Після розрахунку залежності між вищенаведеними показниками, стає очевидним високий  коефіцієнт кореляції, який дозволяє ще раз пересвідчитись, що дана країна досить вміло проводить власну економічну політику стосовно торгівлі послугами.  І можна бути  цілком впевненими, якщо не буде ні яких критичних ситуацій, дані показники залишатимуться на своєму рівні чи може зростуть, так як, завдяки залученню іноземних інвестицій, були запущені багато прибуткових проектів.

Наприклад, вантажний та пасажирський термінал в Джурджулештах, котрий вже введений у експлуатацію.

     На  відміну від України та Молдови, Казахстан виступає дуже суперечливою країною за своїми показниками, бо, не звертаючи увагу на високий  позитивний сальдо, який стрімко росте після 2006 року, та змінливий ВВП, має помірний коефіцієнт кореляції.

Таблиця 2.7. Казахстан (тис. дол. США) 

Можна лише сподіватися, що завдяки своїм  передовим галузям, наприклад, як надавання  банківських послуг, бо відомо, що банківська система  Казахстану найбільш розвинена у просторі колишнього СРСР, країна зможе вирівняти показники ВВП.

Раздел 3. Удосконалення зовнішньої торгівлі послугами в Росії.

3.1. Протиріччя  сучасної міжнародної торгівлі послугами в Росії.

Аналізуючи  процеси, що протікають у світовій торгівлі, варто підкреслити, що лібералізація  стає її основною тенденцією. Відбувається значне зниження рівня митних податків, скасовані багато обмежень, квоти  і т. п. Іноді лібералізація зовнішньої торгівлі здійснюється в односторонньому  порядку. Так, наприклад, проводилася  зовнішньоекономічна лібералізація  в Росії. Форсована лібералізація  зовнішньоторговельного режиму фактично заважала вирішенню завдання по підвищенню конкурентоспроможності російських виробників на зовнішньому ринку і не сприяла  їх захисту від іноземної конкуренції  всередині країни. Відкриття російського ринку перед міжнародними корпораціями в односторонньому порядку (може бути вимушене, але не завжди достатньо зважене), наплив імпорту (часто недоброякісного) не стимулювали формування раціональної структури споживання та вдосконалення матеріальної бази виробництва.

 Крім  лібералізації зовнішньоекономічного  фактора існує і протилежна  тенденція - збереження, а іноді  й посилення протекціоністських  тенденцій у торгово-економічних  зв'язках різних країн та їхніх  економічних угрупованнях. Так залишаються незначними результати і в зниженні торговельних бар'єрів у таких областях, як морські вантажоперевезення і можливості отримання робочих місць для іноземців.

Крім  явної, відкритої протекціоністської політики деякі країни застосовують форми прихованого протекціонізму. Багато держав, знижуючи митні збори, компенсували їх так званими нетарифними  бар'єрами. До них можна віднести дотації національного виробництва, введення різних стандартів і норм, сертифікацію товарів. Наприклад, значна частина претензій російських експортерів пов'язана не з торговельними бар'єрами як такими, а з так званим антиконкурентних поведінкою японських компаній, коли вони укладають ексклюзивні угоди на постачання і розміщення замовлень або монополізують певні ринки.

Виступаючи  за лібералізацію міжнародної торгівлі, багато економістів все частіше  пов'язують її з поняттями "сумлінної", "справедливої" торгівлі.

Застосування  принципів СОТ дозволяє підвищити  ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави за рахунок, перш за все, спрощення  системи митних зборів та інших торгових бар'єрів. Як наслідок, передбачуваність і прозорість економіки приваблюють  партнерів і підвищують товарообіг.

Чисто економічні втрати через відсутність  повноправного членства Росії, в  системі СОТ пояснюються дискримінацією тієї технологічно складної продукції, з якою Росія могла б вийти  на світовий ринок. Від відсутності  такого доступу країна щорічно втрачає  понад 1 млрд. дол.

Отже  з наведених вище фактів і міркувань  можна зробити висновок, що відповідно до встановленої процедури приєднання до СОТ, Росія почала складний, багатоетапний  і досить довготривалий процес з  оформлення членства в цієї впливової  міжнародної організації,що передбачає підготовку і проведення багатосторонніх  і двосторонніх переговорів з  країнами-членами СОТ. Головне завдання Росії на переговорах - отримання умов членства в СОТ, які виключали б обмеження її прав у сфері міжнародної торгівлі, забезпечили б реальне поліпшення доступу на світові ринки товарів і послуг.

Приєднання  до СОТ випливає із завдань сучасної торговельної політики Росії, які спрямовані на ефективну інтеграцію країни у світову економіку і міжнародну торгівлю і включають в себе:

- отримання  кращих і недискримінаційних  умов доступу для російських  товарів і послуг на закордонні  ринки;

- розвиток  експортних можливостей країни  та "облагородження" структури  російського експорту;

- забезпечення  достатнього ступеня захищеності  вітчизняних виробників в умовах  розумно відкритої економіки  на основі застосування норм  і правил СОТ. 

Слід  зазначити, що основні переваги участі Росії до СОТ полягають в наступному:

- створення  більш сприятливих - недискримінаційних, стабільних і передбачуваних  умов для розвитку торгівлі  та інших форм зовнішньоекономічної  діяльності;

- доступ  до механізму СОТ врегулювання  торгових суперечок, як вельми  ефективному (і практично єдиному)  інструменту захисту торговельних  інтересів країн-членів організації  від їх несправедливого обмеження; 

- впровадження  через застосування норм і  правил СОТ у російську практику  зовнішньоекономічної діяльності  та відповідне законодавство  міжнародного досвіду в сфері  регулювання торгівлі.

 Приєднання  Росії до СОТ - тривалий і  складний переговорний процес. Його  результатом має стати повноправна участь Росії в системі світової торгівлі, ефективна реалізація переваг міжнародного поділу праці та кооперування, вдосконалення економічного співробітництва Росії з закордонними країнами, що відповідає національним економічним пріоритетам країни.

3.2. Перспективи розвитку міжнародної торгівлі послугами в контексті інтересів Росії. 

    Надання послуг є найбільш динамічною статтею  зовнішньої торгівлі. Дедалі більше видів послуг стає ринковим товаром і реєструється на рахунках поточних операцій платіжного балансу країни.

      Зростання торгівлі послугами обумовлене наступними фактами:

• революційно технічні зміни;
• підвищення темпів розвитку технологічних програм в галузі телекомунікацій та інформації;
• збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.

       

Маючи майже 150-мільйонне населення, володіючи  значними енергетичними ресурсами, досить висококваліфікованими трудовими  ресурсами при зниженій вартості робочої сили, Росія являє собою  величезний ринок товарів, послуг і  капіталів. Однак ступінь реалізації цього потенціалу в зовнішньоекономічній сфері досить скромна. На стані російської зовнішньої торгівлі послугами досі болісно відображаються різке скорочення зв'язків з іншими колишніми радянськими республіками в результаті розпаду СРСР і згортання торгівлі з колишніми соціалістичними країнами - членами РЕВ, які до початку 90-х рр..були головними споживачами вітчизняної продукції у сфері послуг.

 Структура російської зовнішньої торгівлі послугами і раніше була не характерною для розвиненої країни.

Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі послугами Росії в значній мірі залежать від реалізації конкурентних переваг. До них відносяться: досить високий рівень кваліфікованої робочої сили за її порівняльної дешевизні, наявність унікальних передових розробок і технологій.

Однак використання цих переваг стримується  рядом причин. Це нерозвиненість фінансової та організаційної інфраструктури зовнішньоторговельного співробітництва; відсутність розвиненої системи державної підтримки експорту. Необхідно також сказати про втрати, пов'язані з тим, що Росія до цих пір не може вступити до СОТ. Наслідки приєднання Росії до СОТ можуть торкнутися не тільки зовнішньоекономічної та торговельної сфер. Для різних галузей і видів діяльності вони будуть різними. Деякі галузі, здатні успішно розвиватися без державної підтримки і захисту внутрішнього ринку (наприклад, фінансові або послуги в сфері культури та відпочинку), отримають додаткові можливості просування своєї продукції на зовнішній ринок.

До  основних очікуваних позитивних наслідків  приєднання Росії до СОТ можна  віднести наступні:

- розвиток конкурентного середовища і вдосконалення законодавчих засад на російському ринку, приведення російського законодавства у відповідність зі світовою практикою і положень СОТ;

- доступ до міжнародного механізму вирішення торгових суперечок;

- участь у виробленні правил міжнародної торгівлі послуг з урахуванням своїх національних інтересів;

- отримання найкращих у порівнянні з існуючими умов для доступу російської продукції на іноземні ринки;

- активізація структурних реформ і зусиль російських підприємств щодо підвищення своєї конкурентоспроможності;

- поліпшення іміджу Росії в світі як повноправного учасника міжнародної торгівлі послугами.

   Слід зауважити, що після приєднання Росії до СОТ учасники СОТ будуть зобов'язані надати російським постачальникам послуг режим доступу на ринок послуг у відповідності зі своїми специфічними зобов'язаннями. Відповідно до статті III ГАТС, кожен член СОТ повинен невідкладно надавати іншому члену СОТ відповідь на всі запити щодо заходів загального застосування, що мають відношення до торгівлі послугами чи зачіпають її. Кожен член СОТ зобов'язаний створити інформаційні пункти для забезпечення членів СОТ відповідною інформацією на їх запит.

Таким чином, після приєднання до СОТ у  російських постачальників послуг розширяться  можливості для доступу на ринки  членів СОТ і з'явиться новий  механізм для боротьби з дискримінацією.

 У  2001 році в місті Доха стартував  новий раунд багатосторонніх  торговельних переговорів СОТ.  У рамках Дохійського раунду  в тому числі ведуться переговори  щодо лібералізації сфери послуг. Основна мета - розширення секторів  послуг, відкритих для ведення  міжнародної торгівлі.

 За  вісім років Дохійський раунд  поновлювався кілька разів, але  кожен раз переговори провалювалися.  Ще одна зустріч членів СОТ  повинна бути проведена в 2010 році, закінчення якої для Росії  може стати додатковою перешкодою  на шляху до СОТ. 

Але не дивлячись на це, з метою максимальної реалізації переваг, що надаються участю в СОТ, Росії після приєднання до неї доцільно зайняти активну переговорну позицію,за допомогою якої Росія зможе захищати інтереси своїх постачальників послуг за допомогою активної участі в розробці нових правил міжнародної торгівлі послугами,а також висуваючи запити до членів СОТ щодо подальшої лібералізації їх ринків послуг.

Висновок.

     На  Росію припадає 1,4% світового імпорту  послуг та 1,0% світового експорту.

Наприклад, завдяки послугам трубопровідного  транспорту та транзитного переміщення  нафти і газу Росія має практично  монополістичні позиції у цій  сфері, щодо транспортування їх у  країни Європи.