Національний банк І його функції в ринковій економіці

Послідовна реалізація грошово-кредитної  політики сприяє зростанню обсягів  кредитування економіки та забезпеченості її платіжними засобами, підтриманню стабільності обмінного курсу з незначною помірною ревальвацією, збільшенню міжнародних резервів Національного банку України, що забезпечує необхідну монетарну підтримку фінансової стабільності та економічного зростання.

Грошово-кредитна політика в 2004 році здійснювалася відповідно до розвитку загальної макроекономічної ситуації та була спрямована на забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти. За станом на 1 вересня 2004 року монетарна база зросла на 31,9% до 52,9 млрд. грн., грошова маса — на 27,8% до 121.5 млрд. гривень.

Триває процес зростання монетизації  економіки, однак темпи його уповільнюються. У 2002 році рівень монетизації зріс на 28,6%, у 2003 — на 23,8%. За вісім місяців 2004 року монетизація економіки збільшилася лише на 8,2%, тоді як за такий самий період 2003 року — на 19,9%. Оскільки зростання монетизації є одним з головних чинників рівноваги на грошово-кредитному ринку України, уповільнення темпів зростання монетизації економіки на фоні швидкого збільшення грошової пропозиції створює додаткові інфляційні ризики. Крім того, це свідчить про тенденцію до встановлення більш тісного зв'язку між динамікою грошових агрегатів та інфляційними процесами, що зумовлює актуалізацію впливу монетарних інструментів Національного банку України на стабільність грошової одиниці.

Емісійні механізми Національного  банку України забезпечують зростання пропозиції грошей відповідно до потреб, пов'язаних з економічним зростанням і збільшенням рівня монетизації економіки. Загалом за вісім місяців 2004 року в обіг було випущено 32,4 млрд. грн., обсяг чистого випуску коштів становив 25,9 млрд. гривень. Головним джерелом зростання грошової бази був випуск коштів в обіг через купівлю іноземної валюти. Через валютний ринок в обіг надійшло 31,2 млрд. грн., чиста емісія становила 27,4 млрд. гривень. Таке значне збільшення викупу валюти порівняно з відповідним періодом минулого року пояснюється значним зростанням експорту за відносно стабільного обмінного курсу гривні до долара США.

Підвищення ліквідності банків привело до зниження попиту банків на кредити рефінансування. У зв'язку з чим за січень — серпень 2004 року обсяг чистої емісії через кредитний ринок становив –0,8 млрд. гривень. Через фондовий ринок (операції з державними цінними паперами) з обігу було вилучено близько 0,7 млрд. гривень. Відбулися кількісні та якісні зміни в структурі грошової маси. Зокрема питома вага готівки в загальному її обсязі зменшилася з 34,8% на початку року до 33,4% за станом на 1 вересня 2004 року.

Відбулися позитивні зміни і  в структурі депозитів. За рахунок  зростання довгострокових депозитів на 47,7% їх питома вага в загальному обсязі залучених коштів збільшилася з 32,1% на початку року до 37,8% за станом на 1 серпня 2004 року. Обсяг строкових депозитів збільшився на 28,4% і становив 39,6% від загального обсягу грошової маси. Загальний обсяг депозитів за сім місяців цього року збільшився на 25,7% і становив 77,5 млрд. гривень.

Позитивну динаміку мають депозити фізичних осіб. Темпи зростання депозитів у національній валюті суттєво перевищили темпи зростання депозитів в іноземній валюті. Слід зазначити, що в 2003 році спостерігалася протилежна тенденція.

Кредитні вкладення зростали помірними  темпами. Загальний їх обсяг підвищився за сім місяців на 19,2% з початку року до 81 млрд. грн. Кредити юридичним особам збільшилися на 16,7% до 68,6 млрд. грн., фізичним — на 36,1% до 12,2 млрд. гривень. Поліпшилась якість кредитного портфеля. Зокрема зменшилася частка прострочених і сумнівних кредитів порівняно з початком року з 3,6 до 3,2%. Довгострокові кредити зросли на 35,8%, короткострокові — на 7,3%, частка довгострокових кредитів у загальній структурі підвищилася до 47,5% (в аналогічному періоді 2003 року — 35,4%). Зростання кредитування економіки та населення свідчать про послідовну активізацію ролі банківської системи в соціально-економічному розвитку країни. У той же час не вдалося забезпечити суттєвого зниження вартості кредитів: вона залишається високою, що обмежує фінансові можливості переходу до інноваційної моделі зростання.

Основною метою грошово-кредитної політики Національного банку України залишається підтримка стабільності національної грошової одиниці в умовах наявності суттєвих інфляційних ризиків, а саме: накопичення значних обсягів коштів на рахунках Уряду в Національному банку України, збільшення дефіциту бюджету, випереджаюче зростання цін виробників промислової продукції, нестабільність на енергетичних ринках, а також посилення інфляційних очікувань населення.

Валютно-курсова політика Національного банку України зберігає свою стабілізаційну спрямованість, забезпечуючи більш гнучку динаміку курсу гривні до основної курсоутворюючої валюти — долара США.

Подальшого розвитку набула система валютного регулювання. З одного боку, Національний банк України продовжив поступову лібералізацію валютних відносин, спростивши деякі вимоги щодо операцій з іноземною готівкою для резидентів та з готівковою гривнею для банків-нерезидентів. З іншого — було запроваджено деякі нормативи для стримання необгрунтованого відпливу валютних коштів за межі України.

Результатом такої політики є суттєве  зростання довіри до гривні та розвиток процесів дедоларизації. Так, перевищення  пропозиції готівкової валюти від населення  над попитом на неї за вісім місяців 2004 року становило близько 1 млрд. дол. США, тоді як за 2003 рік таке перевищення становило 734 млн. дол. США.

Не відповідає загальній тенденції  дедоларизації зростання обсягів  кредитів в іноземній валюті, загальний  обсяг яких за вісім місяців 2004 року зріс на 14,3%, а населенню — на 52,7%. Це пояснюється нижчим рівнем відсоткових ставок за цими кредитами порівняно з кредитами в гривні, а також ревальвацією курсу, яка надає позичальникам додаткову економію коштів у разі виплати валютних кредитів за рахунок курсової різниці. Надмірне зростання заборгованості за валютними кредитами містить ризики зростання у майбутньому попиту на іноземну валюту та виникнення напружених ситуацій на валютному ринку, що зумовило вжиття заходів щодо зменшення ризиків від надання таких кредитів. Зокрема у серпні 2004 року були посилені вимоги щодо формування банками резервів у разі здійснення кредитування в іноземній валюті.

Основні ризики в сфері нарощування резервів Національного банку України полягають у можливій дестабілізації зовнішніх товарних, у тому числі енергетичного, та валютних ринків, що може значно зменшити позитивне сальдо торгового балансу, порушити тенденцію зростання припливу іноземних інвестицій до України та суттєво скоротити пропозицію іноземної валюти.

Економічна ситуація в 2005 році за урядовими  прогнозами розвиватиметься переважно  під впливом позитивних факторів. Основа такого розвитку подій закладається економічною політикою в цьому році. Зростання реального ВВП прогнозується на рівні 8,2%.

За умов поступового зменшення  позитивного сальдо торгового балансу з очікуваних у 2004 році 4,7 млрд. дол. США до прогнозованих 3,2 млрд. дол. США у 2005 році велике значення для економічного зростання матиме внутрішній попит. Основою його розвитку в умовах зменшення податкового тиску може стати поліпшення фінансового стану підприємств і зростання інвестицій, а також збільшення наявних доходів населення. Очікується продовження позитивної тенденції розвитку обробної промисловості й особливо машинобудування та збільшення питомої ваги ви-сокотехнологічних та наукомістких виробництв. Важливе значення матиме збереження високих темпів зростання будівництва, стабілізація сільськогосподарського виробництва, розвиток транспорту, торгівлі та інших видів діяльності.

Головною метою грошово-кредитної  політики в 2005 році є забезпечення стабільності гривні як монетарної передумови і фактора економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі з урахуванням можливих коливань зовнішньої та внутрішньої кон'юнктури і змін в інституційному середовищі. Цієї мети передбачається досягнути шляхом керування динамікою грошової пропозиції відповідно до попиту на гроші з боку економічної системи, використовуючи відповідні інструменти грошово-кредитної політики. Продовжуватиметься підтримання стабільності грошової одиниці з урахуванням взаємопов'язаної динаміки рівня інфляції, обмінного курсу та процентних ставок.

Національний банк України здійснюватиме роботу щодо формування передумов для переходу до таргетування інфляції. Для цього він співпрацюватиме з органами державної влади в напрямі створення ефективних інструментів і механізмів впливу на інфляцію та досягнення її цільового значення.

Грошово-кредитна політика спрямовуватиметься на подальше укріплення довіри до національної грошової одиниці, що сприятиме формуванню довгострокових напрямів та ефективних механізмів господарювання, перетворюванню збережень підприємств і домашніх господарств в інвестиційні ресурси. Стабільність грошової одиниці забезпечить поступове посилення інвестиційних чинників зростання національної економіки, що розширить позитивний вплив грошово-кредитної політики на економічний та соціальний розвиток.

Продовжуватиметься підвищення стійкості  і збалансованості грошово-кредитної системи та узгодженості між її основними ланками. Триватиме процес монетизації економіки, що сприятиме подальшому формуванню ринкових механізмів функціонування та розвитку господарчої системи. Емісійна, валютна та процентна складові монетарної політики діятимуть з урахуванням динаміки попиту на гроші з боку підприємств і населення, а також цінової динаміки. Зросте капіталізація банківської системи, що є необхідним у зв'язку із швидким збільшенням кредитних активів банків.

Очікується продовження дії певних інфляційних чинників, які притаманні економіці України. Нерівномірний характер економічного зростання може призвести до значних коливань попиту на гроші, що впливатиме на привабливість грошових активів і швидкість обігу грошей. У перспективі можливість поглинання економікою додаткової грошової маси за рахунок зростання рівня монетизації без інфляційних ефектів поступово зменшуватиметься.

Нестабільність світової кон'юнктури, валютних і фінансових ринків може призвести до конфлікту між внутрішньою та зовнішньою стабільністю гривні. Виходячи з цього, монетарна політика орієнтуватиметься на необхідність посилення стійкості національної грошово-кредитної системи щодо дестабілізуючих чинників, забезпечуючи моніторинг динаміки цін на товари та послуги, обмінного курсу та процентних ставок, їх співвідношення і за потреби вплив на них засобами грошово-кредитної політики.

У 2005 році грошово-кредитна політика спрямовуватиметься на утримання інфляції на рівні 6-7%. Для оцінки ситуації на грошово-кредитному ринку використовуватимуться й інші цінові індекси, зокрема середньорічний індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції, а також індекс-дефлятор ВВП.

З урахуванням збільшення попиту на гроші в результаті зростання реального ВВП і тенденції підвищення рівня монетизації економіки забезпечення інфляційного орієнтира потребує зростання монетарної бази протягом року на 20-26%, грошової маси - на 28-33%. Національний банк України забезпечуватиме задоволення попиту на гроші за рахунок емісії, сприяючи зростанню грошового мультиплікатора, поліпшенню структури грошової маси. Для цього передбачається подальший розвиток банківської системи, узгоджений з розвитком небанківських фінансових інститутів — пенсійних фондів, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо. Оскільки поглинання додаткової грошової маси економікою забезпечується через зростання банківських активів, звертатиметься увага на співвідношення між збільшенням грошової маси та динамікою капіталізації банківської системи, яка в останні роки значно відставала від динаміки монетизації та кредитування економіки.

Для досягнення стабільності грошової одиниці, зниження процентних ставок, підтримання курсу гривні, забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку Національний банк України використовуватиме відповідні інструменти грошово-кредитної політики: обов'язкове резервування, процентну політику, операції на валютному ринку, рефінансування, мобілізаційні операції тощо.

Регуляторна політика щодо банківської системи спрямовуватиметься на посилення її трансмісійної спроможності, надійності, підвищення якості банківського менеджменту та зниження рівня витрат, створення умов для зниження процентних ставок, зміцнення довіри до банків, забезпечення прозорості їх функціонування, підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання, збільшення капіталізації банків, сприяння процесам централізації та концентрації банківського капіталу, боротьби з відмиванням брудних грошей, реального гарантування вкладів фізичних осіб.

Збільшенню частки грошової маси в  банківській системі та відповідному зменшенню частки грошової маси поза банками сприятиме подальший розвиток Національної системи масових електронних платежів, розширення сфери безготівкових розрахунків. Передбачено заохочення подальшої диверсифікації операцій банків, що дасть змогу значно підвищити ефективність використання ресурсів, оптимізувати ризики та дохідність банківської діяльності. Національний банк України сприятиме розвитку іпотечного, консорціумного кредитування, кредитних послуг для фізичних осіб. Головним завданням його діяльності в цій сфері буде подальше зниження рівня процентних ставок банків шляхом впровадження управлінських, нормативних та організаційних заходів щодо зниження ризиковості та рівня витрат, пов'язаних з банківською діяльністю, у тому числі завдяки відповідним змінам у законодавстві, що регулює відносини кредитора та позичальника.

В 2005 році очікується подальше уповільнення обігу грошей, але дещо меншими темпами, ніж у попередні періоди, що об'єктивно посилюватиме зв'язок між грошовою масою та цінами. У цих умовах підвищується роль координації фіскальної та грошово-кредитної політики.

Ураховуючи те, що нерозвиненість фондового ринку стає перешкодою для подальшого збалансованого зростання економіки України, Національний банк України всебічно підтримуватиме засобами грошово-кредитної політики розвиток ринку цінних паперів, сприятиме здешевленню запозичень.

Валютно-курсова політика в 2005 році збереже свою стабілізаційну спрямованість, її головними завданнями залишатимуться недопущення значних коливань номінального обмінного курсу до основної курсоутворюючої валюти — долара США з одночасним забезпеченням більшої його гнучкості, сприяння стабільності реального ефективного обмінного курсу, подальше нарощування золотовалютних резервів, позитивний вплив на зниження інфляційних очікувань і підтримання фінансової стабільності. Зазначеним цілям підпорядковуватиметься подальший розвиток валютного регулювання та лібералізації тих його елементів, які дають змогу розширити можливості використання валюти та не порушити надійності функціонування системи.