Монетарна політика України

Так, наприклад, збільшення пропозиції грошей на певному відрізку часу може і не порушувати рівноваги  на грошовому ринку. Це дійсно пов’язано  з тим, що певний надлишок грошової маси приводить до збільшення розрахунків  готівкою, що помітно зменшує швидкість  обігу грошей, а відтак, сприяє встановленню рівноваги. Окрім цього, на початковому  етапі порушення рівноваги між  попитом і пропозицією за рахунок  зростання останньої населення  і суб’єкти господарювання ще не усвідомлюють цієї ситуації і тому частка надлишкової  грошової маси йде на збільшення заощаджень. При цьому ми розглядаємо певною мірою ідеальну ситуацію, за якої всі  інші чинники діють сприятливо в  напрямку формування мотивації до нагромадження  грошей. Це можливо лише в умовах досить розвиненої ринкової економіки, де суб’єкт господарювання має широкі можливості для ефективного використання своїх грошей, тобто це стає реальним лише в потужній економіці, що характеризується пропозицією великої кількості  різноманітних і якісних товарів  та послуг.

Рівновага на грошовому ринку  дуже вразлива щодо дії зовнішніх  чинників. Це обумовлено тим, що один з  вирішальних моментів її забезпечення, а саме пропозиція грошей, є екзогенною, а вона, у свою чергу, залежить від  дії цілої низки чинників. Це ступінь  незалежності головного емісійного центру країни (центрального банку), рівень наукової обґрунтованості кредитно-грошової політики держави, стан платіжного балансу, наявність дефіциту державного бюджету  і правові обмеження щодо джерел його покриття, політичні чинники  і багато інших факторів. І якщо аксіоматичним для визначення розмірів і динаміки збільшення пропозиції грошей є приріст доданої вартості в  сукупному ВВП, то реальні розміри  цієї пропозиції можуть досить суттєво  відрізнятись від тих розмірів, що обумовлені першопричиною зростання  грошової пропозиції. Це може бути обумовлено саме дією тих чинників, що вже названі  і які є, по суті, зовнішніми до процесу  збільшення пропозиції грошей на грошовому  ринку.

У короткостроковому періоді, в умовах, коли діючі автоматично  стабілізатори не можуть забезпечити  рівновагу на грошовому ринку, центральний  банк може вжити певних заходів з  метою нормалізації ситуації на грошовому  ринку. В його арсеналі досить широкий  спектр дій. Це може бути регулювання  за допомогою зміни облікової  ставки, операції на відкритому ринку, певна політика щодо норми банківського відсотка та ін.

Таким чином, неодмінною умовою сталого розвитку суспільного виробництва  є досягнення рівноваги між попитом  на гроші і їх пропозицією. Ця рівновага  певною мірою є умовною, бо вона формується як наслідок постійного її порушення. Реакція на ці порушення і цільові  дії центрального банку в напрямку досягнення оптимального співвідношення між попитом на гроші і їх пропозицією  стають головним способом реалізації політики монетаризму, а відтак, і  забезпечення ефективного функціонування суспільного виробництва і досягнення економічного зростання.

 

 

 

2.2.Розрахунки макроекономічних  показників

 

 

1) Виводимо рівняння сукупного  попиту на гроші, для чого  використовуємо наступну формулу:

 

                  (2.1)

 

де  - грошовий попит на реальні касові залишки;

       - попит на гроші для угод;

       - попит на гроші як на актив;

       - попит на гроші за мотивом обережності.

 

Знайдемо 

Тепер маємо змогу скласти  рівняння сукупного попиту на гроші:

 

 

 

 

2) Виводемо рівняння рівноваги на ринку грошей LM, функція якої має вигляд:

 

                                            (2.2)

 

де  - кембрійський коефіцієнт;

     - грошова маса в обігу;

     P – рівень цін;

    h – коефіцієнт чутливості грошового попиту до процентної ставки;

    r – процентна ставка.

 

 

 

 

 

 

Тепер знайдемо рівняння IS, використовуючи наступну формулу:

 

                                        (2.3)

 

де Y - національний дохід;

     C - споживання;

     I - інвестиції;

     G - державні закупки;

     NX - чистий експорт.

 

 

 

Виводимо нову функцію  споживання враховуючи введення прибуткового податку:

 

                                                 (2.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

3) Визначаємо рівноважну відсоткову ставку, для цього використовуємо таку умову LM=IS, від чого отримуємо:

 

 

 

Отримавши рівноважну відсоткову ставку маємо змогу знайти величину доходу, для цього візьмемо рівняння LM:

 

 

 

4) Відобразимо графічно спільну рівновагу грошового і товарного ринків. Для цього необхідно знайти точки обох графіків.

         i                                                                                                                          

  25,1                                                                                                    LM   

                                                                                                                               

                                                                                                                                 

                                                                   r*                                           

 12,55                                                                                                                                     

                                                                                                                            

 

 

6,275

                                                                                             IS                             

 

 

                                                                                                                          Y   

                          989,13      1159,03     1392,55      1508,8      2199,39                                                                          

               Рис.2.1. Спільна рівновага грошового і товарного ринків                                                                                                            

Рівняння LM Y=64,29i+585,71

i	6,275	12,55	25,1
Y	989,13	1392,55	2199,39

 

Рівняння IS Y=1625,39-18,58i

i	6,275	12,55	25,1
Y	1508,8	1392,55	1159,03

 

Згідно отриманих даних  будуємо графік. (Рис.2.1)

 

5) Обраховуємо складні мультиплікатори.

   а) складний мультиплікатор  витрат закритої економіки:

 

                                                (2.5)

 

 

   б) складний податковий  мультиплікатор закритої економіки:

 

                                                (2.6)

 

 

   в) складний мультиплікатор витрат відкритої економіки:

 

                                          (2.7)

 

 

   г) складний податковий  мультиплікатор відкритої економіки:

 

                                          (2.8)

 

 

де t - гранична податкова ставка (0,18);

    MPC - гранична схильність до споживання (0,85);

    MPM - гранична схильність до імпорту (0,2).

 

6) Необхідно розрахувати  національний дохід , якщо податки  збільшаться на 105 у.г.о., при цьому  використати складний податковий  мультиплікатор відкритої економіки:

 

                                                 (2.9)

 

ВВП зменшився на 177,45, внаслідок збільшення податків.

 

7) Необхідно визначити,  як потрібно змінити державні  видатки, щоб величина рівноважного  національного доходу не змінилась,  при цьому треба використати  складний  мультиплікатор витрат  відкритої економіки.

Вплив зміни державних  видатків розраховуємо за настуною формулою:

 

                                                 (2.10)

 

де - приріст доходу;

    - приріст інвестицій;

    - мультиплікатор.

Будемо вважати, що =. Тому отримуємо нову формулу:

 

                                                (2.11)

 

Одже для того, щоб зберегти незмінну величину національного доходу, необхідно збільшити державні видатки на 89,17 у.г.о.

 

8) Необхідно знайти потенційний ВВП, якщо фактичний ВВП відповідає рівноважному. Для цього використовуємо формулу:

 

                                            (2.12)

 де - потенційний ВВП;

      - фактичний ВВП;

      - фактичний рівень безробіття;

      - природний рівень безробіття;

      - коефіцієнт чутливості виробництва до циклічного безробіття.

 

Знайдемо фактичний рівень безробіття за наступною формулою:

 

                                               (2.13)

 

де Б – кількість  безробітних;

     РС – робоча  сила.

 

 

 

 

9) Необхідно розрахувати втрати від безробіття, для цього використовуємо наступні формули:

 

                                                     (2.14)

 

де  - втрати від безробіття;

     - фактичний ВВП;

     - потенційний ВВП.

 

 

 

                                                  (2.15)

 

Втрати від безробіття складають 488 у.г.о., або 25,95% від потенційного ВВП.

Тепер можна зробити кілька висновків. В цьому розділі було розглянуто рівновагу на грошовому  ринку. Ринок грошей, як і будь-який ринок, залежить від попиту і пропозиції. Тому неодмінною умовою сталого розвитку суспільного виробництва є досягнення рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією. Ця рівновага певною мірою є умовною, бо вона формується як наслідок постійного її порушення. Реакція на ці порушення і цільові дії центрального банку в напрямку досягнення оптимального співвідношення між попитом на гроші і їх пропозицією стають головним способом реалізації політики монетаризму, а відтак, і забезпечення ефективного функціонування суспільного виробництва і досягнення економічного зростання. Також в другому розділі була виконана практична частина, яка містила обчислення макроекономічних показників, таких, як відсоткова ставка, доход, складні податкові і витратні мультиплікатори, потенційний ВВП, втрати від безробіття, а також було знайдени рівняння рівноваги на грошовому і товарному ринках та було збудовано графік їх спільної рівноваги.

РОЗДІЛ 3

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

 

 

В останньому десятилітті  проблеми оцінювання ефективності функціонування фінансових інститутів стали досить актуальними і часто досліджуються  у світовій економічній літературі. Тільки протягом 90-х рр. минулого століття було опубліковано понад 130 статей, присвячених аналізу ефективності фінансового сектору в 21 країні. Об’єктом усіх цих досліджень є діяльність фінансових інституцій у розвинених країнах. Аналогічні явища в країнах з перехідними економіками, особливо в країнах Східної Європи та СНД, поки що залишаються поза увагою вчених. Водночас в Україні проблема пошуку способів підвищення ефективності банківської діяльності набирає винятково великої ваги.

  Звертаючись до дослідження  категорії ефективності, слід зазначити,  що хоч ця проблематика традиційно  перебуває в центрі уваги економічної  науки, а термін «ефективність»  досить часто вживається в  спеціальній літературі, але загальновживаного  визначення цього поняття не  існує. Здебільшого під ефективністю  розуміють співвідношення результатів (вигід) та витрат. Так, у словниках економічна ефективність трактується, як результативність економічної діяльності, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату.