Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2011 в 01:47, реферат

Краткое описание

У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування також
приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії
«страхування» дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про еобхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в
якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися
відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього
висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності
страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування
зусиллями багатьох поколінь.

Оглавление

Вступ…………………………………………………………………………………... 3
1. Економічна необхідність страхової послуги для фізичних та юридичних
осіб…………………………………………………………………………………....5
2. Розвиток системи страхових послуг…………………………………………………14
3. Порядок надання страхових послуг страхувальникам……………………………….23
4. Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удосконалення……………….
Література…………………………………………………………………………….31

Файлы: 1 файл

страхование.doc

— 214.50 Кб (Скачать)

найчастіше  вона невідома (виняток  становить страхування  відповідальності  за

невиконання договірних зобов'язань).

      Види страхування, які  належать  до  цієї  галузі,  мають  комплексний

характер. Адже більшість полісів  страхування  відповідальності  забезпечують

одночасний  страховий захист як  життя  і  здоров'я  третьої  особи  (об'єкти

особистого  страхування), так  і її майна (об'єкти майнового  страхування).  У

цьому полягає ще одна особливість  страхування відповідальності.

      Особливістю страхування  відповідальності  є також порядок  визначення  в

договорі  страхової суми. На відміну від страхування  майна, де страхова  сума

звичайно визначається страховою (дійсною) вартістю об'єкта страхування,  при

страхуванні відповідальності  страхова  сума  не  встановлюється.  Договором

визначається  лише гранична сума відшкодування —  ліміт відповідальності,  яку

бере  на себе страховик  при  скоєнні  страхувальником  шкоди  третім  особам

(їхньому  життю, здоров'ю,  майну).

      Законодавство   більшості  розвинутих  країн   передбачає   обов'язкове

страхування відповідальності власників  деяких джерел  підвищеної  небезпеки,

найбільш  загрозливих внаслідок  значного  поширення  або  великих  масштабів

імовірної шкоди. Практично  в  усіх  країнах  існує  обов'язкове  страхування

відповідальності  власників автотранспортних засобів. З  1  січня  1997  року

страхування відповідальності власників  транспортних засобів  у  обов'язковій

формі провадиться також  в Україні.  У  більшості  країн  світу  здійснюється

страхування відповідальності  власників  авіаційного  транспорту,  власників

суден, користувачів ядерних  установок, обов'язкове  страхування  професійної

відповідальності  певних категорій  фахівців. Практично  всі  перелічені  види

страхувих послуг починають  активно розвиватися  й у нашій країні. 

3. Порядок надання страхових послуг страхувальникам. 

      Надання  страхових   послуг   здійснюється   на   підставі   договорів,

заключених  між страхувальником  та страховиком, страхових  полісів. Згідно  із

Законом  України  «Про  страхування»  договір  страхування  є   угодою   між

страховиком і страхувальником, за якою страховик  бере на  себе  зобов'язання

у разі страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток  у

межах страхової суми  страхувальникові  чи  іншій  особі,  на  користь  якої

укладено  договір страхування (надати допомогу,  виконати  послугу  тощо),  а

страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові  платежі   у   визначені

терміни та виконувати умови  договору.

      Змістом договору  як юридичного  факту визнається  сукупність його  умов.

Нині  на  практиці  застосовуються   розроблені   страховими   організаціями

(компаніями) умови (правила)  з різних  видів особистого   і   майнового

страхування,  що  відбивають  діловий   імідж   і   фінансово-підприємницькі

можливості  страхувальників.

      Цими умовами і  правилами часто  визначається весь  комплекс істотних (та

інших) умов, які становлять зміст страхового договору.  Отже,  угода  сторін

зводиться,  по  суті,  до  прийняття  або  відмови  від  укладення  договору

страхування на запропонованих страховиком  умовах  і  конкретизації  окремих

пунктів (розмір страхової  суми, строк і т. ін.) в  індивідуальних  договорах

страхування.

      На ринку страхових  послуг поширюється  «продаж  страхових   полісів»,  у

яких  усі умови страхового договору  передбачені  в  односторонньому  порядку

страховиком.  Придбавши  такий  поліс,   страхувальник   «погоджується»   із

запропонованими умовами.

Отже, визначальною  ознакою  договору  є  угода  сторін.  Проте  для  деяких

цивільно-правових договорів самої  лише угоди  сторін  недостатньо.  Потрібно

виконати  ще певні дії, наприклад  передати  речі,  гроші,  сплатити  внески,

після чого договір вважається укладеним. Такі договори іменуються  реальними

(на  відміну від консєнсуальних). До них належить  договір  страхування,  який

набуває сили з моменту  сплати страховиком  першого  страхового  внеску  (якщо

договором  або  законом   не   передбачено   інше).   Договори   страхування

укладаються за правилами страхування. Факт  укладання  договору  страхування

може  засвідчуватися  страховим  свідоцтвом  (полісом,  сертифікатом),  що  є

формою  договору страхуванням

      у  Законі  докладно  висвітлені  реквізити,  які  мають   міститися   у

страховому  свідоцтві  (полісі);  а)  назва  документа;  б)  назва,  юридична

адреса  і  банківські  реквізити  страхувальника;  в)  прізвище,  ім'я,   по

батькові  або назва страхувальника, його адреса; г)  об'єкт  страхування;  д)

розмір  страхової  суми;  е)  зазначення  страхового   ризику;   є)   розмір

страхового  внеску, строки і  порядок його внесення; ж)  строк  дії  договору;

з) порядок зміни  і призупинення договору; й) інші умови за згодою сторін,  у

тому  числі доповнення до правил страхування  або винятки з  них;  і)  підписи

сторін.

      Вимоги законодавця  до необхідних  реквізитів  страхового  полісу,  які

мають   виконуватися   страховими   організаціями,   фірмами,    компаніями,

безперечно  сприятимуть не тільки одноманітності в  оформленні

      Порядок  укладання   договору  визначається  цивільним  законодавством,

зокрема Законом України  «Про страхування». Існують  дві  стадії  у  процесі

укладання договору: 1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні

відносини (оферта); 2) одержання  і прийняття пропозиції  іншою  стороною  —

акцепт, що вказує на згоду  останньої укласти  договір на умовах,  закладених

у пропозиції. .

Питання  про  правову  характеристику  оферту  не  може  розглядатися   без

урахування  теоретичних положень, розроблених наукою, та постанов цивільного

законодавства.

      Пропозиція щодо  укладання договору  може визначатись   як  оферта,  якщо

вона  відповідає ряду необхідних  ознак,  зокрема,  з  оферти  має  випливати

волевиявлення на укладання договору, а не просто наводитися  інформація  про

можливість  укладання договору. Оферта має бути адресована конкретній особі.

      Законодавче  визначення  оферти  і  перелік   ознак,  яким   вона   має

відповідати,  передбачено  в цивільному   законодавстві.   Згідно   з   ним

пропозиція  щодо укладання договору одній або  кільком  конкретним  особам  є

офертою, якщо вона достатньо  визначена і відображає намір особи, яка  внесла

пропозицію,  вважати  себе  пов'язаною  договором  у   разі   її   прийняття

(акцепту). Пропозиція вважається  достатньо визначеною, якщо в ній   зазначені

істотні умови договору або  порядок його визначення.

    Законодавство   розрізняє  порядок   укладання   договорів   залежно    від

пропозиції, зробленої однією зі сторін з визначенням строків  для  відповіді

або без їх визначення.

     Коли пропозиції  укласти  договір   зроблено  із  вказівкою  строку  для

відповіді,  договір  вважається   укладеним,   якщо   особа,   котра   його

запропонувала,  одержала  від  іншої  відповідь  про  прийняття  пропозиції

протягом  цього строку.

     Якщо пропозиція  укласти договір   зроблена  без   зазначення  строку  для

відповіді, момент укладення  договору встановлюється  залежно  від  того,  в

усній чи письмовій формі  подано  пропозицію.  У першому випадку договір

визнається  укладеним, якщо інша сторона  терміново  повідомила  особу,  яка

внесла  пропозицію, про прийняття  цієї пропозиції.

      В іншому випадку  угода вважається  досягнутою і договір  укладеним, якщо

повідомлення про прийняття пропозиції  одержано  до  строку,  встановленого

законодавством, а якщо такий строк  не встановлений, —  у  межах  необхідного

для цього часу.

Таким чином, оферта зазначає певні  визначені  юридичні  наслідки,  а  саме

сторону, що внесла пропозицію, пов'язану ним. У разі укладення  договору  з

третьою  особою  (або  відмови  укласти   договір)   оферент   зобов'язаний

компенсувати  збитки стороні,  якій  раніше  була  зроблена  пропозиція,  за

умови, що остання акцептувала  його і на виконання договору мала витрати.

      До  форми  договору   страхування   застосовують   загальні   правила,

установлені для форми угоди.

      Якщо згідно із  законодавством  або  угодою  сторін  договір   має  бути

Информация о работе Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удосконалення