Нормативна база функціонування фондового ринку

V. Суттєво  підвищити технологічні вимоги  до облікових і торговельних  систем усіх професійних учасників  фондового ринку й одночасно з цим підвищити вимоги до звітності всіх професійних учасників, створивши їм для цього технологічні зручності. Без наявності таких систем говорити про можливості вчасного звітування про сотні (тисячі) угод і масове обслуговування індивідуального інвестора взагалі не варто.

VI. Все  це має супроводжуватися системністю, технологічними зручностями, сумісністю й опиратися на чітке нормативне поле, що регламентує електронний документообіг на фондовому ринку.

 

Розділ 3.

Вдосконалення нормативної бази функціонування фондового ринку в Україні

    Становлення й  розвиток фондового ринку України відбувалося в несприятливому соціально-економічному середовищі й не було органічним результатом розвитку  економіки. У вітчизняній економіці на момент виникнення фондового ринку вільні кошти, як джерела інвестиційних ресурсів практично були відсутні. Період з кінця 2008-го року до початку 2009 р. відзначився зрушеннями у вдосконаленні діючих норм законодавства вітчизняного фондового ринку, що проявився в ухваленні та набранні чинності нових законів та законопроектів, які мають на меті упорядкувати правові відносини на фондовому ринку України та підтримати  ефективне його функціонування.

    Основною проблемою фондового ринку залишається недорозвиненість його організаційного сегмента. Повноцінне функціонування ринку потребує врегулювання деяких регуляторних проблем, у тому числі системного удосконалення нормативної бази ринку. Останніми роками  спостерігається досить динамічний  розвиток  вітчизняного  фондового ринку. Протягом 2003-2009  рр.  обсяг ринку акцій в Україні зріс  з одного  з найменших у Центральноєвропейському регіоні (10 % ВВП) – до  близько 35 % ВВП, що  є співставним з розміром  ринків  акцій Чехії, Польщі, Румунії. Наприкінці 2006 р. капіталізація  ринку  акцій  складала 199  млрд  грн,  а загальний обсяг торгів акціями становив 6,1 млрд. грн, що майже удвічі перевищує річний показник 2005 р. Першій фондовій  торговельній  системі (ПФТС), на якій зосереджено понад 90 % операцій з цінними паперами та організованому ринку становив 21,3 млрд  грн,  з них  корпоративними облігаціями –12,3 млрд грн, державними – 8,0 млрд грн, муніципальними – 1,0 млрд грн.

     Незважаючи  на  окремі  позитивні  тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення  капіталізації  до  ВВП  та  об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової  системи. Різні  етапи перехідного процесу  вимагають  від  фондового  ринку  вирішення  специфічних  завдань,  характерних  для відповідного  етапу  трансформації. 

    Складність ситуації  у  тому,  що  сам  фондовий  ринок  перебуває  у  стані  становлення  та  розвитку.  Тому перед розробниками економічної політики постає дві проблеми: 1) різноспрямованого характеру – забезпечити  формування  фондового  ринку  2) вирішити завдання, які в ринкових країнах безпосередньо  виконує  фондовий  ринок.  Оскільки фондовий  ринок перебуває  у  стані  становлення, то  вирішення  проблем  другого  блоку  суттєво ускладнюються.

    Основними особливостями фондового ринку України є:

– висока концентрація власності у  сфері  руху фіктивного капіталу, що проявляється в  закріпленні великих пакетів  акцій  у  руках  окремих людей;

–       перевага торгів на неорганізованому ринку;

–       перевага торгів на позабіржовому ринку;

– високий  ступінь  концентрації  торгівлі  цінними  паперами  в  столиці  країни  − місті Києві;

– професійні учасники ринку обслуговують обмежене коло великих інвесторів, а не широкі верстви населення, як в економічно розвинених країнах;

- фондовий  ринок України  є віддзеркаленням   структури національної  економіки:  на ньому переважають акції  сировинних компаній, а не компаній, орієнтованих на продукти високих  технологій, як це має місце  на розвинених фондових ринках.

    В Україні розвиток фондового ринку стримують такі проблеми:

– недосконалість нормативно-правової бази функціонування фондового ринку, корпоративного управління і захисту прав та інтересів інвесторів і акціонерів;

– недостатня ефективність інфраструктури фондового ринку, а саме: недосконалість діяльності інститутів спільного інвестування, пенсійних фондів та страхових компаній, депозитарної та клірингової систем, незалежних реєстраторів;

– недостатня ефективність роботи на ринку цінних паперів саморегулювальних організацій;

– непрозорість фондового ринку, яка  виявляється  у невідповідності рівня розкриття  інформації міжнародним нормам  і стандартам,  інформаційній  закритості багатьох учасників ринку  цінних паперів, недостатній поінформованості фізичних осіб, низькому рівні знань у сфері діяльності фондового ринку;

– незначна роль державних цінних паперів у  розвитку фондового ринку;

– низький  рівень  використання похідних фінансових  інструментів.

    Основним  завданням фондового ринку на даному етапі трансформації економіки України має бути мобілізація тимчасово вільних коштів населення  та  господарюючих  суб’єктів,  перерозподіл  цих  коштів  у  ті  сектори  економіки, що потребують додаткового фінансування для подальшого розвитку. банківські. Фондовий ринок має бути альтернативним джерелом  інвестиційних ресурсів  і конкурувати з банківською сферою,  забезпечуючи економіку відносно дешевими та довгостроковими фінансовими ресурсами.

    Подальший  розвиток фондового  ринку  залежить  від  конкретних  заходів  держави  у  сфері розбудови  фінансової  системи.  Ефективна  реструктуризація  фінансової  системи,  подальший розвиток  фондового  ринку  винятково  на  основі саморегуляції  ринкових  відносин  є  неможливими. Це  пояснюється  тим, що  ринкові  відносини на нещодавно утворених ринках ще повністю не сформувалися.  Тому  темпи  розвитку  фондового ринку,  його  якісні  аспекти,  а  також  розкриття його  інвестиційного  потенціалу,  залежать  від конкретних  заходів  державної  політики  у  сфері фінансового сектору.

    Таким чином, майбутній розвиток фондового ринку неможливий  без  реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Має бути переосмислена та  суттєво  підвищена  роль  фондового  ринку  у залученні інвестиційних ресурсів та спрямуванні їх  на  оновлення  виробничого  потенціалу,  створення  умов  для  становлення  потужних  інституційних інвесторів.

 

Висновки

    Отже, за результатами виконаного дослідження можна зробити такі висновки, що в економіці фондовий ринок є одним з найбільш суперечливих, але в той же час одним з найбільш цікавих тем.

    Незважаючи  на  окремі  позитивні  тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення  капіталізації  до  ВВП  та  об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової  системи. Різні  етапи перехідного процесу  вимагають  від  фондового  ринку  вирішення  специфічних  завдань,  характерних  для відповідного  етапу трансформації. 

    В Україні розвиток фондового ринку стримують такі проблеми:

– недосконалість нормативно-правової бази функціонування фондового ринку, корпоративного управління і захисту прав та інтересів інвесторів і акціонерів;

– недостатня ефективність інфраструктури фондового  ринку, а саме: недосконалість діяльності інститутів спільного інвестування, пенсійних фондів та страхових компаній, депозитарної та клірингової систем, незалежних реєстраторів;

– недостатня ефективність роботи на ринку цінних паперів саморегулювальних організацій;

– непрозорість фондового ринку, яка  виявляється  у невідповідності рівня розкриття  інформації міжнародним нормам  і стандартам,  інформаційній  закритості багатьох учасників ринку  цінних паперів, недостатній поінформованості фізичних осіб, низькому рівні знань у сфері діяльності фондового ринку;

– незначна роль державних цінних паперів у  розвитку фондового ринку;

– низький  рівень  використання похідних фінансових  інструментів. 
 
 

    Тому для вирішення проблемних питань і стимулювання подальшого розвитку ринку Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було розроблено проект розвитку фондового ринку на 2011 – 2015 роки, в якому окреслені наступні завдання:

• Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку.
• Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного і ефективного функціонування.
• Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів.
• Стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України

 

    Цілком природно, що розвиток приватного сектору відіграє найвагомішу роль у розвитку ринку капіталу, особливо щодо збалансування попиту та пропозиції. Але держава, у свою чергу, є відповідальною за створення та впровадження «правил гри» у фінансовому секторі.

    Прозоре і передбачуване законодавче та регуляторне середовище має стимулювати розвиток фінансового ринку, підтримувати повне та чесне розкриття всієї фінансової інформації про емітента, а також забезпечувати чітке здійснення процедур банкрутства, спрямованих на реалізацію прав кредиторів, в загалом сприяти розвитку фондового ринку.

 

 

Список використаної літератури

1. Вплив  фінансових посередників на розвиток  ринку цінних паперів в Україні.// Красова О.П.Фінансова політика та наукові регулювання 2008 с. 90-95.

2.     Закон України “Про цінні папери  і фондовий ринок ” від 23.02.2006 №3480-ІV.

3.     Лупенко Ю. В. Напрями удосконалення  нормативно-правового регулювання  ринку цінних України// Фінансова  політика та економічні регулювання  / 2009.

4.     Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України [Текст] : Постанова Верховної Заради України : [від 22 вересня 1995 р.].

5.     Фондовий ринок України на  сучасному етапі: проблеми та  шляхи їх вирішення// Стратегічні  пріоритети, №1 (2), 2007 С, 127-132.

6. uk.wikipedia.org

7. www.ssmsc.gov.ua ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

8. Бібліотека  ім. В.Вернадського: www.nbuv.gov.ua