Разработка плана организационно-технического развития предприятия

 

Таблиця 2.2

Склад та структура трудових ресурсів на ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора – Україна»»

Категорії працівників	Чисельний склад, люд.			Структура, %
	2009	2010	2011	2009	2010	2011
Робітники:	215	215	215	100	100	100
– постійні	191	191	191	88,8	88,8	88,8
– інші	2	1	1	2	1	1
– тимчасові та сезонні	18	20	20	8,4	9,3	9,3
– службовці	3	3	3	1,4	1,4	1,4
– робочі підсобних та промислових підприємств	1		-	0,5	-	-
– робочі невиробничої сфери	-	-	-	-	-	-
– робочі торгівлі та громадського харчування	-	-	-	-	-	-

Джерело: розроблено автором за даними ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора – Україні»»

З даних таблиці видно, що на підприємстві є практично всі категорії працівників, необхідних для виробництва продукції. Однак, найбільшу питому вагу займають постійні робочі, їх чисельність протягом 3-х років не змінилася. По інших категоріях працівників, значних змін не спостерігається.

В загальному підсумку чисельність робітників в 2011 році порівняно з 2009 роком не змінилася. Це пов'язано з тим, що в останні роки підприємство стало замінювати давно застаріле обладнання більш прогресивним, яке дозволяє скоротити втрати робочого часу, а так само його модернізації з тією ж метою. Тому був знайдений оптимальний варіант чисельності трудових ресурсів, яка забезпечує повну ефективність використання робочої сили та інших факторів виробництва з метою отримання кращих економічних результатів в усіх відділеннях виробництва.

Спеціалізація означає вид, різновид - це форма суспільного поділу праці, що виражається переважно в поділі тієї чи іншої галузі або ж зосередження ресурсів на виробництві певного виду продукції.

Переробні підприємства за рівнем спеціалізації поділяють на:

1) Вузькоспеціалізовані підприємства;

2) Спеціалізовані підприємства;

3) Підприємства з несклавшоюся спеціалізацією.

Завод ТОВ «Токмацький консервний завод Гора - України» має середній рівень спеціалізації.[17]

ТОВ «Токмацький консервний завод Гора - Україні» є не найбільшим підприємством у місті Токмак, яке з кожним роком нарощує свої виробничі потужності. Підприємство спеціалізується на випуску плодовоовочевої консервної продукції, виготовленні варення, джемів, повидла, соків і т.д.

Основною сировиною, що використовується при виробництві консервів, є овочі і фрукти. Основний обсяг овочів і фруктів поставляється сільськогосподарськими підприємствами Херсонської та інших областей.

Поставки сировини здійснюються за договором поставки, в якому зазначаються: місце укладання договору (місто), дата (число, місяць, рік), покупець (повна назва організації).

Предмет договору: постачальник зобов'язується поставити протягом року, а покупець - прийняти і оплатити сировину.

Якість продукції: якість продукції, що поставляється повинно відповідати вимогам ГОСТу, підтверджуватися сертифікатами відповідності та якісними посвідченнями.

Приймання продукції проводиться відповідно до «Інструкції з приймання продукції за кількістю і якістю». У разі виявлення недостачі або неякісної продукції покупець зобов'язаний викликати представників постачальника для приймання продукції (протягом 24 годин).

Після отримання, сировину відвантажують на зберігання або відразу запускають у виробництво. Начальники цехів щодня роблять запит в відділ постачання на поставку сировини в цех, заповнюється накладна відповідного зразка і лише після цього сировину можна пускати у виробництво. Заявка на сировину може робитися на тижневий термін або щодня, залежно від того, який вид консервів планується випускати і в який термін ці консерви будуть випускатися. В кінці зміни майстер знімає залишки сировини, яка не пішла на виробництво продукції і враховує ці залишки при наступному виробництві.[3]

 

 

2.2 Аналіз виробництва і реалізації продукції та аналіз основних засобів ТОВ « Токмацький консервний завод « Гора – Україна»»

 

Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показни-ками. В умовах обмежених виробничих потужностей і при необмеженому попиті провідна роль належить виробництву. Саме воно регламентує обсяг збуту продукції. Але з насиченням ринку і посиленням конкуренції не вироб-ництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є осно-вою розробки виробничої програми. Тому підприємство повинно виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які зможе реалізувати. Від того, як прода-ється продукція, який на неї попит, залежать і масштаби виробництва. Тому кожному підприємству перед тим, як планувати обсяг виробництва, форму-вати свої виробничі потужності, необхідно вивчити попит на продукцію, ри-нки її збуту, їх місткість, реальних і потенційних конкурентів, споживачів, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною, доступність до необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфіка-ції і т.п.[25]

В останні роки велику частку в  поточних активах підприємства займає готова продукція. Це пов’язано з ростом конкуренції, втратою ринків збуту, низькою купівельною спроможністю суб’єктів господарювання і населення, високою собівартістю продукції, неритмічністю виробництва і відвантаження продукції. Ріст залишків готової продукції на складі веде до тривалого замо-рожування оборотного капіталу, відсутності грошової маси, потреби в креди-тах і виплати процентів за них, росту кредиторської заборгованості постача-льникам, бюджету, робітникам по оплаті праці і т.п. Сьогодні це одна із при-чин спаду виробництва, зниження його ефективності, низької платоспромож-ності підприємств і їх банкрутства. Таким чином, реалізація безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства, на формування його фінансових результатів. Крім того, реалізацією завершується кругообіг засобів підприєм-ства. Кошти, що надійшли від продажу продукції, використовуються ним для придбання сировини і матеріалів, виплати заробітної плати і здійснення ін-ших витрат. Тому в сучасних умовах надзвичайно важливим є налагодження ефективної системи аналізу реалізаційних процесів на підприємстві.

 Метою аналізу виробництва  і реалізації продукції є обґрунтування  управлінських рішень, спрямованих  на збільшення обсягів продажу,  зміц-нення конкурентних позицій  підприємства на ринку, розширення  його частки і, як результат – ріст фінансових результатів [4].

Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція.

Валова продукція - це вартість всієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в порівнянних і діючих цінах. Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.

Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці). Може виражатися в порівнянних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції, наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах - кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їх трудомісткості і т.д. [23].

Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, з розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Динаміка виробництва і реалізації продукції у зіставних цінах.

Рік	Обсяг виробництва продукції, тис. грн	Темпи зростання, %		Обсяг реалізації, тис. грн	Темпи зростання, %
		Базисні	Ланцюгові		Базисні	Ланцюгові
2009	5200	100,0	100,0	5100	100,0	100,0
2010	5900	113,5	113,5	5950	116,7	116,7
2011	6300	121,2	106,8	6150	120,6	103,4

Джерело: Річні звіти про фінансові результати ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора – Україні»»

Із таблиці видно, що за три роки обсяг виробництва зріс на 21, 2 %, а  обсяг реалізації – на 6,8%. Обсяг виробництва майже дорівнює обсягу реалізації продукції, що свідчить про те, що на підприємстві досить гарно працює збутова політика, яка не дає нагромадження залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і продукції, яку не оплатили покупці.

Середньорічні темпи зростання (приросту) випуску і реалізації продукції  можна розрахувати за середньогеометричною або середньоарифметичною зваженою.

Обчислимо його за середньогеометричною:

 

₸вп =

                                                  (2.1),

 

де:

₸вп – Темп зростання обсягу випуску продукції;

n – Кількість років;

Т1 – ланцюговий темп зростання випуску продукції першого року;

Т2 – ланцюговий темп зростання випуску продукції другого року;

Т3 – ланцюговий темп зростання випуску продукції третього року. [19]

 

₸вп = = = 1,1 = 110 %

 

₸пр = ₸вп – 100       (  2.2),

 

де:

₸пр – Темп приросту.

 

₸пр = 110 – 100 = 10 %

 

₸рп =           (2.3),

де:

 ₸рп  – Темп зростання  обсягу реалізованої продукції;

 n – Кількість років;

Т1 – ланцюговий темп зростання реалізованої продукції першого року;

Т2 – ланцюговий темп зростання реалізованої продукції другого року;

Т3 – ланцюговий темп зростання реалізованої продукції третього року.

 

₸рп = = = 1,09 = 109 %

 

₸пр = 109 – 100 = 9 %

 

З отриманих даних ми бачимо, що темпи приросту випуску продукції  становлять 10 %, а темпи приросту реалізації продукції дорівнюють 9 %. [22]

Для більшої наочності динаміку виробництва і реалізації продукції зобразимо графічно у тис. грн:

Рис. 2.2 Динаміка виробництва і реалізації продукції за період з 2009 по 2011 рік

Джерело: розроблено автором за даними річних звітів про фінансові результати ТОВ «Токмацький консервний завод «Гора – Україні»»

Наведені дані показують, що за звітній рік ситуація на підприємстві «Гора - Україна» залишається стабільною та підприємство продовжує розширювати свою діяльність. Що є позитивним явищем для успіху фірми.

Аналіз основних засобів  зазвичай починається з вивчення їх наявності, їхньої динаміки та структури.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби — це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання).

Основні засоби підприємства включають основні виробничі  засоби й невиробничі основні  засоби.

Не належать до основних засобів:

1. предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
2. предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
3. cпеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
4. спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
5. формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.[18]