Фінансова безпека банківського сектора України

Фінансові ризики здебільшого виникають внаслідок недотримання банківськими спеціалістами принципів забезпечення фінансової безпеки. І ця проблема інтернаціональна.

Забезпечення фінансової безпеки комерційних банків та їх установ є дуже важливим ще й тому, що підрив довіри до кредитних інститутів завдає збитків фінансовій безпеці  всієї країни. Передусім, слід зазначити, що фінансова безпека банків – проблема не лише національна, а й міжнародна.

Фінансова безпека комерційного банку обумовлена рівнем підтримання ліквідності, впровадженням фінансових інновацій, охороною інформації, збереженням активів, забезпечення прибутковості.

Фінансова і економічна безпека  банків є важливим інструментом для  досягнення їх комерційної мети - збільшення прибутку, накопичення капіталу, захисту  їх різних інтересів, а також зміцнення  позицій на ринку банківських  послуг.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ  БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРА

2.1 Аналіз чинників, що впливають  на фінансову безпеку банківського  сектора

 

Потужна банківська система  є необхідною умовою забезпечення сталого  економічного зростання в Україні. Вітчизняні банки проходять серйозну перевірку часом в умовах постійних  економічних трансформацій. Швидка зміна умов функціонування, відкритість  зовнішньому середовищу, схильність до внутрішніх перетворень спонукають банківську систему до постійного удосконалення. Рівень розвитку економіки значною  мірою залежить від стану банківської  системи.

Протягом 2008-2011 рр. банківська система України демонструвала позитивні тенденції, як щодо свого розвитку, так й щодо обслуговування національної економіки:

загальний рівень капіталізації  банківської системи зріс у 2,8 разів: з 24,5 млрд. грн. у 2008 р. до 69,6 млрд. грн. у 2011 р. і досяг 9,8% ВВП;

чисті активи зростали щорічно  в середньому на 65% і досягли на кінець 2011 р. 599,4 млрд. грн. або 84,5% ВВП, що відповідає рівню країн ЦСЄ;

обсяги наданих кредитів за 2008-2011 рр. (388,3 млрд. грн.) зросли у 6 разів порівняно з обсягами кредитування протягом 2002-2004 рр. (65,1 млрд. грн.);

частка довгострокових кредитів у загальному обсязі наданих комерційними банками кредитів, зросла протягом 2008-2011 рр. з 46,8% до 60,1%.

Водночас залишаються  окремі проблеми розвитку банківського сектору України, про що свідчать деякі показники фінансової безпеки  банківської системи (табл. 2.1). [15, с.26-31]

 

Таблиця 2.1

Показники фінансової безпеки  банківської системи України*

Показники	Граничні значення показників	Фактичний стан показників
		01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011
Активи банківської системи, % до ВВП	≥ 85**	23,3	38,9	48,4	62,5	84,5
Капіталізація банківської  системи, % до ВВП	≥ 7**	3,9	5,3	5,7	7,8	9,8
Обсяг власного капіталу банків до активів банківського сектору, %	≥ 10**	17,5	13,7	11,9	12,5	11,6
Коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу, %	≥ 10	20,7	16,8	14,9	14,2	13,9
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (ROE), %	≥ 20**	7,5	8,4	10,4	13,5	12,7
Коефіцієнт рентабельності активів (ROA), %	≥ 1,8**	1,27	1,07	1,31	1,61	1,50
Середня вартість банківських  кредитів, % річних	≤ 10	20,8	15,2	14,6	14,1	13,5
Частка кредитів в обробну  промисловість, до загальних обсягів  кредитів в економіку, %	≥ 20	-	-	19,6%	16,5%	13,3%

* Розраховано за даними  Національного банку України.  “Індикатори фінансової стабільності у 2010 р.” - http://www.bank.gov.ua/FSI/index.htm, “Банківський нагляд”

** Розраховано на основі  середньозважених значень відповідних  показників в Польщі, Чехії, Угорщини  у 2009 р.

Зокрема:

1. Поступово погіршується  коефіцієнт адекватності регулятивного  капіталу: протягом 2002-2011 рр. його значення скоротилося з 20,7% до 13,9%. Використовуючи метод екстраполяції, можна спрогнозувати, що на кінець 2011 р. банківська система України матиме недостатній обсяг капіталу для дотримання нормативу Нацбанку України щодо адекватності регулятивного капіталу, що в свою чергу, може призвести до стагнації розвитку банківського сектору.

2. Незважаючи на те, що  середня вартість банківських кредитів протягом 2008-2011 рр. дещо зменшилась, її рівень поки що залишається доволі високим, і перевищує граничне значення відповідного показника фінансової безпеки. До того ж, протягом 2002-2011 рр. процентні ставки за кредитами в іноземній валюті майже не змінились й утримувались в межах 11-12% річних.  
3. Коефіцієнти рентабельності власного капіталу та рентабельності активів банківської системи України хоч і мали позитивні тенденції, проте на кінець 2011 р. знаходились за межами граничних значень критеріїв фінансової безпеки і становили відповідно 12,7% та 1,5%.[15, с.26-31]

4. Критичним для розвитку  реального сектору економіки  є незацікавленість банківського сектору України щодо кредитування підприємств обробної промисловості. Частка кредитних ресурсів, що була спрямована в обробну промисловість протягом 2009-2011 рр. скоротилась з 19,6% до 13,3%. 
Аналіз світового досвіду діяльності іноземних банків у транзитивних країнах свідчить про можливість поліпшення рівня фінансової безпеки держави за рахунок залучення іноземного капіталу до банківського сектору країни. 
Процес інтернаціоналізації банківської діяльності у більшості країн ЦСЄ активізувався на початку 90-х років, сьогодні левова частка банківських активів цього регіону контролюються транснаціональними банками. Натомість деякі країни СНД, зокрема РФ, Білорусь дотримуються ізоляційного режиму щодо допуску іноземного капіталу до банківської системи (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Участь іноземного капіталу у банківській системі деяких країн*

	1995		2000		2009
	Частка банківських активів, що підконтрольні іноземним банкам	Кількість банків, що підконтрольні  іноземному капіталу (всього банків)	Частка банківських активів, що підконтрольні іноземним банкам	Кількість банків, що підконтрольні  іноземному капіталу (всього банків)	Частка банківських активів, що підконтрольні іноземним банкам	Кількість банків, що підконтрольні  іноземному капіталу (всього банків)
Чеська Республіка	15,5	23/55	65,4	26/40	84,7	28/37
Угорщина	36,8	21/43	67,4	33/42	82,9	28/40
Польща	4,4	18/81	72,6	46/73	74,3	53/64
Словаччина	12,7	14/29	42,7	13/23	97,0	16/24
Румунія	н.д.	8/24	46,7	21/33	87,9	26/31
Хорватія	0,2	1/54	84,1	21/43	90,8	15/33
Болгарія	н.д.	3/41	75,3	25/35	80,1	23/32
Латвія	34,6	11/42	74,4	12/22	62,9	13/24
Литва	0,0	0/15	54,7	6/13	91,8	6/11
Естонія	1,8	5/19	97,4	4/7	99,1	12/14
Російська Федерація	3,0	21/2297	9,5	33/1311	12,1	65/1189
Білорусь	0,7	1/42	4,3	6/31	14,7	18/30
Україна	н.д.	1/230	11,1	14/154	35,0	27/170

* Складено за даними EBRD - Economic statistics and forecasts

 

Найактивніше зростання  іноземного капіталу в банківській  системі України відбувалось протягом 2008-2011 рр. Кількість банків з іноземним капіталом за цей період збільшилась у 2,5 рази і досягла 47 (див. додаток), частка іноземного капіталу у статутному капіталі вітчизняних банків зросла з 9,6% до 35,0%, частка підконтрольних іноземним власникам активів банківської системи - з 12,1% до 51,0% (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3

Іноземний капітал у банківському секторі України*

	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011
Загальна кількість діючих банків	160	165	170	175
з них: з іноземним капіталом	19	23	35	47
у т.ч. зі 100% іноземним капіталом	7	9	13	17
Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, %	9,6	19,5	27,6	35,0
Частка банківських активів, що контролюються іноземним капіталом, %	12,1	21,3	35	51,0

* Розраховано за даними  Національного Банку України

 

Аналіз діяльності банків з іноземним капіталом в Україні протягом 2009-2011 рр., свідчить про переважно позитивний вплив іноземного капіталу на розвиток банківської системи України. Про це, зокрема, свідчать випереджаючі, порівняно з вітчизняними банками, темпи кредитування економіки, нарощення активів, власного та статутного капіталу, одночасне зростання фінансових результатів та витратних статей, пов’язаних з обслуговуванням персоналу та адміністративними заходами (табл. 2.4).

Примітка: порівняння показників діяльності банків з іноземним та національним капіталом основане на виборці 10 найкрупніших банків України, які протягом 2008-2011 рр. були підконтрольні іноземним власникам, та 10 банків з національним капіталом. [15, с.26-31]

До інших позитивних наслідків, які отримала Україна від присутності  іноземного капіталу у банківській сфері слід віднести:

Таблиця 2.4

Показники діяльності вітчизняних  банків та банків з іноземними капіталом  в Україні (у млн. грн.)*

Показники банківської діяльності	01.01.2009		01.01.2011
	Банки з іноземним капіталом	Банки з національним капіталом	Банки з іноземним капіталом	Банки з національним капіталом
Загальні активи	56324	77633	178983	202313
у % до попереднього періоду	-	-	318%	261%
Надані кредити	39409	50892	139805	141562
у % до попереднього періоду	-	-	355%	278%
Кредити надані юридичним особам	27625	40451	78969	101566
у % до попереднього періоду	-	-	286%	251%
Кредити надані фізичним особам	11738	10442	60836	40006
у % до попереднього періоду	-	-	518%	383%
Витрати на персонал	1124	1868	3034	4151
у % до попереднього періоду	-	-	270%	222%
Адміністративні витрати	837	1364	1847	2331
у % до попереднього періоду	-	-	221%	171%
Загальні доходи	3747	6306	10623	13411
у % до попереднього періоду	-	-	283%	213%
Чистий прибуток	369	1038	1589	3131
у % до попереднього періоду	-	-	413%	302%
Статутний капітал	3851	4429	9963	11936
у % до попереднього періоду	-	-	251%	269%
Власний капітал	5337	8097	16845	22546
у % до попереднього періоду	-	-	316%	278%

* Розраховано за даними  Національного Банку України

 

1) забезпечення диверсифікації та стабільності джерел формування кредитних ресурсів банківської системи за рахунок надання «материнських кредитів» (у тому числі безпроцентних) або перерозподілу прибутків материнських компаній іноземних банків на користь обслуговування зобов’язань підконтрольних (дочірніх) банків в Україні (наприклад у 2010 р. «Індекс-банк» від материнської компанії "Credit Agricole S.A." отримав безпроцентний кредит у розмірі 30 млн. дол. США);

2) збільшення обсягів та зменшення вартості залучення зовнішніх ресурсів, що пояснюється більш високою репутацією та кредитним рейтингом банків з іноземним капіталом (за оцінкою експертів, ставки за зовнішніми запозиченнями для банків з українським капталом на 1-1,5% вищі порівняно з банками з іноземним капіталом; до того ж у зв’язку з кредитною кризою у 2010 р. доступ українських банків до зовнішніх кредитів був обмеженим);

Основою для зміцнення  банківської системи України, підвищення її надійності та стійкості до криз є достатній рівень капіталізації. Як відомо, сумарний балансовий капітал  усіх банків нашої країни (станом на січень 2010.р.— 3,52 млрд. дол. США) приблизно дорівнює розміру капіталу одного із провідних зарубіжних банків. А загалом обсяг капіталізації усіх українських банків становить близько 5,4% до ВВП (порогове значення цього показника — 20%), що створює реальну загрозу фінансовій безпеці держави. [15, с.26-31]

Проблемними, на думку вітчизняних  фінансових експертів, є не лише кількісні  показники, що характеризують рівень капіталізації, а й її якість. Річ у тім, що капіталізація багатьох вітчизняних  банків складається з коштів переоцінки основних засобів, не сплачених відсотків, субординованого боргу. Зростання  таких складових можна вважати  штучним нарощуванням капіталу.

З огляду на те, що 55% української  економіки перебуває у «тіні», занадто низька капіталізація вітчизняних  банків, особливо у зв’язку із вступом  України до СОТ, може призвести до того, що вони стануть неконкурентоспроможними  порівняно з іноземними (нині у  банківській системі України працює близько 13% іноземного капіталу).

Розв’язання цієї проблеми можливе не лише за рахунок прибутків  банків та додаткових внесків акціонерів, а й за умови довіри суспільства  до вітчизняних банків як до надійних грошово-кредитних установ. Він пропонує здійснювати нарощення капіталу відкрито і публічно, щоб населення  знало організаційну форму банків, їх власників, зокрема й реальних. Окрім того, банки мають щомісячно  оприлюднювати власні активи, широко використовувати фондовий ринок (більш  як 90 комерційних банків — це ВАТ) для визначення реальної вартості банківських  акцій.