Особливості торгівлі бензином на світовому ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.5  Структура  ціни бензину

 

Високі податки і  збутові витрати не тільки призводять до зростання цін на бензин, але  і не залишають нафтопереробникам  достатніх коштів на інвестиції в розширення виробництва нафтопродуктів. Тим часом без модернізації російської нафтопереробки стабілізація цін неможлива. Якщо американські переробники з 1 тонни нафти одержують 400-500 кілограмів бензину, то російські - тільки 130-140 кілограмів, решта – мазут [8].

Для оцінки середнього рівня  цін у таблиці 1.7 наведені дані по динаміці споживчих цін та індекс цін виробників на бензини основних марок Російської Федерації.

Таблиця 1.7

 

Динаміка споживчих  цін та цін виробників на бензин (на кінець періоду, %)

	Жовтень 2011г. до			Довідково
	вересня 2011г.	Грудня 2010г.	жовтня 2010г.	жовтень 2010г. до			вересень 2011г. до серпня 2011г.
				вересня2010г.	грудня 2009г.	жовтня 2009г.
Індекс споживчих цін
на бензин автомобільний	100,4	104,2	102,0	99,9	110,3	96,2	100,1
в тому числі:
марки А-98 (АІ-80 і т.д.)	100,3	102,6	101,1	100,0	111,7	96,1	100,0
марки А-92 (АІ-93 і т.д.)	100,4	104,9	102,1	99,7	111,8	96,9	100,1
марки А-95 і вище	100,4	104,8	103,0	100,0	105,6	95,4	100,2
Індекс цін виробників
на бензин автомобільний	100,4	120,9	98,5	95,9	162,6	101,9	100,1
в тому числі:
марки А-98 (АІ-80 і т.д.)	100,3	107,6	90,3	97,5	145,1	100,1	100,2
марки А-92 (АІ-93 і т.д.)	100,5	126,4	100,3	94,3	175,8	107,1	100,0
марки А-95 і вище	100,5	117,6	100,6	97,9	155,1	93,5	100,1

 

У жовтні індекс споживчих  цін на бензин автомобільний склав 100,4% (за період з початку року - 104,2%), а індекс цін виробників - 100,4% (120,9%).

У жовтні споживчі ціни на автомобільний бензин були відзначені в 50 суб'єктах Російської Федерації. Самими значними вони були в Республіці Татарстан - на 2,3%. У порівнянні з попереднім місяцем ціни на бензин залишилися без зміни в 23 суб'єктах Російської Федерації. Зниження цін на бензин спостерігалося в 10 суб'єктах Російської Федерації, в тому числі найсуттєвіше (на 4,3%) - в Республіці Інгушетія.

У Москві і Санкт-Петербурзі споживчі ціни на бензин автомобільний  у середньому стали вищими на 0,1% і 0,8% відповідно.

У жовтні ціни виробників на бензин автомобільний у середньому виросли на 0,4%. Подорожчання бензину зафіксовано в 10 суб'єктах Російської Федерації (від 0,5% в Оренбурзькій області до 3,7% в Саратовській області). У 6 суб'єктах Російської Федерації ціни виробників на автомобільний бензин збереглися на рівні вересня і в 4 суб'єктах відзначено його здешевлення (від 9,3% в Краснодарському краї до 1,0 в Республіці Башкортостан) [14].

У жовтні ціни виробників на нафту виросли на 4,4% (за період з початку року - на 1,1%), а тарифи на її перекачування трубопровідним транспортом знизилися на 0,1% (за період з початку року збільшилися - на 18,3%). Таким чином, незважаючи на значні коливання цін на нафту, споживчі ціни за аналізований період зберігали стабільність. Ціни ж виробників сильно виросли за 2010 рік, однак у 2011 їх рівень практично не вагався.

Різниця в споживчих  цінах на бензин автомобільний марки  А-92в суб'єктах Російської Федерації  в жовтні склала 1,8 рази (у жовтні 2010р. - 1,8 рази), в цінах виробників - 1, 4 рази (1,4 рази).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.6 Індекс споживчих цін і цін виробників по РФ на кінець періоду, у% до грудня 2010 року [11]

 

 

На 2011 рік внутрішнє споживання бензину в країні становить близько 61 млн т. на рік, зростання споживання незважаючи на істотне зростання автомобільного парку (18%) становить близько 3,5% на рік. Структура споживання повторює структуру виробництва з меншими частками експортних прямогонного і 80 бензинів: АІ-92 - 62%, АІ-80 - 24%, АІ-95 - 14%.

Причому приріст споживання відзначається перш за все за рахунок високооктанових (АІ-95) бензинів, відбувається поступове заміщення ними низькооктанових.

 

1.3. Характеристика  кон'юнктуротворчих факторів світового  ринку бензину та його найбільш  активних учасників

 

Сучасна міжнародна торгівля неможлива без знання особливостей і тенденцій на ринку потенційних або вже існуючих партнерів. Найменші зміни в розмірах виробництва, запасах, митних тарифах, фрахтуванні, курсах валют, кредитоспроможності торговельній політиці прямо впливають на рентабельність тієї або іншої зовнішньоторговельної операції. Інакше кажучи, на сучасну міжнародну торгівлю впливають різноманітні взаємозалежні чинники, які повинні систематично і комплексно вивчатися. Промислові і торговельні фірми досліджують та опрацьвують великий обсяг інформації, яку отримують як від приватних агентів, так і від державних органів. Існує ряд найважливіших чинників, що вивчаються під час підготовки зовнішньоторговельної операції, серед яких виділяють: політичні відносини з країнами-контрагентами, місткість та кон'юнктуру товарних ринків, торговельні та транспортні умови, умови платежу і кредиту, правові питання, канали та методи збуту, а також інші специфічні вимоги ринку.

У попередніх питаннях ми вже з'ясували, що найбільш активними  учасниками ринку бензину є Сполучені Штати Америки, Росія та країни ЄС. Далі ми вивчемо, які особливості мають ці ринки, проаналізувавши їх за допомогою деяких з приведених вищче чинників.

США.

Завдяки своїй розвинутій інфраструктурі та виробничим потужностям, багатству природних ресурсів, стабільній правовій системі, територіальним та географічним факторам США є одним з найбільш активних учасників світового ринку.

Політичні відносини. Сполучені Штати Америки проводять складну зовнішню політику, основними принципами якої проголошено "будівництво безпечного світу» і «поширення демократії на благо американського народу і міжнародного співтовариства». США відіграють вкрай важливу роль у міжнародних економічних відносинах, мають найрозвиненішу в світі мережу дипломатичних представництв, а також входять в ряд міжнародних організацій, будучи членом-засновником Організації Об'єднаних Націй та Північно-атлантичного альянсу, членом Ради Безпеки ООН. Дипломатія США приймає найактивнішу участь у вирішенні практично всіх міжнародних конфліктів і суперечок.

Правові питання. Для регулювання зовнішньоторговельних відносин у США був прийнятий однаковий торговий кодекс, який за своєю суттю є модельним законом. На його основі в кожному штаті видані свої торгові кодекси. Однаковий торговий кодекс США регулярно доповнюється і уточнюється, що дозволяє враховувати всі поточні зміни у тенденціяї світової торгівлі.

Місткість та кон'юнктура ринку. Торгівля бензином займає значне місце в загальному обсязі міжнародної торгівлі Сполучених Штатів. За споживанням бензину США займає перше місце серед країн світу, але забезпечує себе бензином лише в середньому на 40%, решта покривається за рахунок закупівель бензину за кордоном (табл.1.2). Основними постачальниками є: Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Алжир, Ангола, Катар, Кувейт, Еквадор, Венесуела, Ірак, Іран, Лівія, Нігерія. Крім країн ОПЕК нафта поставляють Канада, Мексика, Норвегія і в меншій мірі деякі інші країни. Російські постачання нафти в США відсутні [4].

Історично склалося так, що попит на бензин у США коливається протягом року. Ці коливання не постійні, але, як правило, роздрібні ціни на бензин ростуть до і під час літа, коли попит зростає, а потім знижуються протягом зими. Наприклад, за умови гарної погоди і в період відпусток підвищення цін досягає майже 10% в порівнянні з рештою роком.

Специфічні  собливості ринку. Також У США було запроваджено особливі вимоги до бензину, які обмежують вміст бензолу (до 0,8% об.), Ароматичних (до 25% об.), Олефінових (до 5% об.) Вуглеводнів. Відмінною особливістю бензинів США є високий вміст в них алкілбензіна і кисневмісних добавок, особливо в реформулірованном паливі.

Також бензини повинні  мати хорошу випаровуваність, що дозволяє отримати однорідну паливноповітряну суміш оптимального складу при будь-яких температурах; мати груповий вуглеводневий склад, що забезпечує стійкий, бездетонаційний процес згоряння на всіх режимах роботи двигуна; не змінювати свого складу і властивостей при тривалому зберіганні і не мати шкідливого впливу на деталі паливної системи, резервуари, гумотехнічні вироби та ін [7].

Виробничі особливості. Протягом багатьох років у США були додаткові переробні потужності. Сьогодні, незважаючи на те, що в нафтову промисловість вкладають мільярди доларів, щоб збільшити переробні потужності, постійне розширення і модернізація стають все важчими в умовах зростання вартості, місцевої опозиції і складних нормативів. Останній НПЗ в США був побудований більше 20 років тому. Маючи безліч потенційних проблем, НПЗ намагаються працювати на повну потужність і робити так багато бензину, як тільки можуть, за умови відповідності нормам безпеки та гарному обслуговуванню.

Злиття, поглинання та створення  спільних підприємств є одними з  механізмів, який компанії США з  виробництва бензину використовують для консолідації з метою роботи на нафтовому ринку.

Транспортні умови. У США, як в одному з найбільших торгових центрів, склалася розвинена транспортна структура з великою мережею магістралей, розвиненими портами та аеропортами, сучасним і високошвидкісним залізничним транспортом, що дозволяє з легкістю транспортувати бензин в будь-який куточок країни найбільш прийнятним в конкретних умовах способом [18].

Але, розглядаючи транспортні  витрати, слід зазначити, що вони  можуть суттєво відрізнятися в залежності від відстані та розміру вантажів. Так, постачання бензину для клієнтів, що знаходяться в значній близькості від нафтопереробних заводів коштує набагато дешевше, ніж на великі відстані. Постачання на ринки з нечисленної клієнтурою та обмеженою інфраструктурою завжди пов'язані з додатковими витратами. Як результат, поставки на віддалені, невеликі ринки, як, наприклад, ринки Африки, часто є найдорожчими.

Канали та методи збуту. В якості методів збуту бензину в даний час широко використовуються оптові торговельні філії. У США на них припадає понад 40% обороту. Збутові контори фірм-продуцентів, спираючись на відповідні бази і склади та здійснюють майже половину опту бензинів. Сьогодні на ринку США більше 45% угод реалізуються торговельними представниками виробників - повіреними, з якими підприємства підписали тривалі угоди про представництво їхніх інтересів.

 

ЄС. Швидке зростання економічної могутності ЄС та його вплив на міжнародне життя зробили його одним з 3-х провідних партнерів, що визначають хід подій у сучасному світі. Оскільки ЄС не володіє власними значними природними ресурсами, його економічне процвітання в більшій мірі залежить від долі світової торгівлі.

Політичні відносини  з країнами. ЄС підтримує дипломатичні зв'язки з 130 державами, бере участь у роботі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також має статус спостерігача в ООН. 

Торговельні та правові особливості. Економічний простір ЄС, хоча й істотно неоднорідний, є по-справжньому загальним завдяки єдиним інфраструктурним системам, вільному переміщенню людей, товарів, послуг і капіталів, єдиній валюті (євро), взаємодії національних економічних політик і наднаціональному управлінню по значній кількості державних функцій.

 Формуванню єдиного правопорядку та права ЄС служить введення в дію на основі Лісабонського договору оновленої редакції Договору про Європейський Союз і Договору про функціонування Європейського Союзу, а також інші нормативні акти. ЄС від свого імені (а не Співтовариств) може укладати міжнародні договори в рамках зовнішньої компетенції та / або коли воно необхідне, щоб забезпечити можливість Союзу реалізувати свою внутрішню компетенцію.

Згідно статті 216 ДФЕС Союз може укладати угоди з одним  або групою третіх держав або міжнародних  організацій, якщо це передбачено установчими договорами або якщо їх закінчення необхідно для досягнення цілей, передбачених установчими договорами. Разом з тим, з боку ЄС зберігають актуальність кількісні обмеження за обсягами та видами товарної продукції, а також введення антидемпінгових та інших обмежувальних заходів, що має враховуватися при укладанні угод [24].

Розробкою типових контрактів, загальних умов угод і керівництва  з їх укладання для найбільш складних видів договорів, в тому числі  на постачання окремих видів нафтопродуктів, зокрема бензину, займається Європейська Економічна Комісія ЄЕК ООН (European Economical Commission of United Nations).

 Транспортні умови. Для успішного функціонування спільного економічного простору ЄС важливе значення має розвиток  єдиної транспортної системи [1].

Слід враховувати, що деякі види транспорту змогли краще  пристосуватися до потреб сучасної економіки. Так, перевезення автотранспортом  у ЄС складають 44% ринку вантажоперевезень, тоді як морським транспортом - 41%, залізничним - 8% і внутрішнім водним транспортом - 4%.

Місткість та кон'юнктура ринку. Загалом, завдяки вливанням нових членів, європейський ринок протягом останніх років досить сильно змінився.  Зміни відбулися і на ринку бензину. Це пов'язано в першу чергу зі структурою автомобільного транспорту, тобто «дизелізації Європи», оскільки більше 60% авто в Європі - це дизель, а також його кращими екологічними і економічними показниками.