Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 09:21, курсовая работа
Мета досліджень дипломного проекту - вивчення закономірностей та принципів фінансового механізму діяльності підприємств та розробка плану організаційно-технічного розвитку підприємства.
Задачами дипломної роботи згідно завдання були наступні:
В 1 розділі необхідно:
розкрити поняття підприємства та визначити його характерні ознаки;
дати загальну характеристику функціонування досліджуваного підприємства Токмацький консервний завод ТОВ « Гора – Україна»;
ідентифікувати компетенції підприємства; визначити стратегічний простір підприємства;
У 2 розділі необхідно:
оцінити можливі види діяльності підприємства Токмацький консервний завод ТОВ « Гора – Україна»;
обґрунтувати вибір вектору розвитку підприємства;
спрогнозувати перспективи розвитку підприємства ;
ВСТУП ……………………………………………………………………………
3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ, ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА ТА СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА………………………...
7
1.1 Поняття виробничого процесу та основні принципи його організації…………………………………………………………………………
7
1.2 Характеристика виробничого циклу………………………………………..
11
1.3 Планування організаційно – технічного розвитку підприємства…………
17
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАНУ РОЗВИТКУ, ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ТОВ « ТОКМАЦЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ГОРА – Україна»»………………………………………………………………………….
25
2.1 Загальна характеристика ТОВ « Токмацький консервний завод « Гора – Україна»»…………………………………….……………………………………
25
2.2 Аналіз виробництва і реалізації продукції, та аналіз основних засобів ТОВ « Токмацький консервний завод « Гора – Україна»»…...……………….
34
2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ « Токмацький консервний завод « Гора – Україна»»…………………………………………..
42
2.4 План удосконалення організації виробництва консервної продукції…………………………………………………………………………..
52
ВИСНОВКИ………………………………………………………..……………..
59
Список використаних джерел…………………………………………………...
63
У другому випадку, коли встановлені норми виробітку і розцінки не змінюються, величина витрат на заробітну плату робітників у собівартості одиниці продукції не зменшується. Але з ростом продуктивності праці збільшується обсяг виробництва, що призводить до економії по інших статтях витрат, зокрема скорочуються витрати по обслуговуванню виробництва. Відбувається це тому, що в цехових витратах значна частина витрат (а в загальнозаводських майже повністю) - умовно-постійні витрати (амортизація устаткування, зміст будинків, зміст цехового і загальнозаводського апарата й інші витрати), які не залежать від ступеня виконання плану виробництва. Це означає, що їх загальна сума не змінюється або майже не змінюється в залежності від виконання плану виробництва.
Звідси випливає, що, чим більше випуск продукції, тим менше частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.
З ростом обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості продукції, що випускається. Таким чином, чим більше обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваної підприємством прибутку.
Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємстві, режиму економії, виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції та скороченні росходів з обслуговування виробництва.
Матеріальні витрати, як відомо, в більшості галузей промисловості займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект. [32]
Нашими рекомендаціями щодо плану подальшого розвитку ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора – Україна»», є:
«Сашет – пакет» має такий вигляд:
[10]
Рис. 2.5 «Сашет – пакет»
Що нам це дасть:
- По-перше, ціна СКО - банки складає 1грн.40коп., Ціна Твіст - off банки становить 1грн. 50 коп., А «сашет – пакети» і «дой – паки» коштують 1 грн. це якщо їх купувати, а при своєму виробництві, вони будуть коштувати ще дешевше. Що дає можливість підприємству знизити собівартість продукції.
- По - друге, перейшовши на обладнання розливу в «дой-паки» і «сашет – пакети", підприємство збільшить свою продуктивність з 2000 банок до 3000-4000 тис. пакетів на годину. Що знову ж таки дасть поштовх зниження собівартості продукції за зміну в середньому на 12 тис. грн і збільшення прибутку майже в 1,5 рази.
- По - третє, знизяться витрати на обслуговування автоклав (стерилізаційних апаратів), вони взагалі можуть не знадобитися.
Замінити їх можна скляними трубами на які буде подаватися температура в 120 градусів, по яких буде проходити рідка продукція, тим самим стерилізуючи. Скляні труби потрібні для того, щоб продукція не пригорала.
Можна привести, ще ряд інших позитивних сторін заміни старого обладнання на нове.
А всі зекономлені з часом кошти, можна пустити на розробку програм для ще більш поліпшеного і економічного розвитку підприємства.
ВИСНОВКИ
Планування кожного промислового виробництва має свою специфіку. Разом з тим усім їм притаманне те, що в них однакові основні етапи планування роботи: обґрунтування виробничої програми (обсягів виробництва, асортименту виробів, матеріально-технічного постачання), планування витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції, планування реалізації продукції та її рентабельності.
У річних планах консервних підприємств показують тільки зведені дані щодо продукції промислових виробництв у натуральному чи вартісному обчисленні, її товарну частку, собівартість, виручку від реалізації, прибуток і рентабельність. Ці дані беруть з попередньо розроблених планів промислових підрозділів. Основну ж роботу з планування діяльності промислових виробництв виконують під час складання планів (госпрозрахункових завдань). Але якщо в процесі розробки таких планів у рослинництві (рільнича чи овочівнича бригада) і тваринництві (молочна чи свиноферма), як правило, користуються стандартними формами, що рекомендовані Мінагрополітики України, то через велику різноманітність промислових виробництв кожне господарство під час їх планування самостійно розробляє набір форм. Для цього доцільно застосовувати досвід великих промислових підприємств аналогічної спеціалізації.
Виробнича програма — це провідний розділ плану промислового підрозділу; він є базою для розробки всіх його наступних розділів — матеріально-технічного постачання, плану з праці й заробітної плати, собівартості продукції, плану реалізації продукції і прибутку. У виробничій програмі обсяги виробництва визначають як у натуральному, так і в грошовому виразі. До валової продукції промислових виробництв включають усю намічену до випуску продукцію, одержану як зі своєї, так і з придбаної сировини, незалежно від того, призначена вона для реалізації на сторону чи для використання в господарстві. Оцінюють її в поточних цінах. У перспективних планах показники виробничої програми розраховують тільки на рік, а в поточних — і в квартальному розрізі.
Плануючи обсяги виробництва промислової продукції, перш за все враховують виробничу потужність цеху, під якою розуміють його здатність до максимального випуску продукції або переробки максимальної кількості сировини за певний період часу. Виробнича програма, що характеризує обсяг виробництва з окремих видів продукції, виражає ступінь використання виробничих потужностей підприємства. Крім цього фактора, обсяг виробничої програми залежить від забезпечення підприємства сировиною і матеріалами та можливостей реалізації готової продукції.
Розробка плану відіграє важливу роль в успішній діяльності підприємства. Теоретичне дослідження проблем прогнозування та розробки виробничої програми базується на інформації про потреби в продукції підприємства, платоспроможному попиті юридичних і фізичних осіб.
Перш ніж приступити до розробки плану виробництва, проводиться аналіз виконання виробничої програми за попередній період. Це необхідно для визначення вихідного рівня виробництва й виявлення резервів. Керівництво підприємства повинне прагнути одержати вичерпну інформацію про обсяги продажів, забезпечених платоспроможним попитом споживачів її товарів і послуг.
Основними завданнями виконання плану є:
1. перевірка виконання
плану випуску й реалізації
продукції по всім трудовим, натуральним,
умовно-натуральним, вартісним
2. вивчення причин, які позитивно або негативно вплинули на виконання планових показників;
3. виявлення резервів подальшого росту й підвищення ефективності виробництва;
4. розробка заходів
щодо використання резервів, а
також збільшення обсягу
Перш, ніж планувати обсяги виробництва, формувати виробничу потужність, потрібно визначитися, яку продукцію, у якому обсязі, де, коли й за якими цінами воно буде реалізовувати. З цією метою вивчаються попит на продукцію, ринки її збуту, їхня ємність, реальні й потенційні конкуренти, потенційні покупці, з'ясовується доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфікації. Інакше кажучи, діяльність будь-якого підприємства починається з маркетингового аналізу.
На цьому етапі планування
варто враховувати ступінь
Виходячи з проаналізованих даних, ми бачимо, що в зв’язку з тим, що в сучасних умовах трансформації економіки України зруйновано механізм планування діяльності її галузей, але не сформовано стратегію її розвитку, різко знизилось виробництво і споживання харчових продуктів, в тому числі плодоовочевих консервів. За останні 10 років воно зменшилось в 2,7 рази, на 40,7 % виросла частка морально і фізично зношеного обладнання галузі, продуктивність праці знизилась в 2,3 рази, знизилась ефективність роботи всіх плодоовочевих консервних підприємств, більшість з яких стали збитковими. Важливі для країни галузі – плодоовочева консервна промисловість і сільське господарство – в технічному, технологічному і організаційному плані виявились зруйнованими, і стратегію їх розвитку до теперішнього часу чітко не визначено.
Можна сказати, що стратегія відродження консервної промисловості визначена поглибленням інтеграції виробників сільськогосподарської сировини і його переробників. З цією метою запропоноване створення нових організаційних структур – аграрно-промислових підприємств, в яких об'єднано процеси виробництва сировини, транспортування, зберігання, переробки і реалізації продукції.
Продукція ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора - Україна» пов'язана з багатьма змішаними галузями, покликаними обслуговувати населення, як в області, так і в інших регіонах нашої країни. До кінця 2011 року підприємство планує розширити асортимент, як за структурою, так і за призначенням.
Оцінка результатів виробничої, комерційної, господарської діяльності показала, що у звітних роках відбулося конкретне поліпшення фінансового стану на ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора - Україна»».
Причинами ефективної роботи є: підвищення росту виробництва через високого достатку засобів, для фінансування поточної діяльності. У зв'язку з цим підприємство не зазнавало труднощі із забезпеченням сировини, що спричинило за собою підвищення обсягів виробництва та реалізації, низьку кредитну заборгованість. У ситуації високого достатку оборотних коштів, підприємство не потребувало збільшення кредитної підтримки банків.
Зростання підприємства повністю залежить від його здатності випускати конкурентоспроможну продукцію, максимально задовольняє потребу клієнтів і адаптуватися до постійних зміною виробничого середовища необхідно виконати наступні завдання:
- Постійне вдосконалення продукції та бізнес-процесів за рахунок впровадження нових технологій виробництва та управління, технічного переозброєння, застосування нових видів сировини і матеріалів;
- Оптимізацію витрат та пошук резервів по зниженню витрат з метою підвищення ефективності виробництва і продажів;
модернізацію обладнання та вдосконалення існуючих технологій і процесів виробництва;
- Збільшити рентабельність продукції, що випускається до 10%.
Для того, щоб підприємство і далі працювало беззбитково, необхідно досягти:
- Високої якості продукції;
- Оптимізації витрат;
- Наявність
- Наявність нової продукції, що задовольняє вимогам ринку.
Список використаних джерел
Информация о работе Разработка плана организационно-технического развития предприятия