Виведеня продукции национального виробника "Слобожаньский мед" на зовнишни ринки

В Туреччині  умови ведення бізнесу характеризуються підтримкою бджільництва з боку держави, захисту внутрішніх виробників, шляхом введення митних бар’єрів, та дуже високою  конкуренцією ну внутрішньому ринку [1, 4, 10, 11, 13].

7. Купівельна  спроможність населення

Для Росії характерна висока активність споживачів, але за останні два роки тут спостерігається спад продажів в споживацькому секторі. Це пов’язано пост кризовим станом економіки країни, а також з тим, що купівельна спроможність населення країни є недостатньо високою, як наприклад в країнах Західної Європи, тим не менше споживачі в Росії витрачають на продукти харчування від 25- 29 відсотків заробітної плати.

В Білорусії навіть після торішніх економічних колапсів картина виглядає досить благополучною. За підсумками вибіркового обстеження домашніх господарств за рівнем життя за другий квартал 2012 року, фахівці Белстата з'ясували, що в структурі споживчих витрат частка харчування склала 45,6%. Крім того, на купівлю непродовольчих товарів середньостатистичне домашнє господарство Білорусі витрачає 34,9% свого доходу, а на оплату послуг - 16,8%. До речі, структура споживчих витрат міських і сільських жителів різна.

У загальному обсязі споживчих витрат на купівлю  продуктів харчування, основну частку займають витрати на покупку ковбасних  виробів і м'ясокопченостей (13,3% до загальної суми витрат на продукти харчування), хліба (7,2%), овочів і баштанних (7,1% ). Далі йдуть фрукти та ягоди (6,6%), птиця (6,3%), цукор та кондитерські вироби, мед (5,5%). Приблизно 4,9% від сумарних витрат на купівлю продуктів харчування білоруси витрачають на свинину, 4,6% - на рибу і рибопродукти, 4% - на чай, каву, і какао. На молоко білоруси витрачають 4% своїх доходів, на борошняні та кондитерські вироби 3,5%.

Для Польщі характерним є збільшення купівельної спроможності через сприятливі економічні умови та незначне зростання заробітної плати дозволило виробникам розширити ряд своїх товарних позицій через появу додаткового попиту на ринку. Така ж ситуація просліджується й на ринку Фінляндії [2, 3, 10, 11, 13, 19, 20].

8. Особливості  попиту

Розвитку  даної галузі сприяє пропаганда здорового  образу життя. Продукти які мають  сприятливу дію на організм, мають  природне походження та багаті на вітаміни та мікроелементи завжди знаходять  попит серед населення.

Для Білорусії  та Росії характерним є те, що споживачі шукають продукцію за більш низькими цінами, на відміну від інших ринків.

Для споживачів в Фінляндії та Польщі важливими  є якість продукту та його властивості, асортимент продукції на цих ринках не такий різноманітний, тому поява  нових сортів може привернути до них  підвищену увагу, з боку покупців.

Наступним етапом роботи є оцінка конкурентних позицій фірми на кожному з  відібраних ринків.

Для цього  нами була відібрана матриця SHELL/DPM, яка дозволяє проаналізувати привабливість ринку та можливість компанії працювати на обраному ринкові.

Побудова  даної матриці відповідає принципу узгодженої фільтрації і припускає, що необхідно розглядати найбільш привабливі ринки, приймаючи в розрахунок власні здібності компанії .Ідеальним цільовим ринком є такий ринок, який представляє найкращі якісні та кількісні маркетингові можливості.

Таблиця 3

Двомірна  матриця SHELL/DPM

		Маркетингова привабливість країн
		Білорусія	Фінляндія	Польща
Сумісність компанії з  ринком	Висока
	Середня
	Низька

[складено авторами]

2.4 Ризиковий спектр для компанії «Слобожанський мед»

Охарактеризувавши відібрані ринки по заданим параметрам, нам потрібно вказати всі можливі  ризики при виведенні продукту на зовнішні ринки, це в свою чергу вимагає  скласти ризиковий спектр для  нашої фірми.

Ризики  в зовнішньоекономічній діяльності є більш високими ніж при діяльності на внутрішньому ринкові, тому для більш  ефективної діяльності та консолідації всіх можливих ресурсів підприємство повинно провести аналіз ризиків  та скласти ризиковий спектр пов'язаний з її діяльністю а також з зовнішніми факторами, нижче наведений ризиковий  спектр для підприємства «Слобожанський мед».

1. Стратегічні ризики

• Вибір неправильної маркетингової стратегії
• Стратегії ціноутворення
• Вибір неправильного сегменту споживачів

Стратегічні ризики для фірми «Слобожанський мед» є найбільш небезпечними, тому що вони представляють собою релевантний  ризиковий спектр і негайно відіб’ються  на діяльності компанії. Також ці ризики значною мірою пов’язані з  відсутністю необхідного досвіду  зовнішньоекономічної діяльності.

2. Транспортні  ризики 

• Можлива втрата вантажу або його пошкодження

3. Політико-правові  ризики

• Тарифні та нетарифні бар’єри
• Нестабільна політична ситуація
• Відсутність чіткого законодавства регулюючого експорт-імпорт продуктів бджільництва

4. Ризики  конкуренції

5. Ризики  збуту

6. Ризик  нереалізованої продукції

Також до основних ризикоутворюючих факторів при виведенні продукції на зовнішні ринки є поняття ризику країни. Щоб отримати дану інформацію ми використали рейтинг розроблений журналом «ForeignPolicy» який дає змогу зрозуміти наскільки держава може контролювати політичну та економічну ситуацію в країні, оцінка проводиться за спеціально розробленою методикою в якій 0 балів означає найбільш стабільну ситуацію, а 10 балів максимально нестабільну, в сумі країни можуть набрати 120 балів і це є найгіршим показником і свідчить про повну недієздатність країни. Отже даний рейтинг дає наступні оцінки відібраним країнам: Росія – 79,8 балів (83 місце), Білорусь – 79,8 (85 місце), Польща – 44,3 (148 місце), Фінляндія – 20 балів ( 177місце), Латвія – 44,2 балів (149 місце)[18].

Проаналізувавши дані даного дослідження можна говорити про те, що серед відібраних країн  до країн з небезпечним рівнем ризику відносяться Росія та Білорусія, Польща та Латвія підпадають під групу  країн з низьким рівнем ризику і Фінляндія, яка є лідером  рейтингу і відноситься до країн  де ризик майже відсутній.

2.5 Аналіз відібраних ринків за допомогою вагових критеріїв

Наступний етап це оцінка маркетингової ситуації на відібраних ринках за допомогою  зважених вагових критеріїв. Цей  метод використовується для оцінки сегментів ринку, так кожному  сегменту дається бальна оцінка в  залежності від його значущості при  заданих параметрах.

По-перше  була відібрана система факторів, кожному з факторів привласнювалася  бальна оцінка від 1 до 5, де максимальне  значення отримував фактор по якому ринок мав найбільш привабливі параметри. Далі значимість кожного фактора в загальній сукупності відібраних факторів оцінювалася в процентному співвідношенні, як частина від 100% (чим більше значимість фактора, тим більшу процентну долю в кінцевій оцінці він займає).

Абсолютні значення кожного фактора перемножуються на значущість кожного фактора, тобто на його питому вагу. В результаті по кожному фактору визначалося зважене значення. Для порівняння ринків між собою отримані зважені величини за всіма характеристиками таблиці підсумовуються і відбирається той ринок, який має максимальну суму балів.

 

1. Оцінка  доступності та привабливості:

Таблиця 4

Назва фактору	Ваговий коефіцієнт фактору						Значимість фактору
	Білорусія		Фінляндія		Польша
	Абсолютне значення	Вагове значення	Абсолютне значення	Вагове значення	Абсолютне значення	Вагове значення
Розмір потенційного ринку	4	80	5	100	4	80	20
Перспектива росту в короткостроковому періоді	4	80	4	80	4	80	15
Ступінь сезонності збуту	2	40	2	40	3	60	15
Ступінь активності конкурентів	4	80	3	45	4	80	15
Відношення до товару	4	80	4	80	3	60	10
Обмеження щодо імпорту	1	8	1	8	2	16	5
Стабільність ринку	4	80	5	100	3	30	10
Рівень активності споживачів	5	100	5	100	5	100	20
Сумма		548		553		506

[складено авторами]

 

 

Таблиця 5

Характеристики	Ваговий  коефіцієнт	Фінляндія		Білорусь		Польща
	ai	Абсолютне значення	Зважене значение	Абсолютне значення	Зважене значение	Абсолютне значення	Зважене значение
Загальна кількість потенційних споживачів	20	5	100	4	80	4	80
Середній розмір доходу споживачів	5	5	25	4	20	4	20
Частота покупок	5	3	15	3	15	2	15
Інтенсивність попиту	15	2	30	2	30	2	30
Стабільність попиту	15	3	45	2	30	2	30
Темп росту попиту	25	3	75	3	75	3	75
		Сума:	290	Сума:	250	Сума:	250

 

2. Оцінка  здатності фірми працювати на  відібраних ринках

Таблиця 6

Характеристики	Ваговий  коефіцієнт	Фінляндія		Білорусь		Польща
	ai	Абсолютне значення	Зважене значення	Абсолютне значення	Зважене значення	Абсолютне значення	Зважене значення
Кількість конкурентних переваг	8	3	24	3	24	3	24
Сила конкурентних переваг	25	4	100	3	75	3	75
Стабільність конкурентних переваг	25	4	100	4	100	4	100
Зовнішні вимоги до розвитку товару	10	2	20	3	30	3	30
Здатність швидкого реагування до зовнішніх вимог	10	3	30	3	30	3	30
Здатність до інвестування у виробництво	12	3	36	3	36	3	36
Здатність до розвитку каналів збуту	10	4	40	3	30	3	30
		Сума:	350	Сума:	325	Cума:	325