Оптимізація оподаткування транснаціональних компаній

      Останнім  часом усе більше уваги приділяється проблемам, що можуть виникнути через активізацію ТНК на світовій арені з її впливом на національні економіки. Так, до числа критиків функціонування ТНК у системі міжнародних економічних відносин належать дослідження доктора Стенфордського й Гарвардського університетів Д. Кортена, доктора економічних наук, директора Інституту проблем глобалізації М. Делягіна, доктора економічних наук С. Глазьєва. Систематичний підхід даних досліджень можна охарактеризувати таким чином. У сучасних умовах обмін у світовій економічній системі відбувається між “ядром” і “периферією”, позбавляючи його рис еквівалентності. До “ядра”, як правило, належать США та інші країни великої сімки, до “периферії” – величезний світ, що розвивається і час від часу намагається увійти до “ядра”. Відмінність полягає в тому, що “ядро” само відтворюється за рахунок сировинних та людських ресурсів “периферії”, на яку викидаються продукти життєдіяльності “ядра”, наприклад, розкидані по світу індустріальні потужності корпорацій, екологічно шкідливі виробництва тощо. При цьому нееквівалентність обміну полягає у володінні монополією на нові технології та дослідження науково-технічного прогресу. ТНК мають можливість закладати в ціну товару, який пропонується для обміну інтелектуальну ренту або інші рентні складові.

      Країни  “периферії” в обмін поставляють  природну ренту або людську працю [24].

      Отже, функціонування ТНК є складним і багатогранним явищем світових економічних процесів, воно потребує значної уваги, постійного вивчення і міжнародного контролю.  
 

1.3. Особливості оподаткування ТНК

      Економічний механізм діяльності ТНК визначається економічним та регулятивним середовищем  у країнах базування та країнах  здійснення діяльності філій ТНК, режимом  торговельних, митних, податкових і  фінансових взаємовідносин між країнами діяльності ТНК, можливостями використання переваг транснаціональної діяльності для підвищення кінцевої ефективності функціонування ТНК.

      Таким чином, економічний механізм діяльності ТНК визначається взаємодією його національних і трансграничних чинників. В його основі - чотири взаємопов'язані складові: [16]

      1. Податкові умови діяльності ТНК,  які визначають стимули та  можливості трансграничного трансферту  виробництва та збуту.

      2. Міжнародне позиціювання активів  ТНК або трансгранична релокація  активів ТНК з метою зниження ризиків і податкових зобов'язань.

      3. Трансфертні ціни, за якими здійснюються  трансакції між філіями ТНК  у різних країнах.

      4. Управління фінансовими потоками  ТНК, тобто управління внутрішніми  розрахунками між філіями ТНК  і зовнішніми фінансовими розрахунками з іншими контрагентами.

      Провідна  роль серед цих складових належить податковим умовам діяльності ТНК, оскільки планування діяльності ТНК базується  на врахуванні різниці в умовах економічної  діяльності в країнах, де здійснює операції компанія. Ці умови передусім залежать від існуючих у приймаючих країнах систем оподаткування та ефекту їх впливу на глобальні операції ТНК. Податкові зобов'язання ТНК поєднуються з плануванням мінімізації цих зобов'язань у глобальному масштабі за рахунок переваг транснаціоналізації діяльності.

      Ефект оподаткування вирішальним чином  впливає на ключові аспекти діяльності ТНК: іноземне інвестування, фінансову  структуру, структуру та вартість залучення  капіталу, управління валютними ризиками, фінансовий контроль.

      Найчутливішими ці аспекти є до таких основних податків, як податки на прибуток, на додану вартість, на капітал і дивіденди, на доходи працівників, соціальні податки.

      Вирішальне  значення у визначенні податкових умов діяльності транснаціональної компанії мають такі аспекти оподаткування на національному та глобальному рівнях: [16]

      - структура оподаткування, що розглядається  як система основних податків  і процедура їх сплати;

      - порівняльний рівень оподаткування  основних операцій і результатів  діяльності;

      - застосування національних чи глобальних підходів до оподаткування прибутків у різних країнах;

      - різниця в режимах та умовах  уникнення подвійного оподаткування  між різними країнами при проведенні  трансграничних операцій;

      - наявність чи відсутність податкових  пільг, кредитів і заліків щодо операцій ТНК.

      Важливе значення для визначення податкових умов діяльності ТНК має застосовуваний у країні підхід до оподаткування  прибутків корпорацій. Розрізняють  три основні підходи:

      - національний, резидентський або світовий;

      - територіальний;

      - пільговий.

      Перший  підхід базується на тому, що оподатковуються  всі прибутки корпорації, зареєстрованої в певній країні. Це означає, що оподатковуються  прибутки, отримані в країні реєстрації, а також прибутки, отримані від  діяльності філій корпорації в усіх інших країнах світу.

      Другий  підхід передбачає оподаткування прибутків, отриманих місцевими та іноземними компаніями на території певної країни.

      Залежно від того, який підхід щодо оподаткування  зарубіжних операцій використовується в країні реєстрації ТНК, можуть виникати різні податкові проблеми. Так, якщо ТНК зареєстрована в країні зі світовим підходом до оподаткування, то прибуток від діяльності філій корпорації в інших країнах може оподатковуватися двічі - в іноземній країні, де розташована філія, і в країні реєстрації ТНК. По суті, цей підхід узаконює подвійне оподаткування одного і того самого прибутку.

      Для зменшення негативних наслідків  подвійного оподаткування між країнами укладаються двосторонні угоди  про уникнення такого оподаткування. Ці угоди передбачають декларування прибутків, отриманих філіями зарубіжних корпорацій у іншій країні, а також прибутку, сплаченого ТНК у цій країні.

     Слід  зазначити, що міжнародні договори про  запобігання подвійного оподаткування  вирішують проблему так званого юридичного подвійного оподаткування, коли податки спочатку сплачуються за кордоном, а потім знову утворюється база оподаткування на батьківщині. Метою угод є встановлення обкладання однієї й тієї ж бази тільки в одній країні або різних механізмів заліку.

     Разом з тим існує також подвійне економічне оподаткування, коли: [16]

     1. Той самий економічний об'єкт  обкладається двічі. Приклад:  прибуток організації спочатку  обкладається податком на прибуток  організації, а потім, при її  розподілі, податком на доходи у вигляді відсотків або дивідендів.

     2. Податок, раніше сплачений, входить  в оподатковувану базу по іншому  податку. Інакше кажучи, утворюється  ситуація податку на податок.  Приклад: податком на додану  вартість обкладається вартість  продукції, що включає акциз.

      Відповідно  до податкового законодавства країни реєстрації ТНК податок з прибутку філії, сплачений в іншій країні, за умовами угод може бути врахований при визначенні оподаткованого прибутку ТНК. Водночас за угодами про уникнення  подвійного оподаткування передбачено знижені ставки оподаткування при трансферті прибутку, дивідендів. роялті та інших видів доходу від філій до материнської корпорації.

     Третій  підхід - «система пільг». Він передбачає, що всі доходи системи ТНК, тобто доходи як закордонних структурних підрозділів, так і материнської компанії, повинні обкладатися всіма видами податків. Але одночасно передбачається, що на прибуток дочірньої компанії ТНК у країні, де вона діє, повинні поширюватися податкові пільги. Також передбачається оподаткування доходу від капіталовкладень (дивіденди, відсотки, рента й роялті) закордонних корпорацій, які контролюються. Цей підхід сприяє нагромадженню прибутку в податковому сховищі або в країнах з низьким рівнем оподаткування. Таке нагромадження виступає як безпроцентний кредит, що надається країною, якій належить цей дохід, у формі відстрочених податків. Цього підходу дотримуються Японія, США й ін.

     Дуже  часто другий і третій підходи  не виділяють окремо, а поєднують  під єдиною назвою «система пільг».

     Відповідно до принципу місця призначення непрямі податки стягуються при імпорті, а експортні товари, роботи й послуги від них звільнені, тому що не є кінцевим споживанням у даній юрисдикції. Відповідно до принципу країни походження обкладається експорт і не обкладається імпорт, тобто податки фактично є податками на виробничу діяльність.

     Отже, кожний організаційний структурний  підрозділ компанії (представництво, філія, дочірня компанія) має певні  особливості діяльності (незалежно  від того, є він самостійною  одиницею, чи перебуває на балансі головної контори), і від цього залежить його оподаткування в країні, що приймає, і в країні базування ТНК діють у різних податкових системах.

     Податкові системи країн, де розташовуються організаційні  структурні підрозділи ТНК, і країни національної приналежності материнської компанії різняться за декількома параметрами, у тому числі, видами податків, якими обкладаються прибутки ТНК, і рівнем податкових ставок. Система оподаткування в країні базування й у країні, що приймає, впливає на економічну ефективність операцій ТНК [9].

      З метою оптимізації оподаткування  ТНК використовують певні методи, їх класифікують на дві основні групи: організаційні та економічні.

      До  організаційних методів оптимізації  оподаткування ТНК відносять: [9]

      - здійснення експорту товарів і послуг спеціальними способами (без фактичного перетину кордону; на основі толінгу - тимчасове ввезення сировини і комплектуючих на митну територію та їх переробка на готову продукцію з наступним експортом);

      - здійснення зарубіжних операцій на основі агентських угод, партнерства або спільної інвестиційної діяльності з місцевими компаніями без створення юридичної особи;

      - створення зарубіжного представництва, а не філії, що дає змогу  не декларувати прибутки в  країні їх походження, де діє представництво;

      - створення спеціальних дочірніх  компаній у країнах зі сприятливим  або пільговим оподаткуванням  чи в офшорних зонах;

      - передача частини зарубіжних  філій або дочірніх підприємств  під контроль спеціальної холдингової  компанії, зареєстрованої у країні зі сприятливим оподаткуванням операцій з капіталом і репатріації дивідендів.

      Основні економічні методи оптимізації оподаткування  ТНК охоплюють:

      - застосування трансфертних цін  у розрахунках між філіями  і дочірніми компаніями ТНК  у різних країнах;

      - концентрацію дивідендів та інших  доходів корпоративних фінансових  компаній, розташованих у країнах  з пільговим оподаткуванням фінансових  операцій, пільговим режимом уникнення  подвійного оподаткування або  офшорних зонах; 

      - застосування різних форм внутрішньокорпоративного кредитування з використанням власних фінансову структур або кредитування філій під гарантії ТНК;

      - здійснення інвестицій за рахунок  власних нагромаджених доходів  або залучених ресурсів через  власну інвестиційну компанію  у структурі ТНК;

      - здійснення трансферту активів ТНК через ліцензійні угоди з власними філіями;

      - спорудження підприємств і придбання  нерухомості через внутрішньокорпоративні  компанії з нерухомості, розташовані  в країнах з пільговим оподаткуванням  операцій з нерухомістю або в офшорних зонах;

      - здійснення транспортного обслуговування  операцій ТНК через власні  транспортні та судноплавні компанії, зареєстровані в офшорних зонах.

      Специфічною причиною прямого іноземного інвестування є прагнення компанії обійти існуючі  в материнській країні правові норми, що регламентують сплату податків. Як засвідчує практика, зростання обсягів прямих іноземних інвестицій не в останню чергу зумовлене саме реакцією на оподаткування. Компанії намагаються знайти шляхи (як легальні, так і не цілком легальні) уникнення оподаткування. Поширеним легальним шляхом є перенесення виробничої бази компанії до країни з найменшою ставкою оподаткування. За допомогою прямих іноземних інвестицій це можна зробити двома способами. Перший - пряме інвестування. Воно дає змогу ТНК «закріпитися» в країні з низькими податками. Погано це чи добре з точки зору світу в цілому залежить, з одного боку, від цілей, на які спрямовуються прибутки, з іншого - від динаміки рівня продуктивності компанії в країні з низьким рівнем оподаткування.