Виведеня продукции национального виробника "Слобожаньский мед" на зовнишни ринки

3. Соціально-культурні  фактори:

• Схожі культурні традиції та мова
• Слов’янське походження

4. Технологічні  фактори:

• Розвинута система торгових мереж
• Добре розвинена система логістики перевезень
• Стандартизована та технологічно передова система митного контролю [10].

 

PEST – аналіз Туреччина:

1. Політико-правові  фактори:

• Нестабільна політична ситуація в країні
• Слабо урегульовані правові питання експортно-імпортних операцій
• Напружена ситуація всередині країни

2. Економічні  фактори:

• Нестабільні економічні прогнози на довгострокову перспективу
• Різкий ріст економічного розвитку
• Велика диференціація доходів серед населення

3. Соціально-культурні  фактори:

• Ісламська релігія
• Нестабільна ситуація всередині країни та часті соціальні конфлікти

4. Технологічні  фактори:

• Розширення діяльності іноземних компаній
• Поява в країні нових технологій та ноу-хау завдяки співпраці з іноземними ТНК [11].

Використавши  технологію PEST – аналізу та провівши відбір серед можливих ринків, нами були відібрані наступні країни які найбільшою мірою придатні для виведення нашого продукту це: Росія, Білорусія, Польща, та Фінляндія.

2.2 Макросегментація ринків

Основним  критерієм при макросегментуванні ринку для компанії «Слобожанський мед» було те, що дана фірма виробляє високоякісну натуральну продукцію природного походження.

За результатами проведеної макросегментації нами були виділені наступні групи споживачів.

• Оптові збутові мережі
• Магазини роздрібної торгівлі
• Гастрономічні бутіки
• Спеціалізовані магазини бджільницької продукції
• Косметичні салони
• Фармацевтичні підприємства

Серед груп споживачів нами були виділені наступні:

• Споживачі. які надають перевагу натуральним продуктам та ведуть здоровий спосіб життя
• Споживачі, які цінують смакові якості меду та добре в ньому розбираються
• Споживачі, які шукають для себе ексклюзивні чи рідкісні сорти меду.

Провівши  сегментацію відібраних ринків країн по виділеними раніше сегментам споживачів: оптові посередники, роздрібні точки торгівлі, гастрономічні бутіки, фармацевтичні підприємства, салони краси, ми отримали наступні результати. Отже на ринках Росії найбільш перспективними сегментами є гастрономічні бутіки, фармацевтичні підприємства. Також на ринку Росії менше перспективними сегментами є поставка продукції оптовим посередникам, а також в точки роздрібної торгівлі (Додаток А).

В Білорусії  перспективними сегментами є роздрібна  торгівля, як медом так  і продуктами бджільництва, в цілому ринок має  схожість з ринком Росії, тому інші менш перспективні сегменти близькі.

В Польщі найбільш перспективними сегментами для  підприємства є орієнтація на гастрономічні  бутіки, через те що на даному ринку ми можемо позиціонувати дану продукцію як ексклюзивну, що може бути використано й на інших відібраних ринках, адже конкуренція на ринку досить висока і єдиним можливим способом є диференціація продукту через його природну ціннісність. Іншим можливим сегментом є продаж продукції в точках роздрібної торгівлі, але й тут потрібно наголосити на відмінностях нашого товару. Можливими сегментами можуть бути салони краси та фармацевтичні компанії, але для входу на ці сегменти потрібні спеціальні сертифікати, а отже вихід компанії на ці сегменти має певні перешкоди.

Ринок Фінляндії  досить своєрідний за своєю сутністю, через своєрідну скандинавську  культуру а також певні природні відмінності бджільництва в регіоні. Завдяки цьому ми можемо виділити наступні сегменти – гастрономічні бутіки, так як ми можемо продавати свій продукт на умовах ексклюзивності, через те що українські продукти бджільництва невідомі для цього ринку, і якщо провести необхідні роз’яснюючі процедури та інформаційну підтримку, ми можемо збувати свій продукт на умовах подібних для Польщі. Фармацевтичні підприємства також можуть використовувати нашу продукцію, але лише за умов її сертифікації. Також характерними є традиційні для інших вищевказаних країн сегменти такі як, роздрібна торгівля, збут через оптових посередників, а також використання продукції підприємства в салонах краси (Додаток А).

2.3 Аналіз відібраних ринків за допомогою методу заданих параметрів

Третій етап передбачає аналіз ринку за різними  параметрами, які дозволяють визначити  привабливість ринку країни. Для оцінки факторів ринкової привабливості нами був обраний експертний метод зі шкалою оцінювання від 0 до 100 (або від 0 до 10).

 

Для оцінки відібраних ринків нами були використані  наступні параметри:

1. Розмір ринку

2. Доступність

3. Сприйняття ринку

4. Стабільність ринку

5. Можливе зростання

6. Умови ведення бізнесу

7. Купівельна спроможність

8. Особливості попиту

 

1. Розмір ринку

Росія - країна традиційного бджільництва і  по праву займає одне з провідних  місць серед країн з розвиненим бджільництвом, незважаючи на те, що більша частина її розташована в зоні ризикованого сільського господарства.

Бджоли  є невід'ємною складовою агробіоценозів, а бджільництво - важливою галуззю  агропромислового комплексу.

В Росії налічується 5,5 млн. бджолиних сімей, виробляється 107,5 тис. тон меду на рік, середня продуктивність бджолиної сім'ї - 25 кг меду в рік, а середньодушове споживання меду становить 750 г на рік. За даними Федеральної митної служби РФ, у 2010 році тільки з України, Китаю та Молдови було імпортовано 4,3 тис. тонн меду. За неофіційними оцінками, імпорт меду становив у цей період 10-12 тис. тонн. Президент Російського Національного Союзу бджолярів вважає, що з Китаю і країн СНД в Росію щорічно імпортується 20 тис. тонн меду.

  У  тому, що стосується зовнішньої  торгівлі медом, модель розвитку  бджільництва в Росії не має аналогів - будучи великим виробником меду і володіючи величезними ресурсами для розвитку свого бджільництва, Росія не поставляє свій мед на світовий ринок і динамічно нарощує імпорт меду. Експорт меду протягом останніх 20 років стабільно зростає на рівні 200-300 тонн на рік [2, 3, 24].

Білорусь:

Виробництво меду характеризується нечисленністю - всього близько 280 тис. бджолосімей, з них більше 80% містять фермери (нечисленні) і населення, а решта в системі Мінсільгосппроду, Мінлісгоспу і держпідприємств. Споживає Білорусь близько 2900 тон меду на рік[1, 2, 4]..

Фінляндія:

На 2012 рік чисельність бджолярів у Фінляндії складає до 2000 чоловік. Чисельність бджолиних сімей складає в даний час 35 тисяч. Споживання меду оцінюється в 3000 тонн на рік. З цієї кількості 40% становить імпортна продукція. Спостерігається тенденція зростання імпорту меду - якщо в 1980 році його було імпортовано 600 тонн, то в 2011 році - 1400 тонн[2,4]..

2. Доступність

Російський  ринок меду представлений, в основному, невеликими приватними пасіками, на частку яких припадає велика частина бджільницьких  господарств Росії. За даними Федеральної  митної служби РФ, у 2010 році тільки з  України, Китаю та Молдови було імпортовано 4,3 тис. тонн меду. Ці показники показують доцільність експорту, проте існує загроза втрати частини покупців з боку більш дешевого китайського меду [2, 3, 24].

В 2012 році лісгоспами республіки Білорусь вироблено 73,1 тонни товарного меду, що на 4,2 тонни більше, ніж у минулому році. В країні спостерігається позитивна динаміка, але все ще залишається попит на експортний мед, тому що існує дефіцит на внутрішньому ринку [1, 4].

В Фінляндії чисельність бджолиних сімей на даний період складає 35 тисяч. Споживання меду в розрахунку на одну людину - 0,6 кг на рік.

Мед імпортується з Аргентини, Австралії, Нової Зеландії та з інших країн.

Фіни вибагливі  у виборі меду та надають перевагу високоякісному національному продукту [4].

У Туреччині 200 000 сільськогосподарських компаній займаються бджільництвом, і тільки 20 000 з них отримують основний дохід засобом виробництва меду. Посеред держав фаворитів з виробництва натурального меду Туреччина посіла 2-е місце після Китаю, а з виробництва бджолиного воску - 4-та після Індії, Аргентини та Ефіопії. У Туреччині виробництво меду зростає паралельно із зростанням числа нових видів роїв бджіл. У 2009 р. в галузі бджільництва загальна кількість вуликів збільшилося на 9,2% і склало 5339224, в той час як кількість бджільницьких підприємств зросла до 38 000, і близько 17 000 були зареєстровані в Асоціації бджолярів Туреччини. Тим не менш, якість меду відстає від міжнародних стандартів, а галузь бджільництва в Туреччині зіткнулася з проблемами в області маркетингу та експорту, зокрема, з проблемою постійного використання хімікатів при обслуговуванні бджолиних вуликів [4].

3. Сприйняття ринку

В цілому слід зазначити, що після багатолітньої  пропаганди здорового образу життя, в відмічених нами країнах спостерігається  тенденція до споживання високоякісних, корисних та природно вирощених продуктів  харчування. Це дає можливість підприємствам, які виробляють дані види продукції  швидко розвиватися та розширювати  свої ринки збуту, тому така продукція  як мед, має постійний попит серед  споживачів.

Для прикладу можна відмітити те, що статистичні  дані ООН ФАО, яка займається моніторингом продуктів харчування в світі, стверджує  що в більшості країн Євросоюзу, Центральної та Східної Європи, споживання меду постійно зростає. В Росії споживання меду за останні п’ять років стабільно  зростало, такі ж самі тенденції  простежуються і на ринках Білорусії  та Фінляндії, крім того в цих країнах  об’єми виробництва меду замалі, щоб  задовольнити внутрішній попит, тому частка імпортованого меду в цих країнах  досить значна. Основними перевагами меду, перед іншими екологічно чистими  продуктами є те, що цей продукт  має необмежені термін зберігання, цілющі властивості, чудовий смак. Але  є й певні відмінності, так  в Росії покупці надають перевагу більш дешевій продукції бджільництва яка має, в цілому, не високу якість , рідкісні або особливі сорти меду не мають великих об’ємів збуту, також це пов’язано з ціною даного меду, яка при невисокій платоспроможності населення є занадто високою, покупці в Польщі та Фінляндії надають перевагу високим смаковим якостям продукції, також дуже важливим елементом є тара в якій знаходиться товар, вона має бути якісною і привертати увагу, адже в цих країнах покупці орієнтовані на преміум сегменти меду, пов’язаного з високою якістю товару і високою ціною на нього [1, 4, 21].

4. Стабільність  ринку

В цілому в зазначених вище країнах об’єми продажу а також експорту та імпорту  меду залишаються стабільними вже  протягом п’яти років. Крім того на ринку даних країн спостерігається  стабільний ріст в галузі бджільництва рівний 1-2% в рік[2].

5. Можливий  ріст

Використавши  статистичні дані ООН ФАО можна  стверджувати, що кожен рік виробництво  та споживання меду збільшується. Так  прослідивши динаміку споживання меду в кожній відібраній країні можна  спостерігати постійний ріст споживання меду на одну людину. Так в Росії  за даними Росстату за останні 10 років виробництво меду збільшилося на 34%. В 2010 році виробництво меду скало 546612 тон, в 2001 році вона складала лише 50000 тон.

В 2012 році в Білорусії було зібрано 73 тони меду. Цей показник на 4,2 тони більше за минулорічний. Ринок меду в країні має стабільну динаміку росту, але  не задовольняє внутрішній попит, тому значна доля меду імпортується.

В Польщі об’єм виробництва меду залишається  стабільним  протягом декількох  років, тому ринок меду в країні має  стабільні обриси. Стабільним також  залишається від’ємне сальдо експорту-імпорту  меду в країні, так як об’єм внутрішнього виробництва не задовольняє внутрішній попит, тому Польща щорічно імпортує близько 8000-10000 тон меду.

Для ринку  Фінляндії також характерний  дефіцит меду. Природні умови та клімат Фінляндії не дозволяють збирати  достатню кількість меду, також в  країні не так багато культур з  яких бджоли можуть збирати мед. Об’єм  споживання складає близько 3000 тон  на рік, 40% складає імпортований мед.

Туреччина, як один з найбільших в світі виробників меду, має величезний за своїми об’ємами внутрішній ринок, споживання меду в  країні знаходиться на рівні 0,7 кг меду на рік. Значна частина меду експортується  в Америку та Європу.

В цілому з 2006 року в проаналізованих країнах  спостерігається ріст споживання меду серед населення. Експерти прогнозують, що ріст ринку меду буде складати 2-3% в наступні два роки [1, 2, 4, 13].

6. Умови ведення  бізнесу

В Росії  відсутні обмеження та вимоги при  ввезенні в країну продукції бджільництва. Додаткові збори на продукцію  даного типу також відсутні.

В Білорусії  при ввезені продуктів бджільництва, як загалом і інших продуктів  харчування наявні вимоги до якості продукції.

Умови ведення  бізнесу в Польщі та Фінляндії  характеризуються повною економічною  свободою суб’єктів господарювання. Для цих країн характерна повна відміна обмежень на імпорт меду, але наявні вимоги до стандартизації та сертифікації.