Сутність та склад трудових ресурсів підприємства

— посилення матеріальної зацікавленості працівників щодо покращення техніко-економічних  показників виробничо-господарської діяльності підприємства.

Планування трудових показників здійснюється у вигляді розробки плану з  праці [21, ст. 362] . План з праці має комплексний характер і містить такі розділи: встановлення норм праці, визначення потреби у робочій силі та планування чисельності персоналу за структурними підрозділами, категоріями працюючих у цілому по підприємству, розрахунки коштів на оплату праці та виплати соціального спрямування.

Планування чисельності  персоналу передбачає такі дії [21, ст. 344].

По-перше, умови розроблення. Залежність від товарної специфіки виробництва, стадії життєвого циклу підприємства (діюче, нове), особливостей функціонування (безперервне, дрібносерійне, індивідуальне).

В нашому випадку, діюче  ТОВ «СЕНСІ», яке залежне від товарної специфіки виробництва і має індивідуальні особливості функціонування.

По-друге, вихідні дані. Виробнича програма (табл. 2); норми трудовитрат на одиницю продукції, на одиницю обслуговування обладнання, штатний розклад, рух кадрів, баланс робочого часу, пропозиція робочої сили на ринку праці та інші.

 

Показники	2010	2011
Продукція	АГНКС (СПГ)	IODM 115 (Аргентина)
кількість	15	8
Ціна за одиницю	630	650
Сума	9450	5200

 

Табл. 2. Виробнича програма ТОВ "СЕНСІ"

По-третє, планування чисельності персоналу може бути визначено такими методами [12, ст. 72]:

1) нормативним - на  базі розробки норм витрат  праці для виконання окремих  робіт;

2) методом техніко-економічних  розрахунків на базі визначення  кількості робочих місць та  розробки планового балансу робочого часу;

3) факторно-аналітичним  методом на базі аналізу фактичного  використання робочого часу і  динаміки персоналу та пошуку  резервів скорочення наявної  чисельності персоналу;

4) оптимізаційні та  імітаційні моделі використання  персоналу.

Планування чисельності працівників нормативним методом здійснюється: - виходячи з розробленого плану товарообороту, визначається обсяг реалізації товарів, обсяг пересування, навантаження, розвантаження, кількість робочих місць та інші натуральні, вартісні показники, які використовуються для визначення норм; - розроблені норми праці множать на базові показники. Результат розрахунку визначає нормативну чисельність відповідної категорії чи групи персоналу підприємства.

Нормативний метод найбільше  використовується при плануванні чисельності робітників. Як нам відомо, робітники – це особи, які безпосередньо створюють матеріальні цінності, впливають на предмети праці з допомогою знарядь виробництва, проводять ремонт устаткування, переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень та ін. Якщо оплата праці робітника залежить в першу чергу від кількості випущеної продукції, то цих робітників називають робітники-відрядники. Специфікою планування потреби підприємства в цих робітниках є її прив'язка до виробничої програми підприємства.

В цьому методі планову  чисельність робітників визначають виходячи з:

1. Норм виробітку робітників. Залежно від інформаційного забезпечення планова чисельність робітників-відрядників може бути визначена за нормою виробітку або за трудомісткістю виробничої програми. Також обов’язково потрібно визначити дійсний фонд робочого часу в людино-годинах, в якому слід врахувати, що працівники за один робочий день завжди відпрацьовують тільки одну зміну, тому інформація про кількість робочих змін на підприємстві для розв'язку є зайвою.

При визначенні внутрішньоозмінних втрат робочого часу при планових розрахунках не враховуються втрати робочого часу з вини робітників.

Норма виробітку визначає кількість продукції, яка повинна  бути вироблена за одиницю часу (годину, зміну). Коефіцієнт виконання норм виробітку обчислюється як відношення кількості нормо-годин на виготовлення продукції до кількості годин фактично відпрацьованого часу.

2. Нормативної трудомісткості виробництва продукції. Залежно від інформаційного забезпечення планова чисельність основних робітників може бути визначена за нормою виробітку або за трудомісткістю виробничої програми. Трудомісткість виробничої програми характеризує кількість часу, який необхідно витратити робітникам на виробництво запланованої кількості продукції.

3. Норм обслуговування (допоміжних робітників). Допоміжні робітники підприємства - робітники, що виконують функції по обслуговуванню основного виробництва та сприяють його ефективному здійсненню. Електрики за функціональними обов'язками належать до складу допоміжних робітників підприємства. Вони на підприємстві виконують функції по підтриманню у належному стані усього електрообладнання. Оскільки електрообладнання має різну складність, то і обсяги робіт електриків прийнято визначати в умовних ремонтних одиницях, що враховують складність робіт. Норма обслуговування - це встановлена кількість одиниць обладнання (кількість енергетичного обладнання або всього обладнання в одиницях ремонтної складності, робочих місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним працівником або бригадою протягом зміни.

Нормативний метод також  включає в себе планування потреби  у персоналі підприємства, яке  здійснюється окремо для кожної категорії працівників.

Планування потреби  у основних робітниках здійснюється в залежності від інформаційного забезпечення за нормою виробітку або  за трудомісткістю виробничої програми, при чому також включається дійсний фонд робочого часу. Трудомісткість виробничої програми характеризує кількість часу, який необхідно витратити робітникам на виробництво запланованої кількості продукції. Дійсний фонд робочого часу характеризує кількість часу (в людино-днях чи людино-годинах), що відпрацьовує на виробництві один робітник за певний період.

При плануванні потреби  у керівниках, службовцях та інших  категоріях працівників необхідно  виходити з організаційної структури  підприємства, посадових обов'язків  та часу на їх виконання тощо. Для  існуючого підприємства при незмінній організаційній структурі кількість цих працівників залишається приблизно сталою.

Більш поширеним методом  розрахунку планової чисельності є  метод техніко-економічних розрахунків. Він застосовується для визначення потреби підприємства у продавцях, контролерах, касирах та інших працівниках торгового залу. В основі цього методу лежить кількість робочих місць працівників окремих професій та режиму роботи підприємства, які дозволяють розраховувати наявну та середньооблікову чисельність відповідної категорії персоналу.

Наявна чисельність  — це кількість працівників, які  щоденно повинні бути на роботі для  забезпечення заповнення всіх робочих  місць упродовж усього часу роботи підприємства, з урахуванням витрат часу на здійснення підготовчо-заключних операцій.

Середньооблікова чисельність  характеризує загальну кількість працівників, потрібних підприємству, з урахуванням  відпусток, хвороб, а також інших  невиходів на роботу з поважних причин. Вона визначається шляхом коригування  наявної чисельності на коефіцієнт заміщення тимчасово відсутніх працівників, який розраховується як співвідношення номінального фонду робочого часу в періодах та планового фонду робочого часу одного працівника з урахуванням планових неявок з поважних причин.

Потреба в інших категоріях персоналу (керівниках, спеціалістах, допоміжному персоналі) визначається, як правило, факторно-аналітичним методом на базі вивчення фактичного завантаження персоналу, ліквідації непродуктивних витрат робочого часу, впровадження рекомендацій з наукової організації праці, нових інформаційних технологій, удосконалення схем документообігу тощо.

Класичні моделі прийняття  рішень завжди є оптимізаційними, так  як націлені на максимізацію вигоди або  прибутку. Вони побудовані таким чином, щоб можна було використовувати оптимізаційний алгоритм і отримати оптимальну практичну рекомендацію. Їх недолік полягає у вимушеній спрощення дійсності, оскільки визначення параметрів моделі має бути орієнтоване на забезпечення можливості вироблення рішень (рис. 1).

Імітаційна модель прийняття рішень вирішується не аналітично, а експериментально або евристично, що внаслідок різкого збільшення розрахунків вимагає використання електронно-обчислювальної техніки. Завдяки комп'ютерним технологіям несподівано для багатьох відроджується і математичне модельне мислення. За допомогою імітації можуть бути знайдені задовільні вирішення складних проблем, тоді як оптимізаційні моделі дозволяють отримати оптимальні рішення тільки для проблем з простою структурою (рис 1).

 

Модель, яка вирішується Модель, яка вирішується

шляхом математичної  імітаційним методом

оптимізації

 

 

Оптимальна  Задовільна рекомендація

рекомендація для  для подальших дій

подальших дій

 

Оцінка: Оцінка:

- високе спрощення  - можливість вирішення

дійсності; комплексних проблем;

- сумнівна практична   - наявна практична цінність

цінність

Рис. 1. Моделі планування чисельності персоналу  на підприємстві

Отже, вибір методу планування персоналу залежить від багатьох умов. Таких як товарна специфіка  виробництва, стадія життєвого циклу підприємства, особливості його функціонування. Також важливу роль відіграють вихідні дані (виробнича програма; норми трудовитрат на одиницю продукції, на одиницю обслуговування обладнання, штатний розклад, рух кадрів, баланс робочого часу, пропозиція робочої сили на ринку праці та інші). При виборі методу планування чисельності персоналу велика увага звертається на категорії працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз динаміки складу та структури персоналу ТОВ «СЕНСІ»

 

Трудові ресурси для будь-якого підприємства відіграють важливу роль, саме тому, підприємство повинно постійно слідкувати за їхніми змінами, тобто проводити постійний аналіз трудових ресурсів на підприємстві. Першим і найголовнішим етапом цього аналізу є аналіз динаміки складу та структури підприємства. При цьому розраховуються такі показники, як абсолютне відхилення, темп приросту (або темп росту), питома вага.

Важливим при аналізі  динаміки персоналу підприємства є  порівняння її з динамікою результативних показників,  їх використання (зокрема, з вартісними та натуральними показниками обсягів виробництва). При цьому темпи зростання чисельності персоналу повинні бути менші за темпи зростання цих показників, оскільки це є передумовою покращення ефективності використання трудових ресурсів підприємства [12, ст. 135].

Аналізувати динаміку трудових ресурсів можна виходячи з їх стану  на окрему дату або виходячи з середніх величин за відповідні періоди. З  точки зору зіставлення розрахованих показників динаміки персоналу із показниками динаміки результативних показників його використання другий варіант аналізу є більш доцільнішим.

Тепер проаналізуємо  динаміку складу та структури персоналу ТОВ «СЕНСІ». Для того, щоб почати аналіз необхідно мати дані про персонал ТОВ «СЕНСІ», які містяться в штатному розкладі (дод. Б). Тепер, ми будуємо таблицю, на основі цих даних (табл. 4).

 

 

 

 

 

 

Показники	2010		2011		Відхилення у складі персоналу		Відхилення у структурі  персоналу, %
	осіб	структура, %	осіб	структура, %	абсолютне, осіб	темп приросту, %
Усього персоналу, осіб	222	100	192	100	-30	-14	0
із них:	-	-	-	-	-	-	-
керівники	87	39	73	38	-14	-16	-1
спеціалісти	59	27	47	25	-12	-20	-2
робітники	15	7	12	6	-3	-20	-1
службовці	48	22	45	23	-3	-6	1
Непромисловий персонал (неосновної діяльності)	13	5	15	8	2	15	3