Бюджетний дефіцит та методи його фінансування

 

ВСТУП

 

Попередній  досвід проведення ринкових реформ в  Україні свідчить, що перебороти кризові  явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки. Бюджетний дефіцит є важливим інструментом державної фінансової полiтики, який впливає на економiчне та соцiальне становище країни.

Реальністю  сьогодення є те, що більшість розвинутих країн не можуть збалансувати бюджети  за доходами і видатками, а тому зводять  його з дефіцитом. В Україні протягом останніх років зберігається дефіцит державного бюджету, що, в першу чергу, зумовлений недостатніми надходженнями, викликаними економічною кризою. Тому необхідним є дослідження процесів формування бюджетного дефіциту, його впливу на економіку держави та методів його фінансування.

Велику увагу  даній проблемі приділяли такі науковці, як: Гордєєва Л.П., Рєдіна Н.І., Павлова  Л.П., Болдирєв Б.Г., Романенко О.Р. та інші.

Основною метою дослідження є теоретичне та практичне вивчення економічної природи і сутності дефіциту бюджету та його методів фінансування.

Відповідно  до мети, в роботі ставляться наступні завдання:

визначити сутність бюджетного дефіциту, його види та причини виникнення;

охарактеризувати  можливі методи фінансування бюджетного дефіциту;

проаналізувати  динаміку дефіциту Державного бюджету України на період 2008 – 2011 рр.;

дослідити причини виникнення та вплив дефіциту бюджету на економіку України;

ознайомитись  з основними аспектами регулювання  бюджетного дефіциту в Україні;

дослідити проблеми та перспективи розвитку методів фінансування бюджетного дефіциту.

Об’єктом дослідження  є бюджетний дефіцит, його формування та вплив на економіку.

Предметом дослідження – методи фінансування бюджетного дефіциту, проблеми та перспективи їх розвитку.

Курсова робота містить у собі 2 розділи. У першому розділі вивчаються теоретичні основи функціонування бюджетного дефіциту, а в другому - надається аналіз стану та методи оптимізації бюджетного дефіциту в Україні за період 2008 – 2011 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

 

1. Сутність та види бюджетного дефіциту

 

Бюджетний дефіцит  — перевищення видатків над постійними доходами бюджету [17]. За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей, приватизація).

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати  коштів більше, ніж це дозволяють фінансові  можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки  або збільшити податки. Однак  на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо [2].

 Наявність бюджетного  дефіциту свідчить, що у плановому  бюджетному році до бюджету  включені такі видатки держави,  які не мають грошового забезпечення. Таке явище є негативним.

Дефіцит бюджету слід оцінювати з позицій як окремо держави, так і фінансової системи загалом. Для держави це завжди небажане і досить часто негативне явище. Інші суб'єкти фінансових відносин та сфер і ланок фінансової системи можуть оцінювати це явище по-різному [3].

Обсяги фінансових ресурсів і отриманих доходів у суспільстві визначаються потужністю й ефективністю фінансової системи взагалі, а не станом бюджету. Брак коштів у бюджеті має місце і за достатнього забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності фінансовими ресурсами і досить високого рівня доходів юридичних та фізичних осіб. За таких умов не йдеться про фінансову кризу в тій чи іншій країні; це тільки проблеми, пов'язані з формуванням бюджету, зумовлені певними об'єктивними або суб'єктивними чинниками. Але дефіцит бюджету може бути спричинений і обмеженістю фінансових ресурсів, що зумовлює незначні обсяги виробленого ВВП і відповідно низький рівень доходів юридичних та фізичних осіб. За таких умов ознаки фінансової кризи в країні очевидні та стосуються усіх суб'єктів [4] .

До "Великої  депресії" 30-х років вважалося, що щорічно збалансований бюджет є бажаною метою державних  фінансів, але кожного року збалансований  бюджет має власні недоліки: він  виключає фіскальну діяльність держави  як антициклічну, стабілізуючу силу. Припустимо, що економіка раптово стикається з тривалим періодом безробіття та зниженням доходів. Тоді держава з метою збалансування бюджету має або збільшити податки, або обмежити власні видатки, або поєднати ці заходи, які є стримувальними за характером і кожен з них ще більшою мірою зменшує, а не стимулює ділову активність і сукупний попит [5].

Бюджетний дефіцит — дуже складне економічне явище, у якому віддзеркалюються різні аспекти соціально-економічного розвитку суспільства, ефективність економічної політики держави. Він має різні вияви, характеризується розмаїттям причин, чинників і наслідків.

Сучасна фінансова  наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту (табл. 1.1) за такими ознаками:

1. строком виникнення;
2. місцем виникнення;
3. формою вияву;
4. причинами виникнення;
5. напрямами дефіцитного фінансування;
6. критерієм визначення складових;
7. строком дії;
8. зв'язком із державним боргом.

 

Таблиця 1.1

Класифікація  бюджетного дефіциту*

 

№	Критерії класифікації	Види
1	2	3
1	Строк виникнення	Плановий дефіцит  — затверджений у законі про Державний бюджет України обсяг перевищення видатків над доходами.
		Звітний бюджетний  дефіцит — фактичний обсяг  дефіциту відповідно до річного звіту  про виконання Державного бюджету  України.
2	Місце виникнення	Зовнішній дефіцит  — різниця між зовнішніми видатками та надходженнями від зовнішніх джерел.
		Внутрішній  дефіцит — перевищення обсягів  загального дефіциту над зовнішнім.
3	Форма вияву	Відкритий дефіцит  — офіційно затверджений стан бюджету у законі про Державний бюджет України на плановий рік чи у рішеннях сесій місцевих рад про відповідний місцевий бюджет.
		Прихований  бюджетний дефіцит — дефіцит, що офіційними документами не визнається.

Закінчення  таблиці 1.1

 

1	2	3
4	Причина виникнення	Вимушений дефіцит  — дефіцит, пов'язаний із необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх можна мобілізувати.
		Свідомий дефіцит (невимушений) дефіцит, що виникає або  внаслідок проведення неефективної фінансової політики та некваліфікованого керівництва фінансовою системою або ж пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур.
5	Напрямок дефіцитного  фінансування	Активний дефіцит  — дефіцит, спричинений спрямуванням коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.
		Пасивний —  покриття поточних витрат.
6	Критерій визначення складових	Фактичний дефіцит, що відображає реальні доходи, витрати  бюджету і дефіцит за визначений період.
		Структурний дефіцит  — це дефіцит за умов повного використання потенційних виробничих ресурсів.
		Циклічний дефіцит  — це результат недонадходження  бюджетних доходів в наслідок циклічних перепадів в економіці.
7	Строк дії	Стійкий дефіцит  — дефіцит, що спостерігається у довгостроковому періоді.
		Тимчасовий  — дефіцит, що спостерігається у  короткостроковому періоді.
8	Зв'язок із державним  боргом	Первинний дефіцит  — різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків  за борг.
		Операційний дефіцит  — дефіцит державного бюджету із вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу .

* Таблиця розроблена на основі даних  [8]

 

За строком  виникнення розрізняють плановий і  звітний бюджетний дефіцит. Плановий дефіцит — затверджений у законі про Державний бюджет України обсяг перевищення видатків над доходами. Звітний бюджетний дефіцит — фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту про виконання Державного бюджету України.

За місцем виникнення бюджетний дефіцит поділяється  на зовнішній і внутрішній. Зовнішній дефіцит — різниця між зовнішніми видатками та надходженнями від зовнішніх джерел. Внутрішній дефіцит характеризує перевищення обсягів загального дефіциту над зовнішнім.

За формою вияву  розрізняють відкритий і прихований бюджетний дефіцит. Відкритий дефіцит — офіційно затверджений стан бюджету у законі про Державний бюджет України на плановий рік чи у рішеннях сесій місцевих рад про відповідний місцевий бюджет. У цих документах не тільки фіксуються загальні обсяги дефіциту, а й конкретизуються джерела його фінансування. Прихований бюджетний дефіцит, на відміну від відкритого, офіційними документами не визнається. На практиці є кілька варіантів прихованого і напівприхованого дефіциту, пов'язаних зі свідомим завищенням планових обсягів доходів, включенням до складу доходів таких джерел, які використовують не для фінансування планових видатків, а для покриття бюджетного дефіциту [8].

Наявність прихованого  дефіциту бюджету є негативним і  небезпечним для суспільства  явищем, оскільки фальсифікує показники основного фінансового плану країни та можливості держави.

За причинами  виникнення бюджетний дефіцит буває  вимушеним і свідомим. Вимушений  дефіцит пов'язаний із необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх можна мобілізувати. Він є наслідком  стихійних лих, епідемій, воєн, розрухи, економічної кризи, супроводжується дефіцитом фінансових ресурсів, якого уникнути неможливо. Свідомий бюджетний дефіцит (невимушений) може виникнути або внаслідок проведення неефективної фінансової політики та некваліфікованого керівництва фінансовою системою або ж пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За останніх умов бюджетний дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високого рівня доходів юридичних і фізичних осіб. За таких умов досить активна політика позикових фінансів.

За напрямами  дефіцитного фінансування розрізняють  активний і пасивний бюджетний дефіцит. У цілому різниця між цими видами дефіциту полягає у тому, що активний дефіцит дає змогу підштовхнути, активізувати подальший розвиток економіки і зростання капіталу, а пасивний — підкоряється законам інфляції.

Активний —  це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню  ВВП. Пасивний — покриття поточних витрат.

За критеріями визначення складових дефіциту виділяють  три його види: фактичний, структурний  і циклічний.

Фактичний дефіцит  відображає реальні доходи, витрати  бюджету і дефіцит за визначений період.

Структурний дефіцит — це дефіцит за умов повного використання потенційних виробничих ресурсів.

Циклічний дефіцит — це результат недонадходження бюджетних доходів в наслідок циклічних перепадів в економіці. У загальному вираженні циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом [4].

Характеризуючи  взаємозв'язок між цими видами, можна  зробити висновок, що фактичний дефіцит  є зовнішнім виявом розбалансованості  дохідної та видаткової частин бюджету, а структурний і циклічний — його внутрішніми складовими. Існує тісний зв'язок між структурним і фактичним дефіцитом. Наприклад, коли уряд ставить за мету скоротити дефіцит бюджету шляхом підвищення ставок податків і зменшення видатків, то відповідно й зменшується структурний дефіцит. За збільшення державою соціальних виплат зростають структурні видатки і збільшується структурний дефіцит.

За строками дії бюджетний дефіцит поділяється  на стійкий і тимчасовий (касовий). Стійкий дефіцит спостерігається  у довгостроковому періоді, а  тимчасовий — у короткостроковому. Тимчасовий дефіцит, як правило, пов'язаний з касовими розривами у бюджеті, зокрема з незбіганням строків здійснення видатків зі строками надходження доходів.

За зв'язком  із державним боргом розрізняють  первинний та операційний бюджетний  дефіцит. Первинний дефіцит —  різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків за борг. Цей дефіцит дорівнює різниці між сумою трансфертів та державних закупівель товарів і послуг та податковими надходженнями до бюджету.

У випадку випуску  урядом державних цінних паперів  для фінансування первинного бюджетного дефіциту зростають основна сума державного боргу і коефіцієнт його обслуговування.

Операційний дефіцит  — дефіцит державного бюджету  із вирахуванням інфляційної частини  відсоткових платежів з обслуговування державного боргу [3].

 

2. Причини та наслідки бюджетного дефіциту

 

Бюджетний дефіцит  – це фінансове явище, що необов’язково  відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає  держави, яка в ті чи інші періоди  своєї історії не зіткнулася б  з бюджетним дефіцитом. Однак  якість самого дефіциту може бути різною: