Оптимізація оподаткування транснаціональних компаній

      Другий  спосіб - механізм трансфертного ціноутворення, який дає змогу зареєструвати  прибутки у країнах з низькою  ставкою оподаткування, навіть якщо доходи були отримані у країнах з  високими податками. Трансфертне ціноутворення  може бути використане будь-якою фірмою, яка здійснює торговельні міжкордонні операції між своїми філіями.

      Щоб зменшити податок на корпоративний  прибуток, підрозділ ТНК у країні з високим рівнем оподаткування  може завищити ціну (або недоплатити) за товари і послуги, які цей підрозділ купує у (продає до) філії, розташованої в країні з меншим рівнем оподаткування. У такий спосіб філія компанії у країні з високим рівнем оподаткування приховує від податкових органів більшу частину свого прибутку в той час як філія у країні з низьким рівнем оподаткування демонструє високі прибутки. Прибутки приховано переводяться з підрозділу ТНК в зоні високого оподаткування до філії у зоні низького оподаткування і як результат - загальне зниження податкового тягаря для ТНК.

      Урядам  відомо, що ТНК можуть використовувати трансфертні ціни для переміщення своїх прибутків і зменшення податків, тому вони намагаються контролювати трансфертне ціноутворення шляхом порівняння трансфертних цін, що використовуються між підрозділами ТНК, з відповідними світовими цінами. Складність і дорожнеча такого аналізу завжди залишає для ТНК певну можливість змінювати розмір податку через трансфертне цінотворення.

      Деякі американські штати намагаються  розв'язати проблему трансфертного  ціноутворення методом єдиного  оподаткування. При стягненні податку штат виходить з того, що відомості про доходи, які подає ТНК, є недостовірними, оскільки компанія використовувала метод трансфертного ціноутворення, і тому податок нараховується з певного відсотка всього світового прибутку компанії. Такий підхід має назву «єдине світове оподаткування». Він змушує компанію сплачувати податок на частку її світового прибутку, яка відповідає середній частці світових активів, заробітної плати і продажів ТНК, що відповідають даному штату. Трансферне ціноутворення може призвести до переміщення прибутків, але, на думку штатів, які використовують метод єдиного світового оподаткування, воно не може змінити загальносвітові прибутки ТНК, а відтак компанії доведеться сплачувати прибутки на досить справедливій основі. [9]

      Не  дивно, що багато ТНК негативно ставляться до такого методу. І не лише тому, що змушені сплачувати вищі податки, а  й тому, що метод єдиного світового  оподаткування потребує більшої  бухгалтерської роботи щодо обчислення загальносвітового прибутку компанії. Шляхом лобіювання ТНК США досягли того, що тепер лише в чотирьох американських штатах (Аляска, Айдахо, Монтана та Північна Дакота) використовується метод єдиного оподаткування. 

     Таким чином, ТНК – це компанія, яка:

• включає одиниці (підрозділи) в двох або більше країнах, незалежно від юридичної форми і сфери діяльності;
• оперує у рамках системи прийняття рішень, що дає змогу проводити узгоджену політику і загальну стратегію через один або більше керівних центрів;

      - у якій окремі одиниці (підрозділи) пов’язані спільною власністю таким чином, що одна (або більше) із них можуть впливати на діяльність інших (зокрема, розподіляти інтелектуальні та інші ресурси, відповідальність за результати функціонування і ін.).

     На  даний момент прийнято поділяти ТНК на: інтернаціональні; багатонаціональні; глобальні.

      ТНК компанії відіграють вагому роль у  світовому господарстві, будучи центральним  суб’єктом інвестиційного ринку. Їхня діяльність базується на ефективному  розміщенні капіталу за кордоном. За своїм  значенням сукупні іноземні інвестиції таких компаній є суттєвішими за торгівлю. ТНК контролюють третину світових виробничих капіталів приватного сектора, до 90% прямих інвестицій за кордоном.

      Однак, ТНК несе з собою не тільки позитивні, але й негативні наслідки для приймаючих країн. Завдяки глибокій інтегрованості на міжнародних ринках, ТНК стають диктаторами економічної політики у світі. При цьому дуже часто інтереси компаній розходяться зі стратегією національного розвитку країн, в яких вони представлені.

 

       РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ 

2.1. Загальна  характеристика ТНК

      30.04.2009 р. на загальних зборах акціонерів материнської установи прийнято рішення про зміну типу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») [25].

      17.07.2009 р. зареєстрований Статут Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», в якому було змінено тип акціонерного товариства та було змінено свідоцтво про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

      Материнська установа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є універсальним міжрегіональним банком України, який орієнтований на інтереси клієнтів усіх форм власності і на підставі Ліцензії Національного банку України №22 від 04.12.2001 року надає повний спектр якісних послуг по всім сегментам фінансового ринку з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів.

      ПАТ КБ «ПриватБанк» – найбільший універсальний банк України, орієнтований перш за все на платіжні операції для населення і юридичних осіб усіх форм власності.

      Місія банку: «Забезпечити простий доступ до банківських послуг кожному громадянину України».

      Основний  пріоритет у роботі банку - довгостроковий інтерес клієнтів. Для досягнення встановленого пріоритету з клієнтами працює висококваліфікована команда фахівців і персональних менеджерів банку, що несуть відповідальність за забезпечення якісного обслуговування, оперативне і точне задоволення потреб клієнтів.

      Стратегічна мета банку бути лідером в Україні з надання населенню і юридичним особам усіх форм власності платіжних та інших банківських послуг, маючи показники доходності, прибутковості і надійності найкращі серед найбільших банків країни.

      Згідно з діючою Стратегією ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на 2010 рік цілями-віхами основних напрямків діяльності Банку є: [25]

      1. Із обслуговування індивідуальних  клієнтів:

      - охопити до кінця 2010р. не  менше 60% роздрібних індивідуальних  клієнтів країни простими доступними банківськими послугами, при їх високій культурі обслуговування.

      2. Із обслуговування корпоративних  клієнтів:

      - охопити до кінця 2010р. 25% суб’єктів малого та середнього бізнесу країни простими доступними банківськими послугами.

      3. Із внутрішнього сервісного обслуговування:

      - до кінця 2010р. зберегти лідерство з обізнаності та знаходитись у п’ятірці найбільших банків-лідерів з задоволення клієнтів обслуговуванням.

      Діючі Стратегічні установки:

      - неухильно дотримуватися балансу  залучених коштів і активів  по кожному middle-office, віддаючи пріоритет нарощуванню пасивів;

      - максимально ефективна робота з проблемними активами і формування додаткових страхових резервів;

      - перехід від моделі «добре і швидко продаємо» до моделі «якісно і швидко обслуговуємо»;

      - підвищення якості обслуговування роздрібних клієнтів за рахунок вдосконалення технології обслуговування, скорочення часу проведення операцій. Аналіз і обробка усіх сигналів, що поступили в банк, про проблеми в обслуговуванні клієнтів.

      - вступ національного стандарту банківського обслуговування юридичних осіб, на основі інформаційної підтримки платіжних операцій клієнтів, проведення клірингових розрахунків по відомостях формованих в Приват24. Відкриття рахунків усіх корпоративних клієнтів країни, для проведення клірингових платежів і прискорення взаєморозрахунків.

      - розвиток бази обслуговування за рахунок вдосконалення процедур видачі і обслуговування зарплатних карт корпоративних клієнтів. Залучення на обслуговування зарплатних проектів приватних підприємців і малого бізнесу.

      - централізація кредитних процедур з юридичними особами на рівні кредитного центру головного банку і центрів комерційного кредитування на рівні middle - office.

      Перехід до дворівневої процедури ухвалення  рішення при мікрокредитуванні.

      - розширення бази операцій з готівковою виручкою клієнтів. Оптимізація витрат на інкасацію.

      - гармонізація процедур і продуктового  ряду в дочірніх банках.

        Станом на 01.01.2010р. до складу  ПАТ КБ «ПриватБанк» входять (додаток А):

      1. Головний офіс, розташований у м. Дніпропетровськ - Україна;

      2. Регіональні підрозділи у складі 36 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 3102 відділення;

      3. Представництва:

      - м. Київ, Україна

      - м. Москва, Російська Федерація

      - м. Алмати, Республіка Казахстан

      - м. Лондон, Велика Британія

      - м. Пекін, Китайська Народна Республіка [25].

      Станом на кінець дня 31.12.2010 року персонал ПриватБанку нараховував 29 317 працівників, а станом на 31.12.2009 року до штату ПриватБанку входило 36 890 працівників.

      До  складу консолідованої групи також входять:

      1. Дочірній банк ЗАТ МКБ “Москомприватбанк”, Росія – банк для малого та середнього класу підприємців з достатнім набором послуг для цільового клієнта. Москомприватбанк є дійсним членом провідних міжнародних платіжних систем VISA та MasterCard. Банк спеціалізується на роздрібному банківському обслуговуванні приватних клієнтів – підприємців малого та середнього бізнесу, пропонує широкий перелік банківських продуктів, які враховують реальні потреби клієнтів та забезпечують комплексне вирішення потреб своїх клієнтів. Головний офіс, розташований у м. Москва, Росія.

      2. Дочірній банк AS «PrivatBank», Латвія – універсальний банк, що забезпечує широкий спектр послуг суб’єктам господарювання та індивідуальним клієнтам. Банк має право надавати всі фінансові послуги, передбачені законодавством Латвії. Головний офіс банку, розташований у м. Рига, Латвія;

        3. Дочірній банк АТ «ТАОПРИВАТБАНК», Грузія – має загальну банківську ліцензію. Основними напрямками діяльності є привернення депозитів та обслуговування рахунків клієнтів, надання позик та гарантій, готівкові та безготівкові розрахункові операції, та операції з іноземною валютою. Діяльність банку регулюється Національним Банком Грузії. Головний офіс банку, розташований у м. Тбілісі, Грузія.

      4. Інші небанківські компанії:

      - ЗАТ «Кобос» - надання в оренду нерухомого майна;

      - ТОВ «ПриватОфис» - надання в оренду нерухомого майна;

      - ТОВ «ІстейтСервіс» - надання в оренду приміщень;

      - ТОВ «ІстейтАльянс» - надання в оренду приміщень;

      - ТОВ «ІстейтГарант» - надання в оренду приміщень;

      - ТОВ «ІстейтГлобал» - надання в оренду приміщень;

      - ТОВ «ПриватКомунікейшнз» - оптова торгівля;

      - ТОВ «А-Лекс» - юридичні послуги;

      - ТОВ «Перша Українська скорингова компанія» - посередництво в кредитуванні,

      - ТОВ «Люксофіс» - посередництво в кредитуванні,

      - ТОВ «Українське бюро кредитних історій» - посередництво в кредитуванні,

      - ТОВ «Приват-електрон» - оптова торгівля,

      - ТОВ «Спектрум-енерго» - оптова торгівля,

      - ТОВ «Приват-фінансист» - оптова торгівля,

      - ТОВ «Таіса» – управління нерухомим майном;

      - ТОВ «Інформаційно-розрахунковий холдінг» – керівництво підприємствами;

      - ТОВ «Ел Ті Груп» - юридичні послуги;

      - ТОВ «МІРЦ» – обробка даних;

      - ТОВ «Студія «Факт-Інфо»« - Телерадіомовлення.

      Таким чином, до складу консолідованої групи входять юридичні особи різних форм господарювання, видів економічної діяльності та резидентства, отже кожна господарська одиниця консолідованої групи здійснює облік своїх операцій у відповідності до власної облікової політики, яка ґрунтується на Міжнародних стандартах фінансової звітності з безумовним додержанням національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Облікові політики всіх учасників консолідованої групи не мають суттєвих відхилень від облікової політики материнського банку.