Основним  видом транспорту, що обслуговував міжнародний пасажирський потік, залишався  повітряний. За результатами 2008 року його частка не змінилася і склала 88%. У країнах далекого зарубіжжя  реалізовано 89% квитків, майже половина з них в країнах ЄС.

     На  долю залізничного транспорту довелося 10% перевезень. В їхній структурі  традиційно домінували операції з країнами СНД: з 0,4 млрд. доларів експортних надходжень ВАТ «РЖД» в 2008 році на частку країн  Співдружності довелося 88%. (Мал. 2.2.).

 

Мал. 2.2. Структура  експорту пасажирських перевезень за видами експорту у 2008 році. 

     Міжнародні  операції, пов'язані з поїздками, є найбільш значущими компонентами платіжного балансу по розділу "Послуги". Їх обіг (сумарна величина експорту та імпорту) в 2008 році склав 36,8 млрд. доларів (29% обігу всіх послуг).

Разом з тим 2008 характеризувався більш  поміркованою, ніж у попередньому році, динамікою як наданих, так і  отриманих послуг.

 Експорт  зріс до 11,9 млрд. доларів, або на 24%; вартість послуг, наданих резидентам  СНД, збільшилися на 36%, далекого  зарубіжжя - на 17%.

 У 2008 році питома вага експорту в країни далекого зарубіжжя продовжував знижуватися - 57% проти 60% роком раніше.(Таблиця 2.3.).

Таблиця 2.3. Експорт послуг за статтею "Поїздки" за основними регіонами у 2003-2008 рр..

(мільйонів доларів США) 

* Починаючи з травня 2004 р. ЄС включає 25 країн, а з січня 2007 р. - 27 країн. 

Не  дивлячись на таку ситуацію в експорті , імпорт послуг збільшився на 12% і склав 24,9 млрд. доларів, у тому числі без  урахування придбаних для особистого користування автомобілів - 24 млрд. доларів (14%) 2.

 Найбільші  обсяги імпортованих послуг, пов'язаних  з поїздками, як і раніше  припадало на країни далекого  зарубіжжя;їх питома вага продовжував  зростати, і в 2008 році склав  89% проти 88% роком раніше. (Таблиця 2.4.).

 
 
 
 

Таблиця 2.4. Імпорт послуг за статтею "Поїздки" за основними регіонами у 2003 -2008 рр..   (мільйонів доларів США) 

 

 

     Структура розвитку інших видів послуг виглядає дещо інакше. Наприклад, обіг будівельних послуг в 2008 році склав 13,7 млрд. доларів, перевищивши рівень попереднього року на 38%. Традиційно продовжилося нарощування негативного сальдо в цьому сегменті зовнішньої торгівлі (4,1 млрд. доларів у звітному році проти 3,0 млрд. доларів роком раніше).

Обсяг виконаних російськими будівельними компаніями робіт за контрактами  з іноземними замовниками, збільшившись на 39%, досяг 4,8 млрд. доларів.

 Значний  дохід російській економіці (4,3 млрд.доларів) принесла реалізація  договорів на будівельні роботи, укладені з резидентами країн  далекого зарубіжжя, головним  чином, Туреччини (22%), Кіпру (9%), Німеччини (8%), Сербії (5%), Угорщини, Австрії  та Сполучених Штатів ( по 4%).

Обсяги  надходжень від будівельних робіт  в країнах СНД виросли майже  в 2 рази до 0,5 млрд. доларів, частка цих  операцій у структурі сукупного  експорту будівельних послуг збільшилася  до 10%. Практично весь показник (88%), як і в попередньому році, сформований  за рахунок доходів від будівництва  на території країн середньоазіатського  регіону: Таджикистану, Узбекистану, Туркменії  і Казахстану. Найбільш значущими  в цьому регіоні залишалися роботи, пов'язані з реалізацією проектів будівництва систем магістральних  трубопроводів, а також Сангтудінской  ГЕС в Таджикистані.

 Імпорт  будівельних послуг зріс до 8,9 млрд. доларів (на 37% у порівнянні  з 2007 роком). На частку фірм  із далекого зарубіжжя довелося 95% виконаних робіт. Силами турецьких  компаній надано послуг на  суму 3,0 млрд. доларів, що на 18% більше  аналогічного показника попереднього  року.

 Більш  ніж у 2,5 рази збільшився обсяг  будівельних послуг, наданих резидентами  країн СНД. Зростання цього  показника пояснюється виконанням  компаніями з країн Середньої  Азії субпідрядних робіт в  процесі реалізації на їх території  російськими будівельниками великомасштабних  проектів.

       В свою чергу одним з найбільш перспективних напрямів діяльності на світовому ринку послуг є надання прав на використання ліцензійного об'єкта (товарного знаку, торгової марки, «ноу хау», технічного досвіду). Такі операції реєструються в балансі послуг за статтею «роялті і ліцензійні платежі».

 Російська  економіка є нетто-імпортером  даних послуг, негативне сальдо  склало у звітному році 4,1 млрд. доларів, роком раніше - 2,4 млрд. доларів. 

Імпорт  за статтею «роялті і ліцензійні платежі» зріс у 1,6 рази до 4,6 млрд. доларів, практично всі операції здійснювалися  резидентами країн далекого зарубіжжя. Основні грошові потоки, пов'язані  з ліцензійними виплатами, припали  на Кіпр, США, Швейцарію, Ірландію, Німеччину  та Нідерланди (у сумі 70%).

 Експортні  надходження, що склали в 2008 році 0,5 млрд. доларів, переважно  (80%) припадали на країни далекого  зарубіжжя. 

У цій  категорії також враховуються операції з передачі прав на послуги професійних  спортсменів відповідно до трансферними контрактами. В останні роки спостерігається  тенденція збільшення числа і  вартісних обсягів таких операцій, особливо у відносинах з країнами СНД, проте їх питома вага, як в експорті, так і в імпорті послуг за статтею  «роялті і ліцензійні платежі» залишається  незначним.

У структурі  послуг зв'язку традиційно домінують  телекомунікаційні операції, їх частка і в експорті і в імпорті  перевищує 90%.

 Доходи  російських операторів від надання  нерезидентам каналів зв'язку  для передачі інформації склали  в минулому році 1,4 млрд. доларів,  збільшившись в 1,2 рази. Сукупний  приріст по країнах далекого  зарубіжжя - основних споживачів  цих послуг склав 14%. При цьому  за найбільш значимим країнам-партнерам,  таким як Сполучене Королівство  і Німеччина, спостерігалися високі темпи зростання (в 1,7 рази і в 1,5 рази відповідно), а по Сполучених Штатах, навпаки, відбувся спад майже на 40%, за рахунок скорочення послуг супутникового зв'язку.

Імпорт  послуг (1,8 млрд. доларів) перевищив  експорт на 0,4 млрд. доларів. При цьому  на відміну від 2007 року негативне  сальдо склалося не тільки в операціях  з країнами СНД, але також і  з країнами далекого зарубіжжя.

     Можна все ж таки зазначити,що Росія поки що має слабкі експортні позиції в сфері фінансових послуг внаслідок незміцнілих банківської системи та інституту страхування. Потреби російських виробників у складному технологічному обладнанні не задовольняються вітчизняними обсягами виробництва, в результаті чого спостерігається дефіцит за статтею "операційний лізинг". Експорт таких ділових послуг як маркетингові, управлінські, аудиторські, консультаційні, юридичні в структурі російської торгівлі послугами майже відсутня. У той же час Росія використовує свій експортний потенціал у галузі науково-дослідних розробок (головним чином промислового та військового характеру). Успішно на даному етапі освоюється новий для російських постачальників ринок комп'ютерних послуг.

     Для більш детального огляду проблеми  скористаємося кореляційним аналізом, якій дасть нам можливість більш  детально охопити всю ситуацію, що склалася з основними російськими країнами-партнерами.(Таблиця 2.5.)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.5. Україна  (тис. дол. США)

     Судячи  з даної таблиці, можна сказати, що від’ємне сальдо свідчить, перш за все, про дисбаланс та неврівноваженість економіки, тобто про перевищення витрат над надходженнями, яке відбувається тому що кількість товару, що імпортується, перевищує експортований.

     ВВП, не дивлячись на не досить добрий стан  попереднього показника, має стабільний ріст, незважаючи на всі ті негаразди в економіці країни, які сталися за дані роки і ледь не стали передумовою дефолту.

Зробивши  певні розрахунки і отримавши  коефіцієнт кореляції, який досить високий  у порівнянні з низькими показниками  сальдо, можна зробити висновок, що дана країна виступає гідним російським партнером на міжнародному ринку послуг.

     Що  ж стосується Молдови, країна, маючи  невелику площу і вихід у море, який не можна використовувати в курортних цілях, має позитивне  сальдо   і досить непоганий ВВП.

Таблиця 2.6. Молдова (тис. дол. США)