Макроекономічна нестабільність: безробіття

Донецький національний технічний університет 

Факультет менеджменту та інновацій  
 
 
 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни «Макроекономіка»

Тема: Макроекономічна  нестабільність: безробіття 
 

Виконавець

Студент гр. ЕМС-07А  _______________ Афанасенко В.К.    

Консультант                  _______________ Кучерук В.Г.                                                    
 
 
 
 
 
 
 

Донецьк 2009

РЕФЕРАТ

      Курсова робота: 50 сторінок, 3 рисунки, 4 таблиці, 26 джерел.  

      Об’єкт  дослідження – безробіття як вияв макроекономічної нестабільності та соціально - економічний феномен суспільства.

      Ціль  роботи – дослідити сутність, види та причини безробіття; проаналізувати його як негативні, так і позитивні наслідки; надати характеристику сучасному  ринку праці Україні  та проблемі безробіття на даному етапі; дослідити заходи, які використовуються державною службою зайнятості України для скорочення безробіття.

      Метод дослідження – кількісний та якісний аналіз безробіття, класифікація, систематизація.  

      Однією з найгостріших проблем, що існують в економіці України – це феномен безробіття. Згідно із законом України «Про зайнятість населення, безробітними  визнаються  працездатні громадяни працездатного віку,  які  через  відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених  законодавством  доходів  і зареєстровані у державній службі  зайнятості  як  такі,  що шукають роботу, готові та здатні приступити  до  підходящої  роботи. Виділяють наступні види безробіття: структурне, фрикційне, циклічне, інституціональне тощо. Можуть існувати різні форми безробіття: приховане, добровільне, вимушене тощо. Безробіття – явище багатофакторне, воно впливає на всі сфери суспільного життя. Безробіття має як негативні так і позитивні наслідки.  

      БЕЗРОБІТТЯ, РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ, ФРІКЦІЙНЕ БЕЗРОБІТТЯ, СТРУКТУРНЕ БЕЗРОБІТТЯ, ЦИКЛІЧНЕ БЕЗРОБІТТЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ДОВГОТРИВАЛЕ БЕЗРОБІТТЯ, НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ, ЗАКОН ОУКЕНА, ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ, ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ

      ЗМІСТ 

Вступ                                                                                                                         4

Розділ 1. Безробіття як вияв макроекономічної нестабільності

      1.1 Безробіття як економічна проблема                                                      7

      1.2 Класифікація форм безробіття за основними причинами                 12

      1.3 Економічні наслідки безробіття                                                           16

Розділ 2. Аналіз впливу безробіття на соціально-економічний розвиток суспільства

      2.1 Суспільні наслідки безробіття                                                             19

      2.2 Індивідуальні наслідки безробіття                                                       23

      2.3 Довготривале безробіття як причина зниження доходів та

        бідності                                                                                                        27

Розділ 3. Сучасний стан ринку праці України

      3.1 Проблеми безробіття на національному ринку праці                        31

      3.2 Шляхи скорочення безробіття                                                             35

      3.3 Діяльність державної служби зайнятості України                             39

Висновки                                                                                                                45

Перелік посилань                                                                                                   49

 

ВСТУП 

      Суперечливі структурні зрушення під час ринкового  реформування економіки України  зумовили зниження продуктивності праці, зміну якісних характеристик ринку праці та мали істотній вплив на використання робочої сили. Як наслідок, зріс загальний обсяг незайнятого населення, виникли значні диспропорції на ринку праці України, які стали основою для виникнення безробіття, яке, в свою чергу, породило в суспільстві такі соціально-економічні проблеми як зниження доходів, бідність тощо.

      Явище безробіття постійно турбує суспільство  і вимагає глибокого вивчення причин, що його породжують, потребує ґрунтовного  аналізу економічної науки та постійної уваги з боку урядових структур всіх рівнів.

      У сучасних умовах інноваційного розвитку економіки проблема збалансованості  попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці ще більш загострюється. Поширюються також і проблеми неефективної зайнятості та невідповідності скорочення виробництва і чисельності зайвої кваліфікованої робочої сили.

      Проблема  безробіття набуває актуальності в  сучасних умовах світової фінансової та економічної кризи. Наприкінці 2008 спостерігалося стрімке загострення ситуації на ринку праці України: щодня чисельність безробітних, які зверталися до служби зайнятості, зростало на 12 тисяч осіб, а кількість робочих місць навпаки щодня скорочувалось на 2 тис. одиниць.

      Тенденції зростання чисельності незайнятих громадян та зменшення вакансій закріпилися і у 2009 році, при чому найскладнішою є ситуація у банківській сфері, а також у будівельній, металургійній і хімічній галузях економіки.

      В таких умовах надзвичайно важливо, по-перше, визначити причини безробіття та, по-друге, на державному рівні знайти ефективні шляхи розв’язання цієї проблеми; сприяти розширенню ефективної зайнятості тощо.

      Проблеми  праці, зайнятості, ринку праці досліджувалися видатними вченими-економістами –  А.Смітом, У.Петті, Д.Рікардо, Дж.М.Кейнсом,  М.Фрідманом, А.Пігу, К.Марксом та ін.  Економічні проблеми ринку праці, безробіття розглядаються в наукових працях українських вчених – В.І.Вернадського, М.І.Туган-Барановського.

      Проблеми  безробіття населення були об’єктом досліджень багатьох вітчизняних учених економістів, таких як П.О.Нікіфоров, А.О.Вольська, Д.П.Богиня, І.Л.Петрова, В.І.Ярошенко, О.В.Акіліна та ін.

      Безробіття  явище багатофакторне, тому окремі аспекти цієї проблеми досліджуються  також вітчизняними і зарубіжними  соціологами та психологами.

      Виходячи  з актуальності проблеми, метою дослідження даної курсової роботи виступає з’ясування  сутності безробіття,  характеристика його видів та форм; аналіз його економічних та соціально-психологічних наслідків, як негативних, так і позитивних.

      Також існує ряд завдань, які потрібно виконати в процесі дослідження. Серед них можна виділити наступні: аналіз зайнятості та безробіття на національному ринку праці України, пошук шляхів досягнення його збалансованості; визначення основних напрямків вдосконалення політики зайнятості населення на основі сучасних тенденцій на ринку праці України; визначення головних проблем на ринку праці України, які викликають безробіття; аналіз прикладних аспектів державного регулювання ринку праці щодо питань зайнятості та безробіття.

      Саме  дослідження сутності безробіття та його причин допоможе зрозуміти, чим спричиняється це явище у різноманітних формах свого вияву, які наслідки воно несе і чи може суспільство управляти цим явищем.

        Безробіття має тісний зв’язок із інфляцією. Деякі західні аналітики для оцінки стану економіки або успішності економічної політики використовують так званий індекс злиденності, що являє собою суму рівнів безробіття та інфляції. Тому невипадково, що значні зусилля вчених-теоретиків, практиків господарювання, політиків та урядовців спрямовані на більш детальне вивчення та подолання негативних соціально-економічних наслідків безробіття та інфляції, знаходження і запровадження методів регулювання економіки, спрямованих на підвищення зайнятості й стабілізацію цін.

       
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ1. Безробіття як вияв макроекономічної нестабільності 

      1.1 Безробіття як економічна проблема 

      Безробіття  є одним із найважливіших проявів  макроекономічної нестабільності й  найгострішим соціальним лихом сучасної економіки.

      Початок становлення ринку праці в Україні пов’язують із ухваленням Закону «Про зайнятість населення» (березень 1991 року), що офіційно визнавав існування у країні безробіття[1, с.23]. Для кількох поколінь громадян України безробіття було абстрактним поняттям і увійшло в їх життя як наслідок системної кризи, як невід’ємна  складова ринкових реформ.

      Процес  формування нової соціальної структури  будь-якої держави вимагає підтримки  зайнятості населення та вирішення  проблеми безробіття[2, с.47].

      Зайнятість  – це економічна категорія, що розглядається як сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільно корисній діяльності, що приносить їм заробіток чи прибуток.

      До складу зайнятих належать: особи, які працюють за наймом; особи, що самостійно забезпечують себе працею (підприємці, фермери, творчі працівники та ін.); особи, що навчаються чи проходять перепідготовку, служать у збройних силах.

      Як  економічна проблема зайнятість – це співвідношення між кількістю працездатного і зайнятого населення, яке характеризує рівень використання трудових ресурсів та ситуацію на ринку робочої сили (рис. 1.1).

      Розглядають три основні види зайнятості: повну, раціональну та ефективну[2,c.48].

      Повна зайнятість – це надання суспільством усьому працездатному населенню  можливості займатися суспільно  корисною працею, на підставі якої здійснюється індивідуальне і колективне відтворення  робочої сили і  задоволення всієї сукупності потреб. 

      Рисунок 1.1 – Структура працездатного населення 

      Раціональна зайнятість – це зайнятість у суспільній праці з урахуванням доцільності перерозподілу і використання трудових ресурсів, їх освітньої структури.

      Ефективна зайнятість – це зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення, критеріїв економічної доцільності та соціальної результативності, орієнтована на скорочення ручної, непрестижної і важкої фізичної праці.

      Як  вже вказувалося вище, одним із важливих проявів макроекономічної нестабільності є високий рівень безробіття.

      Згідно  із Законом України «Про зайнятість населення», безробітними  визнаються  працездатні громадяни працездатного віку,  які  через  відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених  законодавством  доходів і зареєстровані у державній службі  зайнятості  як  такі,  що шукають роботу, готові та здатні приступити  до  підходящої  роботи.  Безробітними визнаються також інваліди,   які   не  досягли пенсійного  віку,  не  працюють  та зареєстровані як такі, що шукають роботу[3].

      У разі неможливості надати підходящу  роботу (яка відповідає професії, кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він мешкає[4]) безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

      Безробіття  характеризується двома основними  показниками: рівнем і тривалістю.

      Рівень  безробіття обчислюється як частка офіційно зареєстрованих повністю безробітних  від кількості самостійного працездатного  населення (робочої сили) (формула 1.1).