оцінити податкове  навантаження і  безпосередньо  управляти  ним при прийнятті управлінських рішень.  Можливості підвищення  ефективності  функціонування  банку напряму залежать  від своєчасного та якісного  аналізу податкового навантаження,  що  дозволить врахувати податкові наслідки здійснення тих чи інших операцій банку в процесі прийняття управлінських рішень. У зв’язку з  цим  особливого  значення  набуває  теоретичне  осмислення  та  визначення  методології розрахунку податкового навантаження для використання при ухваленні управлінських рішень у сфері податкової діяльності банку.   

      Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк», як об’єкт дослідження, представляє собою публічне акціонерне товариство, яке складається з учасників консолідованої групи з банківським напрямком діяльності. Консолідована  банківська група є універсальною міжрегіональною структурою, яка орієнтована на  інтереси клієнтів усіх форм власності та надає повний спектр якісних послуг по всім сегментам фінансового ринку в межах законодавства відповідної країни (Україна, Росія, Республіка Казахстан, Великобританія, КНР, Латвія, Грузія). Також  для  забезпечення  потреб  материнського  банку  до  консолідованої  групи входять небанківські компанії різних організаційно-правових форм та видів діяльності.

      Аналіз  фінансового стану  ПАТ КБ «ПриватБанк» за даними його консолідованої річної фінансової звітності показав, що банківська група має високу забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших, які можна розміщати в кредити господарюючим суб’єктам та в інвестиції.

      Оцінка  податкового навантаження на  ПАТ КБ «ПриватБанк» показала, що податкове навантаження з податку на прибуток ПАТ КБ "ПриватБанк" протягом 2009-2010 рр. значно більше за рентабельність його активів: 36,1% > 1,2%; 14% > 0,8%. А серед учасників консолідованої групи найбільше податкове навантаження – ООО МКПБ МОСКОМПРИВАТБАНК (99,9%) і ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (26,7%). Податкове навантаження материнського банку становить всього 8,3%.

      Такі  розрахунки дозволяють адекватно оцінити податкове навантаження ТНК і  безпосередньо  управляти  ним  при  прийнятті  управлінських  рішень.

 

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК 

3.1. Напрямки зменшення податкового навантаження

      Розрізняють два основних підходи до оподаткування  прибутків ТНК:

       - світовий;

       - територіальний. [8]

      Світовий  підхід базується на тому, що оподатковуються  всі прибутки корпорації, зареєстровані  в певній країні. Тобто оподатковуються прибутки, отримані в країні реєстрації, а також прибутки, отримані від діяльності філій корпорації в усіх інших країнах світу.

      Територіальний  підхід передбачає оподаткування прибутків, отриманих місцевими та іноземними компаніями на території певної країни.

      Так, якщо ТНК зареєстрована в країні зі світовим підходом до оподаткування, то прибуток від діяльності філій  корпорацій в інших країнах може оподатковуватися двічі — у країні, де розташована філія, і в країні реєстрації ТНК. Власне, цей підхід узаконює подвійне оподаткування одного й того самого прибутку.

      Щоб зменшити негативні наслідки подвійного оподаткування, між країнами укладаються  двосторонні угоди про уникнення  такого оподаткування. Ці угоди передбачають декларування прибутків, отриманих філіями зарубіжних корпорацій в іншій країні, а також прибутку, сплаченого ТНК у цій країні.

      З метою оптимізації оподаткування  ТНК використовують різні методи, які класифікують на дві основні  групи: організаційні та економічні.

      До  організаційних методів оптимізації оподаткування ТНК відносять: [9]

       - здійснення експорту товарів  і послуг спеціальними способами  (без фактичного перетину кордону;  на основі толінгу — тимчасового  ввезення сировини й комплектуючих  на митну територію та їх  переробки на готову продукцію з наступним експортом);

       - здійснення зарубіжних операцій  на основі агентських угод, партнерства  або спільної інвестиційної діяльності  з місцевими компаніями без  створення юридичної особи;

       - створення зарубіжного представництва, а не філії, що дає змогу не декларувати прибутки в країні їх походження, де діє представництво;

       - створення спеціальних дочірніх  компаній у країнах із сприятливим  або пільговим оподаткуванням  чи в офшорних зонах;

       - перехід частини зарубіжних  філій або дочірніх підприємств під контроль спеціальної холдингової компанії, зареєстрованої у країні зі сприятливим оподаткуванням операцій з капіталом і репатріації дивідендів.

      Основні економічні методи оптимізації оподаткування  ТНК охоплюють такі сфери:

       - застосування трансфертних цін у розрахунках між філіями й дочірніми компаніями ТНК у різних країнах;

       - концентрацію дивідендів та  інших доходів корпоративних  фінансових компаній, розташованих  у країнах з пільговим оподаткуванням  фінансових операцій, пільговим  режимом уникнення подвійного оподаткування або в офшорних зонах;

       - застосування різних форм внутрішньокорпоративного  кредитування з використанням  власних фінансових структур  або кредитування філій під  гарантії ТНК;

       - здійснення інвестицій за рахунок  власних нагромаджених доходів або залучених ресурсів через власну інвестиційну компанію у структурі ТНК;

       - здійснення трансферту активів  ТНК через ліцензійні угоди  з власними філіями;

       - будівництво підприємств і придбання нерухомості через внутрішньокорпоративні компанії з нерухомості, розташовані в країнах з пільговим оподаткуванням операцій з нерухомістю або в офшорних зонах;

       - здійснення транспортного обслуговування  операцій ТНК через власні  транспортні та судноплавні компанії, зареєстровані в офшорних зонах.

      Ефект оподаткування вирішальним чином впливає на ключові аспекти діяльності ТНК (іноземне інвестування, фінансову структуру, структуру та вартість залученого капіталу, управління валютними ризиками, фінансовий контроль) і тому має бути оптимізованим.

      У міжнародних операціях ТНК виникають обмеження та ризики при переміщенні активів і фінансових коштів, які є наслідком політичних, податкових, валютних та інших обмежень.

      Окремі  країни застосовують обмеження на трансферт  дивідендів або примусове їх реінвестування в країні, додаткове оподаткування переказу дивідендів до штаб-квартир ТНК.

      Податкові обмеження полягають у додатковому  оподаткуванні деякими країнами операцій з руху валюти та капіталу, а також у додатковому оподаткуванні  руху валютних коштів у разі їх трансферту через філії ТНК у декількох країнах.

      Обмеження та ризики впливають на можливість здійснення фінансових операцій між  філіями ТНК, тому транснаціональні компанії обминають їх різними шляхами.

      Найпоширенішим  способом є прихований переказ активів  у формі не дивідендів, а роялті, різних агентських та комісійних, плати за послуги, надані штаб-квартирою ТНК, та інших подібних виплат. Таким чином досягається подвійний ефект — зниження оподаткованих міжнародних трансфертів фінансових коштів між філіями ТНК і заміщення «чутливих» трансфертів (наприклад, виплата дивідендів) трансфертом фінансових ресурсів у вигляді «м'яких» витрат (роялті, плата за послуги та ін.).

      ТНК також використовує внутрішньокорпоративні активи у випадку так званих «блокованих» фондів для оптимізації економічної структури, фінансових та інвестиційних програм ТНК. «Блоковані фонди» — це корпоративні активи ТНК, які інвестовані або застосовуються в країнах з неконвєртованою чи обмежено конвертованою валютою й іншими значними валютними обмеженнями, що не дають змоги переказувати дивіденди з філій до штаб-квартири ТНК. або значними обмеженнями на трансферт дивідендів, контролем та обмеженням сплати роялті й послуг до штаб-квартири ТНК.

      Для економічно доцільного використання «блокованих» фондів ТНК застосовують такі методи:

      1. «Фронтовані» кредити. Вони являють собою форму кредитування материнською ТНК своєї філії не прямо, а через великий міжнародний банк. Така структура фінансування збільшує гарантії повернення кредитів, оскільки в разі політичних змін у країні, де діє філія ТНК, ця філія і сама ТНК менш захищені політично, ніж великий міжнародний банк, який за рахунок своєї фінансової та політичної ваги може забезпечити повернення кредитів.

      2. Непов'язаний експорт. Його суть  — використання філіями ТНК  своїх надходжень у місцевій валюті для придбання місцевої продукції та її подальшого експорту. Непов'язаний експорт є методом подолання неконвертованості або обмеженої конвертованості місцевої валюти з метою забезпечення валютної окупності інвестицій.

      3. Примусове реінвестування прибутків у країні діяльності філії ТНК. Воно, як правило, призводить до тимчасового розриву окупності інвестицій. У такому разі ТНК здійснюють стратегію реінвестування у власне виробництво або придбання певних місцевих активів (акції, цінні папери, нерухомість тощо), які в майбутньому можуть збільшити свою вартість і стати більш ліквідними.