Макроекономічна нестабільність. Особливості кризи в Україні

Щодо шляхів послаблення  наслідків світової фінансової кризи, то в умовах ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень, яке здійснюється за рахунок власних і залучених коштів. Найприйнятнішим для розв'язання цієї проблеми є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Головною передумовою для визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз, який повинен визначити граничний розмір капітальних витрат, виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення інвестування. [21, с.248].

Досвід розвинутих країн  свідчить, що найважливішу роль у процесах інвестування відіграє фондовий ринок, активне функціонування якого сприяє залученню, концентрації та перерозподілу  інвестиційних ресурсів на користь  перспективних галузей економіки та окремих підприємств. Економіка України, її регіонів не могла ефективно розвиватися без ринку цінних паперів, що повноцінно функціонує. На жаль, тодішній стан фондового ринку регіонів країни не відповідав тій ролі, яку він повинен відіпрівати у створенні сприятливого клімату, підвищенні ділової активності в регіоні.

З метою оздоровлення ситуації на регіональних фондових ринках України, створення умов для активізації  інвестиційної діяльності необхідно  здійснити ряд заходів. Серед основних слід виділити такі:

• становлення на організованому фондовому ринку регіону сталого вторинного ринку акцій перспективних та інвестиційно привабливих емітентів;
• організація розміщення і обігу на регіональних фондових біржах корпоративних облігацій виробничих підприємств і банків регіону;
• випуск регіональних і муніципальних позик із залученням у регіон не тільки стратегічних, а й портфельних інвесторів.

Доцільно розробити  багатопланову програму розвитку регіонального  фондового ринку, створення і  функціонування інвестиційно-позикової системи, яка мобілізує вільні грошошові ресурси населення, підприємницьких структур області, зовнішніх інвесторів, а також міжрегіональне співробітництво для інвестування регіональних проектів. Для підвищення ефективності економіки слід істотно піднести роль амортизаційних відрахувань, ефективно використовувати прискорену амортизацію. [21, с.267].

Для виходу з кризи  було необхідно:

• закріпитися на перспективному ринку збуту України:
• прагнути одержати прибуток на довготривалій основі:

• отримати доступ до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції;

• використати відносно дешеву та кваліфіковану робочу силу як важливий чинник зниження собівартості продукції.

Отже, слід також відзначити, шо економіка України не була повною мірою готова до наслідків, спричинених виникненням кризи, незважаючи на те, шо виникнення кризових явиш не було несподіванкою, про це неодноразово зазначали науковці, попереджаючи про настання цих наслідків. Кризові явища є циклічними й повторюються з певним інтервалом часу. Тому готуватися до них можна заздалегідь, що демонструють більш розвинуті країни Заходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Під час написання  курсової роботи були розглянуті наступні питання та подані відповіді до них: вплив світової фінансово-економічної кризи на економіку України, походження, розвиток та наслідки економічних криз, був розглянутий сучасний стан економіки України та плив на неї наслідків економічної кризи, розглянута програма подолання кризи в Україні і  
зроблені висновки. 

Глибина кризи в Україні  та світі потребують подальшого дослідження  та пошуку напрямів подолання її негативних наслідків. Проте, незважаючи на негативний вплив, криза є поштовхом, відправною точкою для здійснення нових капіталовкладень. Знецінюючи основний капітал у традиційних галузях, кризи стимулюють оновлення основного капіталу на новітній техніко-технологічній основі. В умовах зміни технологічного укладу відбувається швидке моральне старіння основних засобів, що викликає потребу у фінансуванні інноваційних технологій. З огляду на це, вихід із кризи можна розглядати також як забезпечення конкурентоспроможності продукції при створенні і використанні конкурентних переваг на підґрунті нових ідей. 

Щодо післякризового відновлення інвестиційного потенціалу промисловості України, то воно має бути спрямоване на подолання структурних, технологічних, галузевих, регіональних диспропорцій та збалансування інвестування по джерелах надходження, що сприятиме усуненню загроз і ризиків поглиблення дисбалансів товарних і фінансових ринків, консервації неефективної структури виробництва, монополізації окремих стратегічно важливих або соціально значущих сфер економіки, нераціонального використання сировинно-ресурсної бази та виробничих потужностей. 

Перспективи реалізації економічних реформ у 2011 р. значною  мірою залежать від спроможності української промисловості до післякризового відновлення обсягів виробництва. Зважаючи на диспропорційність галузевої  структури української промисловості та неоптимальне використання її виробничого, інвестиційного, науково-технологічного потенціалу, можливість поліпшення ситуації в короткостроковій перспективі є маловірогідною. Утім, закріплення інституційної та організаційно-економічної основи для здійснення реформування економіки та підвищення рівня захисту виробників і споживачів здатне надати додаткового імпульсу розвитку промислового сектору. 

Промислова політика України післякризового періоду  має будуватися на основі концепції  імпортозаміщення та концепції відродження коопераційних зв’язків усередині економіки з метою формування нового корпоративно-коопераційного каркасу економіки й відродження тих секторів економіки, від яких залежить збільшення пропозиції вітчизняної продукції на внутрішньому ринку. Диверсифікація та кластеризація економіки можуть забезпечити гармонійний розвиток і кооперацію секторів економіки, збільшення випуску наукоємних товарів. Одним із провідних рушіїв промисловості України має бути багатогалузеве машинобудування, що забезпечує базисні засади періодичного інноваційного оновлення технологічного рівня виробництва, конкурентоспроможність економіки і стійку динаміку економічного зростання. Водночас необхідно передбачити включення вітчизняних підприємств у коопераційні ланцюги з підприємствами інших країн у високотехнологічних і наукоємних сферах. 

 Слід звернути увагу на те, що регулювання ринку праці досягає найвищого ефекту в тих країнах, у яких:

• по-перше, політика зайнятості є складовою частиною загальноекономічного механізму функціонування суспільного господарства;
• по-друге, заходи державної політики зайнятості здійснюються не тільки виключно діями державної служби зайнятості, а передбачають активність галузевих міністерств, підприємств та організацій різних форм власності;
• по-третє, в сферу політики зайнятості включені найсуттєвіші аспекти стимулювання попиту на робочу силу, а також регулювання заробітної плати, посилення трудової мотивації.

Програми зайнятості, що розроблені в українській економіці, як правило, розраховані на проведення заходів, що сприяють профорієнтації, працевлаштуванню і практично не передбачають профілактичних заходів щодо попередження безробіття. Серед них можна виділити наступні:

• збільшення обсягів та якості надання соціальних послуг незайнятим та безробітним громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості;
• підтримка підприємницької ініціативи безробітних зареєстрованих у державній службі зайнятості.
• у громадських роботах брали участь 378,6 тис. незайнятих громадян, що на 9,7% більше ніж у 2002 p., однак в основному це малопрестижні та некваліфіковані робочі місця.

Основними завданнями вдосконалення  залучення до виконання громадських  робіт повинні бути:

• економічне стимулювання галузей, регіонів та підприємств до виконання громадських робіт шляхом надання податкових пільг при їх виконанні;
• стимулювання збільшення фактичних обсягів цих робіт;
• розробка та запровадження комплексу заходів щодо мотивації безробітних, що беруть участь у громадських роботах (додаткове соціальне забезпечення цього виду зайнятості).

Важливою проблемою, що ускладнює ситуацію на ринку праці  України, є поширення неофіційної та тіньової зайнятості. За даними Світового банку, тіньова економіка зараз становить майже половину загального обсягу виробництва в Україні. З одного боку, діяльність тіньового сектору є важливою для значної частини українців, оскільки забезпечує їх робочими місцями. Проте, оскільки підприємства, що працюють у цьому секторі, не сплачують податки, це збільшує податкове навантаження на офіційний сектор, знижує ефективність його функціонування і, отже, звужує можливості його розвитку, стримує процеси створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати працівникам. Зниження бази оподаткування внаслідок зростання масштабів тіньового сектору призводить до збільшення дефіциту бюджету, зменшення соціальних витрат і негативно позначається на життєвому рівні населення. З огляду на це важливим завданням державної політики є сприяння переходу діяльності тіньового сектору в офіційну економіку, що крім іншого запобігає поширенню корупції, яка призводить до неефективного функціонування державного механізму, звуження перспектив забезпечення реального економічного зростання як передумови продуктивної зайнятості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Макроекономіка: навчальний посібник / О. Я. Базілінська.  К. :  Центр  навчальної  літератури, 2005. – 443 с.
2. Макроекономіка: Підручник / Базилевич В.Д., Базилевич К.С. — 4-те вид., перероб. і доп. Затверджено МОН — К.: Знання, 2008. — 743 с.
3. Макроекономіка : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. А. Малиш; Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП). — К.: МАУП, 2003. — 182 с.
4. Макроэкономика / Г. С. Вечканов, Г. Р. Вечканова. — 8-е изд. — СПб.: Питер, 2008. — 285с.
5. Макроекономіка: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Т.С. Смовженко [та ін.]; ред. Т.С. Смовженко, Г.Я. Стеблій; Національний банк України, Університет банківської справи. — К.: УБС НБУ, 2008. — 463 с.
6. Політична історія України. ХХ століття: у 6.т. Т. 6. Від тоталітаризму до демократії (1945-2002) / О.М.Майборода, Ю.І.Шаповал, О.В.Гарань та ін.; редкол. І. Ф. Курас (голова) [та ін.]. – К.: Генеза. – 2003. – 696 с.
7. Політична історія України: навч. посіб. / В.А. Греченко, В.І.Танцюра, В.В. Калініченко [та ін.]. – 2-ге вид. допов. – К.: Академвидав, 2008. – 552 с.
8. Соціально-економічний стан народу України: наслідки для народу і держави національна доповідь / за заг. ред. В.М.Гейця [та ін.]. – К.:НВЦ НБУВ,2009. - 687с.
9. Фінансово-економічна криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. Лютий, О. Юрчук // Вісн. Нац. банку України. – 2011. – № 2. – С. 10-16.
10. Економічна криза в Україні: підручник / за ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2009. - 142 с – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/vidannya/Ekon.kriza.pdf
11. Національний банк України. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
12. Аналітичний портал «Дело». – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://delo.ua
13. Інформаційний портал «Лента.Ру». – [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.lenta.ru/story/ipoteka
14. Шик Л. М. Стан іноземного інвестування в Україну: проблеми та шляхи їх вирішення // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - №3(7). - с. 217 – 224
15. Українська національна іпотечна асоціація. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.unia.com.ua
16. News: економіка – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/15dec2011/bezrab.html
17. Ринок праці України: стан та шляхи його реформування : Національний семінар: 16-18 лютого 2000 р. м.Київ/ М-во праці України; Укр. Академія держ. управління при Президентові України; Ін-т Світового Банку. Програма SPRITE. -К., 2000. - 117 с.
18. Боднарчук Т. Г. Заборгованість по заробітній платі: проблеми та шляхи їх розв'язання // Наукові праці НДФІ, 2002, №3(18). - С 93.
19. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
20. Україна у світовому економічному просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право): збірник матеріалів IХ Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців 27 березня 2009 року. - К.: УДУФМТ, 2009. 306 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uazt/2009_1ks.pdf
21. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.