Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2012 в 15:05, курсовая работа
У процесі переходу національної економіки України від командно - адміністративної до ринкової системи макроекономічного регулювання важливу роль відіграє такий вид державного регулювання, як монетарний інструментарій. У державі поряд із фіскальною, монетарна політика держави сприяє досягненню збалансованості економіки та її оздоровленню. Розбалансованість економічної сфери проявляється передусім у високих та мінливих темпах інфляції, нестабільності процентних ставок та валютного курсу. Тому дослідження монетарних інструментів макроекономічного регулювання, форм та методів їх використання, механізмів впливу та основні макроекономічні змінні в умовах перехідної економіки України набуло особливого значення.
Вступ
Розділ 1 Знаряддя да завдання монетарної політики
1.1 Монетарна політика у системі макроекономічного регулювання
1.2 Інструментарій монетарної політики
1.3 Функції центрального банку України
Розділ 2 Аналіз рівноваги грошового ринку
2.1 Рівновага на грошовому ринку
2.2 Розрахунки макроекономічних показників
Розділ 3 Ефективність монетарної політики
Висновки
Списиок використаної літератури
В цьому розділі було проведено аналіз ефективності банківської діяльності, для цього було використано динаміку облікової ставки НБУ за період 2001-2009 років, яка була порівнянна з відсотковою ставкою комерційних банків. Також були проаналізовані проблеми відсоткового ризику. Основними способом захисту від процентного ризику є управління ним, так як позбавитись цілком від нього не можливо. Управління ризиком передбачає його дослідження, що включає метод гепу, метод дюрації, метод моделювання та хеджування.
ВИСНОВКИ
В першому розділі було досліджено монетарну політику як складову державного регулювання. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Також було проаналізовано інструментарій грошово-кредитної політики. До основних її інструментів відносяться: операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки (дисконтна політика), зміна норми обов'язкових резервів. Головним суб'єктом монетарної політики держави є Центральний банк, який здійснює грошову емісію та регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків. Головною метою центрального банку є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримки таким чином стійкої купівельної спроможності грошей, що є дуже важливою умовою нормального функціонування ринкового механізму.
В другому розділі було розглянуто рівновагу на грошовому ринку. Ринок грошей, як і будь-який ринок, залежить від попиту і пропозиції. Тому неодмінною умовою сталого розвитку суспільного виробництва є досягнення рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією. Ця рівновага певною мірою є умовною, бо вона формується як наслідок постійного її порушення. Реакція на ці порушення і цільові дії центрального банку в напрямку досягнення оптимального співвідношення між попитом на гроші і їх пропозицією стають головним способом реалізації політики монетаризму, а відтак, і забезпечення ефективного функціонування суспільного виробництва і досягнення економічного зростання. Також в другому розділі були обчисленні макроекономічні показники, такі, як відсоткова ставка, доход, складні податкові і витратні мультиплікатори, потенційний ВВП, втрати від безробіття, а також було знайдени рівняння рівноваги на грошовому і товарному ринках та було збудовано графік їх спільної рівноваги.
В третьому розділі було проведено аналіз ефективності банківської діяльності, для цього було використано динаміку облікової ставки НБУ за період 2001-2009 років, яка була порівнянна з відсотковою ставкою комерційних банків. Також були проаналізовані проблеми відсоткового ризику. Основними способом захисту від процентного ризику є управління ним, так як позбавитись цілком від нього не можливо. Управління ризиком передбачає його дослідження, що включає метод гепу, метод дюрації, метод моделювання та хеджування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. Посібн. – К.: Центр навчальної літератури 2005. – 442с.
2. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка / Ред. З. Ватаманюк і С. Панчишин – К.:Альтернатива, 2001.
3. Дзюбик О. Особливості застосування політики облікової ставки як інструмента управління грошово-кредитними відносинами // Банківська справа. – 2000. - №3.
4. Гребеник Н. Особливості інструментів монетарної політики Національного банку України // вісник НБУ. – 2000. - №6.
5. Гребенюк Н. Тенденції розвитку управління грошово-кредитним ринком в Україні // Банківська справа. – 1999.- №6.
6. Гальчинський А. Теорія грошей. — К: Основи, 1998.
7. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник/ А. І. Щетинін М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.\
8. Грюнинг X. Ван, Брайнович-Братанович С. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском: Учебное пособие. – М.: Издательство "Весь Мир ", 2004.
9. Герасимович А.М., Алексєєнко М.Д., Парасій-Вергуленко І.М. Аналіз банківської діяльності. – К.: КНЕУ, 2003.
10. Кириченко О.А., Міщенко В.І. Банківський менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2005.
11. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика.- К.: Знання України, 2006.
12.
Мікроекономіка та
13. Статистичний щорічник України за 2009 рік/ Державний комітет статистики України. – К.: «Консультант». – 2010. – 572с.
14. www.bank.gov.ua – офіційний сайт НБУ.
15. Прасолова С. Проблеми оцінки та управління процентним ризиком комерційних банків: актуальні аспекти // Вісник НБУ. – №10. – 2007. – С. 36-39.