Монетарна політика України

 

ЗМІСТ

 

Вступ                                                                                                                             8

Розділ 1 Знаряддя да завдання монетарної політики                                                11

       1.1 Монетарна політика у системі макроекономічного регулювання             11

       1.2 Інструментарій монетарної політики                                                            14

       1.3 Функції центрального банку України                                                           20

Розділ 2 Аналіз рівноваги грошового ринку                                                             25

       2.1 Рівновага на грошовому ринку                                                                      25

       2.2 Розрахунки макроекономічних показників                                                  31

Розділ 3 Ефективність монетарної політики                                                             38

Висновки                                                                                                                       48

Списиок використаної літератури                                                                              50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. У процесі  переходу національної економіки України від командно - адміністративної до ринкової системи макроекономічного регулювання важливу роль відіграє такий вид державного регулювання, як монетарний інструментарій. У державі поряд із фіскальною, монетарна політика держави сприяє досягненню збалансованості економіки та її оздоровленню. Розбалансованість економічної сфери проявляється передусім у високих та мінливих темпах інфляції, нестабільності процентних ставок та валютного курсу. Тому дослідження монетарних інструментів макроекономічного регулювання, форм та методів їх використання, механізмів впливу та основні макроекономічні змінні в умовах перехідної економіки України набуло особливого значення.

Сам процес формування та ефективного  використання монетарного інструментарію ринкового типу в Україні відбувається повільно внаслідок труднощів періоду трансформації. Хоч на сьогодні найважливіші види знарядь монетарної політики сформовані, але їх вплив ще не є достатньо ефективними. Це пояснюється багатьма обставинами, зокрема:

• мінливістю пріоритетів держави;
• непослідовністю політики уряду та відповідно НБУ;
• неузгодженістю дій фіскальної, монетарної та валютно – курсової політики;
• надмірне прагнення досягти проміжних цілей, коли все ж пріоритетні мають бути кінцеві.

Усе це зумовлює необхідність вивчення і узагальнення досвіду становлення  монетарного інструментарію у перехідній економіці України. Усі ці заходи проводяться для оздоровлення економіки, а не знаючи і не аналізуючи минулого, неможливо побудувати перспективне майбутнє. У вітчизняній науці  постає безліч запитань стосовно монетарних інструментів. Передусім вони стосуються співвідношення між макроекономічним регулюванням, основним інструментарієм і державним впливом на економіку.

Крім того, не достатньо  з’ясовані та обґрунтовані аспекти  вибору та використання монетарних інструментів в умовах трансформаційної економіки. Тому на сучасному етапі побудови економіки України існує потреба  детального дослідження знарядь  монетарної політики. Особливо актуальним є проблеми ефективності використання їх з метою впливу на основні макроекономічні  показники: грошову масу, інфляцію, ВВП та зайнятість.

Мета даного дослідження - дослідити використання монетарних інструментів в умовах переходу України  до ринку.

Для досягнення цієї цілі слід вирішити наступні завдання:

• дослідити теоритичні аспекти знарядь монетарної політики загалом та кожен поосібно в розрізі макроекономічного регулювання;
• розглянути монетарний інструментарій та функції НБУ;
• проаналізувати рівновагу на грошовому ринку
• дослідити економічну діяльність НБУ та знайти методи вирішення проблем.

Предметом вивчення у курсовій роботі є механізм впливу знарядь монетарної політики на економіку. Об’єктом дослідження є знаряддя монетарної політики та їх особливості в умовох трансформації економіки України.

Методологічною основою є система економічних законів та наукових принципів, розробленою економічною теорією, щодо ринкової економічної системи.

Теоретична значимість курсової роботи полягає у вивченні особливостей застосування знарядь монетарної політики в ринкових умовах.

Практична частина полягає  у досліджуванні рівноваги на грошовому ринку та обчисленні деяких макроекономічних показників.

Науково-дослідницька частина  містить  статистичнийаналіз діяльності НБУ.

Інформаційна база курсової роботи – теоретичні дослідження  українських та зарубіжних учених-економістів,таких, як Панчишин С., Гребеник Н., Гальчинський А., Грюнинг X. Ван, Герасимович А., Алексєєнко М. з досліджуваної проблеми, викладені в монографіях, підручниках, наукових статтях та доповідях на конференціях, статистичні та нормативні матеріали тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗНАРЯДДЯ ТА ЗАВДАННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

 

1.1. Монетарна політика у системі макроекономічного регулювання

 

 

Перш ніж розглядати питання  знарядь монетарної політики чи саму монетарну політику, слід з’ясувати  поняття та особливості макроекономічного  регулювання. Так, до прикладу, в товарному  господарстві макроекономічне регулювання  зумовлене кількома чинниками –  обмеженістю ресурсів, суспільним поділом  праці, зокрема його загальним та частковим рівнем.

Макроекономічне регулювання –  це складне, багатопланове поняття. Зокрема, у вузькому розумінні регулювання  економіки  –  це механізм, за допомогою  якого досягається збалансованість  в економіці. В будь – якій економічній  системі існує потреба в певному  кількісному відношенні між певними  частинами, сферами, галузями, підгалузями  тощо. Найважливішими макроекономічними  пропорціями є співвідношення між  майбутнім і поточним споживанням  –  економісти нерідко кажуть,  –  між споживанням і заощадженням; між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Величезна кількість  пропорцій існує всередині кожної макроекономічної сфери. Зокрема, у  сфері виробництва – це співвідношення між фактичним і потенційним  ВВП, між видобувними і обробними  галузями; в сфері зайнятості  –  динаміка фактичного безробіття відносно природного. Важливими макроекономічними  співвідношеннями у сфері цін  є співвідношення темпів зростання  грошової маси і темпів зростання  товарної маси в економіці; в сфері  міжнародних економічних зв’язків  –  це співвідношення між двома  частинами платіжного і торговельного  балансів тощо.

Механізм макроекономічного регулювання  у ринковій системі господарства включає в себе такі три начала: ринковий механізм, фірми та  держава.              

Держава є ключовим елементом макроекономічного  регулювання і від неї залежать умови функціонування ринкового  механізму і фірм. Саме держава  забезпечує свободу економічної  діяльності фірм, відповідальність останніх за результати своєї господарської  діяльності, а також функціонування багатьох інститутів ринкової економіки.

Для впливу на економіку держава  використовує різноманітний інструментарій. Економісти виділяють два принципово відмінні види цього інструментарію:

1. правові (чи адміністративні);

2) економічні.

Правовий інструментарій включає  в себе нормативні акти, які встановлюють права та обов’язки юридичних  і фізичних осіб в економіці. Ці нормативні акти містять величезне коло законодавчих положень стосовно власності, підприємництва, цін, податків та інших економічних  понять та категорій. Законодавчі акти доповнюються адміністративним інструментарієм  виконавчих органів, таких як квоти, ліцензії та ін.

Монетарна або грошово-кредитна політика є одним з інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва.

Мета грошово-кредитної  політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання пропозиції грошей (експансивна), а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження (рестрикційна). [1]

Грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким  доповненням політики бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомогою держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно, — на споживчий та інвестиційний попит.

Грошово-кредитна політика ґрунтується на принципах монетаризму і має низку переваг перед фіскальною політикою. Негативні моменти полягають у тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити. [1]

Монетарна політика “відповідає  суспільним інтересам”. Але оскільки, наше життя завжди тісно пов’язано  з історією, то її можна розглядати з точки зору різних економічних  напрямків: кейнсіанців чи монетаристів, які склалися за різних історичних умов, але різниться не сама монетарна  політика, а її механізм і межі впливу на обсяг національного виробництва, тобто на обсяг ВНП.

Кейнсіанці вважають, що зміна грошової пропозиції обумовлює  зміну норми позикового відсотка, а останнє впливає на граничну ефективність капіталовкладень і на обсяг інвестицій. Зміна інвестиційних витрат призводить до зміни сукупного попиту, а це впливає на обсяг національного виробництва.

Монетаристи вбачають між  грошовою масою і динамікою національного  виробництва тісніший зв’язок. Проте  з позиції монетаристів зміна  грошової маси впливає на економічні процеси з деяким запізненням. Через  це короткострокова політика грошей є неефективною. Таку монетарну політику вводять і розглядають у довгостроковому періоді. [2,с.307]

Крім того, для аналізу  впливу макроекономічного регулювання  використовують модель IS – LM. Ця модель створювалася як своєрідна інтерпретація суті кейнсіанського вчення. Але вона дозволяє знайти такі рівні ставки проценту та національного доходу, при яких одночасно досягається рівновага на товарному і грошовому ринках.

Крім того, оскільки інвестиції залежать від курсу національної валюти, адже переважно, інвесторами  є іноземні юридичні особи. Тому відмова  від фіксованого курсу національної валюти веде до того, що монетарна політика стає ефективним знаряддям макроекономічного  регулювання. Ефективна монетарна  політика є ідеальним засобом до досягнення економічної стабільності, бо нічого кращого людство ще не придумало.

 

 

1.2.Інструментарій монетарної політики

 

 

Можливість ефективної реалізації основних завдань монетарної політики визначається інструментарієм управління грошовим обігом та ступенем розвитку фінансової сфери, особливо банківської  системи. В умовах сучасної ринкової економіки серед завдань монетарної політики, як  частини макроекономічної політики держави, економісти виділяють наступні:

• висока зайнятість;
• економічне зростання;
• стабільність цін;
• стабільність процентних ставок;
• стабільність на фінансових ринках;
• стабільність на валютних ринках.

Для досягнення цих завдань центральний  банк використовує монетарні інструменти  макроекономічного регулювання, або  інакше кажучи, регулює пропозицію грошей у національній економіці. Можна  сказати ще інакше, проводить монетарну політику за допомогою знарядь прямого та непрямого регулювання. За своєю суттю ці твердження не суперечать собі, а лиш ілюструють різні підходи.

За допомогою знарядь  грошово-кредитної політики здійснюється вплив на обсяг грошової маси та процентні ставки. За своїм же способом впливу ці інструменти поділяються  на прямі (адміністративні) і непрямі (ринкові).