Макроекономічна нестабільність: безробіття

      За  наявності надмірного безробіття (перевищення фактичного рівня безробіття природного рівня) в економіці та суспільстві виникають певні втрати, тобто економічні збитки від безробіття.

      Економічні  збитки суспільства вимірюються  вартістю невироблених товарів і  послуг, скороченням податкових надходжень до державного бюджету, зростанням витрат на виплату допомоги з безробіття, утримання значного апарата державних органів у справах праці, зайнятості та соціальному забезпеченню.  

      Зазвичай  рівень фактичного безробіття перевищує природний, але іноді все ж таки існують умови, за яких фактичний рівень безробіття може бути нижче природного: війни, стихійні лиха, техногенні катастрофи, коли зайняте усе працездатне населення, а робота організовується цілодобово та майже без вихідних.

      За офіційними даними, в США підвищення рівня безробіття лише на один відсоток порівняно з показником повної зайнятості призводить до збільшення дефіциту федерального бюджету на 16 млрд. дол., з яких 14 млрд. дол. Становлять втрати прибуткового податку, 2 млрд. дол. – федеральні витрати на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям [4,c.312].

      Економічні  втрати від безробіття як наслідок недовикористання виробничих ресурсів значно перевищують витрати, пов’язані  з монополізмом. 

      При безробітті економічний потенціал суспільства використовується не повністю. Незайнята робоча сила не приймає участі в рості національного багатства, тому у країні виникають втрати від недовикористаних виробничих можливостей. Безробіття має вплив на зниження споживчого попиту, скорочення заощаджень, зниження інвестиційного попиту, відповідно, скорочення пропозиції та спад виробництва. 

      Американський економіст, економічний радник президента США Дж.Кеннеді, А.Оукен відкрив емпіричний зв’язок між циклічними змінами у ВВП і безробіттям. Він розрахував, що для США кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем на 2,5 процента. Цей закон є прийнятним і для економік постсоціалістичних країн, до яких відноситься Україна.

      Закон Оукена можна зобразити за допомогою  наступної формули:  

      де  Y – фактичний обсяг національного виробництва;

      Y* – потенційний обсяг національного виробництва в умовах повної зайнятості;

      β – коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття;

      u – фактичний рівень безробіття;

      u* – природний рівень безробіття. 

      β (формула 1.2) також називають коефіцієнтом Оукена. Для економіки США в 60-ті роки, за підрахунками Оукена, він становив 2,5%. Для інших країн та інших часів він може бути чисельно іншим. Знак «мінус» перед виразом, що стоїть у правій частині рівняння, означає, що залежність між фактичним ВВП та рівнем циклічного безробіття є зворотна (чим вище рівень безробіття, тим менше величина фактичного ВВП у порівнянні з потенціальним) [7].

      Величина  коефіцієнта Оукена залежить як від  технології виробництва, так і від  поведінки економічних суб’єктів  на ринку праці.

      До  негативних економічних наслідків  безробіття окрім скорочення обсягів  виробництва валового національного  продукту також можна віднести зниження податкових надходжень до державного бюджету; зростання витрат на соціальну допомогу безробітним; знецінювання наслідків навчання – масову дискваліфікацію; зростання витрат, пов’язаних з перекваліфікацією робочої сили; «відплив мізків»  в інші країни; зниження сукупного споживання, заощадження та інвестицій населення.

      Як  вже відмічалося вище, безробіття – явище багатофакторне. Тому можна  виділити і деякі позитивні економічні наслідки безробіття: створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки; необхідний виробництву перерозподіл кадрів у зв’язку зі структурною перебудовою економіки  тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  2. Аналіз впливу безробіття на соціально-економічний розвиток суспільства

      2.1 Суспільні наслідки безробіття 

      Безробіття  – це дещо більше, ніж економічне лихо. Воно завдає також великих соціально-психологічних збитків.

      Соціально-політичні  перетворення, які розпочалися в  Україні у 90-х роках і продовжуються  сьогодні, головною своєю метою мають  вирішення різноманітних економічних та соціальних проблем, що виникають в державі. Безробіття, безперечно, є однією з найважливіших та найсерйозніших проблем, яка потребує якомога  скорішого вирішення. Наслідки цього явища мають вплив не лише на економічний, але й на соціальний розвиток суспільства; страждає не лише економіка, але й кожний громадянин, що втратив роботу.

      Будь-яке  суспільство прагне оптимально використовувати  ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, з метою реалізації виробничого  потенціалу. Неповне залучення ресурсів розцінюється як невдалий для даного суспільства вибір, оскільки порушується принцип ефективного використання виробничих ресурсів[9].

      Наявність безробіття в суспільстві свідчить про недовикористання трудових ресурсів. Надмірне безробіття негативно відображається на всьому суспільстві. Саме тому одним із найважливіших напрямків політики зайнятості є передбачення й пом’якшення різноманітних негативних наслідків безробіття[10,с.114].

      Нажаль, частіше за все  оцінюється лише економічний ефект безробіття, який можна виразити за допомогою цифр, наприклад, кількістю вивільнених робітників та людей, що звернулися до центрів зайнятості, сумою виплаченої допомоги по безробіттю, розміром відставання фактичного ВВП від його потенційного рівня. Набагато складніше вимірювати соціальні наслідки, які не піддаються підрахунку.

      Можна виділити наступні суспільні наслідки безробіття.

      По-перше, безробіття викликає соціальну напруженість у суспільстві. Чим вище рівень безробіття, тим вищий ступінь цієї напруженості. Безробіття може викликати масові протести у суспільстві, політичні конфлікти, в цілому воно несе загрозу стабільності суспільства та призводить до  значних соціальних змін, часто у формі дуже гострих конфліктів. Багато політиків це дуже добре знають і тому намагаються не допускати у своїх країнах високого рівня безробіття. Безробіття, безперечно, негативно впливає і на родинні відносини.

      По-друге, підвищення рівня безробіття може ускладнити криміногенну ситуацію в країні, сприяє зростанню злочинності й тим самим зниженню ступеню безпеки громадян. Економічні та психологічні проблеми, що виникають у безробітних, можуть підштовхнути їх до протиправних дій.  З іншого боку, підвищення ступеню безпеки буде вимагати від платників податків або підвищення податкових внесків, або їх перерозподіл на користь правоохоронних органів зі збитком, як правило, для інших сфер бюджетного фінансування. Соціолог в Університету Хопкінса Харві Бреннер, який більше тридцяти років вивчав соціальні наслідки безробіття в США, встановив, що його збільшення в національних масштабах на один відсоток викликає ріст кількості самогубств на 4,1%, пацієнтів у психіатричних закладах – на 3,4%, ув’язнених – на 4%, кількість убивств підвищується на 5,7%.

      Особливо  негативні економічні наслідки безробіття має в країнах перехідної до ринкової економіки. Це пояснюється тим, що система матеріальної підтримки безробітних тут перебуває в стані формування, а тому недостатньо ефективна; нестача фінансових ресурсів не дає змоги підтримувати допомогу з безробіття на більш менш прийнятному рівні; для більшості населення, яке звикло жити в умовах повної зайнятості, втрата роботи стає соціально-психологічною катастрофою. Наприклад, в Україні на 2009 рік Верховна Рада встановила прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення у 626 гривень. Допомогу по безробіттю особам, визнаним у встановленому порядку безробітними і таким, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше ніж 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше ніж 6 місяців) перерви, встановлено у 2009 р. в розмірі 360 грн. Крім того, особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється також у розмірі 360 грн. Застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески та мають право на отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу, встановлено допомогу по безробіттю в 2009 р. у розмірі не менше ніж 500 грн., але не вище за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній галузі за минулий місяць[11]. Можна зрозуміти, що така допомога навряд зможе забезпечити людині достойне життя, особливо враховуючи той факт, що прожитковий мінімум є значно заниженим. Таким чином, безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя, бо допомога по безробіттю завжди менше заробітної плати та має тимчасовий характер.

      Також негативним фактором є те, що на відміну  від інших країн трансформаційної економіки, де отримання офіційного статусу безробітного пов’язане з істотними соціальними пільгами, в Україні продовж усього періоду спостереження показники рівня безробіття, визначеного за міжнародною методологією, помітно перевищують офіційно зареєстровані[12,с.25]. При цьому, частина осіб, які працюють у незареєстрованому секторі ринку праці, прагнуть набути статус безробітного. Унаслідок цього частина офіційно зареєстрованих безробітних де-факто працевлаштовані та мають джерела доходів, а множини безробітних, визначених за національною та міжнародною методологіями, хоч і перетинаються, але не поглинають одна одну.

      На  мій погляд, варто відмітити і  наслідки безробіття позитивного характеру, яких звичайно ж менше, ніж негативних. Головним з них є те, що в суспільстві підвищується соціальна цінність робочого місця. Цю функцію, властиву безробіттю як соціально-економічному явищу, можна назвати стимулюючою: побоювання працівників втратити роботу спонукає їх працювати більш ретельно, якісно, викликає необхідність систематичного удосконалювання своїх фахових навичок, умінь і знань – це все стимулює розвиток виробництва[10,с.117].

      В таблиці 2.1 представлені позитивні та негативні наслідки безробіття для суспільства. 

      Таблиця 2.1 – Суспільні наслідки безробіття

      З таблиці 2.1 видно, що негативні суспільні  наслідки безробіття переважають позитивні. Соціальні наслідки безробіття можна сформулювати так: відбувається знецінення та недовикористання людського потенціалу суспільства, погіршується якість життя безробітних і членів їх родин, формуються категорії осіб з девіантною поведінкою, схильних до вчинків, що суперечать прийнятим соціальним нормам і принципам. Таким чином, зрозуміло, що безробіття є важливою проблемою для суспільства, яка вимагає негайного вирішення.  

      2.2 Індивідуальні наслідки безробіття 

      На  мій погляд, варто приділити більше уваги дослідженню впливу неможливості знайти роботу для окремої особистості. Дана проблема розкривається в закордонних дослідженнях 30-х років, тобто з періоду Великої депресії, коли в США безробітним був кожен четвертий.

      Досліджуючи індивідуальні наслідки безробіття я вважаю за необхідне звернути увагу  на історичний аспект.