Перехресна еластичність попиту за ціною. Товари-субститути і товари-комплементи

1. Перехресна еластичність попиту за ціною. Товари-субститути і товари-комплементи.

 

Ринковий  попит — це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит — це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів (мал. 1).

Мал. 1. Фактори ринкового  попиту

Функція попиту — це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.

Функція попиту може бути задана рівнянням:

QD=f(P),

де QD — обсяг попиту, одиниць товару; Р — ціна товару.

Стійка залежність між  попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон  попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто  на пересування точки по незмінній  кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають  на попит, належать до нецінових. Їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

 

Мал.2. Модель встановлення  рівноважної ціни

 

 

 

 

 

 

 

 

Точка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції — це точка  їх рівноваги (С) (мал. 2).

Q — обсяг попиту  та пропозиції;

Р — ціна;

С — точка рівноваги;

Хс — рівноважний  обсяг попиту та пропозиції;

Рс — рівноважна ціна;

Х1 Х2 — обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок;

Рн, Рд — ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок.

У точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг  попиту буде дорівнювати обсягу пропозиції (Хс). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Рс), яка  і покупців, і продавців однаково задовольняє.

Рівноважна  ціна (Рс) — ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Рівноважна ціна та рівноважний  обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники  можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати. В умовах рівноваги економічний суб'єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) практично не має стимулів до зміна своєї економічної поведінки. Але як тільки відбудуться зміни у співвідношенні факторів, що впливають на рівновагу, знову почнуть діяти економічні стимули. Рівність попиту і пропозиції — теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці.

Еластичність  попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Перехресна еластичність попиту - це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні супутнього товару В. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними:

Ed = (ΔQ/Q):(ΔP/P),

де ΔХ і ΔР — це приріст (зміни), відповідно, попиту і ціни (вони завжди з різним знаком).

Наявність товарів-субститутів  і товарів-комплементі в формує відповідну реакцію (чутливість) споживачів стосовно обсягу попиту на споріднені товари. Якщо ціна змінюється на один із товарів пари, то це потребує дослідження перехресної еластичності попиту.

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: Ем в > 0.

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А знаходиться в оберненій залежності від зміни ціни на товар В:

Для незалежних товарів (які не є спорідненими) коефіцієнт перехресної еластичності має нульове  значення, тобто ЕОА/в = 0. Це означає, що, наприклад, зміна ціни на пральний порошок не впливає на обсяг попиту на взуття.

Еластичність  попиту — завжди від'ємна величина, тому що крива попиту має від'ємний нахил. Але для практичного застосування часто беруть еластичність модуля: Ed. Якщо:

0 < |Ed|< 1 — попит  нееластичний;

|Ed|= 1 — попит з одиничною  еластичністю;

1< |Ed| < ∞ — попит  еластичний.

Еластичність  попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:

- наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв);

- часу пристосування  до зміни цін У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;

- частки споживацького  бюджету, що витрачається на  продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.

Таблиця 1

Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід продавця

Еластичність попиту за ціною	Ознака еластичності	Зміна виручки
		при зниженні ціни	при підвищенні ціни
Еластичний З одиничною еластичністю Нееластичний	|Ed| > 1 |Ed| = 1 |Ed|<l	Збільшується Не змінюється Зменшується	Зменшується Не змінюється Збільшується

 

Еластичність   попиту  за  доходом  розраховується  як співвідношення відносної зміни попиту та відносної  зміни доходу споживача (І).

Еі = (ΔQ/Q) : (ΔІ/І)

Еластичність попиту за доходами може приймати різні значення: Еі > 0 — для нормальних товарів; Еі > 1 — для предметів розкоші; Еі < 0 — для неякісних товарів. У випадку нульової еластичності попиту за доходами споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача (сіль).

Ціни на інші суміжні  товари (PY) також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності попиту, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів X залежно від одновідсоткової зміни ціни будь-якого товару Y:

Ес = (ΔQ/Q) : (ΔPy/Py).

Якщо коефіцієнт перехресної  еластичності має додатне значення, то із підвищенням ціни на товар Y зростає  попит на товар X. Відповідна залежність характерна для товарів-субститутів. Взаємозамінність різних сортів ковбаси  достатньо висока, тому навіть невелике збільшення цін на один із них призведе до різкого підвищення попиту на інший.

Товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціни м’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч.

Наявність і доступність товарів-субститутів. Чим більша кількість товарів-субститутів доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки.

Для комплементарних товарів характерне від'ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту (залежність між цінами на бензин та попитом на автомобілі, цінами на електроенергію та попитом на електричні плити, електрообігрівачі).

Товари-комплементи  або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.

 

Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових значень  для благ, які зовсім не пов'язані  між собою.

2. Олігополія: основні риси. Модель  ламаної кривої попиту.

В економічній літературі існують такі типи ринкової структури  з невисоким рівнем конкуренції — олігополія та олігопсонія.

 Олігополія — це структура ринку, на якому панує декілька великих фірм-виробників. Олігопсонія — це структура ринку, на якому панує декілька великих покупців. Коли кажуть "велика трійка", "велика четвірка" чи "велика шістка", то мова йде саме про олігополію.

Олігопольні ринки мають такі основні ознаки:

1. всього декілька фірм постачають весь ринок. Продукт, який вони постачають, може бути як однорідним, або стандартизованим (алюміній, цинк, мідь, сталь, цемент, технічний спирт тощо), так і диференційованим (автомобілі, сигарети, побутові електроприлади, пиво, пральні засоби, килими тощо);

2. фірми в олігопольній галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Продавці завжди зважають на реакцію своїх конкурентів, коли встановлюють ціни, орієнтири для обсягів продажу, величину рекламних витрат тощо. Реакція, якої окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу олігопольних ринках. Чим менша кількість фірм в олігопольній галузі, більше уваги вони приділяють одна одній під час формування цін;

3. окремі фірми в олігопольній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, для деяких фірм є характерними високий ступінь ринкової влади, здатність впливати на ціну товару.

Основні причини концентрації окремих ринків, тобто існування олігополії.

Ефект масштабу. Раніше було з'ясовано, що додатний ефект масштабу виникає тоді, коли довгострокові середні витрати фірми зменшуються відповідно до збільшення випуску продукції, тобто ефективність вимагає, щоб виробничі потужності кожної фірми охоплювали велику частку сукупного ринку. Вигідне розширення до більших розмірів підприємств неминуче буде здійснюватися за рахунок конкурентів.

Реалізація ефекту масштабу деякими  фірмами передбачає, що кількість конкуруючих виробників зменшується внаслідок банкрутств або об'єднань.

Бар'єри для  входження у галузь. Ще однією причиною галузевої концентрації окремих виробництв є наявність перешкод, або бар'єрів для вступу на ринок нових фірм. Цими бар'єрами вважаються будь-які обставини, що перешкоджають новій фірмі вільно конкурувати з компаніями, які існують певний час у галузі.

Ефект злиття. Існування олігопольних галузей можна пояснити також прагненням фірм до об'єднання або до злиття. До цього можуть спонукати різні причини. Однією з них є об'єднання двох або більшої кількості фірм-конкурентів, що дає їм можливість досягти достатнього ефекту масштабу. Другою причиною добровільних чи примусових об'єднань є досягнення фірмами внаслідок злиття здатності контролювати ринок і ціну своєї продукції. Збільшення розміру фірми дає їй перевагу "великого покупця", тобто дає змогу вимагати від постачальників ресурсів нижчих цін на їхню продукцію.

Незалежно від способу виникнення та розвитку олігополії її ознакою є конкуренція серед невеликої кількості фірм.

З’ясуємо, що пояснює, чому ціни на ринках олігополії часто залишаються стабільними, не дивлячись на значні зміни і витратах?

Нехай олігопольна галузь складається лише з трьох фірм - А, В і С. Кожній фірмі належить приблизно третина загального ринку диференційованого продукту і вони не вдаються до змови при встановленні цін. Фактична ринкова ціна продукту фірми А дорівнює Р1, а поточний обсяг продажу - Q1. Постає питання: як виглядатиме крива попиту фірми? Положення і форма кривої попиту олігополіста залежить від того, як конкуренти реагуватимуть на те, що фірма А змінила ціну. Модель ламаної кривої попиту починається з припущення про реакцію олігополістів на зміну цін конкурентів. Припускається, що кожна фірма виходить із того, що коли вона знизить свої ціни, то конкуренти підтримають це зниження, а якщо вона їх підвищить, то жодна з фірм-конкурентів не зробить аналогічного кроку у відповідь.

Рисунок ілюструє, як виглядає ринок для олігополіста, котрий дотримується зазначеного припущення.

 

 

Мал. 3 - Олігополістична "ламана" крива попиту.  Модель ламаної кривої попиту.

Якщо фірма А знизить  ціну нижче Р1, то усі конкуренти також знизять ціни. Продажі у галузі зростуть. У цьому випадку фірма А матиме приблизно ту саму частку ринку і рухатиметься вниз уздовж кривої попиту Q1. Якщо фірма А підвищить свою поточну ціну, а конкуренти наслідують ці зміни, то галузь втратить частину обсягу продажу на користь інших галузей. Однак фірма А не втратить споживачів на користь конкурентів В і С. У разі підвищення ціни фірмою А інші фірми можуть не зреагувати на це, що призведе до втрати фірмою А значної частки ринку, як результат, відрізок кривої попиту над ціною Р1 значно еластичніший, ніж відрізок, розміщений нижче від цієї ціни.