Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Основний варіант припускає  відразу ж після відвантаження  чи цінностей надання послуг складання  наступної запису:

Дебет 36 "Розрахунки з  покупцями і замовниками"

Кредит 701 "Доход від  реалізації готової продукції".

У тих випадках, коли моментом реалізації визнається, відповідно до умов договору закупівлі-продажу і/чи обраній обліковій політиці, оплата цінностей, таких парадоксів не виникає.

Зобов'язання покупців і  замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.

Перший варіант заснований на умові договору про перехід  права власності в момент виконання  зобов'язань чи постачальником підрядчиком. У цьому випадку зобов'язання чи покупця замовника виникають  одночасно з виконанням зобов'язань чи постачальника підрядчика і переходом права власності на продукцію, (товари). Виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком за договором є підставою для відображення на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

У бухгалтерському  обліку виторг відбивається при наявності  наступних умов:

- організація має право на одержання виторгу, що випливає з конкретного чи договору підтверджене іншим відповідним чином;

- сума виторгу може бути визначена;

- мається впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації. Впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації, мається у випадку, коли організація одержала в оплату актив або відсутня невизначеність у відношенні одержання активу;

- право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до чи покупця робота прийнята замовником (послуга зроблена);

- витрати, що зроблені чи будуть зроблені в зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.

Для відображення виторгу від реалізації на рахунках бухгалтерського обліку повинні  виконуватися всі умови одночасно. Якщо не виконується хоча б одне з вище перерахованих умов, то кошти й інші активи, отримані організацією в оплату, у бухгалтерському обліку організації визнаються як кредиторська заборгованість, а не як погашення дебіторської заборгованості.

Отже, дебіторська  заборгованість покупця в бухгалтерському  обліку організації буде формуватися одночасно з відображенням інформації про виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг при виконанні всіх зазначених умов шляхом здійснення наступної запису на рахунках бухгалтерського обліку.

Другий варіант  відображення інформації про дебіторську заборгованість заснований на умові договору про перехід права власності в момент оплати продукції, товару, чи настання інших обставин. У цьому випадку виникаючі в покупця зобов'язання по оплаті продукції (товару) не зв'язані з переходом права власності і, отже, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів. У загальноприйнятій в Україні практиці обліку зобов'язань покупця не застосовується в цьому випадку ні балансовий рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", ні забалансовий рахунок. Однак представляється доцільним звістки забалансовий облік дебіторської заборгованості по договорах, умовами яких передбачений перехід права власності в момент оплати чи товару настання інших обставин. По дебету забалансового рахунка "Дебіторська заборгованість покупців" відбивається величина зобов'язань покупця за договором за відвантажену продукцію, товари.

І одночасно по кредиту  рахунка "Дебіторська заборгованість" списується сума дебіторської заборгованості, відбита по балансовому рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

 

2.3 Інвентаризація розрахунків з покупцями та замовниками

 

Інвентаризація розрахунків з покупцями та замовниками полягає у виявленні за відповідними документами її залишків і ретельній перевірці обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. Члени інвентаризаційної комісії встановлюють терміни виникнення дебіторської заборгованості, її реальність, осіб, винних у пропущенні термінів позовної давності, перевіряють вжиті заходи зі стягнення заборгованості.

На рахунках обліку розрахунків  із дебіторами повинні залишатися виключно узгоджені суми, відображення в обліку неврегульованих сум не допускається. Реальність даних бухгалтерського  обліку про стан розрахунків підтверджується актами звірки.

Перед початком інвентаризації підприємство-кредитор усім дебіторам  повинно передати виписки про  їх заборгованість, що пред’являються інвентаризаційній комісії для  підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов’язані протягом десяти днів від дня отримання виписок підтвердити заборгованість або надати свої заперечення.

При інвентаризації стану  розрахунків із працівниками підприємства перевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами із врахуванням  їх цільового призначення; виявляються невиплачені суми заробітної плати, які підлягають депонуванню, а також суми та причини виникнення пере виплат працівникам; обґрунтованість відображеної в бухгалтерському обліку заборгованості за недостачами та крадіжками.

Особливу увагу інвентаризаційна комісія приділяє перевірці дат  виникнення і строків погашення  дебіторської заборгованості, простроченій заборгованості, а також оцінці дебіторської заборгованості.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом. У ньому перераховуються рахунки, за якими проводилась інвентаризація, зазначаються суми непогодженої заборгованості, безнадійних боргів, а також заборгованості, за якою закінчився термін позовної давності. За цими видами заборгованості до акту інвентаризації розрахунків додається довідка, в якій наводяться назви й адреси дебіторів, сума заборгованості, зазначаються причини її виникнення, з якого часу та на підставі яких документів. За сумою дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, в довідці зазначаються особи, які винні в пропущенні цих термінів.

Кожний об’єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об’єктивності.

Специфіка проведення інвентаризації дебіторської заборгованості полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю:

1) прийоми перевірки  окремого документу: формальна  перевірка; арифметична перевірка;  нормативно-правова перевірка;

2) прийоми перевірки  декількох документів, що відображають одну і ту ж або взаємопов’язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль;

3) прийоми перевірки  документів, що відображають рух  однорідних цінностей: контрольне  порівняння; відновлення кількісно-сумового  обліку; хронологічна перевірка.

Специфікою процесу інвентаризації дебіторської заборгованості є необхідність перевірки поряд з суто бухгалтерською інформацією відповідності здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки, але в окремих випадках може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

Для міжнародних договорів  можуть бути встановлені інші правила, які відповідають Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів А\CONF\63\15, яка ратифікована Україною. Відповідно до неї строк позовної давності становить 4 роки.

Дата виникнення заборгованості та початок строку позовної давності можуть не збігатися, тому важливо перевірити обидві дати. Суми, за якими минув строк позовної давності, повинні бути списані з балансу з відображенням у складі доходів.

Перед початком проведення інвентаризації необхідно скласти  акти звірки взаємної заборгованості.

За актами звірки розрахунків  з дебіторами комісія встановлює строки виникнення, можливість погашення  заборгованості й осіб, з вини яких пропущено строки позовної давності.

При інвентаризації заборгованостей  складається акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами та дебіторами.

До акта інвентаризації розрахунків додається довідка  про дебіторську та кредиторську заборгованість, за якою строк позовної давності минув.

Безпосередньо відображення в фінансовій звітності результати проведених інвентаризацій не знаходять, однак опосередковано вони відображаються наступним чином:

- в Балансі (ф. №1) суми розбіжностей між даними обліку та даними, що були отримані за результатами інвентаризації, відображаються в ΙΙΙ та ΙV розділах пасиву Балансу – довгострокові та поточні зобов’язання відповідно;

- в Звіті про фінансові результати (ф. №2) наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі інших операційних доходів, інших операційних витрат, інших доходів, інших витрат;

- в Звіті про рух грошових коштів (ф. №3) – як збільшення (зменшення) поточних зобов’язань та інші надходження та платежі;

- в Звіті про власний капітал (ф. №4) – у складі виплат власникам (у разі неправильного нарахування дивідендів);

- у Примітках до річної фінансовий звітності (ф. №5) – у розділі V “Доходи і витрати” у складі інших операційних доходів та витрат; інших доходів та витрат.

Отже, інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у виявленні за відповідними документами її залишків і ретельній перевірці обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. При інвентаризації стану розрахунків із працівниками підприємства перевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами із врахуванням їх цільового призначення; виявляються невиплачені суми заробітної плати, які підлягають депонуванню, а також суми та причини виникнення пере виплат працівникам; обґрунтованість відображеної в бухгалтерському обліку заборгованості за недостачами та крадіжками. Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом. За цими видами заборгованості до акту інвентаризації розрахунків додається довідка. Специфіка проведення інвентаризації дебіторської заборгованості полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю. Безпосередньо відображення в фінансовій звітності результати проведених інвентаризацій не знаходять.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ  ТА ЗАМОВНИКАМИ

 

3.1 Шляхи вдосконалення обліку  розрахунків з покупцями та замовниками

 

Характерною особливістю  сучасного розвитку економіки України  є глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкові відносини  вимагають перегляду системи  бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб’єктів господарювання. На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку є облік дебіторсько-кредиторської заборгованості, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб’єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами. А відсутність майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов’язань дає їм змогу ухилятись від взаєморозрахунків. У поглиблення платіжної кризи вносить свою частку і неврегульованість бюджетної системи, що стосується несвоєчасної оплати державних зобов’язань, які здійснюються за рахунок бюджету. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку взаєморозрахунків. 

Очевидно, що в сучасних умовах у процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами  одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

 Варто зазначити,  що вплив на процеси зростання  дебіторської заборгованості здійснює  політика підприємства у розрахунках  з покупцями: неправильне встановлення  строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для сплати боргів організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Саме тому належна  організація обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами  і термінами на підприємстві та посиленню  контролю за своєчасним здійсненням  розрахунків.

Серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі: