Аспекти оптово - роздрибной торгивли будивельми материалами в Украини

Склад-магазин (як окремі торговельні точки, так  і мережні) -торговельний об'єкт площею від 800 до 6000 кв. м.

Мережні магазини, що спеціалізуються  на продажі окремих груп товарів, і універсальні.

Невеликі  магазини з торговельною площею до 500 кв. м.

Торговельні точки на відкритих  будівельних ринках - лотки, контейнери, невеликі спеціалізовані павільйони або магазини.

Великі будівельні магазини з універсальними асортиментами (відділи: сантехніка, будматеріали, напольні покриття, плитка, садові рослини, садово-дачний інвентар, усе для будинку, салон дверей, шпалер й електроосвітлення).

Проведене дослідження показало переважання  окремих форматів у окремих сегментах (табл. 1.3).

Як бачимо, ринок є дуже неоднорідним: суттєво диференціюються як покупці, так і продавці.

До найбільших складів-магазинів національного формату відносять мережі «Будмакс», «Enso group», «XXI століття», частину магазинів мережі «Твоя кімната». Такий формат розрахований на професійних покупців.

 

 

Таблиця 1.3

Співвідношення різних форматів торгівлі на ринку будівельних матеріалів України, %[43]

		Доля підприємств даного формату, що працюють у сегменті
		DІУ	professional
1	Склад-магазин	15	85
2	Мережні магазини	50	50
3	Невеликі магазини з торговельною площею до 500 кв. м	65	35
4	Торговельні точки на відкритих будівельних ринках	80	20
5	Великі будівельні магазини з універсальними асортиментами	75	25

 

Узагальнене розуміння складу-магазину відповідно до проведеного нами опитування експертів є наступним: існує виставковий зал, де потенційний покупець крім того, що може ознайомитися з основним асортиментом будматеріалів, представлених у торговельній мережі, одержує всю інформацію, про використання того або іншого матеріалу, знайомиться із каталогами виробників, одержує консультацію технічних фахівців. Існує також склад, звідки й здійснюється відвантаження матеріалу після оформлення й оплати замовлення. Більшість компаній, що працюють у такому форматі, займаються як оптовою, так і роздрібною торгівлею. Деякі оптові постачальники (наприклад, «Олді») паралельно працюють над розвитком роздрібного напрямку.

За словами учасників ринку [16], найбільш динамічний ріст продажів за 2006-2007 рр. демонстрували формати, близькі до супермаркету (по площі й кількості товарних груп), що працюють у форматі professional. На думку опитаних нами експертів, даний формат займає 20-25 % столичного обсягу продажів будматеріалів. Можливо, частка складів-магазинів також збільшиться за рахунок переформатування існуючих київських складів будматеріалів у силу жорсткості конкуренції й приходу іноземних мереж.

Спрощена схема, по якій працює даний  сегмент, - «прайс- склад-доставка». Спостерігається тенденція до все глибшої спеціалізації складів-магазинів на роздріб або професійного будівельника. Це викликано тим, що потреби кінцевих споживачів відрізняються від потреб професіоналів і розвивати одночасно два напрямки в одному магазині неможливо.

Магазини, організовані за принципом  складу (без виставкової зали), також  дуже поширені на вітчизняному ринку. Вони працюють у сегменті b2b, орієнтуючись переважно на професійного покупця.

У цілому асортимент складів-магазинів  має свою специфіку. Крім лакофарбової продукції, побутової хімії, напольних покриттів та інших товарних категорій, характерних для невеликих супермаркетів, склади пропонують лицювальну цеглу й тротуарну плитку, гіпсокартониі системи й підвісні стелі, покрівельні й фасадні матеріали, сипучі матеріали, вентиляційні системи й ін.

У формі торговельних мереж працюють «Твоя кімната», «Будівельні рішення», «Будмакс», «XXI століття», «Майстер» (Дніпропетровськ), «Днепрокераміка» (Дніпропетровськ), «Мета- імпекс», «Нова лінія», «Олді», «Декор-сервіс», «Панелектро», «Капро», «Палас» (Сімферополь). Оскільки ринок будматеріалів постійно розвивається, компанії мають намір збільшувати частку своєї присутності. Так, «Нова лінія», відкривши в 2001 році перший супермаркет, у кінці 2005 р. оголосила про наміри розвити мережу до 4 торговельних об'єктів. «Епіцентр» ввів в експлуатацію кілька нових гіпермаркетів. Наявність мережі дозволяє:

закуповувати  продукцію по більш низьким цінам;

реалізувати комплексне співробітництво  з національним будівельним оператором;

оптимізувати  логістичні процеси;

зменшити  збутові витрати;

більш гнучко працювати з товарними запасами;

раціональне проводити рекламні й промо-кампанії.

Ці фактори значною мірою дозволяють ефективніше працювати торговельному й будівельному операторові. Сегмент невеликих магазинів торговельною площею до 500 кв. м досить щільно представлений на ринку. Концентрація вище в районах масової забудови.

Існує розподіл на універсальні й  спеціалізовані торговельні точки, їх перевага - близькість до споживача (у першому випадку) і наявність різноманітного асортименту однієї категорії (у другому). В універсальних магазинах намагаються розмістити більш широкі асортименти популярної продукції в зручній розфасовці. Такі оператори рідко працюють прямо з виробником. Вони користуються послугами великих складів-магазинів, оптових центрів.

З появою в Києві та обласних центрах  великих гіпермаркетів будматеріалів, що представляють найширші асортименти під одним дахом, експерти все частіше виражають побоювання щодо долі дрібних будівельних магазинів. На їхню думку, якщо в майбутньому вони не визначаться зі спеціалізацією, то будуть остаточно витиснуті з ринку. Тут можна навести приклад Угорщини, де після заходу великих гравців будівельної торгівлі Оbі, Kastroma, Bauchaus АG й іншим місцевим мережам довелося переходити з області універсальної пропозиції в спеціалізовану сферу.

Мають місце і значні регіональні  відмінності на ринку. Найрозвинутіший ринок - київський. Тут у достатньому ступені розвинені різноманітні формати. У регіонах спостерігаються процеси становлення цивілізованої торгівлі й постійної зміни форматів, хоча тренд становлення стійкого ринкового розкладу присутній. Ринок динамічно розвивається, деякі об'єкти проходять трансформацію, вимоги замовників міняються. Приміром, спостерігається природний процес занепаду торгівлі через ринки. Розвиваються й удосконалюються цивілізовані формати (наприклад, з'являється категорія мережі торговельних об'єктів формату DІУ площею більше 4 тис. кв.м).

Такі тенденції значною мірою обумовлені структурою будівельної діяльності по регіонах. Так, більше половини (52,6 %) обсягів будівельних робіт у 2007 році виконано підприємствами 4 регіонів: м. Києва, Донецької, Дніпропетровської та Львівської областей [13].

Регіональні ринки досить неоднорідні і їх складно сегментувати по ступеню розвитку. Наприклад, у Полтаві є тільки один склад-магазин площею 3000 кв. м з орієнтацією на професіоналів та практично нерозвинутий сегмент DІУ.

Проведене дослідження дало можливість зробити висновок, що конкуренція на ринку загострюється (табл. 1.4), ринковий вхідний бар'єр підвищується, і повноцінну конкуренцію зможуть скласти лише іноземні інвестори, готові вкладати біля $50 млн. у розвиток мережі.

 

Таблиця 1.4

Показники рівня концентрації ринку будматеріалів м.Києва [43]

№		2005	2006	2007
Сегмент DІУ
1	Епіцентр	4,2	15,6	34,5
2	Нова Лінія	13,8	19,3	22,3
3	Метро	1,1	13,8	14,5
4	Інші підприємства (менше 1 % ринку кожен)	80,9	51,3	28,7
Показники концентрації ринку
5	Сукупна доля трьох найбільших продавців, %	19,1	48,7	71,3
6	Індекс Херфіндаля- Хіршнера	290,2	857,6	1926,5
Сегмент professional
7	БудМакс	7,8	11,2	13,5
8	УСС «XXI століття»	2,5	12,3	14,6
9	«Enso group»	1,9	9,8	9,5
10	Інші підприємства (менше 1 % ринку кожен)	87,8	66,7	62,4
Показники концентрації ринку
11	Сукупна доля трьох найбільших продавців, %	12,2	33,3	37,6
12	Індекс Херфіндаля- Хіршнера	158,5	439,5	548,1

 

Як свідчать дані таблиці, рівень концентрації ринку за 2005- 2007 рр. стрімко зростав. Станом на 2008 рік можна говорити про те, що ринок будматеріалів принаймні у м. Києві є висококонкурентним та висококонцентрованим.

Причому проведене опитування виявило, що головними перешкодами для виходу на ринок нових підприємств стає вже не тільки висока конкуренція (адже ринок зростає високими темпами), а й інші вагомі чинники. Однією з головних проблем стає відсутність вільних земельних ділянок під розміщення торговельного об'єкта.

У випадку роботи торговця з будівельною  компанією постійно ставиться питання  про додатковий сервіс, про знижки тощо. Багатьом компаніям доводиться розвивати власні відділи логістики, збільшувати матеріальну базу для забезпечення додаткового сервісу (доставка великих партій, доставка товару одного замовника в різні місця).

Стрімкий розвиток київських мереж будівельних супермаркетів, що працюють у форматі DІУ, додало проблем спеціалізованим магазинам, які почали втрачати свою частку ринку. Відразу деякі з них були змушені припинити діяльність у Києві. Проте ті, що втримались, виходом із ситуації, що склалася, вбачають перехід у високий ціновий сегмент, що зумовлює максимальну наближеність до клієнтів та їх індивідуальне обслуговування.

На Заході або в Росії широко поширені спеціалізовані магазини, які мають чітку спеціалізацію. В Україні ж поширена торгівля невизначеним асортиментом, який при цьому залишається вкрай обмеженим. У підсумку, купуючи, приміром, покриття підлоги, покупець однаково змушений їхати в супермаркет, оскільки йому знадобиться ще цілий арсенал різноманітних допоміжних засобів для її укладання, які в спеціалізованому магазині не завжди є.

Протягом найближчих років частка спеціалізованих магазинів знижуватися не буде. Адже кількість покупців, які вимагають до себе підвищеної уваги й готових платити як за більш дорогу продукцію, так і за сервіс, стрімко росте. Саме на таких клієнтів і повинні робити ставку подібні магазини.

Як бачимо, ринок входить у  стадію стабілізації і вже суттєвих змін у його структурі вітчизняні підприємства не можуть здійснити. Однак існує інший чинник можливого перерозподілу ринку - прихід в Україну іноземних операторів будівельного ринку (передовсім європейських мереж, що працюють у сегменті DІУ).

Можна прогнозувати, що 2008 рік стане  роком початку активної конкуренції між німецькими і вітчизняними DІУ - мережами. При цьому не можна стверджувати, що всі українські мережі мають намір до кінця конкурувати з європейцями. Так, ведуться активні переговори про покупку французькою мережею Leroy Merlin частини бізнесу «Нової Лінії». У цьому випадку, єдиним значним вітчизняним гравцем на роздрібному ринку будівельних матеріалів може залишитися «Епіцентр». Але можна прогнозувати, що, з огляду на розмір регіональної мережі, створеної даним оператором, і його частину ринку (до 40 % по оцінках експертів) дана мережа зробить гідну конкуренцію європейським компаніям.

Також не можна однозначно сказати, що просування закордонних будівельних ретейлерів на вітчизняному ринку буде дійсно швидким та результативним. Адже проблеми становлення, властиві молодому вітчизняному ринку, можуть істотно ускладнити їх роботу. Серед проблем, які мають бути вирішені представникам закордонних мереж, можна назвати складності, пов'язані з виділенням ділянок під забудову, а також пошук і підбор кваліфікованого персоналу. Особливо варто відзначити можливі труднощі, пов'язані з постачальниками й поставками товару.

Підсумовуючи, відзначимо ключові фактори та тенденції розвитку ринку будівельних матеріалів:

ринок зростає відповідно до зростання  доходів населення, а отже - до обсягів ремонтних та будівельних робіт;

із зростанням ринку спостерігається  його концентрація (особливо у роздрібному  сегменті DІУ) та чіткий розподіл торговельних підприємств по форматах, усередині яких вже спостерігається власне конкурентна боротьба.

Попри продовження стрімкого росту та розвитку ринок переходить до стадії стабілізації. Можна говорити, що ринок будівельних матеріалів в Україні вже структурувався і надалі суттєвих змін у його структурі не очікується, а тому надалі боротьба за кожен процентний пункт ринкової долі вкрай загостриться. Оскільки всі привабливі ділянки землі у більшості міст України уже зайнято під забудову, підприємствам буде складніше розширювати свою діяльність, і для підвищення фінансових результатів найважливішим інструментом стає маркетинг.

 

1.2 Аналіз ризикованості будівельної галузі України

 

Торгівля будівельними матеріалами  прямо пропорційно залежить від  обсягів ремонтних робіт та кількості  будівельних споруд, тому доцільно проаналізувати ризикованість та інноваційну  привабливість будівельної галузі.

Під будівельною галуззю можна розуміти сукупність підприємств (установ, організацій, закладів), які діють у сфері матеріального виробництва і продукція яких являє собою закінчені та підготовлені до експлуатації нові, а також реконструйовані, розширені, відремонтовані чи технічно переоснащені об'єкти виробничого й невиробничого призначення

Будівельна галузь по праву може вважатися однією з важливіших галузей матеріального виробництва, оскільки бере участь у створенні основних фондів і має вирішальний вплив на науково-технічний прогрес в усіх галузях господарства [20;23].

Станом на 01.06.2011 р. в Україні зареєстровано 91 972 підприємства будівельної галузі, з них 89 287 підприємств - зі статусом юридичної особи і 2685 - без статусу юридичної особи. За організаційно правовими формами господарювання переважають товариства з обмеженою відповідальністю - 48,8% та приватні підприємства - 31,3% [13].