Розміщення фінансових ресурсів в активах підприємства

Овчарова О.С.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського

Розміщення фінансових ресурсів в активах підприємства

Всі фінансові ресурси знаходять своє розміщення в активах, останні мають свої джерела покриття в пасиві. Ефективність використання фінансових ресурсів залежить від оптимальної структури активів, яка б забезпечувала прибутковість та рентабельність роботи підприємства та реалізацію його інших цілей. Зіставлення взаємопов'язаних статей активу, в яких відображено структуру розміщення фінансових ресурсів, і статей пасиву, в яких відображено джерела формування даних ресурсів, наведено в табл. 1.1.[1]

Таблиця 1.1

Взаємозв'язок фінансових ресурсів підприємства з джерелами їх формування

Під необоротними активами підприємства розуміють сукупність усього майна, яке належить даному суб'єкту господарювання, у тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти. До необоротних активів належать:

Нематеріальні активи - це вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав.

Незавершене будівництво - це вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу включно), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Основні засоби - це вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, а також інших засобів строком служби більше одного року та вартістю не менше 500 гривень. Життєвий цикл основних засобів складається з таких етапів: надходження, участь у виробничому процесі, пересування в межах підприємства, ремонт, здавання в оренду, інвентаризація та вибуття.

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути реалізовані у будь-який момент. До цієї категорії відносяться фінансові інвестиції, які обліковуються методом участі в капіталі.

Довгострокова дебіторська заборгованість - це заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Відстрочені податкові активи - це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок виникнення різниці між обліковою і податковою базою.

Інші необоротні активи - суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище необоротних активів, крім гудволу і гудволу негативного, що виникають при придбанні.[2]

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До оборотних активів відносять:

Виробничі запаси - це вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі - це вартість дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

Незавершене виробництво - це витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.[3]

До незавершеного виробництва також відноситься продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником.

Готова продукція - це запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам.

Товари - це вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

Векселі одержані - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - це заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - це дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами - це сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів - це сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків - це заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.[2]

Інша поточна дебіторська заборгованість - це заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Зокрема це заборгованість працівників підприємства за іншими операціями, наприклад за товари, придбані в кредит, або отриманими від підприємства позиками.[2]

Список використаних джерел

1. П(С)БО 2 «Баланс»
2. «Український бухгалтерський тижневик» http://dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/38/38pr17.html
3. «Фінансовий менеджмент» Електронний підручник http://www.vuzlib.net/fm_P/_index.htm