Суть інформації та її роль в сучасній економіці

 

Висновки

 

Таким чином, за результатами проведеного  дослідження можемо зробити такі висновки.

Нині людство наблизилося до створення глобальної інформаційної  цивілізації, у якій інформація набуває  значення найважливішого ресурсу. У  цих умовах державний імідж як інформаційне явище суттєво підвищує свій статус та стає вирішальним чинником впливу на економічний, соціальний та політичний успіх тієї чи іншої країни.

Таким чином, правильно побудована стратегія інформаційної політики держави може значно допомогти будь-якій країні досягти відповідного результату з найменшими втратами та у найкоротший  термін.

Інтереси суспільства  і кожної особи захищаються через  встановлені законом межі прав людини і визначаються перш за все необхідністю поваги таких саме прав і свобод інших людей та необхідністю нормального функціонування суспільства і держави. Усе це, безумовно стосується і інформаційних прав людини.

Сучасні науковці виокремлюють так звану «свободу інформації», яка умовно окреслює  цілу групу  прав і свобод:

— свобода слова або  свобода вираження поглядів;

— свобода преси й  інших засобів масової інформації;

• права на отримання інформації, яка має  суспільне значення.

Нормативно-правові засоби реалізації інформаційної політики визначаються законодавчими актами держави, які  регламентують правила використання, обробки та передачі інформації обмеженого доступу та встановлюють ступінь відповідальності за порушення цих правил.

У  Законі  України « Про  Основні  засади  розвитку інформаційного  суспільства  в  Україні  на 2007-2015 роки»  зазначено,  що « впровадження Основних  засад  розвитку  інформаційного  суспільства  в  Україні  на 2007-2015 роки  дасть можливість  забезпечити  позитивні  зміни  в  життєдіяльності  суспільства  і  людини,  а  саме: збільшити рівень захисту прав і свобод людини та її добробуту, активізувати участь громадян в управлінні  державою, сприяти розвитку  демократії;  підвищити конкурентоспроможність України, ефективність державного управління, продуктивність праці у всіх сферах економіки, рівень інформаційної безпеки людини,  суспільства, держави,  ступінь розвитку інформаційно-телекомунікаційної  інфраструктури,  зокрема  українського  сегмента  Інтернету;  забезпечити перехід економіки до моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшити частку наукоємної продукції, сприяти якості та доступності послуг освіти, науки, культури, охорони здоров’я за рахунок впровадження ІКТ; розширити можливості людини отримувати доступ до національних  та  світових  інформаційних  електронних  ресурсів;  створити  нові  робочі  місця, поліпшити  умови  роботи  і  життя  людини;  поглибити запровадження нормативно-правових засад інформаційного суспільства» [5].

У  рамках  Національної  програми  інформатизації  передбачено  широкий  спектр  проектів, спрямованих на інформатизацію органів законодавчої, судової, виконавчої влади, а також  у ній передбачені  проекти  загальнодержавного  значення.  Це  створення  системи  інформаційних ресурсів з найрізноманітніших напрямів – цифрові карти, земельний кадастр, реєстр населення, найрізноманітніші  реєстри,  зокрема  й  реєстр  науково-технічної  інформації,  стандарти  з інформаційних технологій та багато іншого. Виконання програми в повному обсязі є однією з найважливіших складових побудови інформаційного суспільства. 

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України
2. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року
3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року в редакції Закону  вiд 13 січня 2011 року
4. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року
5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року
6. Закон України «Про інформаційні агенства» від 28 лютого 1993 року
7. Закон  України «Про  Основні  засади розвитку інформаційного      суспільства в  Україні на 2007-2015 роки».
8. Баженов  В.А.,  Венгерський  П.С.  та  ін.  Інформатика.  Комп’ютерна  техніка.  Комп’ютерні  технології: Підручник. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008. – 640 с.
9. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність. Підручник. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2008. – 431 с.
10. Винер Н.. Творец и робот. М.: Прогресс, 1966. – 90 с.
11. Гордон Драйден Революція в навчанні / Гордон Драйден, Джаннетт Вос. – Львів: Літопис, 2005. – 541 с. 
12. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 560 с. [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: library.if.ua/books/97.html
13. Завізєна Н.С. Сутність, генезис та еволюція поняття «інформація»" //  Збірник наукових праць ЧДТУ. Економічні науки. Випуск 22 – 2009 – С. 202 – 205

 

14. Інформаційні системи і технології в економіці / Під ред. В.С.Пономаренка. – К.: ВЦ Академія, 2002. – 544 с.
15. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. – Новосибирск: Из-во Новосибирск. Ун-та, 1991. – 200 с.
16. Литвинович В.Ч. Социальная информация и проблема ее надежности. – Минск, 1981. – Ч. 1. – 108 с.
17. Моніторинг  стандартів  освіти / за  ред.  Альберта  Тайджнмана  і Т.  Невіла  Послтвейта. – Львів:  Літопис, 2003. – 328 с. 
18. Постульга В.Є. Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України // Правове регулювання економіки: 36. наук, праць. — Вип. 4. - К., 2003. - С. 184-191;
19. Прокоф'єва Д.М. Проблеми та перспективи правового забезпечення інформації з обмеженим доступом / Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні - К., 2000. - С. 27-31;
20. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку. Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004 - 295 с.
21. Соскін О. Важлива складова національної безпеки: проблеми захисту науково-технічної інформації // Вісник НАН України. — 2002. — №12;
22. Социально-экономические проблемы информационного общества: Моногр. / В.М. Геец, В.Г. Кремень, В.П. Семиноженко, Л.Г. Мельник, А.А. Чухно; Ред.: Мельник. — Сумы: Университет. кн., 2005. — 430 с. — (Информац. о-во). — ISBN 966-680-175-2. — рус
23. Фридмен М., Хайек Ф. О свободе. – М.: Три квадрата, – Челябинск: Социум, 2003. – 192 с.
24. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным Явлениям. – М.: Мир, 1991. – 240 с.
25. Черняк О.І., Ставицький A.В., Чорноус Г.О. Системи обробки економічної інформації: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 447 с.

 

 

26. Чирун Л.Б. Проблеми побудови інформаційного простору в сучасному суспільстві // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Computer_technology/2010_121/121-23.pdf
27. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. – М.: ИЛ, 1963. – 450 с.
28. Як  розбудувати  інформаційне  суспільство  в  Україні / Юрій  Ратушин [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=94933408&cat_id=2251559.
29. Якість інформації як чинник довіри / В.О. Корнівська // Екон. теорія. — 2009. — N 4. — С. 16-23. — укp.
30. [Електронний ресурс]: http://www.arcticstartup.com/2010/03/30/sweden-tops-the-global-information-technology-report/.
31. Nicholson W. Microeconomic Theory: Basic Principles and Extensions Fort

Worth. – 1995 – h. 286

32. Stiglitz, Joseph E., 2000. "The Contributions of the Economics of Information to Twentieth Century Economics," Quarterly Journal of Economics, 115(4) , pp. 1441-1478.